НАУЧНО-ПОПУЛЯРНЫЙ ТЕКСТ: ИНТЕГРАЛЬНАЯ МОДЕЛЬ

Статья предлагает сравнительную картину появления и развития похоронной индустрии в странах Запада и в России в фокусе государственного регулирования данной сферы. Предприняты попытки интерпретации различий в формировании национальных рынков ритуальных услуг на основе типологии Тони Уолтера. По его мнению, существует три идеальных модели похоронного рынка (выделенные на основе того, кто владеет соответствующей инфраструктурой) — частная, церковная и государственная, а также вариации смешанной модели. Уолтер полагает, что в рамках каждого типа не просто формируются различные институциональные модели, но и развиваются характерные для них особые похоронные услуги. Устройство российского рынка ритуальных услуг рассмотрено в качественно новой, сравнительной перспективе в контексте мирового опыта государственного регулирования данной сферы. Выявлены серьезные ограничения использования типологии Т. Уолтера применительно к российскому кейсу в отсутствие нормативного контекста, аналогичного западному. Как показали результаты проведенного автором исследования, в современной России рынок ритуальных услуг представляет собой «симбиоз» держателей государственных инфраструктурных ресурсов и частного бизнеса, что принципиально отличает его от западных моделей. Отсутствие своей инфраструктуры приводит к тому, что бизнес ритуальных компаний является агентским и посредническим. Они используют государственную инфраструктуру для извлечения прибыли, ограничивая доступ потребителя к соответствующим услугам. Благодаря проведенному исследованию мы получили возможность увидеть, что для своего развития похоронная индустрия должна находиться в рамках нормативного регулирования и подвергаться регламентации. Это позволит сформировать услугу похорон как рыночное благо, в рамках реализации которого возможна конкуренция и качественное ее развитие.

Исследуются основные модели международного научно-образовательного сотрудничества в контексте динамики внешнеполитической деятельности государств. В поиске ответа на вопрос об этапах развития международного академического сотрудничества анализируются эволюции сопряженности внешней политики и инструментов содействия международному сотрудничеству в сфере образования и науки во имя повышения престижа и влияния государства в международных отношениях. Фиксируется внимание на «нелинейном» характере прохождения рубежных точек: в различных странах мы имеем дело с различными (нелинейными) временными циклами, что обусловлено уникальным культурно-историческим опытом государств и различным содержанием и форматом внешнеполитической деятельности. Используя метод сравнительного сопоставления, на основе материалов внешнеполитических концепций (в том числе и Российской Федерации) предлагается ответ на вопрос о роли университетов в создании механизмов взаимопонимания и кооперации в современном мире, все большее влияние на который имеют современные информационно- коммуникационные технологии.

Вересень, 2023

У процесі реформування української освіти фахівці все більше уваги приділяють інтегрованим предметам і курсам, викладання яких потребує постійного саморозвитку вчителя не лише у вузько фаховому напрямі, а й у напрямі інтеграції компетентностей інших освітніх галузей. Представлена в науковій статті модель «Інтегральний розвиток сучасного педагога» є продовженням розроблення авторської моделі «Аксіологічні засади діяльності сучасного педагога», у якій вказувалося на горизонтальний та вертикальний (інтегральний) виміри розвитку аксіосфери сучасного українського вчителя. Поглиблено модель інтегральної (вертикальної) складової розвитку педагога як культурного, інтелігентного, компетентного вчителя (СT) з розвинутими духовним (SQ), соціальним та емоційним (EQ), загальним (IQ), цифровим (DQ) інтелектами. Мета інтегрального розвитку педагога полягає у підвищенні власної конкурентоспроможності, сходженні на нові рівні самореалізації, освоєнні нових педагогічних ролей, рівнів комунікації у межах України і на міжнародному рівні. Ключові слова: інтегральний розвиток педагога; інтеграція; компетентний учитель; нооосвіта; особистісне зростання педагога.

ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЛІНГВІСТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Серія Педагогіка та Психологія, 2016

Анотація. Програма призначається аспірантам з галузі знань 01 "Освіта", за спеціальністю 011 "Науки про освіту". Її основна мета-формування спеціальної (дослідницької) компетентності: здатності до реалізації наукового дослідження в галузі методики навчання іноземних мов і культур. Програма складається з двох змістових модулів: методологія наукового дослідження з методики навчання іноземних мов і культур та методи наукового дослідження у методиці навчання іноземних мов і культур. У програмі визначено: основні завдання вивчення дисципліни; ключові знання і вміння, якими має оволодіти майбутній доктор філософії; інформаційний обсяг навчальної дисципліни; форму підсумкового контролю і засоби діагностики успішності навчання. Ключові слова: доктор філософії, галузь знань 01 "Освіта", спеціальність 011 "Науки про освіту", методика навчання іноземних мов і культур, дослідницька компетентність. Николаева С. Ю. Киевский национальный лингвистический университет Программа учебной дисциплины "Методология и методы научного исследования по методике обучения иностранным языкам и культурам" Аннотация. Программа предназначается аспирантам в области знаний 01 "Образование" по специальности 011 "Науки об образовании". Ее основная цельформирование специальной (исследовательской) компетентности: способности к реализации научного исследования в области методики обучения иностранным языкам и культурам. Программа состоит из двух смысловых модулей: методология научного исследования по методике обучения иностранным языкам и культурам и методы научного исследования в методике обучения иностранным языкам и культурам. В программе определены: основные задачи изучения дисциплины; ключевые знания и умения, которыми должен овладеть будущий доктор философии; информационный объем учебной дисциплины; форму итогового контроля и средства диагностики успешности обучения. Ключевые слова: доктор философии, область знаний 01 "Образование", специальность 011 "Науки об образовании", методика обучения иностранным языкам и культурам, исследовательская компетентность. Nikolaeva S. Yu. Kyiv National Linguistic University The program of discipline "Methodology and methods of scientific research in the methodology of teaching foreign languages and cultures" Abstract. The program is designed to graduate students in the field of study 01 "Education" on the speciality 011 "Education Sciences". Its main objective-formation of the special (research) competence: the ability to implement scientific research in the field of methodology of teaching foreign languages and cultures. The program consists of two modules: the methodology of scientific research in the methodology of teaching foreign languages and cultures and methods of scientific research in the methodology of teaching foreign languages and cultures. The program identifies: the main tasks of the discipline; key knowledge and skills that the future PhD should master; information volume of the discipline; the shape of the final control and diagnostics of training success.

Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія

Статтю присвячено дослідженню засобів творення універсальності та внутрішньої форми фразеоло­гічних моделей, що складають мовну картину світу і є підсистемою, в якій кожна фразема виконує певні функції в опи­сі реалій навколишньої дійсності. Місце кожного усталеного звороту в цій підсистемі визначає як його екстралінгваль­ний зміст, так і системний характер самої мови, який регулює відношення між різними мовними знаками. Властивість універсальності базується на твердженні про те, що у світі немає мови, в якій би не було усталених зворотів, у яких простежується невивідність цілісного значення фраземи з суми лексичних значень її компонентів та їхньої семантич­ної сполучуваності. У фразеологічній моделі людина усвідомлює себе невід’ємною частиною навколишнього світу і сприймає його як відображення свого існування. Внутрішня форма при цьому є образним описом предмета, явища або фрагмента світу, на тлі яких цілісне значення лексики сприймається як узагальнено переносне. Образність внутрі...

Молодий вчений

У статті проаналізовано науково-теоретичні підходи до технології формування міжкультурної компетенції студентів з урахуванням ігрової діяльності при навчанні іноземної мови в закладах вищої освіти. Розглянуто питання професійної компетенції, яка є предметом значної уваги сучасних дослідників у даній сфері. Уточнено сутнісні характеристики поняття «міжкультурна компетенція», виділені ознаки міжкультурної компетенції студентів закладу освіти як психолого-педагогічної проблеми, що розкриває можливості формування міжкультурної компетенції майбутнього фахівця на основі культурологічного підходу та комунікативної спрямованості дисциплін мовного циклу. Вивчення особливостей міжкультурної компетенції майбутнього спеціаліста, специфіки її змісту дозволила визначити сукупність педагогічних умов ефективного її формування. На практиці комунікація поділяються на чотири групи, зокрема вміння говоріння, аудіювання, читання та письма.

Вступ. Соціальні інтернет-мережі зробили легко спостережуваними комунікацію між членами суспільства, інформаційні потоки та їх вплив на свідомість громадян. Адже, як довели бразильські вчені-медики з Державного університету Сан-Паоло [1], поширення інтернет-користувачем певного повідомлення свідчить про вплив отрима-ної інформації на його свідомість. А дані про поширення цього повідомлення у соці-альній групі можуть характеризувати його вплив на групову свідомість. Медіа та PR-фахівці постійно оперують даними про кількість поширень як міри-лом цікавості аудиторії до контенту. Проте сумарне число поширень залежить від ба-гатьох факторів, які можна розділити лише за допомогою аналізу динаміки взаємодій з повідомленням. За останні два роки вивчення цієї динаміки стала одним із трендів світової науки. Зазвичай, залежно від поставленої мети, дослідники будували модель соціальної мережі, що дозволяла знайти математичну закономірність, яка відтворю-вала швидкість поширення певної інформації. Загальна форма залежності кількості поширень від часу щоразу виходила експоненційна. І. Івен-Дар та A. Шапіра [2] встановили, як з найменшими витратами максимально поширити знання про комерційний продукт. А. Сінг та Я. Н. Сінг [3] ставили перед собою протилежну задачу: навчитися зупиняти поширення певної чутки у соціальній мережі. А. Ф. да Роша та ін. отримали експоненційну формулу швидкості поширення мему [1]. В. Галуба та ін. досліджували поширення URL-адрес через Twitter, намагаючись визначи-ти імовірність, з якою кожен конкретний користувач поширить певний URL, виходячи з того, як цей користувач реагував на попередні повідомлення з цієї теми [4]. М. Нековее та ін. приділили увагу поняттю «порогу», після якого відбувається вибухове поширення інформації [5]. Це поняття запозичене з епідеміології. Нарешті Т. Кавамото та Н. Хатано [6] створили максимально детальну модель поширення інформації. Однак ця модель потребує знання топології соціальних зв'язків у кожного конкретного користувача. По-дібний підхід — і у співробітників французьких університетів А. Гулле та Х. Хасіда [7]. Як бачимо, дослідники в основному намагаються використати закономірності ди-наміки поширення інформації у соціальних мережах для передбачення масштабів її поширення. Однак навіть достатньо детальні і складні математичні моделі не можуть забезпечити високу точність передбачення. Тому варто почати застосовувати аналіз фактичної динаміки поширення для оцінки соціальних процесів. Захарченко Артем Петрович, кандидат наук із соціальних комунікацій, асистент кафедри електронних видань і медіадизайну Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

CERN European Organization for Nuclear Research - Zenodo, 2022

Article is devoted to a phenomenon of social networks to which public and scientific interest sharply increased in recent years. Through analysis of different theoretical principles and concepts, the study seeks to reveal: how did the theoretical understanding of this phenomenon in foreign and domestic science, what were the predictions for the different stages and what is their status at this stage. The author considers social media in various concepts: information, sociological, politological, philosophical, linguistic. As a result, all researches (considered in this work) were conditionally divided on into 3 groups: researches of representatives of "the media theory", researches of network communities as sociocultural phenomenon, research of a political component of social media.

Фундаментальные исследования, 2013

Описывается ситуация трансформации парадигмы развития инженерного образования. В условиях признания значимости социокультурного контекста научно-исследовательской деятельности, органичного включения в круг научной проблематики человека актуализируется необходимость подготовки инженерных кадров, владеющих сводом социально-гуманитарных качеств и навыков. Предлагается методика формирования социокультурной компетенции инженера на основе внедрения гуманитарных модулей в образовательные программы технических специальностей. Содержание модулей «Профессиональная этика инженера», «Этика и корпоративная социальная ответственность», «Современная практическая риторика», «Деловая коммуникация и бизнес-этикет», «Межкультурная коммуникативная компетентность инженера» разработано с учетом требований международных стандартов сертификационных и аккредитационных организаций по инженерной подготовке. Освоение модулей позволит сформировать способность инженера к профессиональной деятельности в меняющихся социально-экономических условиях XXI века. Ключевые слова: инженерное образование, модульное обучение, социокультурная компетенция инженера, этика, риторика, этикет, межкультурная коммуникация