Почуття власності як соціально-психологічний феномен

Аналітично-порівняльне правознавство, 2023

Книжкове володіння нерухомістю: концепція і огляд критики (Book possession of real estate: concept and critique review) Ukrainian Abstract: У статті досліджено особливості української концепції книжкового володіння як фактичного стану, сформованої судовою практикою. Ця концепція базується на принципі реєстраційного підтвердження володіння, відповідно до якого фактичним володільцем нерухомості є той, за ким зареєстроване речове право. Натомість фізичне зайняття нерухомості не спричиняє заволодіння нею. Цей підхід базується на розумінні володіння як оголошення права невизначеному колу осіб (що є волевиявленням щодо присвоєння речі, спрямованим назовні). За такого підходу фізичне володіння є лише одним із різновидів володіння, але можливі й інші різновиди, зокрема книжкове володіння. Функцією володіння (незалежно від його виду) є створення презумпції належності особі права власності або іншого речового права. Така презумпція є спростовною. Перевагами книжкового володіння є високий рівень правової визначеності як щодо того, хто саме є володільцем майна, так і щодо характеру володіння (щодо якого права володіє кожен з володільців); роздільне безпосереднє володіння нерухомістю різними особами щодо різних прав, доступність володіння іпотекодержателю; високий рівень правової визначеності щодо характеру порушення (пов'язане чи не пов'язане з позбавленням володіння), а відтак і щодо належного (адекватного) способу захисту; більш надійний захист від неправомірного позбавлення володіння; універсальне застосування способів захисту, встановлених у Цивільному кодексі України із застосуванням усталених доктринальних напрацювань (тих же, що і у спорах щодо рухомого майна). Проведений аналіз літератури, де містяться критичні зауваження щодо концепції книжкового володіння. Акцентовано на важливості конструктивної критики, спрямованої на виправлення недоліків як самої концепції, так і її практичного застосування. Виявлені логічні помилки в аналізованих роботах, як-от порушення закону тотожності, підміна тези, апеляція до авторитету тощо. Наведено приклад оперативного врахування Великою Палатою Верховного Суду слушної критики щодо того, що в окремих постановах Верховного Суду не були розмежовані право володіння і володіння як фактичний стан. English Abstract: The author examines the peculiarities of the Ukrainian concept of book possession (as a factual state) perceived by judicial practice. This concept is based on the principle of registration confirmation of possession, according to which the actual possessor of the real estate is the one for whom the property right is registered. On the other hand, physical occupation of the real estate does not cause possession of it. This approach is based on the understanding of possession as a declaration of rights to the outside world (which is an outward expression of the will to take hold of a thing). With this approach, physical possession is only one type of possession, but other types are also possible, one of which is book possession. The function of possession (regardless of its type) is to create a presumption that ownership or other property rights belong to a person. Such a presumption is rebuttable. The advantages of book possession are the following: a high level of legal certainty both as to persons who are in possession of the property, and as to the nature of possession (in respect of which rights each of the possessors executes possession); separate possession of real estate concerning different property rights, availability of possession to the mortgagee; a high level of legal certainty regarding the nature of the violation of rights (whether such a violation is related or not related to deprivation of possession), and therefore regarding the proper (adequate) remedy; more reliable protection against unlawful deprivation of possession; universal application of the remedies established in the Civil Code using deeply-rooted doctrinal approaches (which are the same as in disputes regarding movable property). An analysis of the literature containing critical comments on the concept of book possession is carried out. Emphasis is placed on the importance of constructive criticism, which can help correct the shortcomings of both the concept itself and its practical application. Logical errors were found in the analyzed works, such as violation of the law of identity (principium identitatis), irrelevant thesis (ignoratio elenchi), appeal to authority (ipse dixit), etc. An example is given of the prompt consideration by the Grand Chamber of the Supreme Court of fair criticism regarding the fact that in some decisions of the Supreme Court, the right of possession on the one hand, and possession as a factual state, on the other hand, were not conflated.

Костригин А.А. Отношение к собственности в России в советский период // Гуманизация образования. 2021. № 3. С. 76-88, 2021

В статье обсуждается проблема экономического менталитета российского народа, в частности, освещается феномен собственности и отношение к ней на протяжении различных исторических периодов. В качестве элемента отношения к собственности рассматривается отражение обсуждения проблем, связанных с собственностью, в научной, экономической, юридической и научной литературе. Проводится количественный анализ частоты употребления термина «собственность» в русскоязычном корпусе книг Google Books за период 19181991 гг. Полученные результаты представляются в виде частоты встречаемости термина (в процентной доле от всех слов) за конкретный год в базе Google Books. Выделяются периоды в динамике показателей, опираясь на пики и провалы на графике. Анализируются издания и контекст употребления термина «собственность» в периоды 1918-1929 гг., 1930-1943 гг., 1944-1983 гг., 1984-1991 гг. Отмечаются вопросы и проблемы, обсуждающиеся в связи с собственностью в конкретный период, высказываются предположения о возможных факторах и событиях, повлиявших на увеличение актуальности (частоты встречаемости) феномена собственности для российского народа (и авторов изданий, в которых обсуждается тема собственности) в разные годы. Феномен собственности отразился в российском общественном сознании и менталитете в рассматриваемых периодах, вероятно, вследствие следующих событий: изменение экономической системы в советское время (национализация, военный коммунизм, НЭП и коллективизация), разграничение между государственной (социалистической) и частной собственностью в 1930-е гг., послевоенное восстановление и модернизация сельского хозяйства (колхозы, совхозы) и промышленности, экономические реформы перестройки.

Przegląd Prawniczy Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza, 2015

Выбор темы моей статьи был трудным. Собственность не является главным или самым популярным предметом обсуждения ни в психологии, ни в этнологии (которыми я занимаюсь). Поэтому, необходимо было обдумать, что нового, интересного и полезного для юристов, я могу написать с точки зрения общественных наук. Так как психология, в общем, является наукой о поведении людей, -я решила представить с каким поведением связана одна особая форма собственности, и затем как это, в конечном счёте, влияет на общество. Таким образом, я надеюсь, что мне удастся указать важный аспект для осмысления права и законодательства.

2015

The article is analyzed the characteristics of the article of crimes against property. The author came a conclusion that the concept of property in the light of development trends needs to be expanded. So, property, as the article of crimes against property, should be understood not only as things, a combination of things, money and securities, but also information production, which is the equivalent value.В роботі проаналізовані ознаки предмету злочинів проти власності. Автор дійшов висновку, що традиційне розуміння майна в світлі сучасних тенденцій розвитку слід розширити. Отож, під майном, як предметом злочинів проти власності слід розуміти не лише речі, сукупність речей, гроші та цінні папери, а й інформаційну продукцію, яка є еквівалентом вартості.В роботе проанализированы признаки предмета преступлений против собственности. Автор приходит к выводам, что понятие имущества в свете тенденций развития необходимо расширить. Итак, под имуществом, как предметом преступлений против со...

Психологічні перспективи, 2016

СУБ'ЄКТИВНЕ СОЦІАЛЬНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН У статті висвітлено підходи до трактування нового поняття, запропонованого в рамках позитивної психології,-суб'єктивного соціального благополуччя. Якщо раніше більшість досліджень концентрувалася на вивченні соціальних чинників суб'єктивного благополуччя, соціальних параметрів якості життя, то в останні десятиріччя соціальне благополуччя виділено як самостійна наукова категорія. Серед низки понять (соціальне благополуччя, соціально-психологічне благополуччя, соціально-психологічне суб'єктивне благополуччя, соціальнопсихологічні параметри якості життя, суб'єктивне благополуччя) запропоновано новий термін − суб'єктивне соціальне благополуччя. Показано, що існує два підходи до розуміння цього феномену. У широкому контексті соціальне благополуччяінтегральний показник ефективності функціонування соціальної сфери, параметрами якого є здоров'я членів суспільства (фізичне та розумове), наявність житла, фінансові ресурси (прибуток, накопичені ресурси, здатність придбати необхідні речі), робота, соціальні стосунки, особиста безпека, навколишнє середовище, можливості дозвілля. У вузькому (психологічному) ракурсі суб'єктивне соціальне благополуччяоцінка людиною власного функціонування в суспільстві (шлюбу, сімейного життя, дружби, роботи, житла, освіти, здоров'я, рівня життя, сусідства, міста проживання, країни, себе самої). Виділяють такі складники суб'єктивного соціального благополуччя: соціальне прийняття, соціальна зв'язність, соціальний вклад, соціальна актуалізація, соціальна інтеграція. Пропонується авторське визначення суб'єктивного соціального благополуччя як інтегрального соціально-психологічного утворення, що відображає суб'єктивну оцінку (позитивне переживання) успішності функціонування індивіда в соціальному середовищі. У подальших дослідженнях доцільно розробити нові моделі суб'єктивного соціального благополуччя та виявити чинники його переживання в умовах української культури. Ключові слова: суб'єктивне благополуччя, соціальне благополуччя, суб'єктивне соціальне благополуччя, соціальні зв'язки, психологічне благополуччя. Danylchenko T. V. Subjective Social Well-being as a Psychological Phenomenon. The article is devoted to the review of approaches to treatment of the new concept offered within the limits of positive psychology, − subjective social wellbeing. If earlier the majority of researches concentrated on studying of social factors

В статье рассмотрены основные критические аргументы в отношении идей Эрнандо де Сото, в первую очередь, связанных с проблемой прав собственности, в русскоязычной и англоязычной литературе. По результатам анализа литературы выделены следующие критические аргументы, направленные против концепции Эрнандо де Сото: 1) использование модели homo economicus и невнимание к социальным, культурным и политическим факторам; 2) эволюционистский уклон и европоцентризм; 3) легализация собственности — не панацея для решения проблем бедности; 4) формализация ведет к перераспределению собственности и приводит к экономи-ческим и социальным издержкам для бедных слоев населения; 5) бедняки имеют ограниченный доступ к банковскому кредиту после формализации.

2019

In accordance with the obligations under the Association Agreement, the law of companies will be implemented in Ukrainian legislation, which comprehensively applies not only to corporate relations, but also, as evidenced by law enforcement practice, including the fundamental principles of constitutional and civil law. Among the latest European directives, the so-called "Thirteenth Directive" deserves special attention, which provides for the regulation of a number of relations related to the acquisition of corporations. These relations require research in terms of the relationship between corporate governance and corporate property, which ultimately causes a theoretical and legal problem of assessment of the balance of property institutions and legal entities. With this in mind, we aim to consider the impact of Directive 2004/25/EC on the understanding of the inviolability of property rights in Ukraine. We draw your attention to the fact that the implementation of any inst...

2019

Санкт-Петербургский государственный университет (СПбГУ), Санкт-Петербург 199034, Российская Федерация Аннотация: В статье рассматриваются конфликты в органах местного самоуправления Санкт-Петербурга, развертывающиеся после выборов 8 сентября 2019 года. В ряд муниципалите-тов прошло достаточно большое число так называемых «независимых» депутатов, актив-ность которых не вписывается в рамки сложившихся паттернов поведения муниципальных депутатов прошедших созывов. Возникают конфликты с традиционно настроенными груп-пами депутатов и местными администрациями, наблюдается общий рост конфликтности в структуре органов местного самоуправления. Конфликты эти имеют свою выраженную специфику. Их субъектами выступают традиционно ориентированные муниципальные де-путаты («традиционалисты») и новые группы депутатов, состоящие преимущественно из молодых людей («инноваторов»), к которым присоединяются местные активисты, многие из которых баллотировались, но не стали муниципальными депутатами, а также депута-ты Законодательного собрания Санкт-Петербурга и районные администрации. Объектом конфликта может выступать муниципальный ресурс, статус (лидерство, власть в муници-палитете) и ценностные ориентации депутатов, которые порой детерминированы сильны-ми возрастными и ментальными различиями, неодинаковым жизненным опытом. Усиле-ние конфликтности, внесенное «инноваторами», имеет как негативные, так и позитивные функции. К негативным можно отнести: затягивание принятия решений, рост напряжен-ности, усиление общего фона негативных эмоций, отвержение имеющегося накопленного муниципального опыта, в котором немало позитивного. К позитивным функциям можно отнести: усиление политической конкуренции, демократизации, рост взаимоконтроля, ре-ального включения населения в процессы принятия решений. Новым моментом является и переход взаимодействия муниципальной власти и жителей с уровня манипулирования, игнорирования к равноправному партнерству, усиление самоорганизационных процессов населения и низовых локальных инициатив. Думается, что позитивные функции переве-шивают негативные. Ключевые слова: местное самоуправление, молодежь, гражданский активизм, депутаты, му-ниципальный ресурс, конкуренция, ценностный конфликт. Благодарность: Работа выполнена при поддержке РЦ «Центр социологических и интернет-исследований» Научного парка СПбГУ в рамках инициативного проекта «Выявление от-ношения молодежи Санкт-Петербурга к деятельности органов местного самоуправления». Статья поступила в редакцию 08.12.2019 г.; принята к публикации 20.12.2019 г. © Келасьев, Олег Вячеславович-кандидат социологических наук, старший препода-ватель факультета социологии Санкт-Петербургского государственного университета, [email protected] 44

Ключевые слова: proprietas, possessio, собственность, владение, римское право, российское право, право вещей