Professional Values of Future Journalists

Lavai - International Journal of Education

Numerous studies have investigated the correlation between personal values and the quality of education among journalism students. However, limited research has been conducted on the connection between personal values and the professional attitudes of journalists. To address this research gap, we conducted a survey among 45 students (representing 53.09% of all students) enrolled in the Journalism Program at MNUE (Mongolian National University of Education). The objective was to identify their unique values and define shared principles. The survey employed questionnaires that required participants to select three values from each of the following categories: livelihood, health, and intellect. These questionnaires were then processed using the SPSS-26 program, following the "Triads of Values of a Person" model established by previous researchers. The novelty and focus of this article are emphasized by the examination of the collected data in relation to professional educatio...

2014

Socioloski pregled

Рад истражује процес настајања и обликовања новинара као професионалне групе у модерном, информатичком друштву. Полазећи од класичног разликовања занимања и професије, анализа најпре доводи у питање дихотомност такве поделе и указује на постојање континуума. Потом се новинари одређују као професионална група која има неке одлике занимања и неке квалитете професије. Историјски гледано, новинарство је све до двадесетих година прошлог века било занимање у коме су се умећа стицала практичном обуком у редакцији-од наједноставнијих послова (редакцијски потрчко) до оних најсложенијих какво је писање коментара и уређивање новина. За бављење новинарством није неопходна факултетска диплома. Тиме се новинари разликују од професија in stricto sensu у које је приступ условљен (не) поседовањем дипломе одговарајућег факултета. Оно што новинаре чини професијом јесте позивна, односно етичка димензија новнарства која је уређена одговарајућим професионалним кодексима који дефинишу квалитете доброг новинара. У тим професионалним кодексима се, уз остало, прописује обавеза чувања професионалне тајне и заштита извора информација. Реч је, ипак, о »зависној професији« јер новинариза разлику од класичних слободних професија (адвокати или лекара)-са корисницима својих услуга (јавношћу) односе не успостављајују директно већ посредством медијских организација. Кључне речи: новинари, професија, група, кодекс.

Образ, 2022

Вступ. У своїй роботі медіафахівці стикаються з багатьма стресовими та потенційно психотравмувальними подіями. Навіть журналісти, які не працюють у зонах бойових дій, ризикують отримати посттравматичний стресовий розлад або інші проблеми з психічним здоров'ям. В умовах повномасштабної війни постає питання, як підготувати майбутніх медійників до такої психологічно складної роботи. Актуальність дослідження. Розвиток навичок резильєнтності (психологічної стійкості) може бути відповіддю на виклики професії медійника. Останніми роками дослідники та журналісти-практики все частіше обговорюють резильєнтність. Проте в українських навчальних закладах цьому вмінню ще не приділено належної уваги. Актуальність нашого дослідження полягає у зверненні до теми, яка недостатньо розроблена як у науці, так і на практиці. Мета статті-окреслити роль психологічної стійкості як необхідної навички при підготовці майбутніх журналістів. Методологія. Для досягнення мети статті використано комплекс наукових методів. Для формулювання теоретичних основ дослідження використано методи аналізу, узагальнення та порівняння. Емпіричне дослідження проводилось методом опитування із використанням таких психодіагностичних опитувальників: шкала стійкості Коннора-Девідсона-10 (CD RISC-10), коротка шкала стійкості (BRS), шкала стійкості С. Мадді. Результати. Резильєнтність-це здатність ефективно адаптуватися до складного життєвого досвіду, витримувати негаразди в такий спосіб, що сприяє відновленню або підсиленню себе. Професійні організації та медіа для журналістів підкреслюють важливість цієї навички. Однак лише деякі навчальні заклади за кордоном пропонують спеціалізовані курси для її розвитку. Про актуальність розвитку психологічної стійкості в українських студентів-журналістів свідчать дані пілотного дослідження, яке показало, що близько 40 % респондентів мали низький рівень стійкості. Висновки. Пілотне дослідження вказує на те, що значна частина опитаних студентівжурналістів може бути неготовою до психологічних викликів майбутньої професії. Тому вкрай важливою є розробка рекомендацій для навчальних закладів, які готують майбутніх журналістів, щодо розвитку стійкості студентів. Ключові слова: стійкість, журналістська майстерність, підготовка студентів, журналістська етика. В ступ. Одне з питань, яке постало перед журналістською освітою в Україні з початком повномасштабної війни,-чи потрібно навчати студентів додатковим навичкам, які б допомагали їм справлятися із зовнішніми обставинами й бути більш успішними в професії. Очевидно, що змінилися не лише умови роботи журналістів,

Наукові записки Інституту журналістики, 2019

У статті розглянуто нормативні засади журналістського професіоналізму та професійних стандартів, а також порівняно їх із інтерпретацією українських медіапрацівників. Мета дослідження – виявити тенденції у сприйнятті професійних стандартів українськими журналістами, які працюють із соціально-політичною проблематикою. На основі десяти інтерв’ю з журналістами, серед яких представлені респонденти віком від 21 до 50 років із різних типів загальнонаціональних та регіональних медіа, виокремлено низку особливостей у сприйнятті цієї проблеми українськими медіапрактиками. Виявлено, що так звана «західна модель» журналістики накладається на складні соціополітичні умови українських журналістів, а тому не приймається медіапрактиками беззастережно. Ситуація турбулентності, в якій опинилися українські журналісти, впливає на сприйняття ними журналістського професіоналізму та професійних стандартів. Як свідчать результати дослідження, серед респондентів превалює визнання важливості журналістських стандартів, проте на практиці безумовне їх дотримання частина інтерв’юйованих називає складним, або й неможливим, зважаючи на чутливість висвітлення трансформацій та війни у своїй країні, а також на політичні інтереси медіавласників та складну фінансову ситуацію у медіа. На основі отриманих даних зроблено висновок про недостатню інституціоналізацію професійних стандартів в українському медіасередовищі. Ключові слова: професіоналізм журналістів; професійні стандарти; професійні норми.

2015

У статті розглядається соціокомунікаційний аспект професійної діяльності фахівців з журналістики та інформації; наголошується на необхідності розробки освітніх програм вищими навчальними закладами, потребі перегляду кількості та змісту компетенцій щодо конкретного напрямку підготовки майбутніх фахівців (спеціально-професійні) та окреслення загально-професійних компетенцій щодо галузі знань; обґрунтовуються теоретичні підходи до розв’язання окресленої проблеми щодо галузі знань «Журналістика та інформація» та напрямів підготовки «Журналістика», «Видавнича справа та редагування», «Реклама та зв’язки з громадськістю». Автором запропоновано перелік та зміст загально-професійних компетенцій, які розглядаються як компоненти соціокомунікативної компетентності фахівця.В статье рассматривается социокоммуникативный аспект профессиональной деяльности специалистов в сфере журналистики и информации; акцентируется на необходимости разроботки образовательных програм высшими учебными заведениями, п...

2019

Aim of the research: to study the structure of competencies of journalism students in the Republic of Armenia. Research methods and organization. We used the following methods in our research: study and analysis of scientific literature, sociological survey, and mathematical statistics. Four groups of respondents took part in the sociological survey: over 100 undergraduate and graduate journalism students, 20 journalism lecturers in 6 leading universities of Armenia, including the Armenian State Institute of Physical Culture and Sport. The survey involved 20 journalists from various including major TV channels «Armenian Public Television», «Armenia TV», «Kentron» and «Erkir media». The overwhelming majority of respondents were women – 120 people. Based on the analysis of scientific literature, we identified the following groups of competencies in the model of journalism education: theoretical, practical, personal, and interpersonal groups including specific components. Research resu...

Neperervna profesìjna osvìta : teorìa ì praktika, 2015

Вступ. Професійна освіта покликана готувати людину до життя на різних рівнях-га-лузевому, регіональному, національному, європейському, глобальному. Важливо навчити

Voprosy zhurnalistiki, 2019

В статье рассматривается журналистика как социальная практика. В контексте взаимодействия гуманитарного знания с интересами и нуждами социума затрагиваются прагматические причины формирования актуальных запросов на ее аксиологический анализ. Актуализация ценностного изучения медиа обусловлена как переменами в жизни социума XXI в., так и лавинообразным расширением практик цифровых медиакоммуникаций, в соответствии с чем происходят внутриинституциональные перемены в журналистике.

Издательство Уральского университета eBooks, 2020

Р е ц е н з е н т ы: С. Л. Уразова, доктор филологических наук, профессор кафедры телевидения и радиовещания, зав. Научно-исследовательским сектором ФГБОУ ДПО «Академия медиаиндустрии», главный редактор научного журнала «Вестник ВГИК», Всероссийский государственный институт кинематографии имени С. А. Герасимова; И. И Волкова, доктор филологических наук, профессор кафедры массовых коммуникаций Российского университета дружбы народов О т в е т с т в е н н ы й р е д а к т о р: М. А. Мясникова, доктор филологических наук, кандидат искусствоведения, профессор кафедры периодической печати и сетевых изданий Уральского федерального университета Р е д а к ц и о н н а я к о л л е г и я: Б.