Феномен Лесі Українки в лінгводидактичному аспекті

Стаття, 2016

Стаття присвячена дослідженню однієї з актуальних у мовознавстві та літературознавстві тем — перекладу поетичної спадщини Лесі Українки М. Комісаровою. Запропонований у статті підход до перекладу художніх творів, які відображають мовно-художні особливості творчої манери поетеси, може застосовуватися у відтворенні художніх засобів інших поетів та письменників.

2018

The article presents a review of research approaches to the analysis of lingual presentation of fear in modern linguistics (lexical semantics, cognitology, cognitive syntax) that allowed revealing a list of unsolved problems and defining the ways of their overcoming. The topicality of the range of problems touched in the article is derived from the need of new approaches to the studying of fear representation taking into account the present achievements and puzzles. The aim of the article is to formulate scientific research perspectives of applying lingual-pragmatic approach to studying the lingual presentation of fear in the background of conclusions made byrepresentatives of other linguistic trends. It has been mentioned that methodological basis of linguistic pragmatics is being developed now; it has been suggested that basic principles and notions of linguistic pragmatics (such as activity principle, subjectivity, intentionality and discursive space) will allow more objective an...

Visych O. A. The Aesthetics of Non-fifnito in Lesya Ukrainka’s works. – Manuscript. Thesis for the Candidate Degree in Philology, Specialty 10.01.06 – Theory of Literature. – Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatiuk, 2010. The thesis puts into practice the concept of non-finito for the first time in Ukrainian Literary science. It is systematized the artistic techniques of non-finito. Lesya Ukrainka’s literary heritage is analyzed in light of this theory. The term “non-finito” is interpreted as aesthetic category that becomes obvious in a particular type of artistic thinking. Analysis of the writer's manuscripts demonstrates the endless process of her texts. It is determined the paradigm of creative work which is specific for Lesya Ukrainka. An important point in writer’s creative work was fiction drama “Autumn Tale”, which recorded various artistic techniques of non-finito, taking the development in other dramas. The dramas of Lesya Ukrainka are divided into several categories, united by shared methods with dominant poetics of non-finito: open form, truncating finals, intentionality.

Бондарець Н.Л. (2024) Леся Українка та саундпродюсування. Education and science of today: intersectoral issues and development of sciences: збірник наукових праць «ΛΌГOΣ» з матеріалами VII Міжнародної науково-практичної конференції, м. Кембридж, P.C. Publishing House. С. 490-493., 2024

Леся Українка виявила себе не лише як видатна поетеса та культурна діячка, а й як одна з перших саундпродюсерок в Україні. Її активна участь у закупівлі обладнання, організації записів та продюсуванні фольклорних експедицій свідчить про глибоке розуміння важливості збереження національної музичної спадщини із використанням аудіотехнологій. Завдяки її технічним знанням і організаційним зусиллям були створені записи кобзарських дум і лірницьких пісень, що стали важливими джерелами для подальших наукових досліджень та відтворення українського фольклору. Як саундпродюсерка, поетеса прагнула максимально точно здійснити аудіофіксацію для подальшого відтворення та поширення задля можливості точного виконання іншими співаками. Отже, можна вважати, що Леся Українка стояла у витоків українського саундпродюсування. Цитування: Бондарець Н.Л. (2024) Леся Українка та саундпродюсування. Education and science of today: intersectoral issues and development of sciences: збірник наукових праць «ΛΌГOΣ» з матеріалами VII Міжнародної науково-практичної конференції, м. Кембридж, 18 жовтня 2024р. Вінниця-Кембридж: ТОВ «УКРЛОГОС Груп», P.C. Publishing House. С. 490-493. DOI: 10.36074/logos-18.10.2024.114

2021

У статті розглянуто різновиди лінгводидактичного опрацювання лінгвокраїнознавчого матеріалу під час вивчення української мови як іноземної. З’ясовано, що ефективне використання текстів про Лесю Українку в навчальному процесі можливе за умови комунікативно-діяльнісного підходу. Обґрунтовано обмежене використання творів у навчанні студентів-іноземців, починаючи з підготовчого відділення. Запропоновано розробку творчих завдань, наведено приклади самостійних робіт. Доведено, що успіх викладання української мови як іноземної залежить від умінь викладача добирати актуальний та цікавий текстовий матеріал, розробляти ефективні завдання, враховуючи рівень мовної підготовки та індивідуально-психологічні особливості студентів- іноземців.In the article the types of linguodidactic elaboration of linguistic material during the study of the Ukrainian as a foreign language are considered. It was found out that he effectively uses texts about Lesya Ukrainka in the educational process possible under ...

Russian Academy of Sciences, 2017

Interpretation of Latin texts demands a certain degree of acquaintance with the phonology of Latin language. The present essay based on lectures read by the author over many years at the St.Petersburg State University, aims to introduce the reader to this complex topic. The book includes following chapters: 1. Phonetic system of Latin and sources of data on Latin phonology. 2. Consonantal system and its reflection in written sources (occlusives, nasals and liquid sonants, spirants, semivowels). 3. Vocalic system (vowels, diphthongs).

Леся Українка – перша авторка, яка в художній літературі використала елементи західнополіських говірок, при цьому дослідники відзначають високу художню майстерність у передачі народного мовлення. У статті простежено історію й тенденції вивчення в українській філологічній науці народнорозмовної основи художньої мови Лесі Українки. З’ясовано, що спеціальні дослідження в цій галузі започаткував ще в кінці 1950-х рр. В. Ф. Покальчук. Значно активізовано увагу вчених до цієї проблеми й удосконалено методологічні підходи до її опрацювання в 1990–2000-х рр. Висновки науковців переважно зводяться до того, що територіально здиференційовані одиниці займають чільне місце у текстах авторки, найперше в оповіданнях на волинську тематику та в «Лісовій пісні». Водночас зауважено, що дослідники мови Лесі Українки в основному кваліфікують конкретні мовні явища як діалектизми на підставі зіставлення їх із нормами сучасної української літературної мови. Натомість варто враховувати норми тогочасного наддніпрянського варіанта літературної мови. Lesia Ukrainka was the first author who used the elements of the western Polissian dialects in the emotive prose. The scholars emphasize great artistic skill with which the colloquial speech elements are conveyed in her works. The article traces the history and the main tendencies of the linguistic studies of the folk basis of Lesia Ukrainka’s artistic language. It is claimed that special studies in this field were initiated by V. F. Pokalchuk in the late 1950-ies.The researchers had become increasingly interested in this phenomenon in 1990–2000 when the methodological approaches to the research changed and strongly improved. The emphasis has been laid on the scholars’ conclusions as to the importance of usage of the territorially-differentiated lexical units in Lesia Ukrainka’s texts, especially in the stories describing Volyn and her famous poem «Forest Song». It has been stressed that most researchers of Lesia Ukrainka’s language classify these concrete language phenomena as dialectical words by comparing them with the literary standards of modern Ukrainian. The author states that it is worth to consider the phenomenon verifying it against the norms of the Naddniprianskii variant of the literary language of that time.

2021

Досліджено явище образної синестезії – однієї з прикметних стильових ознак раннього Модерну, яка проявилася в дебютній книжці Лесі Українки «На крилах пісень» (1893) і розвивалася на наступних етапах її творчості від фольклорної стилізації до оригінальної образності. У поетиці збірки переважають метафори, епітети та інші тропи, засновані на асоціативному поєднанні відчуттєвих вражень – переважно аудіальних та візуальних, рідше – дотикових, запахових і смакових. Синестетична образність Лесі Українки спрямована на імпресіоністичне відкриття та неоромантичне одухотворенння світу барв і звуків, символістичне вчування в їхню таємну метафізичну гармонію. Ці тенденції виразно сигналізували зміни, які згодом спалахнули в образній структурі наступних етапів модернізму.The article reveals the phenomenon of figurative synesthesia - one of the notable stylistic features of early modernism, which manifested itself in Lesya Ukrainka's debut book «On the Wings of Songs» (1893) and developed in...

X. Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht, 2020

У статті досліджено особливості фіксації військової лексики в академічних тлумачних словниках української мови кінця ХХ-початку ХХІ століття. Виокремлено основні тематичні групи згаданих одиниць. З'ясовано їх частиномовну належність, поширеність у мові. Розглянуто семантико-стилістичні зміни, словотвірні особливості військових найменувань на сучасному етапі. Ключові слова: військова лексика, українська лексикографія, тлумачний словник, тематична група, значення.

Roczniki Humanistyczne, 2018

Проблема, про яку йтиметься у цій розвідці, є важливою для української культури епохи модернізму (а кажучи ширшеі для епохи європейського модернізму взагалі) з огляду на декілька причин. Досить згадати історію зародження та поширення європейського модернізму, що його дослідники вважають наслідком декадансу епохи fin de siècle-своєрідної хвороби духу. Модерністичний (декадансний) індивідуалізм, ніцшеанство, естетика потворного,-усі ці риси трактувались на той час як прояв власне занепаду і виродження художніх ідеалів, кажучи інакшеяк хвороба духу європейської культури. Щодо українського контексту, пов'язаного з проблемами декадансу, декадентів і модерністів, то досить згадати дискусію Івана Франка з модерністами чи його відому віршову суперечку з Василем Щуратом, щоб зрозуміти ідейну суть подібних дискусій в українському суспільстві кінця ХІХпочатку ХХ століття 1. Саме у цей час, тобто на кінець ХІХ століття у європейському культурному регіоні особливо актульними стають також дослідження, що стосуються хворіб (передусім психологічних) визначних діячів культури, філософів та письменників. Симптоматичною тут виступає постать Фрід