Випадки експлуатації працівників у Фінляндії не є рідкісними. Набули гучного розголосу, наприклад, випадки експлуатації українців на верфі у Турку та на будівництві заводу з очищення стічних вод у Тампере.
Фінський журналіст Пааво Тейттінен видав восени минулого року книгу про трудову експлуатацію "Довга зміна – Як сучасне рабство вкоренилося у Фінляндії", яка містить багато історій із постраждалими українцями.
Втім, системна боротьба з експлуатацією ускладнюється тим, що іноземці рідко вступають до профспілок, про це Новинам Yle каже Деніз Качар, спеціаліст з питань трудових відносин відділу іноземної робочої сили Промислової профспілки Фінляндії (Teollisuusliitto).
– На жаль, профспілки не можуть охопити працівників з іноземним походженням так широко, як нам хотілося б, через традиційні канали, – констатує Качар.
До фінських профспілок належить лише невелика частина працівників-іноземців
Профспілки у Фінляндії є впливовою силою, саме профспілки, наприклад, укладають колективні договори в трудових галузях, ці колективні договори визначають робочі умови від зарплати до вихідних.
Крім того, профспілки зазвичай допомагають працівникам із різними проблемами. Профспілка має право офіційно вести перемовини з роботодавцями, а також представляти інтереси працівника в суді, беручі на себе всі витрати.
І якщо серед корінного фінського населення переважна більшість працівників є членами понад 80 різноманітних профспілок у країні, то серед людей іноземного походження лише кожен третій належить до профспілки.
Часто працівники-іноземці вступають тільки в касу по безробіттю, щоб отримувати гроші у випадку звільнення, втім, каса не рятує у випадку експлуатації та іншої несправедливості.
Що таке профспілковий амбасадор
Щоб знайти шлях до працівників-іноземців у Фінляндії, Промислова профспілка започаткувала ініціативу "Профспілковий амбасадор".
– Профспілкові амбасадори – це багатомовна та мультикультурна волонтерська мережа членів Промислової профспілки Фінляндії, метою якої є поширення інформації про фінське трудове життя та його правила, – каже Деніз Качар з Промислової профспілки.
На підприємствах фінські профспілки мають зазвичай свого профспілкового організатора, або профорга. Ця людина, наприклад, може вирішувати розбіжності на робочому місці та укладати угоди від імені профспілки.
Повноваження профспілкових амбасадорів не такі широкі, але стати ним набагато простіше.
– Ми намагалися зробити поріг для початку діяльності профспілкового амбасадора якомога нижчим. Єдина вимога – це членство у промисловій профспілці. Знання фінської мови не обов'язкове, дозвіл на проживання чи громадянство не мають значення.
Профспілкові амбасадори самі вирішують, в яких видах діяльності вони беруть участь і скільки часу та енергії вони витрачають без будь-яких зобов'язань, каже Качар.
Хтось може просто розміщувати профспілкову інформацію в соцмережах, а хтось може організовувати різні заходи.
Промислова профспілка вже має мережу з профспілкових амбасадорів з понад 40 осіб. Вони за бажанням можуть брати участь у спеціальному навчанні.
Амбасадорам, як і іншим волонтерам, не виплачують зарплату, втім, їм компенсують всі витрати на діяльність, кажуть у Промисловій профспілці.
– Інформація від амбасадорів є не менш важливою. Ми хочемо дізнатися від них, які питання хвилюють працівників з іноземним походженням у Фінляндії та куди слід спрямовувати заходи, – підсумовує Качар.
