Збірник "Проблеми цивільного права та процесу"

ДДУВС eBooks, 2017

Рекомендовано до друку Науково-методичною радою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (протокол № 7 від 23.03.2017) РЕЦЕНЗЕНТИ: Нестерцова-Собакарь О.В.-кандидат юридичних наук, доцент, т.в.о. завідувача кафедри цивільно-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ; Кравець М.О.-кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри конституційного та адміністративного права юридичного факультету ДВНЗ «Національний гірничий університет». УДК 347 + 347.9 (038) Словник з дисциплін кафедри цивільного права та процесу: кол. авт.; (Коваленко А.В., Юнин О.С., Савєльєва М.О. та ін.).-Дніпро: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2017.-126 с. Систематизація юридичних термінів у словнику здійснена згідно навчальних дисциплін, що є зручним для використання під час опанування здобувачами вищої освіти знаннями з відповідних дисциплін. Словник рекомендується для кращого засвоєння теоретичних знань з дисциплін кафедри, перевірки знань та їх поглиблення. Видання адресовано науковцям, викладачам, здобувачам вищої освіти і усім, хто прагне поглибити свої знання в юридичних галузях. Словник стане настільною книгою на семінарських та практичних заняттях за професійним спрямуванням, допоможе здобувачам вищої освіти юридичних спеціальностей опанувати наукові поняття.

Прикарпатський юридичний вісник, 2024

Верховний Суд, як найвищий суд системи судоустрою України (ч. 3 ст. 125 Конституції України), основним завданням якого є забезпечення сталості та єдності судової практики (ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») завжди мав значний вплив на розвиток та формування судової практики в Україні. Попри те, що законодавцем не визначено перелік інструментів, за допомогою яких Верховний Суд може реалізовувати це завдання, разом із численними реформами судової системи змінилася не лише структура та особливості діяльності Верховного Суду, а також і система цих інструментів. Зважаючи на це, метою статті є визначення сучасних інструментів оприлюднення судової практики Верховного Суду як результату реалізації його основного завдання відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Також стаття має на меті висвітлення характерних ознак цих інструментів та з’ясування їхньої ролі й значення, що буде корисним для правозастосувачів при виконанні їхніх функцій, а також науковцям при проведенні теоретичних досліджень. Так, авторкою було запропоновано під «інструментом оприлюднення судової практики» розуміти спосіб, за допомогою якого судові рішення стають доступними для сторін та учасників конкретної судової справи, а також для юридичної спільноти, громадськості та інших зацікавлених осіб. У статті також було виділено дві групи інструментів оприлюднення судової практики в Україні. Перша група, Інструменти оприлюднення судової практики Верховного Суду, повністю сформована національними правовою, зокрема судовою, системою. Таким чином йдеться про формування, розвиток, опрацювання та опублікування власної судової практики. До цієї групи належать: періодичні та тематичні огляди судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, а також періодичні та тематичні дайджести судової практики Великої Палати Верховного Суду. У свою чергу, друга група - це Інструменти оприлюднення судової практики міжнародних і європейських судових установ, які Верховний Суд лише перекладає та/або публікує, адже вони створюються відповідними судовими органами європейських та міжнародних правових і судових систем. При цьому діяльність цих судів прямо або опосередковано впливає на правову та судову системи України, у зв’язку з чим виникає необхідність ознайомлювати українську юридичну спільноти з цієї судовою практикою. До цієї групи слід віднести огляди рішень Європейського суду з прав людини та огляди практики Суду Європейського Союзу. Підсумовуючи авторка доходить висновку, що впровадження цих інструментів оприлюднення судової практики стало ефективним вирішенням раніше існуючої проблеми щодо складності пошуку та відслідковування релевантної судової практики в України, з якою свого часу стикнулися правники. Нова система значно полегшує ці процеси, оскільки всі ключові судові рішення згруповано, а також виділено їх ключові аспекти, які впливають на розвиток та формування зовсім нової судової практики в Україні.

ÌÎÑÊÂÀ 2010 МОСКОВСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ им. М.В. ЛОМОНОСОВА Юридический факультет Д.Я. Малешин УДК 347.9 ББК 67.410 М 18 300-летию со дня рождения М.В. Ломоносова посвящается Малешин Д.Я. М 18 Методология гражданского процессуального права. -М.: Статут, 2010. -208 с.

Міністерство освіти і науки України Миколаївський інститут права Національного університету «Одеська юридична академія» Миколаїв «Іліон» 2015 НОВІТНІ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ • 2 0 1 5 • Збірник наукових праць УДК 343.2/.7 ББК 67.9-308 Н 73 Н 73 Новітні кримінально-правові дослідження -2015 : збірник наукових праць / відп. ред. д-р юрид. наук, проф. О. В. Козаченко. -Миколаїв : Іліон, 2015. -322 с.

Коваленко А. В. Деякі правові й організаційні проблеми збирання, дослідження та використання доказів під час розслідування кримінальних правопорушень в умовах воєнного стану. Проблематика документального оформлення...: тези наук.-практ. конф. (м. Харків, 22 червня 2022 р.). С. 114-117., 2022

Вестник Томского государственного университета. Право, 2018

The subject of the research of the article includes: - legislative acts that had regulated the civil proceedings in Russia until the revolution of 1917; - the ideas of Russian scientists of the pre-revolutionary period concerning the conception of the sources of Russian civil procedural law and the structure of its system. The research solves several tasks: - it defines the structure of the system of the sources of Russian civil procedural law and the level of development of the procedural legislation of each stage of the evolution of the proceedings in the pre-revolutionary Russia; Источники гражданского процессуального права 147 - it gives a critical analysis of the interpretations of the scientific category “source of law” that had existed in Russian pre-revolutionary juridical science; - it defines the place and the significance of such sources of civil procedural law as the legal custom and the court precedent during different stages of development of Russian jurisdiction. The methodological basis of the research is the dialectical method that presumes omnitude, objectivity and the interconnection of the phenomena under analysis. The author also used such methods as system-oriented analysis, comparative research, formal logical and historical-legal analysis, formal legal method and the method of legal comparison, and the etatism version of the method of legal positivism. The empirical basis of the work includes the texts of the legislative acts of the period under review, in particular the Court Statutes of the Russian Empire, 1864. It also includes the works of such scholars of civil procedural law as E.V. Vaskovskiy, G.F. Shershenevich, T.M. Yablochkov and others, published before the revolution of 1917. The author formulates the following conclusions: In the pre-Petrine Russia the court precedent and the legal custom were parts of the system of the sources of the procedural law as well as the legislative acts. Historically the first form of law was the court precedent. In Petrine Russia the idea of the power of the state as the only legitimate source of law became clearly formulated. The sources of law in the meaning of the law-creating force were the legislative acts. After the reform of the court proceedings in 1864, the obligatory resolutions of the judges and the Ministry of Justice formed part of the system of the sources of law in Russia, although the applicable legislation remained to be the main source of law. The legal custom and the judicial practice were the additional sources of law. The role of the judicial practice was similar to the role of the acts of interpretation of law produced by the highest judicial bodies of the Russian Federation nowadays. By the end of the XIX century, the system of Russian civil procedural law had acquired a sustainable form, very similar to the modern one. The applicable Russian civil procedural legislation includes the Statute of Civil Legal Proceedings among its sources (in the meaning of the resource of adoption and materials used as its basis).

2021

В данной работе рассматривается система внутригосударственных источников (форм) гражданского процессуального права Российской Федерации, определяется их современный состав, выявляется их правовая природа, юридическая сила, а также их взаимное соотношение. Рассчитана на научную общественность, может быть полезной аспирантам, магистрантам юридических вузов.

АНОТАЦІЯ: у статті аналізуються методи, що застосовуються у наукових дослідженнях з цивільного права. 7 Зокрема: діалектичний метод, формально-логічний метод, системно-структурний метод. Досліджено особливості цих методів. Надаються аргументи, що діалектичний метод є найбільш загальним при проведенні юридичних досліджень. Інші методи наукового пізнання доповнюють діалектичний метод, випливають з нього. Формальнологічний метод дозволяє зрозуміти логіку норми права та її побудову. Системно-структурний метод враховує природу досліджуваного явища, систему цінностей та пріоритетів. У статті висвітлені окремі аспекти методології науки цивільного права. Діалектичний метод є глобальним, що у різних галузях знань дозволяє досягти прогресивних результатів. Формально-логічний метод є традиційно важливим у праві. Він дозволяє логічно застосувати приписи, норми та форму закону до окремих ситуацій. Системно-структурний метод в умовах панування верховенства права дозволяє застосувати закон з позицій справедливості. При застосуванні діалектичного методу можуть вирішуватися такі наукові завдання: розвиток нового знання через співставлення протилежних наукових позицій; заперечення одних наукових позицій і формулювання інших; поглиблення існуючого уявлення про предмет дослідження. Формально-логічний метод застосовується при побудові класифікацій в науці, надає можливість додатково виявити особливості окремих правових явищ, їхню правову природу. Формально-логічний метод надає можливість проводити періодизацію явищ у праві. Він, крім того, дозволяє сформулювати зміст правових категорій згідно до їх ознак. Системно-структурний метод спирається на сутність явища у всьому різноманітті зв'язків, системи цінностей, пріоритетів держави. Головним з них згідно з Конституцією України (ст. 3) є права людини, розвиток яких становить зміст та спрямованість діяльності держави. КЛЮЧОВІ СЛОВА: діалектичний метод, формально-логічний метод, системно-структурний метод, методи цивільного права, наука цивільного права. МЕТОДОЛОГИЯ НАУКИ ГРАЖДАНСКОГО ПРАВА Мичурин Е. А., доктор юридических наук, профессор, профессор кафедры гражданско-правовых дисциплин юридического факультета Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина,

Нілан-ЛТД, 2017

Розглянуті актуальні питання кваліфікації злочинів, які викликають утруднення в судові практиці. Проаналізовані склади злочинів, передбачені новими статтями Особливої частини Кримінального кодексу України, а також статтями, редакція яких в останні роки була змінена. Наявність розділу, в якому розглядаються загальні основи кримінально-правової кваліфікації, а також викладення матеріалу відповідно до навчальної програми з курсу кримінального права, відрізняють цю роботу від науково-практичного коментаря Кримінального кодексу. Разом з тим особлива увага, що приділена ускладненим ситуаціям кримінально-правової кваліфікації (повторність та сукупність злочинів, конкуренція правових норм тощо), свідчать про значення посібника для практики. The author considers topical issues of qualification of crimes that cause difficulties in judicial practice. The author analyzes the corpus delicti of crimes provided for in the new articles of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine, as well as the articles whose wording has been changed in recent years. The presence of a section dealing with the general principles of criminal law qualification, as well as the presentation of the material in accordance with the criminal law course curriculum, distinguish this work from a scientific and practical commentary on the Criminal Code. At the same time, the special attention paid to complicated situations of criminal legal qualification (repeated and cumulative crimes, competition of legal norms, etc.) demonstrates the importance of the manual for practice.