ЄВРОПЕЙСЬКА ПОЛІТИКА ЗГУРТУВАННЯ 2021–2027: ОРІЄНТИРИ ДЛЯ УКРАЇНИ

2021

The article is devoted to the research of European cohesion policy conceptual and applied bases, which can be successfully implemented in Ukraine. The relevance of the study is due to the high level of Ukrainian regions divergence in terms of socio-economic development, the problems of territorial integrity, ethnic, religious and cultural conflicts. The methodological basis of the research is formed by the dialectical method of cognition of economic processes in their interrelation and evolution. The main innovative changes in the cohesion policy for the programming period 2021-2027 have been identified. They are a reaction to the strengthening of global risks and internal threats to the EU unity. The study proves the feasibility of implementation a European model of сohesion policy as a means of activation and accumulation of internal regional development opportunities. Based on the use of practiced in the countries of the European Union indicators, an assessment of Ukrainian regio...

InterConf

На тлі війни Росії з Україною постають питання відновлення нашої країни, обговорюються нові підходи до бюджетної, податкової, митної політики. Інноваційна політика має отримати роль рушія змін у напряму інтелектуальної економіки знань ХХІ століття і суспільства сталого розвитку. У роботі пропонуються заходи та інструменти, необхідні для підвищення дієвості інноваційної політики в Україні за напрямами: управління політикою та інструменти політики.

Ìnvesticìï: praktika ta dosvìd, 2024

EUROPEAN INTEGRATION ACHIEVEMENTS OF UKRAINE ON THE WAY TO EU MEMBERSHIP: FOREIGN ECONOMIC ASPECT У науковій статті визначено ряд важливих аспектів у контексті євроінтеграційних процесів України. Наголошено, що в умовах наближення до Європейського Союзу Україна змушена розвивати та модернізувати свою економіку, структури та законодавство відповідно до європейських стандартів та цінностей. В статті зазначається, що надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу є позитивним кроком, однак це вимагає виконання великої кількості критеріїв та реформ, які стосуються різних сфер суспільства. Особлива увага приділяється зовнішньоекономічній політиці України, яка є важливим чинником для досягнення економічної стабільності та інвестиційної привабливості країни. Зазначається, що вихід на зовнішні ринки вимагає розгляду нових можливостей та врахування ризиків, які можуть завдати шкоду досягненню цілей. У такому контексті Україна прагне забезпечити свою безпеку та розвиток шляхом приєднання до європейської спільноти, що потребує впровадження специфічних стратегій та підходів до зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, основний акцент зроблено на важливості ефективного управління зовнішньоекономічною політикою в умовах війни. Результати дослідження підкреслюють необхідність гнучкості та адаптивності у прийнятті стратегічних рішень та регулюванні зовнішньоекономічної політики країни для забезпечення її стабільності та розвитку в умовах складного міжнародного середовища.

The article contains the results of studies on the positioning of Ukraine in the international ratings of social-economic development. The presented analysis allows revealing the main components that have an impact on the state's social policy. The obtained results allow forming directions of introduction of changes in the processes of regulation of social development of the country. An analysis of the criteria for socio-economic development of the country made it possible to identify the main international indicators. The Global Competitiveness Index of Ukraine includes 114 indicators, grouped in 12 categories: institutions, infrastructure, macroeconomic environment, health and primary education, higher education, product market efficiency, financial market development, technological readiness, market size, development level business, innovation. The World Competitiveness Index is set for 63 countries and is calculated on the basis of study of 50 criteria: 30 quantitative and 20 qualitative. The index of the prosperity of the countries, human development, human capital, social progress, and others correspond to the steps of the Maslow Pyramid, both in relation to the individual, and in relation to the social policy of the country. The results of the study allow us to conclude that the indicators of socio-economic development should be monitored according to the components of certain indices, as well as to identify the priority directions for which changes in the social policy to the state are necessary - activation of human development, healthcare reform, introduction of new technologies, ensuring the level of employment.

Монографія є першим комплексним дослідженням концепту ЄВРОПА в сучасному українському політичному дискурсі. У книзі проаналізовано особливості концептуалізації простору міжнародних відносин на тлі складних політичних процесів європейської інтеграції України. Встановлено спадковість сучасної репрезентації ЄС з попередніми соціокультурними та ідеологічними сценаріями сприйняття західного світу. Стійкі та відтворювані когнітивні моделі представлення Європи/ЄС в українських медіа-текстах розглянуто в контексті їх потенційного впливу на процеси прийняття політичних рішень. У праці використано сучасні міждисциплінарні підходи до аналізу медіа-дискурсу, широко застосовано методи семантико-когнітивного аналізу.

2020

Буряк Р.І., Кузьменко С.В. ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇМета. Розробка комплексу заходів щодо вирішення проблеми підвищення ефективності забезпечення країни продовольством, а також пошук шляхів поліпшення внутрішнього забезпечення продовольчими товарами та розширення присутності українських товаровиробників на світовому ринку агропродовольчої продукції в умовах євроінтеграції.Методика дослідження. В процесі дослідження використані такі методи: теоретичного узагальнення, економіко-математичні методи, табличний, графічний і діаграмний прийоми, методи порівняльного аналізу, соціологічні та статистичні методи, методи спостереження, системний підхід та ін.Результати дослідження. Здійснено дослідження сучасного стану продовольчої безпеки в Україні за основними індикаторами її визначення. Виявлено, що калорійність раціону у минулому році на 10% перевищувала встановлений критичний (пороговий) рівень для цього показника − 2500 ккал на добу. Встановлено факти незбалансов...

ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ: Український вимір

Стаття присвячена одному з малодосліджених і міфологізованих аспектів історії Голокосту – проблемі рятування євреїв у часи Другої світової війни. Незважаючи на широкий масив джерельної бази, яка, по суті, і продукує низку хибних узагальнень щодо історій порятунку євреїв від знищення нацистами, оскільки ґрунтується на спогадах тих, хто пережив Голокост, історики стикаються із складністю інтерпретації і достовірності цих матеріалів. Специфіка використання наративів вимагає особливо ретельного наукового аналізу та зіставлення отриманих даних з іншими джерелами інформації. Фактично дослідники звернулися до теми порятунку євреїв України в період Голокосту лише в пострадянський період. Нетривалість людської пам’яті є причиною великих розбіжностей між інформацією, яку можна було б отримати одразу по завершенню подій Другої світової війни і через двадцять, п’ятдесят, а тим більше сімдесят років. Проте спогади очевидців, рятівників і порятованих, інтерв’ю у вигляді відео- чи аудіозаписів у п...

Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences, 2021

Стаття присвячена теоретичному дослідженню перспектив європейської та євроатлантичної інтеграції України крізь призму геополітичних інтересів Європейського Союзу. Метою дослідження було визначення геополітичного місця України в системі просування інтересів ЄС в регіоні та світі загалом. Для досягнення поставленої мети та завдань був застосований міждисциплінарний підхід, який дозволив різнобічно здійснити аналіз, використовуючи історичний, соціологічний, порівняльний та узагальнюючий методи. У результаті проведеного дослідження вдалося виокремити дві конкуруючі позиції щодо необхідності розширення ЄС на схід в позиціях вчених-геополітиків й консервативного крила європейської політичної еліти, які вбачають в східному векторі новий геополітичний концепт осмислення сучасного Європейського Союзу як регіонального лідера та світового актора, та громадської думки пересічних громадян, які орієнтуючись на російську інформаційну пропаганду в цілому негативно сприймають українські інтеграційні...

Publìčne upravlìnnâ: koncepcìï, paradigma, rozvitok, udoskonalennâ, 2024

У статті доведена необхідність дослідження розвитку державної аграрної політики України в умовах євроінтеграції. Метою статті є визначення напрямів подальшого розвитку державної аграрної політики України, враховуючи євроінтеграційні виклики та ризики воєнного часу, для відновлення агропромислового комплексу. Інформаційною базою дослідження стали звіти та аналітичні матеріали Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, Інституту стратегічних досліджень України, Українського центру економічних та політичних досліджень імені Олександра Розумкова, міжнародної конференції в Лугано, План відновлення України 2022 р. та інші статистичні матеріали. У статті приділено увагу механізмам євроінтеграції України та досягненням в цьому напрямках у 2022-2023 рр. Особливу увагу приділено секторальній інтеграції, а саме результатам євроінтеграційного процесу агропромислового комплексу України. Проаналізовано зміни у структурі агропромислового комплексу під час воєнних дій та визначено напрями держави щодо регулювання цих процесів на рівні держави та регіонів. Також розглянуто План відновлення України з позиції визначення проблем та шляхів їх подоланням в агропромисловому секторі економіки для забезпечення подальшого руху до європейського ринку. У висновках визначено, що пріоритетами нової державної аграрної політики України у процесі відновлення та євроінтеграції стануть: надання прямої фінансової підтримки фермерам шляхом диверсифікації сільськогосподарського виробництва та створення продовольчоенергетичних систем; стимулювання екологічної та соціальної сталості продовольчих систем в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу; розвиток потенціалу інституцій, пов'язаних із забезпеченням кліматично стійкого відновлення; допомога фермерам у розумному використанні коштів, виділених на підготовку до вступу в ЄС з метою інтеграції аграрного сектору України в систему ЄС.