Иосиф Наумович Кравец: человек, ученый, педагог

Гiсторыя Магiлёва : мiнулае i сучаснасць : зборнìк навуковых артыкулаў удзельнìкаў XI Мìжнароднай навуковай канферèнцыì : 20-21 чэрвеня 2019 г. Магiлёў, 2019

2014

Шидловский, С. О. Игорь Всеволодович Чаквин : учёный, человек, учитель / С. О. Шидловский // Избранное: теоретические и историографические статьи по этногенезу, этническим и этнокультурным процессам, конфессиональной истории белорусов / И. В. Чаквин; отв. ред.-сост. А. Вл. Гурко ; Нац. акад. наук Беларуси, Центр исследований белорус. культуры, языка и лит. — Минск : Беларуская навука, 2014. — С. 14–17.

Статья посвящена 85-летнему юбилею известного историка-кавказоведа, специалиста по средневековой истории Дагестана, кандидата исторических наук Александра Емельяновича Криштопы. На основе данных литературы и архивных документов авторы дают краткий биографический очерк ученого, отмечая, что он сформировался как ученый в Дагестанском государственном университете. В статье дан анализ основных научных работ А. Е. Криштопы. Авторы показывают, что особое внимание ученый уделяет проблемам источниковедения. Многие из источников именно он впервые ввел в научный оборот. Особое место в научном творчестве А. Е. Криштопы занимает политическая история средневекового Дагестана, нашедшая отражение в ряде его статей, кандидатской диссертации и монографии, которые подвергнуты анализу. Авторы приходят к заключению, что выводы, сделанные ученым, не теряют своей актуальности и сегодня.

Старожитності Лукомор'я

У статті висвітлюється життєвий шлях Яна Креховецького (1805-1885). Вихованець Уманської василіянської школи, друг Северина Гощинського й інших представників «української школи» у польській літературі, Ян Креховецький є прикладом правобережного шляхтича, в біографії якого віддзеркалилися всі ключові події історії Правобережної України: польське повстання 1830-1831 рр., переслідування російської влади, «пошуки себе» після заслання в якості архіваріуса в маєтку князя Сангушка, контроверсійна позиція щодо Січневого повстання, еміграція. Ян Креховецький досліджував історію василіянського ордену Правобережної України. Частина його інтелектуальної спадщини була опублікована ще у ХІХ ст.

2016

ЯН КАСПРОВИЧ: УЧЕНИЙ ТА ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ Зоя БАРАН Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн Ян Каспрович (1860-1926) публіцист, поет, професор Львівського університету Яна Казимира, почесний доктор Варшавського університету. Друкувався під псевдонімами Францішек Шиба, Петро Гута, Ян К. Член легальних і таємних польських патріотичних організацій. Його погляди пройшли еволюцію від прихильника соціалістичних ідей, активіста галицького селянського руху до національних демократів. Однак політичні переконання не вплинули на літературну діяльність. За дорученням Міністерства закордонних справ Польщі Я. Каспрович 1920 р. взяв участь у пропагандистській поїздці по території, що підлягала плебісциту -Вармії та Мазурах, з метою пробудження патріотизму в місцевого населення та проведення агітаційних мітингів на користь приєднання цих земель до Польщі. У 1921/22 н.р. виконував обов'язки Ректора університету; за його повноважень дипломи почесних докторів навчального закладу отримали бельгійський церковний діяч кардинал Дезіре Мерсьє, французькі політики Фердинанд Фош і Раймон Пуанкаре, міністр торгівлі США Герберт Гувер, американський історик Роберт Лорд. Залишив поетичні, прозові, драматичні твори більшість з яких надруковані у Львові, зробив численні переклади з грецької, англійської, німецької, французької, італійської, норвезької, голландської мов.

КЛИО Ежемесячный журнал для ученых Печатный орган Международной академии исторических и социальных наук, 2020

In domestic historiography, conventionally divided into imperial, Soviet, and modern, the name V.O. Klyuchevsky has a special position, and his rich scientific heritage continues to be relevant today. The scientist went through a very curious and full of many interesting events life path. All his life V.O. Klyuchevsky was completely devoted to the scientific and pedagogical activity, and it was in this field of every day, painstaking work, which was not aimed at receiving any dividends, world fame, recognition, and respect. Among the many scientific studies, the main thing of the researcher was his famous “Russian Course History ”, which best describes his original concept, which reveals the course of Russian history as an interdependent connection of events and eras. Certainly, the scientific research of V.O. Klyuchevsky is an integral part of both the all-Russian and the global cultural heritage. The “course of Russian history” is the edifying testament of the scientist to future generations, this is the confession of centuries.

ВЕСТНИК УДМУРТСКОГО УНИВЕРСИТЕТА. СЕРИЯ ИСТОРИЯ И ФИЛОЛОГИЯ , 2019

Настоящая статья посвящена анализу деятельности епископа белгородского и оболенского Иоасафа (Миткевича) (1724-1763). Владыка Иоасаф был известен своей многосторонней и разнонаправленной активностью не только в сфере церковного управления, но также в других сферах: общественной, научной и политической. За время своего служения в белгородской епархии, он дал себя узнать не только как хороший священник, но и как выдающийся администратор, замечательный просветитель, талантливый ученый, а в конце жизни также и как дальнозоркий политик, безошибочно предвидевший новые политические веяния и одним из первых поздравивший будущую императрицу Екатерину II с восшествием на престол, хотя в это время то, что она удержится у власти не было еще очевидным. Хотя иногда методы его действий можно было бы назвать довольно суровыми и даже жесткими (взять хотя бы очень строгие наказания для невежественных или провинившихся священников), но в целом его деятельность пошла на пользу вверенной ему епархии. На основании архивных документов авторами исследуются самые разнообразные аспекты деятельности данного церковного иерарха. Выдвигается тезис о том, что Иоасаф (Миткевич) вполне осуществил сложившийся в конце XVIII в. идеал «епископа эпохи просвещения». This article is devoted to the analysis of activity of Bishop of Belgorod and Obolensk Joasaph (Mitkevich) (1724 - 1763). Vladyka Joasaph was known for his multilateral and multidirectional activity not only in the sphere of church administration, but also in other spheres: public, scientific, and political. During his ministry in the Belgorod Diocese, he let himself be known not only as a good priest, but also as an outstanding administrator, a wonderful educator, a talented scholar, and at the end of his life also as a far-sighted politician, who unmistakably foresaw new political trends and one of the first to congratulate the future Empress Catherine II on her accession to the throne, although at that time the fact that she would hold on to power was not yet obvious. Although sometimes the methods of his action could be called rather harsh, and sometimes even severe (take at least very strict punishments for ignorant or guilty priests), but in general his activities benefited the eparchy entrusted to him. On the basis of archival documents, the authors investigate the most diverse aspects of the activity of this church hierarch. The thesis is advanced that Joasaph (Mitkevich) fully implemented the ideal of the "Bishop of the Enlightenment" that emerged at the end of the 18th century.

Успехи математических наук, 2011

Нумизматика, сфрагистика и епиграфика 14, 2018

Биографична бележка за професор Иван Карайотов.