Класиката - слово и мълчание

Studia Rossica Gedanensia, 2021

Феномен молчания проанализирован как литературный мотив в повести Кроткая Ф.М. Достоевского. Молчание выступает в тексте писателя смысловым средством построения художественной реальности. В материале учтено христианское наполнение понятия молчания и несовпадения с ним. Прослежены амбивалентные характеристики образов. Обращено внимание на пересечение с богословским понятием исихазма. Произведен описательный, сравнительный, смысловой анализ произведения на основе семантических особенностей мотива молчания.

"Великое молчание" Чехова, 2004

В статье исследуется отношение А.П. Чехова к религии.

Годишњак за социологију XVI/24, 2020

Књигом Класификацијске борбе (Classification Struggles: General Sociology, Volume I. Lectures at the College de France, 1981-82), издавачка кућа Polity 2018. године отпочиње петотомну едицију која читаоцима нуди драгоцени увид у предавања на курсу Опште социологије на Колеж де Франсу, у оквиру ког је чувени француски социолог Пјер Бурдије од 1982. до 1986. године студентима, истраживачима и заинтересованој јавности излагао основе свог социолошког приступа. У предавањима објављеним у овој књизи, Бурдије настоји да прецизно утврди односе између класификација које производе научници у природним и друштвеним наукама, друштвених услова у којима се те класификације производе и класификација које дејственици (друштвени актери) стварају у свакодневном животу.

Статья представляет собой анализ этнографических подходов к изучению материальной культуры и их места в рамках материального поворота, произошедшего в социологии.

2010

Сумський державний університет м. Суми У статті розглядається мовчання як силенціальний компонент комунікації, який позначається в художньому дискурсі вербальними та невербальними маркерами. Персонажі у своїй мовленнєвій поведінці використовують силенціальні компоненти у першофункціїї. Це мовчання позначається як homo silence (людське мовчання). Мовчання природи моє персоніфікований та метафоричний характер, образне уподібнення. Це мовчання називається nature silence. Комунікативне мовчання (homo silence) є первинним по відношенню до nature silence, яке позначено в англомовному художньому дискурсі нараторською лінгвокреативністю та персоніфікацією. Ключові слова: комунікативне мовчання, силенціальний ефект, людське мовчання (homo silence), природне мовчання (nature silence). Об'єктом даного дослідження -є силенціальний ефект як феномен невербальної комунікації у семантичному просторі художнього дискурсу. Предмет дослідження -його поетичні образи в художньому дискурсі. Актуальним напрямком сучасних лінгвістичних досліджень є вивчення різних аспектів мовного спілкування, членування комунікативних одиниць, розпізнання вербальних та невербальних засобів в конкретному дискурсі. Будь -яке висловлювання будується відповідно до комунікативних завдань або цільової установки мовленнєвого акту. Окремі висловлювання певним чином включаються в дискурс і тільки через дискурс пов'язані із ситуацією, сприймаються як такі, що узгоджуються, не узгоджуються з метою висловлювання. Поняття дискурсу є одним із основних понять сучасної лінгвістики. Воно трактується неоднозначно. Дискурс (франц. discourse -промова, виступ) -у широкому сенсі являє собою складну єдність мовної практики і екстралінґвальних факторів (значима поведінка, котра маніфестується в доступних почуттєвому сприйняттю формах), необхідних для розуміння тексту, тобто дають уявлення про учасників комунікації, їхніх установках і цілях, умовах вироблення і сприйняття повідомлення. Теорія дискурсу як прагматизованої форми тексту, бере свій початок у концепції Е. Бенвеніста, який розмежував план дискурсу -мовлення, яке привласнюється людиною, яка говорить і план оповідання . В.О. Звегінцева розуміє дискурс як елементарну одиницю тексту, тобто складне ціле або змістову єдність, що вирізняється нарівні мови і, як правило реалізується у вигляді речень, пов'язаних між собою смисловими зв'язками . О.Т. Ішмуратов ототожнює дискурс з певним видом тексту. Так, дискурс це текст, який містить міркування, тобто текст, в якому фіксується певний хід думки, а комунікативний дискурс -це текст, що містить взаємозалежні судження деяких суб'єктів . Н.Д. Арутюнова визначає дискурс як "зв'язний текст у сукупності з екстралінгвістичними, соціокультурними, прагматичними, психологічними факторами; це -текст, узятий в аспекті подій; мовлення, що розглядається як цілеспрямоване соціальне явище, дія, як компонент, що приймає участь у взаємодії між людьми і механізмах їх свідомості. Дискурс -це мовлення, занурене у життя " [4, с.136]. Одне з основних положень, яке використовуються для характеристики невербальної комунікації, полягає в тому, що вона полегшує процес сприйняття вербальної вираженої інформації [10, с.170]. Мовчання є предметом вивчення фізіології, нейрофізіології, філософії, біології, соціології, етики, лінгвістики.

Галина Орлова -работает в Ростове (Южный федеральный университет), Вильнюсе (Европейский гуманитарный университет) и Москве (ШГИ РАНХиГС). Со-руководит Обнинским цифровым проектом. Находится в движении между критическаой психологией, дискурсивными и визуальными исследованиями, историей знания и цифровой гуманитаристикой.

Scientific Bulletin of the Yamal-Nenets Autonomous District. 2021. (111). No 2. P. 60-78., 2021

By the example of Nenets oral stories, this article describes the features of transmission, memorization and narration of oral stories about the past, and the role of silence in narration. They contribute to the preservation or loss of memories of the past. The results of the study described the norms of preservation of Nenets individual and collective memories of the past, in which the culture of silence can have particular importance. It was found that selective narration of stories about the past contributes to the formation of a positive perception of ethnic history among the younger generation of Nenets. At the same time, in the Nenets culture, silence has a special role and significance, which was developed under the influence of religious norms of behavior, social relations and cohabitation on a common territory of the Yamal Peninsula. The Nenets stories tell about the events that took place in Yamal from the beginning of the 19th century to the present time. These forms of narration of spoken stories are common not only for the Nenets but also for other peoples of the former Soviet Union and the indigenous peoples of the Arctic. Together they illustrate the role of responsibility, demands and interests of society in the formation of individual and common, collective memories of the past.

Холокауст, сећање, култура (I), (ур.) проф. др Катарина Мелић, доц. др Милена Нешић Павковић, проф. др Драган Бошковић, Крагујевац: ФИЛУМ, 2022, 11-21.

Культура речи на сцене и на экране : [Сб. ст.] / АН СССР, Ин-т рус. яз.; Отв. ред. Л. И. Скворцов, Л. Н. Кузнецова. - М. : Наука, 1986. - 186, [2] с.

Сборник продолжает серию изданий сектора культуры речи Института русского языка АН СССР под общим названием «Культура русской речи» и посвящен актуальным вопросам современного сценического произношения и словоупотребления, различным аспектам сценического и драматургического мастерства, структуры письменного текста сценического произведения в их связи с речевой культурой. В конце сборника приводится библиография по вопросам культуры сценической речи за последние 15 лет. СОДЕРЖАНИЕ: • Введение Р.И. АВАНЕСОВ. Вопросы русского сценического произношения Л.Н. КУЗНЕЦОВА. Судьба старомосковских произносительных норм в сценической речи Л.Н. КУЗНЕЦОВА. Иноязычный акцент в характерных ролях С.И. ВИНОГРАДОВ. Черты разговорного словоупотребления в речи персонажей драматических произведений Т.С. КОГОТКОВА. Внелитературная лексика в драме В. Распутина «Последний срок» Л.К. ГРАУДИНА. Л.И. СКВОРЦОВ. Слово на экране (о языке и стиле синхронных диалогов в дублированных кинофильмах) Т.С. КОГОТКОВА, Г.И. МИСЬКЕВИЧ. Многосерийный фильм-сериал (к появлению нового слова) А.Б. ПЕНЬКОВСКИЙ, Б.С. ШВАРЦКОПФ. Типы и терминология ремарок Е.А.ФИЛИППОВА. Из творчества лаборатории В.Н. Яхонтова (заметки методиста) • Литература

Журнал исследований социальной политики, 2012

ЖУРНАЛ ИССЛЕДОВАНИЙ СОЦИАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ © Журнал исследований социальной политики, том 10, №2 гОвОРящИе в беззвУчИИ: СКОРее мОлчалИвы, чем немы. СОветСКИй театР глУхИх И ПантОмИма ПОСле СталИна 1 Анастасия Кайатос В статье исследуется вопрос той роли, которую художественная речь и молчание на театральной сцене играли в становлении советской идентичности в послесталинское время. Хронологически статья охватывает конец 1950-х и 1960-е годы -период оттепели в культуре, когда господствующий политический язык социализма начал испытывать кризис, -и показывает то, как политика диктовала представления о речи и как адаптированная политикой речь была представлена в советском искусстве указанного периода. В статье утверждается, что в послесталинское время в пантомиме перформативное молчание приравнивалось к речи с политическим смыслом; соответственно, задается вопрос, кому было позволено пользоваться молчанием как стратегией репрезентации. Кроме того, делается попытка показать, как демонстрации политизированного молчания в пантомиме соотносились с другими, и прежде существовавшими ситуациями символического исключения (и замещали собой последние), -как, например, в случае с клинически «дефективными» гражданами Советского Союза.

Цель статьи -показать, как взрыв в системах, входящих в знаковое пространство текста, находит выражение не только в звуковом оформлении, но и в молчании.

Studi Slavistici, 2009

Мария Александровна Черняк Классика в кривом зеркале массовой литературы. К вопросу о тенденциях российской словесности XXI века 1. Классика как коммуникативный код современной литературы Классика "золотого века" является для современной российской литературы своеобразным резервуаром, откуда она черпает мотивы, сюжеты, темы, постоянным и неиссякаемым источником национальной мифологии. Достаточно перечислить несколько произведений последних лет, чтобы убедиться в том, что диалог с классическим текстом начинается уже с заглавия:

Публикацијата ги документира процесот и финалните дела кои произлегоа од проектот „Модата и културното наследство“, во чија реализација покрај Британскиот совет и ЕУРМ учествуваа и НУ Музеј на Македонија и Моден Викенд Скопје. Целта на проектот беше да се даде поддршка на потенцијалот на младите студенти -дизајнери, да се зголеми интересот на публиката за богатото културно наследство и да се направи презентација на креативната синергија помеѓу современата мода и традиционалните шари, ткаенини и облеки преку изложба наменета за широката публика.

Russian Literature and the West: A Tribute for David M. Bethea. Part 1. Stanford, 2008 (Stanford Slavic Studies, vol. 35). P.147-156.