Микеланджело

А. Б. Шишкин, 2018

История шекспировской трагедии на сцене итальянских театров и хронология переводов текста в италии на протяжении 18-20 в.в.

2013

Статията разглежда накратко делото на философа Пико делла Мирандола (1463–1494), главните негови идеи и това, което завещава на историята. Като част от италианския ренесансов хуманизъм, той издига концепции, които стават фундаментални и показателни за целия период на Ренесанса. В своята философия Пико търси винаги обединяващите принципи между различните учения и неговият стремеж е чрез познаването и познанието на древните да се разкрият много нови положения в науките и живота. Abstract. This article briefl y discusses the work of philosopher Pico della Mirandola (1463–1494), his main ideas and what he bequeathed to history. As part of the Italian Renaissance humanism, he shares concepts that are fundamental and characteristic of the whole Renaissance period. In his philososphy Pico was always looking for unifying principles among the various teachings and his purpose is through knowledge and understanding of the ancients to reveal many innovations in science and life.

Italian librettology, 2006

Chapter 4 of the textbook on italian Librettology

Света Мария Магдалина, 2017

Докато пиша тези редове, пред мен са копие от икона на света Мария Магдалина от атонския манастир Симонопетра (зографът е успял да улови в очите ѝ неизразимото – любовта и всеотдайността) и книга, дар от същия манастир: „Света Магдалина – свещеното съкровище на Симонопетра”. Думата „съкровище” е жест към светата реликва, която манастирът пази ревниво от векове – ръката на светицата, но в комбинация със „свещено” придава допълнителен смисъл към подвига ѝ. Мария Магдалина ще продължава да възкръсва отново и отново – в текстове, в образи, в предания, в песнопения, и не на последно място – в молитвите ни – важни не толкова за нея, колкото за самите нас.

Великие архитекторы. Том 13.

"Тарасова гора: люди і події". Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 2022

Шевченкіана Михайла Дяченка досі спеціально не аналізувалася, хоча історія її створення та особливості цікаві не лише для спеціалізованих дослідників так і гуманітаристики загалом. Метою даної статті є характеристика біографії її автора та всіх відомих на сьогодні його творів і взагалі, діяльності, пов'язаної з Т. Г. Шевченком. Михайло Дяченко народився 2 жовтня 1882 року в с. Бурти Канівського повіту Київської губернії, неподалік від малої Батьківщини Тараса Шевченка. У одній з автобіографій М. Дяченко свідчив, що походить з родини селянина. Справді, в метричному записі [2] значиться, що його батько-мліївський селянин-власник. Але в іншій автобіографії йдеться про те, що батько Михайла був дрібним службовцем в цукроварні та «по економіях Симиренка». На час народження сина, фірма-роботодавець приходила в занепад, а коли припинив роботу цукровий завод, Михайло Силович Дяченко помер. Мати, Харитина Яківна, донька місцевого вчителя, вирішила дати синові гарну освіту і, коли той досяг 11-ліття, повезла його на навчання до губернського центру-міста Києва. Михайло закінчив Київське реальне училище і 1,5 роки провчився на інженерному відділенні Київського Політехнічного інституту Імператора Александра ІІ. Навчання перервав, бо потрібно було заробляти гроші. З цією метою 1904 року працевлаштувався викладачем російської мови в двокласну міську школу Старокостянтинова (Волинська губернія), звід-Anatoly Shcherban. MYKHAYLО MYKHAYLOVICH DYACHENKО'S SHEVCHENKIANA The biography of M. M. Dyachenko (1882-1943), portraits of T. G. Shevchenko created by him and illustrations to poetic works are characterized. Attention was paid to the motives that led to admiration for Shevchenkiana, activities to popularize the creative heritage and perpetuate the memory of Great Kobzar.

Имя Кьяры Маргариты Коццолани (1602 -с.1677) -бенедиктинской монахини миланского конвента Св. Радегонды -почти неизвестно у нас в стране. Между тем в западном музыкальном мире, начиная с 1990-х годов, наблюдается всё возрастающий интерес к её творчеству. Музыка Коццолани всё чаще звучит на фестивалях, концертных площадках, записывается на CD.