Explication of postmodern philosophy ideas in architecture

Vìsnik Vìsnik Pridnìprovsʹkoï deržavnoï akademìï budìvnictva ta arhìtekturi, 2018

2024

Анотація. Мета статті-визначити ознаки явища атрактивності в архітектурі постмодернізму; систематизувати й класифікувати архітектурні прийоми постмодернізму, що надають архітектурі ознак атрактивності; проаналізувати досвід і філософське підґрунтя постмодерністської архітектури; розглянути видатні об'єкти світової й вітчизняної архітектури (споруди у Києві та Дніпрі), створені для збагачення міського простору, їхні атрактивні особливості й типологічні ознаки. Методи дослідження передбачають збір та аналіз літературних, наукових та проєктних джерел, що дотичні до нашої теми, та спираються на розуміння атрактивності архітектурних споруд як об'єктів, що можуть впливати на покращення міського простору. Результати. У дослідженні визначена авторська інтерпретація терміна «атрактивність» в архітектурі, розкрито його значення і походження. Зазначено, що основною метою атрактивної архітектури є привертання уваги й зацікавленості споживачів (мешканців або гостей міста). Також доведено, що саме основні цінності архітектури постмодернізму породжують атрактивність архітектурних об'єктів. Зроблено спробу систематизувати і класифікувати архітектурні об'єкти за принципом використання різних архітектурних прийомів, які надають об'єктові рис атрактивності. Проаналізовано проєкти відомих світових архітекторів, а також вітчизняних будівничих. Висновки. Встановлено, що атрактивність архітектурного образу будівлі є фундаментальною характеристикою, ознакою застосування принципів постмодернізму, яку необхідно вивчати і враховувати під час проєктування експозиційних об'єктів і комплексів. Розкрито причини недоречності надання атрактивних рис деяким спорудам, що призводить до втрати цілісності та сенсу середовища. Ключові слова: атрактивність, постмодернізм, стиль, плюралізм, образ в архітектурі, рекреаційна архітектура, атрактивна архітектура.

Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. Kul'turologiya i iskusstvovedenie, 2022

The subject of this article is a visual manifestation of the transition to metamodern architecture in the reconstruction of Esma Sultan's palace in Istanbul. Its architectural and design solution was created in the framework of the new urban paradigm of the XXI century. The project solves a whole range of tasks from the preservation of historical heritage to the creation of an attractive commercial real estate facility. The objective of the article is to conduct a semiotic analysis of the Esma Sultan architectural complex which will demonstrate the transition from the paradigm of the urban culture of postmodernism to metamodernism. Esma Sultan's semantic analysis reveals the meanings that remain not articulated in the special literature about this project. The method of historical retrospection is applied to the analysis of the object. This made it possible to assess the general trends in the production of urban space at the early the twenty-first century. A comparison of Es...

Actual Problems of Theory and History of Art, 2016

Аннотация. одной из задач совмещения исторической и теоретической проблематики архитектуроведения на современном этапе врастания архитектонического мышления в пространство нелинейного миропонимания становится возрождение понятия «изящное». Возвращение к одному из изначальных его толкований (отталкиваясь от «формулы» А. Пуанкаре) как результату гармонично полноценного внутреннего строения той или иной целостности позволяет наполнить интеллектуальным содержанием визуальное восприятие архитектурной формы. Методически обращение к этому понятию может стать основанием для установления «изящного» по сути диалога достаточно давно расслоившихся понятий «история» и «эволюция» в логике «архитектоники большого времени» со ссылкой на М. М. Бахтина. Ключевые слова: триада изящного: архитектура-скульптура-живопись; внутреннее строение; восприятие внешнего; архитектурная форма; целостность; архитектоника большого времени.

Nasleđe, 2007

ScienceRise, 2015

У статті викладено результати аналізу існуючих на сьогоднішній день наукових підходів до використання категорій «сприйняття», «розуміння» і «смисл». Зроблена спроба простежити співвідношення цих понять у контексті теорії архітектури. У ході розгляду різних вітчизняних і зарубіжних досліджень, були виділені деякі загальні моменти в побудові типології розуміння. Застосувавши їх до архітектурно-середовищної ситуації, були сформульовані два основні типи розуміння: когнітивне розуміння і інтерпретація Ключові слова: сприйняття, розуміння, смисл, свідомість, архітектурне середовище, інтерпретація, теорія архітектури, феноменологія, психологія, семіотика The article presents an analysis of existing scientific approaches to the use of the categories of "perception", "understanding" and "meaning". The attempt to trace the relation of these concepts in the context of the theory of architecture was done. In the course of the various domestic and foreign studies were identified some common elements in building typology of understanding. Applying them to the architectural environmental situations were formulated two basic types of knowledge: cognitive understanding and interpretation

Actual Problems of Theory and History of Art

Quaestio Rossica, 2018

In the article, on examples of various aspects of the works by Jean-Baptiste Alexandre Le Blond, the importance of building and planning methods of French architecture is demonstrated for creating the appearance of early Saint-Petersburg. The activity of J.B. Le Blond had major influence on development of Russian architectural school. The educational system that was developed by him was implemented, his ideas were objectified in an architectural and construction treatise by Pyotr M. Yeropkin. In the article twelve recipients who received “model design of a house” for construction are indicated. Evidences are given that the house of Pyotr Matveevich Apraksin was built by the “model design of a house for eminent city- dwellers” project of by J.B. Le Blond. The manor and the palace of Fedor Matveyevich Apraksin were built according to an individual project of the architect, it was only one project which was incarnated during his life. Later the palace was demolished, and its foundations became the foundation of the part of the Winter Palace, now the building of the State Hermitage. In 1999 archeological excavations were carried out in the Great Courtyard of the Hermitage, the foundations of the manor of F.M. Apraksin were revealed as well as materials which were used for construction of the palace of Fyodor Matveevich. The archeological findings made of local types of marble and limestone visually represent the results of searches carried out by J.B. Le Blond in vicinity of Saint-Petersburg to find deposits suitable for construction. For optimization of construction and making the construction cheaper the architect was working with local manufacturers, the findings of “moon-glasses” eloquently evidence this. Keywords: Peter the Great, Le Blond, Apraksin, archeology, the State Hermitage, the Winter Palace, Winter Palace of Peter the Great, Barthelemy Simon, model design of a house, “moon-glasses”. В статье, на примере различных аспектов деятельности Ж. Б. Леблона демонстрируется значение методов строительства и планирования французской архитектуры в создании облика раннего Петербурга. Деятельность Ж. Б. Леблона оказала большое воздействие на развитие архитектурной школы России. Была реализована разработанная им структура образования, его идеи были воплощены П. М. Еропкиным в архитектурно-строительном трактате. Известны 12 адресатов, получивших «образцовый проект» для строительства. Представляются доказательства, что дом Петра Матвеевича Апраксина также строился по проекту «образцового дома для именитых» Ж. Б. Леблона. Усадьба и дворец Федора Матвеевича Апраксина строились по индивидуальному проекту архитектора, единственному воплощенному при жизни зодчего. Затем дворец был снесен и его фундаменты стали основанием части Зимнего дворца, теперь здание Государственного Эрмитажа. В 1999 году в Большом дворе Эрмитажа происходили раскопки, которые обнаружили фундаменты усадьбы Ф. М. Апраксина и материалы, использовавшиеся при строительстве дворца Федора Матвеевича. Археологические экспонаты из местных пород мрамора и известняка наглядно представляют результаты поисков Леблоном в окрестностях Петербурга месторождений пригодных для строительства. Для оптимизации и удешевления строительства архитектор работал с местными производителями, о чем красноречиво свидетельствуют находки «лунных стекол».

Arhitektura i urbanizam, 2015

Bulletin of South Ural State University series "Construction Engineering and Architecture", 2016

This article offers a brief analysis of the main prerequisites of the emergence of nonlinear architecture. It is shown why conceptions, which only few decades ago seemed fantastic, are being realized in the projects of modern architects today. The influence of different cultural, scientific, social and economic factors is considered. It is proved that a certain artistic idea always underlies nonlinear forms which seem random and its design is realized basing on precise mathematical calculation. It is confirmed that the phenomenon of nonlinear architecture must be considered preeminently as a complex phenomenon. It is shown that ideas from the different and often unrelated areas of knowledge are melted in a «melting-pot» of nonlinear architecture. It is proved that analysis of prerequisites of development and multidisciplinary approach to the research of nonlinear architecture will allow us to predict a vector of possible development of this style