МОДАЛЬНІСТЬ ЯК ФУНКЦІОНАЛЬНО- СЕМАНТИЧНА КАТЕГОРІЯ
Алла Сітко2020, WIELOKIERUNKOWOSC JAKO GWARANCJA POSTĘPU NAUKOWEGO - TOM 2
Sign up for access to the world's latest research
checkGet notified about relevant papers
checkSave papers to use in your research
checkJoin the discussion with peers
checkTrack your impact
Abstract
Усенко Юлія Олександрівна здобувач вищої освіти факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національний авіаційний університет НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: Сітко Алла Василівна канд. філ. наук, доцент кафедри англійської філології та літератури Національний авіаційний університет УКРАЇНА Мова є не тільки засобом спілкування, а й засобом впливу на свідомість, а, отже, на поведінку людини. Як відомо, англійська та українська мови є прикладами двох різних типів мов-аналітичної та синтетичної. Показово, що в мовах з аналітичною будовою логіка мислення носія найяскравіше виявляється в зовнішньому оформленні висловлювань, у граматичному навантаженні окремих елементів, що створюють цілісну панораму повідомлення. При цім, як справедливо зазначає А. Сітко, у синтетичних мовах, навпаки, логіка найчастіше виявляється у внутрішньому зв'язку в слові [1]. В англійській мовній системі дієслово займає особливе місце, не властиве жодній іншій частині мови: всі висловлювання формуються на базі дієслівного члена, який і представляє описувану ситуацію. Останніми десятиріччями у мовознавстві спостерігається перенесення акцентів у дослідницьких інтересах з вивчення мови як внутрішньої системи, в якій усе взаємопов'язане на вивчення мови-мовлення як діяльності або як дії [2]. Об'єктом дослідження мовознавчої науки уже довгий час виступає речення як багатоаспектна одиниця. Модальність належить до найсуттєвіших характеристик речення і трактується як категорія, що виражає зв'язок висловлювання з реальною дійсністю. Модальність є важливим елементом комунікації, характеризуючи відношення того, хто говорить до сказаного, виступає невід'ємною властивістю тексту, що визначає відношення автора до реальності, є головною частиною прагматичного компоненту тексту. За допомогою модальності автор може виражати свої думки, адже не можна передати певну інформацію без демонстрування особистого ставлення до сказаного [3]. Термін «модальність» уперше виникнув у праці Аристотеля «Метафізика» (він виокремив три провідних модальних поняття: необхідність, можливість та реальність). Різноманітні визначення про модальність помічаємо в працях Теофаста, Евдема Родоського та інших середньовічних діячів. У філософії Нового часу став традиційним розподіл суджень І. Канта на асерторичні (судження про дійсність), аподиктичні (судження про необхідність), проблематичні (судження про можливість), а також на судження достовірні та вірогідні. М.Н. Епштейн у своїй книзі «Філософія можливого» говорить про способи вивчення модальностей у різних областях прикладного мислення. Він
Related papers
МЕТОДОЛОГІЧНА КОМУНІКАЦІЯ ЯК МОДУС МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Науковий вісник Чернівецького національного університету. Серія: Філософія. Випуск 806, 2019
Засобами логіки комунікації історичних логік і методології історико-філософської міжкультурної комунікації аналізується культурна предикація як концепт історико-філософського дискурсу. Звертається увага на функціювання культурної предикації в контексті методологічної комунікації як інформаційної взаємодії конкуруючих методологій, їхніх інструментів і стратегій. Здійснюється конкретний аналіз ситуації застосування методологічної комунікації в межах історико-філософської комунікації як різновиду міжкультурної комунікації. В результаті методологічний і процесуальний дискурси історії філософії постають складниками специфічного історико-філософського комплексу.
ФОРМУЛЬНІСТЬ —УНІВЕРСАЛЬНА ЗАКОНОМІРНІСТЬ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВОЇ СЛОВЕСНОСТІ
FORMULAICITY IS A UNIVERSAL REGULARITY OF CALENDAR AND RITUAL LITERATURE One of the basic folklore elements is formulaicity-stereotypes of linguistic and semantic constructions, which in one way or another are embedded in the poetic canon. The researchers use different ways to nominate these stable repeated elements: «formulas», «fixed phrases», «themes», «motives», «loci com-munes», «traditional epithets», «comparisons», «metaphors», «parallelisms», «idioms», «stable verbal complexes», «blocks». The aim of the article is to study formulaicity as one of the typological universals of different folklore genres. According to the compositional role, their place in the text, there are introductory or initial formulas, which contain chronological instructions , spatial parameters. These are stable rhythmic verbal constructions which are characterized by recognizability and ster-eotipicity. They perform memory (mnemonic), utilitarian and aesthetic functions. An important point is that the formulas condense the traditional information that is inherent in different genres of folk works, so it is important to research how the formulas «fit» at the level of the text, how they are motivated, «fitting» into its structure. The article reveals semantic and functional spectrum of formulaicity: they can consolidate significant ritual-based and meaning determining segments of the text, contribute to better preservation of content. They also appear as a result of a creative search for aesthetics, a perfect form, stimulated by faith in the ritual and magical power of the word. They can be called aesthetic markers which determine the folk style of genres. Calendar and ritual songs have their own verbal and poetic and emotional and psychological peculiarities: koli-adky and shchedrivky (Christmas carols), songs of praise, ves-niankas and hayivkas (folk songs celebrating spring), songs sung during the week prior Pentecost and week after this, petrivka songs (songs sung during St. Peter and St. Paul's fasting period), songs performed on St. John the Baptist's Day and obzhynky (harvest festival songs). The object of the research are types of formulas-medial, which are the key elements of the compositional structure emphasizing the dignity of the master, strength, beauty, request-formulas, warning formulas, formulas of the impossible. To finale formulas belong formulas-wishes aimed at ensuring good harvest, health and well-being of a person. They often have imperative form. Thus, formulas are the main binding element of a folklore text that often has a projective function, and also performs the function of connecting the text to tradition in a complex universe of folk ideas and ideals, which, in fact, forms the content of traditional folklore text (special folklore reality with its own aesthetic parameters, based on compliance with the norm, the ideal).
МИСТЕЦТВО І НУМІЗМАТИКА: ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ЗВ'ЯЗОК
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ, 2014
Досліджується зв'язок між мистецтвом та нумізматикою. Розглядаються різноманітні аспекти процесу їх взаємовпливу: політичні, культурні, соціальні та ін. Визначаються основні тенденції в ролі мистецтва у виготовленні монетних штемпелів та впливу нумізматики на суспільство.
МЕДІАЦІЯ В МІЖНАРОДНИХ КОНФЛІКТАХ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА МОДЕРНОЇ ДОБИ
Підприємництво, господарство і право, 2020
У статті на прикладі окремих медіаційних кейсів проаналізовано інституціоналізацію міжнародної медіації з часів Високого середньовіччя до початку Першої світової війни.
ФЕНОМЕН СКАНДАЛУ ЯК СПЕЦИФІЧНОЇ ФОРМИ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ), 2021
Розглянуто феномен скандалу як суспільного явища, подано його типологію, виокремлено позитивні й конструктивні ознаки феномену. Проаналізовано скандал як форму соціокультурної комунікації, визначено стадії його розгортання, специфічні риси, соціальні функції, комунікаційні особливості. Ураховано деструктивний вплив скандалу на соціальні відносини. Доведено, що скандал є екстремальним видом комунікації, потужним фактором формування громадської думки в сучасному соціокультурному просторі під впливом глобалізаційних процесів у інформаційній сфері.
ФУНКЦІОНАЛЬНЕ І ПРИКЛАДН
Подано огляд наукової інформації про функціональне та прикладне значення біологічної активності ґрунту і процесів, які відбуваються у ньому. Ґрунт є динамічним живим утворенням, від якого залежить продуктивність рослин, якість довкілля, баланс і функції біосфери. Якість ґрунту визначається взаємодією основних компонентів: структури, хімічного складу, біоти. Розглянуто важливість біоти як невід'ємного компонента і сенсора усіх ґрунтових процесів -ґрунтоутворення, інтенсивності дихання, ферментативної активності тощо. Процес ґрунтоутворення і властивості ґрунту залежать від взаємодії абіотичних факторів з живими організмами. Ґрунтове середовище визначає видове різноманіття, чисельність, активність і продуктивність ґрунтової біоти. Екологічний і фітосанітарний стан ґрунтів визначається діяльністю ґрунтових мікроорганізмів -високочутливих індикаторів біологічної активності ґрунту, агентів біорекультивації. Корені рослин змінюють структуру ґрунту, повітряний режим, беруть участь у розкладі мінералів, є джерелом органіки для мікробіоти. Кореневі виділення рослин специфічно впливають на розвиток мікроорганізмів у ризо сферній зоні та її біохімічну активність. Оцінка і розуміння біологічної активності ґрунту є основою для об'єктивного та цілісного відображення якості ґрунту, використання біологічних процесів при проведенні моніторингу і фіторемедіації.
МЕГАМЕДІА ЯК НАСЛІДОК КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ І КОНЦЕНТРАЦІЇ У КОМУНІКАЦІЙНІЙ СФЕРІ СВІТУ
У статті розглянуто наслідки світових процесів комерціалізації та концентрації у мас-медійній сфері. Дослідження ґрунтується на характеристиці стану англомовних онлайн медіа та аналізові медіа індустрій лідируючих країн чотирьох геополітично впливових частин світу: США (Північна Америка), Великобританії (Європа), Індії (Азія) та Австралії (Австралія та Океанія). У статті підтверджено думку про те, що процеси комерціалізації, концентрації і конгломерації досі ширяться світом. Вони є медіатрендами останніх десятиріч, супроводжувані новітніми процесами глокалізації, диджиталізації і демасифікації.
МОДЕРНІЗМ ЯК ФЕНОМЕН ЕСТЕТИКО-ФІЛОСОФСЬКОЇ І ЛІНГВІСТИЧНОЇ ПЕРЦЕПЦІЇ ЛІТЕРАТУРНОГО НАПРЯМУ
АНОТАЦІЯ Реінтерпретація Модерну з новітніх світоглядних позицій виділяє риси феномену, тло якого слід шукати в глибокому психологізмі епохи: модернізм тлумачиться як ідеологія, історія і модель творчості. Модернізм мислиться лише в контексті втрати людиною поступової певності у цінностях попередньої епохи, скепсису як виразника духу, пізнання як суб’єктивного процесу. Модерністська концепція художньої творчості, загостривши питання людської комунікації, призвела до появи експериментаторських форм повістувальної техніки дискурсу модернізму: потоку свідомості, внутрішнього монологу, невласне-прямого мовлення, внутрішніх рефлексій. Без знання естетико- філософської основи модернізму, його лінгвістична перцепція у літературному напрямі веде до софізму. SUMMARY Perception of aesthetic-philosophical basis of modernism within new conception of the world searched for new features of modernism. The background of Modernity is deeply and psychologically outlined: modernism is an ideology, history and a model of creativity. Modern conception of creative work in literature brought to life interior monologue, free indirect speech, inner reflection, stream of consciousness considered being experimental narrative techniques. Lack of aesthetic-philosophical basis of modernism causes fallacy in linguistic interpretation and perception of its narrative and discourse techniques in literature.
ПАРЦЕЛЛЯЦИЯ КАК КОГНИТИВНО-СЕМИОТИЧЕСКИЙ ФЕНОМЕН
Вестник Томского государственного университета. Филология, 2018
Парцелляция рассматривается с позиций когнитивно-семиотического под-хода. Парцелляция трактуется как специальная визуально-графическая опера-ция, расчленяющая единую структуру предложения на конституенты. В ме-таязык исследования вводятся понятия «парцеллема» и «парцеллографема». Определяется, что назначение парцелляции заключается в управлении распре-делением внимания адресата посредством смещения аттенциального фокуса на парцеллят. Выводится инвариантная модель парцеллемы. Ключевые слова: парцелляция, когнитивная лингвистика, лингвосемиотика, фокусирование, фокус внимания.
КАТЕГОРІЯ КОНТЕКСТУАЛЬНОЇ СИНОНІМІЇ ЯК ПРОЯВ ВАРІАНТНОСТІ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ АСПЕКТ
Вісник науки та освіти, 2023
ВАРІАНТНОСТІ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ АСПЕКТ Анотація. Вивчення категорії контекстуальної синонімії виходить за межі компетенції власне лінгвістичного знання. У запропонованій праці доводиться те, що категорія контекстуальної синонімії є багатоаспектним явищем, яке можна досліджувати з різних векторів наукового знання. Так, проблема близькості значень слів входить не тільки лінгвістики, а й психології, когнітології, філософії, культурології, екології та фізіології. З позиції філософських традицій проблема варіативності сягає своїм корінням в загально-філософську категорію руху і спокою, тотожності і відмінності, отримуючи діалектичне трактування. У семіотичному плані відмінність і повторення обумовлюють діалектичну єдність номінативного варіювання як явища лексичної рівнозначності і одночасно диференціації значень слів. З'ясовано, що в психологічному плані причини варіативності можуть корелювати з універсально-логічною структурою мислення, асоціативним характером. Узагальнення теоретичного матеріалу дозволяють припустити, що синонімічні повтори у різних контекстах відображають розумову активність автора (адресанта-журналіста), які здатні вербалізувати внутрішній ментальний процес пошуку тієї чи тієї лексичної одиниці, одночасно стимулюючи формування концепції, почасти емергентної. У контексті гносеології передумови створення варіативності мовного втілення одного і того ж сенсу криються у здатності мови відображати відносини подібності та відмінності між предметами. Категорія контекстуальної синонімії, поєднуючи у собі поняття відмінності та подібності, може бути фундаментальною категорією теорії пізнання. З комунікативно-прагматичної точки зору використання контекстуальних синонімів обумовлюється особливою комунікативною значимістю вторинних найменувань. Прагматична мотивація створення варіативності оформлення одного і того ж сенсу полягає в прагненні того, хто говорить підвищити вплив промови на адресата, у тенденції до особливої експресивності. З опертям на лінгвоекологічні принципи контекстуально-синонімічні ряди, які репрезентують відкриті системи, які характеризуються рухливістю та здатністю до переорганізації власних елементів. Ключові слова: контекстуальна синонімія, варіантність, голістичність, ідентичність, тотожність, лінвоекологія.
Related papers
ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК СВІТОГЛЯДНА КОМПОНЕНТА ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ
2017
The article discusses the main current approaches to the study of tolerance that has been developed in social-humanitarian discourse. It has been stressed that the education of tolerance in human relations is the most important task of education. The results of a survey of secondary schools students in the city of Melitopol on the features of interethnic tolerance are provided. Intercultural environment of the city and interethnic upbringing influence the culture of tolerance of senior pupils, defining its quite a high level. However, there are latent tendencies of isolationism to certain ethnic groups on the part of young people who can later become established under the influence of certain socio-economic or political circumstances. Key words: tolerance; student youth.
КОГНІТИВНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ КРИТЕРІЙ ЯК ПІДГРУНТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНО-МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ
Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія
Опанування професійно-мовленнєвої компетентності є однією із основних частин набуття інтегральної компетентності зі спеціальності «менеджмент». Це обумовлено важливістю професійного мовлення, яке є інструментом професійної комунікації між менеджерами всіх рівнів. Саме воно допомагає зрозуміти та усвідомити всі аспекти професії, що обговорюються в процесі фахової діяльності. Метою статті є визначення сутності когнітивно-функціонального критерію та його впливу на професійно-мовленнєву компетентність майбутніх менеджерів. За допомогою загальнонаукових теоретичних методів дослідження, аналізу і синтезу, порівняння і узагальнення, із використанням конкретизації було проаналізовано та сформовано підходи до визначення сутності когнітивно-функціонального критерію професійно-мовленнєвої компетентності майбутніх менеджерів та запропоновані основні показники для його оцінки. Когнітивно-функціональний критерій відображає процес пізнання та інтелект індивіда. Цей критерій на перше місце ставить ...
МЕДІАЦІЯ ЯК СПОСІБ ВИРІШЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ КОНФЛІКТІВ
Humanitas
Стаття присвячена дослідженню медіації як альтернивного способу вирішення соціальних конфліктів, аналізу Закону України «Про медіацію» в частині вимог щодо статусу та навчання медіатора, розкриттю компетентністного підходу підготовки мабутніх фахівців для надання послуги медіації. Актуалізовано увагу на основних перевегах медіації, як способу вирішення соціальних конфліктів, в умовах війни України з росією. Розкрито поняття компетентності, запропоновано конфліктологічну компетентність медіатора розглядати як сукупність когнітивної (ідентифікація конфдікту), аналітичної (аналіз конфлікту та можливостей інтервенції), біхевіористської (вплив на стилі поведінки в конфлікті), інтервенціоністської (визначення способу та дизайну інтервенції в конфлікт) компетенцій. Сформульовано перелік знань, розумінь та умінь необхідних для формування відповідних компетенцій конфліктологічної компетентності медіатора. Запропоновано внести зміни до чинного Закону України «Про медіацію» в частині законодав...
КОНЦЕПТ «МОЛИТВА» У СВІДОМОСТІ МОЛОДІ: ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ
Психологічні перспективи, 2019
МОДАЛЬНОСТЬ КАК СРЕДСТВО СМЯГЧЕНИЯ КАТЕГОРИЧНОСТИ ВЫСКАЗЫВАНИЯ
Foreign Languages in Higher Education
Одной из важнейших задач, решаемых в современной лингвистике, является оптимизация речевого общения. Успешность взаимодействия между коммуникантами предопределяется как владением языка, так и знанием социально-культурных норм, среди которых особое место занимают различные стратегии общения, направленные на поддержание гармонии в межличностном взаимодействии при помощи вербальных средств. Данная статья посвящена языковой категории модальности как средству смягчения категоричности высказывания.
ОСЦИЛЯЦІЯ ЯК ВИМІР ФІЛОСОФІЇ МЕТАМОДЕРНУ
Epìstemologìčnì doslìdžennâ u fìlosofìï, socìalʹnih ì polìtičnih naukah, 2019
Стаття присвячена здійсненню дослідницької мети системно-теоретичного аналізу нової метамодерної парадигми на підставі культур-філософського дискурсу останнього десятиліття, визначенню концептуального змісту метамодерну та його специфічної особливості в методології осциляції, що виступає визначальною ознакою метамодерної парадигмальності. В роботі проаналізовано рефлексивна література щодо кризових явищ постмодерну та формування постпостмодерну, а також теоретична база метамодерну; визначено «метамодерн» як період філософії початку 21 століття, що характеризується серединною позицією між цінностями та ідеалами модерну та їх негацією постмодерном. Специфічною особливістю метамодерну визнано методологія осциляції, як парадигмальний дискурс між оптимістичним конструктивізмом модерну та іронічним деконструктивізмом постмодерну. Виявлено, що осциляція сприяє здійсненню взаємодовизначення метафізико-екзистенційного в онтології, інтуїтивно-раціонального в гносеології, науково-поетичного в епістемології та індивідуально-соціального в антропології метамодерну, що прагне до реконструкції цілісного.
МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНИЙ МЕТОД ДІАГНОСТИКИ ПАРОДОНТИТУ
2017
Illnesses of parodontitis occupy one of major places among problems in modern dentistry. Considerable prevalence, severe loss of teeth for patients, unfavorable influence of hearths of parodontitis infection on an organism is determined actuality of problem of complex diagnostics and treatment of this pathology. A research aim is an estimation of features of composition of parodontitis microbiota in content folds of gums by means of polymerase chan reaction of differential diagnostics at chronic simple and complicated parodontitis. Materials and research methods. We are conduct an inspection 67 persons in age from 60 to 20, that suffer on the different forms of parodontitis. A control (К) group was laid down by 16 persons that did not have external signs of parodontitis. The complex of clinical methods was standard (questioning, research, sounding, estimation of degree of mobility of teeth, estimation of the state of tissues of parodontitis. Research results. For all patients with the set diagnosis the chronic periodontitis of research polymerase chan reaction allowed to distinguish in content of the parodontitis pocket of DNA all parodontitispathogenic kinds in the considerable percent of cases : for 42 persons (of 66,7%)-P. gingivalis, in 39 (61,9%)-B. forsythus, in 38 (60,3%)-T. denticola, in 34 (53,9%)-P. intermedia, in 29 (46,0%)-A. actinomycetemcomitans. Conclusions. Analysing intercommunication of clinical parameters and presence of microbiota of gingival pockets, we educed dependence between the increase of frequency of exposure of paradontopathogenic and expressiveness of clinical displays. Especially evidently intercommunication is traced between patients with the easy and middle degree of weight. There is correlation between the increase of frequency of exposure of paradontopathogenic in the gingival pockets of area and expressiveness of clinical displays.
СЛОВНИКОВА СТАТТЯ ЯК МЕТАМОВНИЙ КОГНІТИВНО-КОМУНІКАТИВНИЙ КОНСТРУКТ
Лінгвістичні дослідження, 2020
ГІДНІСТЬ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА СКЛАДОВА МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА
Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки
Соціальне партнерство, як співпраця між учасниками освітнього процесу, громадськими організаціями, приватними й державними установами, є засобом залучення підростаючої молоді до процесів реалізації проєктів широкого спектру. Важливість соціального партнерства висвітлена також у статуті Міжнародної організації праці (ILO), який підкреслює вплив особливостей співпраці між усіма ланками робочого процесу на почуття гідності людини. Соціальний діалог як механізм реалізації партнерства є фактором впливу на формування та розвиток особистості як члена суспільства. Отже, соціальне партнерство, ґрунтуючись на безумовному визнанні гідності людини як базової моральної цінності людства, передусім сприяє зміцненню почуття власної гідності на особистісному рівні громадянина. Останній зі свого боку впливає на соціальну поведінку особистості, яка набуває як морального, так і громадянського забарвлення. На сучасному етапі розвитку української державності потреба у вихованні нової генерації самостійно...
МУЗИЧНА СЕМІОЛОГІЯ ЯК АКТУАЛЬНИЙ НАПРЯМ ТЕОРІЇ МОВНОЇ СВІДОМОСТІ
MODERN CULTURE STUDIES AND ART HISTORY: AN EXPERIENCE OF UKRAINE AND EU, 2020
Loading Preview
Sorry, preview is currently unavailable. You can download the paper by clicking the button above.