Климчук В.А. Методики исследования внутренней мотивации

Климчук В. О. Практики конструювання мотиваційного дискурсу особистості / В. О. Климчук // Наукові студії із соціальної та політичної психології. - 2015. - Вип. 35. - С. 161-174. Узагальнено результати дослідження практик конструювання мотиваційного дискурсу особистості. Поняття мотиваційного дискурсу визначено за п’ятьма ключовими ознаками: як подію, як продукт, як тип, як жанр і як соціальну формацію. Введено концепти наративної та ментативної базисних практик конструювання дискурсу. На основі емпіричних даних виокремлено три виміри практик мотиваційно-дискурсивного конструювання: rонструктивно-осциляторний, темпоральний, структурний.

В.В.Глущенко, И.И. Глущенко. Структура мотивации студентов вузов//Наука третьего тысячелетия: сборник статей Международной научно- практической конференции (20 января 2016 г., г. Курган). В 4 ч. Ч.2/ Уфа: АЭТЕРНА, 2016, 2016

Аннотация: исследованы особенности современного этапа развития образования, обосновано влияние мотивации студентов на качество образования, структура мотивации студентов вузов и ее влияние на качество образования Summary: features of the present stage of a development of education are investigated, influence of motivation of students on quality of education, structure of motivation of students of higher education institutions and its influence on quality of education is proved Ключевые слова: профессор, студент, мотивация, компетентность, образование, качество, работодатель, структура, государство, общество Keywords: professor, student, motivation, competence, education, quality, employer, structure, state, society

Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових праць. Філологічні науки. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2018

Дослідження структурно-семантичних особливостей похідних одиниць із образним змістом належить до актуальних і ще до кінця не розв’язаних питань сучасного мовознавства. У пропонованій розвідці обґрунтовано доцільність вживати термінологічне поняття образні мотиваційні відношення з урахуванням когнітивно-мовних механізмів їх появи та особливостей закріплення в морфолого-семантичній структурі лексичних одиниць. Терміном образна мотивація охоплено виникнення різнотипних образних уявлень, об’єктивованих у двоплановому змісті похідних слів та їх формальній структурі. Образну мотивацію розглянуто як узагальнене поняття, яке включає формування образно-метафоричних, образно-метонімічних та образно-експресивних відношень між дериватами і їх мотиваційною базою. Ключові слова: десубстантивні деривати, концептуальна метафора, концептуальна метонімія, мотивація, образ, образна мотивація.

Мотивация как движущая сила имеет основное значение для эффек-тов работы. Знание факторов, которые имеют на нее влияние является предметом исследований как с точки зрения индивидуальных интересов (развитие самосознания, индивидуального пути карьеры), так и интересов кадров управляющих работниками. Знание процесса и обусловленности мо-тивации позволяет более эффективно управлять работниками через подбор оптимальных инструментов мотивирования. В статье объяснено понятие мотивации, а также обсуждено избранные теории, которые указывают на обусловленность процесса мотивации. Разработка имеет обзорный характер, возникла на основании анализа литературы и дисскусий, веденных автором во время исследований в области управления человеческими ресурсами (на Факультете политических наук и журналистики Университета им. Адама Мицкевича в Познани, 2015-2016). Представлено основные теории мотива-ции, такие как: инструментальная теория, теория потребностей, двухфак-торная модель, теория ожиданий, теория цели и теория справедливости. Об-зор теорий указывает широкую гамму факторов, влияющих на мотивацию к работе, их лабильность и относительность, которая зависит от контекста си-туации данного человека. Составляет хорошую базу для эмпирического ис-следования индивидуальной мотивации и конкретных профессиональных групп. Должен также составлять основную базу знаний для кадров, управ-ляющих работниками.

Библиотекари се међусобно разликују по начину и продуктивности рада: неки од каталогизатора брже постижу норму у броју записа, неке информаторе корисници више "воле", трећи брже стижу до звања, четврти остварују бројне међународне контакте на конференцијама и друштвеним мрежама, а неки прихватају и прековремени рад. Шта је то што их издваја, прави разлику, што их покреће, даје им снагу, истрајност, жељу и вољу? Поред склопа јединствених црта личности, темперамента, интелигенције, као важна детерминанта у раду издваја се феномен мотивације, коју су проучавали заговорници различитих теоријских праваца из области менаџмента, организационог понашања и психологије рада. Текст обухвата неколико аспеката, почевши од личног, преко аспекта "други" (колеге, ментори, радна атмосфера), до ширег друштвеног, културног и економског окружења у којем библиотека доприноси и функционише. Чланак има за циљ да укаже на сложену природу и значај унутрашње мотивације за рад кроз сажет приказ најважнијих ставова различитих теоретичара и истраживача, Данијела Пинка, Исака Адижеса, Абрахама Маслова и трансакционих аналитичара, који могу бити смернице за примену у раду библиотекара. Теоријске поставке допуњују примери из библиотечке праксе и искуство аутора у раду са групама библиотекара током радионице посвећене теми мотивације. Кључне речи: библиотекари, мисија, радни стилови, мотивација, циљеви, стручно усавршавање Мотивација кроз речнике и дефиниције "Што се хоће, то се може." српска народна пословица 1 Нео п хо дан са сто јак за по сти за ње успе ха, до сту пан они ма ко ји има ју ја сно по ста вљен циљ и свр ху сво га ра да, као и ис трај ност да га оства ре, мо ти ва ци ја је у Реч ни ку пси хо ло ги је Жарка Тре бје ша ни на де фи ни са на ре чи ма: "сло жен пси хич ки про цес по кре та ња, усме ра ва ња и ре гу ли са ња де лат но сти усме ре не ка од ре ђе ном ци љу". 2 Она има и моћ ути ца ја на дру ге, као што би бли о те кар мо же пре не ти ко ри сни ку страст ка чи та њу или мен тор сво ју ис тра жи вачку страст уче ни ку. Овај аспект на гла шен је у Реч ни ку срп ско га је зи ка: "да(ва)ти уну тра шњи, вољ ни под стрек, под сти цај, сти му ланс (не ко ме), под ста ћи, под сти ца ти, сти му ли са ти (не ко га на не што): на рад". 3 Мо ти ва ци ја де лу је не стал но, мо жда и не у хва тљи во, јер је свој стве на сва кој ин ди ви дуи на је дин ствен на чин и не по сто ји уни вер зал на ча роб на фор му ла за ње но на ста ја ње.

Представлены результаты разработки нового опросника академической мотивации (на выборке студентов вузов, N = 459), теоретической основой которого являются представления о внутренней и внешней мотивации учебной деятельности в теории самодетерминации. Различные типы мотивации выделены в соответствии с представлениями о человеческих потребностях, связанных с учебной деятельностью (потребности в познании, достижениях, саморазвитии), а также внешних по отношению к ней потребностях личности -в автономии и уважении. Результаты конфирматорного факторного анализа подтверждают наличие семи независимых шкал, характеризующих три типа внутренней мотивации (познавательная, достиженческая, мотивация саморазвития), три типа внешней мотивации учебной деятельности (мотивация самоуважения, интроецированная, экстернальная) и амотивацию. Все шкалы опросника обладают приемлемой надежностью (0.71< < α < 0.91) и демонстрируют предсказуемые корреляции с показателями любознательности, другими опросниками внутренней и внешней мотивации, а также показателями базовых потребностей (в автономии, компетентности и связанности). Половые различия в показателях академической мотивации оказались более слабыми, чем различия, связанные со спецификой вуза. Анализ целостных мотивационных профилей как для групп, так и для отдельных студентов позволяет дать качественную характеристику их учебной мотивации.

Психологічні науки: проблеми і здобутки, 2018

Установлено факт недостатньої уваги соціальних психологів до проблеми мотивації участі окремих громадян і групових суб‘єктів у процесі творення національних цінностей і власне розбудови нації як такої. У проведеному дослідженні всю сукупність мотивів націєтворення пропонується диференціювати за такими критеріями: об'єднання в спільноту з метою захисту власних інтересів і створення умов для кращого спільного життя, самоідентифікація за національною ознакою, виокремлення та утвердження себе (своєї групи) як унікального соціо -біологічного, соціопсихологічного і соціокультурного утворення, а також добровільний вибір жити однією і саме цією спільнотою, сформоване почуття Ми. Зважаємо на потребу розрізнення, з одного боку, усвідомлюваної, цілеспрямованої роботи з будівництва нації, організованої елітою та іншими ініціативними членами спільноти, а з другого – процес становлення нації, груповим суб'єктом якого виступає спільнота в цілому і який відбувається спонтанно, стихійно, певною мірою поза можливостями його чіткого усвідомлення учасниками. Відповідно виокремлюється суб'єктний та об'єктний, організований і спонтанний формати мотивації націєтворення. Ідеться про залежність цієї мотивації від ставлення суб'єктів до нації як до мети, як до засобу і як до мети і засобу одночасно, а також від належності учасників процесу націєтворення до різних соціальних верств, вікових, гендерних, професійних груп тощо. Розглянуто питання щодо необхідності і можливості формування в громадян, зокрема у молодих поколінь, мотивації участі у процесі націєтворення. Обґрунтовано положення про те, що соціально-психологічну основу організації процесу формування в громадян мотивації націєтворення формує механізм переконування, а основними критеріями її сформованості визначено суб'єктну готовність індивіда і групи до творчої участі у процесі національного будівництва, готовність до вчинку самопожертви заради існування і розвитку своєї нації. Ключові слова: мотивація націєтворення, різновиди та особливості мотивації націєтворення, соціально-психологічні умови та механізми формування у громадян мотивації націєтворення, основні критерії сформованості у громадян мотивації націєтворення.

Психологическая наука и образование, 2006