ТРУДИ КИЇВСЬКОЇ ДУХОВНОЇ АКАДЕМІЇ №19, 2013

Київська духовна академія і семінарія УПЦ

ТРУДИ КИЇВСЬКОЇ ДУХОВНОЇ АКАДЕМІЇ №19, 2013

Київська духовна академія і семінарія УПЦ

2013, Труди КДА

Abstract

У 2013 р. Українська Православна Церква урочисто відзначила ювілей 1025-річчя Хрещення Київської Русі. В липні в Києві відбулися ювілейні торжества, в яких взяли участь Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил, а також Предстоятелі та представники всіх Помісних Православних Церков, Президенти України, Росії, Молдови та Сербії, почесні гості з багатьох країн світу. До святкування ювілею Хрещення Русі долучились і Київські духовні школи. Протягом року КДАіС виступала ініціатором та учасником низки наукових заходів, присвячених 1025-річчю Хрещення Київської Русі. 22 жовтня 2013 р. з благословіння Блаженнішого Митрополи- та Київського і всієї України Володимира в Академії було проведено V Міжнародну науково-практичну конференцію «Духовна та світська освіта: історія взаємин — сучасність — перспективи», присвячену 1025-річчю Хрещення Київської Русі. Доповіді, пов’язані з темою Хрещення Русі, були представлені як на пленарному засіданні, так і в окремій ювілейній секції «Історія Хрещення Київської Русі: проблеми і перспективи наукового дискурсу». В поточному номері «Трудів Київської духовної академії» сформовано тематичну рубрику, присвячену 1025-річчю Хрещення Русі. В ній подано тексти кількох доповідей, виголошених на конференції 22 жовтня 2013 р. У 2013 р. все світове Православ’я урочисто відсвяткувало 1150-річчя Моравської місії святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Цьому ювілею було присвячено урочистий Акт в день пам’яті преподобного Нестора Літописця та Собору святих Київської духовної академії (9 листопада 2013 р.). Актову промову, виголошену в цей день, також подано в поточному номері «Трудів КДА». Протягом першого семестру 2013/2014 навчального року Київська духовна академія спільно з Українським патрологічним товариством за підтримки благодійного фонду «Під покровом Богородиці» (м. Запоріжжя) продовжила реалізацію проекту «Національні патрології». В цьому номері «Трудів КДА» ми подаємо переклад статті болгарського дослідника Смілена Маркова, який було виконано в рамках зазначеного проекту. У 2013 р. Київська духовна академія підготувала до друку кілька видань. У розділі «Бібліографія» подаються рецензії на деякі з цих книжок.

Key takeaways

Потому и в Русской Православной Церкви в целом, и в пределах Украины в частности в сфере духовного образования был инициирован ряд реформ.
Не стала исключением в этом отношении и первая половина XVII в.
На сегодняшний день нам известны следующие православные сочинения первой половины XVII в., в которых нашла отображение «Повесть о поэтапном Крещении Руси»: 1) «Катехизис» Лаврентия Зизания 8 (написан в 1620-1623 гг., опубликован в Москве в 1627 г.; однако издание было изъято, и произведение распространялось в рукописях);
Владимира еще в 1834 г., став его первым профессором философии; И. М. Скворцов, не оставляя службы в КДА, с того же года занял там кафедру богословия; службу в Академии с преподаванием ряда философских дисциплин в должности адъюнкта (доцента) университета совмещал с 1838 г. П. С. Авсенев; в 1839 г. профессором кафедры философии в Ришельевском лицее, преобразованном впоследствии в Новороссийский (Одесский) университет, стал И. Г. Михневич.
В своем отчете о ревизии КДА в 1908 г. он, в частности писал: «И.д.

Митрополит Киевский и всея Украины ВлАДиМир украинское Православие на рубеже эпох. вызовы современности, тенденции развития 17 Архієпископ Бориспільський Антоній (Паканич), професор, ректор КДА і С Перспективи розвитку духовної освіти в україні БіБлеїсТиКА 25 Архиепископ Бориспольский Антоний (Паканич), профессор, ректор КДА и С отношение православных к «смысловому» переводу Библии Богослов'я 49 игумен Аристарх (лебедев), доцент КДА Происхождение человеческой души ліТургіКА ТА гімногрАфія 57 Михалко и. Ю., доцент КДА Гимнографическое наследие Православной Церкви-сокровищница литургического богословия 66 Протоієрей олег Кожушний, викладач КДА і С Акафіст до Пресвятої Богородиці і херетизми як характерна риса цього гімнографічного жанру ісТорія ЦерКви 73 Архимандрит нестор (Соменок), профессор КДА Крещение русов в церковно-культурном контексте греко-славянских отношений Зміст Труди Київської духовної Академії № 9 Архимандрит Макарий (Веретенников), профессор МДА «ослиное» погребение Антоний Миронович, профессор, заведующий кафедрой истории средневековой Европы Белостокского университета (Польша) Православная Церковь и уния на территории речи Посполитой в 1596-1620-х годах Бурега В. В., преподаватель КДА и С Шкаровский М. В., доктор исторических наук русская Православная Церковь Заграницей и православные приходы в Чехии и моравии в годы второй мировой войны Протоиерей Димитрий Денисенко, доцент КДА роль вышгорода и его святынь в истории руси Архимандрит Климент (Вечеря), преподаватель КДА историческая ретроспектива формирования объекта церковной собственности в украине Архимандрит Кирилл (Говорун), преподаватель КДА Церковь на краю земли Архимандрит Евлогий (Пацан), преподаватель КДА начало христианизации Киевской руси при князьях оскольде и дире Протоієрей Володимир Коцаба, викладач КДА і С Зимова резиденція князя володимира-Зимненський святогорський успенський жіночий монастир Протоієрей олексій Добош, доцент КДА Католицька Церква: перші кроки ієрархічноадміністративного становлення в україні (1375-1400 рр.) АпологеТиКА Протоиерей Виталий Косовский, профессор КДА Процессы секуляризма и возникновение нетрадиционной духовности осипов А. и.,профессор МДА Брак-таинство богочеловеческое Протоиерей Владимир Савельев, доцент КДА христианский кардиоцентризм Борозенец т. А., преподаватель КДА основы православной эстетики БіБлійнА Археологія 337 Протоиерей олег Скнарь, преподаватель КДА Значение системы водоснабжения в истории библейского иерусалима З ісТорії духовних шКіл 349 Протоиерей Василий Заев, профессор КДА реформы духовных академий в хIх-начале хх вв. ЦерКвА ТА суспільсТво 399 Чернышев В. М., доцент КДА воскресная школа сегодня. Актуальность и перспективы 405 Протоієрей Діонісій Мартишин, викладач КДА і С Політичні погляди православного християнина в умовах ідеологічної міфотворчості Зміст 7 Архієпископ Бориспільський Антоній (Паканич), професор, ректор КДА і С перспективи розвитку духовної освіти в україні Доповідь, прочитана на розширеному засіданні Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ Ваші Високопреосвященства та Преосвященства! Всечесні отці та браття! н а ша сьо го дніш ня зу ст річ у рам ках ро бо ти учбово го ко мі те ту покли ка на кон кре ти зу ва ти уяв лен ня се ред цер ков но го за га лу щодо то го, що яв ляє со бою на да но му ета пі сис те ма ду хов ної ос ві ти уПЦ, які її мас шта би та кон цеп ту аль ні зав дан ня і якою є го тов ність ду ховних нав чаль них за кла дів до реа лі за ції цих зав дань. Адже по при аморф ну 17 Книга правил. Троице-сергиева Лавра, 1992. с. 76. 18 Тихомиров е. Цит. соч. с. 81.

У 2013 р. святково відзначили 1700-річчя публікації Міланського едикту. Саме цей документ, написання якого відноситься до 313 р. та пов’язане з ім’ям святого рівноапостольного царя Константина, поклав початок новій епосі в історії Церкви Христової. З благословіння Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира визначному ювілею 1700-річчя Міланського едикту було присвячено ІV щорічну конференцію «Студентська наука в духовній школі», що відбулася в Київській духовній академії 1 квітня 2013 р. У поточному номері «Трудів КДА» окремий тематичний розділ при- свячено 1700-річчю Міланського едикту. Тут, перш за все, подано текст доповіді ректора КДАіС митрополита Антонія на пленарному засіданні студентської конференції. Крім того, в цьому розділі передруковано статтю професора КДА протоієрея Миколая Гроссу, яку було написано 100 років тому (в 1913 р.), коли в усіх духовних академіях Російської імперії урочисто святкувалося 1600-річчя Міланського едикту. Перевиданню цього тексту передує стаття, яка розповідає про ювілейні святкування 1913 р. та містить коротку біографічну довідку про його автора. 15 березня 2013 р. Священний Синод Української Православної Церкви затвердив Концепцію вищої духовної освіти Української Православної Церкви (журнал № 24). Концепцію було підготовлено Учбовим комітетом при Священному Синоді. В поточному номері «Трудів КДА» здійснено публікацію цього програмного документу (в розділі «Духовна освіта»). У 2013 р. Київська духовна академія спільно з Українським патро- логічним товариством за підтримки благодійного фонду «Під покровом Богородиці» (м. Запоріжжя) започаткувала проект «Національні патрології». Одна з цих статей друкується в поточному номері «Трудів КДА».

10 червня 2022 року вийшов 36-й випуск «Трудів КДА». Новий випуск відображає наукове життя Київських духовних шкіл протягом другого семестру 2021/2022 навчального року. Цьогоріч, у зв’язку з війною Росії проти України, науковий часопис вперше за весь час свого існування виходить тільки в електронному вигляді. Головою Видавничої групи «Трудів КДА» є ректор Київської духовної академії і семінарії професор єпископ Білогородський Сильвестр. Відповідальний редактор — голова Видавничого відділу УПЦ, професор протоієрей Володимир Савельєв. Відповідальний секретар — проректор з науково-богословської роботи професор Володимир Вікторович Бурега. Відкривається академічний часопис словом Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія про діяльність Київських духовних шкіл в умовах війни Росії проти України. Зокрема, Його Блаженство зазначив, що попри війну і різні складнощі, Академія показала, що зберігає внутрішню силу й готова нести своє і педагогічне, і науково-богословське служіння навіть в умовах військового часу. «Для мене особисто, — наголосив Блаженніший владика, — це є одним з важливих свідчень незламності духу нашої Церкви». Також Предстоятель УПЦ подякував всім авторам, які підтримали академічний журнал і подали до друку свої наукові статті. «Ми дуже цінуємо як зусилля викладачів Київських духовних шкіл, так і підтримку з боку науковців з інших навчальних закладів та наукових установ», — зазначив Його Блаженство. Далі в «Трудах» розміщена стаття єпископа Білогородського Сильвестра «Был ли святитель Мелетий Антиохийский рукоположен арианами: еще об одной ложной аналогии в вопросе о хиротониях». На сайті КДА розміщена скорочена версія цієї статті українською та російською мовами. Також у журналі опубліковані матеріали Круглого столу «Роль православного духовенства і віруючих у рятуванні єврейського населення від Голокосту під час Другої світової війни». Вже традиційно у випуску присутні наукові дослідження у таких рубриках: «Біблеїстика», «Богослов’я», «Патрологія», «Історія Київських духовних шкіл», «Історія Церкви», «Педагогіка», а також проповіді заслуженого професора митрополита Бориспільського і Броварського Антонія , єпископа Сильвестра та доцента єпископа Баришівського Віктора.

У 2016 р. Українська Православна Церква відзначила 1000-ліття давньоруського чернецтва на Афоні. 25–26 жовтня 2016 р. в рамках ювілейних заходів у Києві відбулася VІІІ Міжнародна науково-практична конференція: «Духовна і світська освіта: історія взаємин — сучасність — перспективи». Центральними темами конференції стали історія Афону та його роль у формуванні та розвитку монастирської, культурної й освітньої традиції в Україні та інших слов’янських країнах. Особливу увагу було приділено афонським подвижникам XVI–XVII ст. (зокрема, преподобному Іоанну Вишенському) та їхній ролі у відродженні православ’я в Україні після Берестейської унії. Кілька доповідей було присвячено афонським монахам — новомученикам і сповідникам ХХ ст. Також у 2016 р. виповнилося 200 років із дня народження відомого ієрарха та церковного вченого, випускника Київської духовної академії митрополита Макарія (Булгакова, 1816–1882). Цьому ювілею в рамках конференції було присвячено окрему секцію. Загалом у рамках конференції було проведено одне пленарне й дев’ять секційних засідань, а також круглий стіл «Актуальні питання вивчення афонської спадщини». У конференції взяли участь представники духовних і світських навчальних закладів, наукових і музейних установ України, Італії, Німеччини, Польщі, Росії, Словаччини, Сполучених Штатів Америки. На конференції було представлено близько 100 доповідей.

У 2016 році Українська Православна Церква святкувала 150-ту річницю від дня кончини святителя Філарета (Гумілевського), архієпископа Чернігівського і Ніжинського. Цей видатний ієрарх увійшов в історію насамперед як талановитий церковний учений. Він залишив значну творчу спадщину в галузі біблеїстики, догматичного богослов’я, церковної історії, джерелознавства, патрології. Близько двадцяти років святитель Філарет служив в Україні: у 1848–1859 рр. він обіймав Харківську кафедру, а в 1859–1866 рр. — Чернігівську. 14 квітня 2009 р. Священний Синод Української Православної Церкви, шануючи внесок святителя Філарета в розвиток Православ’я в Україні, а також у становлення вітчизняної богословської та церковно-історичної науки, прославив його в лику місцевошанованих святих. Одним із заходів у рамках святкування 150-річного ювілею преставлення святителя Філарета (Гумілевського) стала VIІ щорічна конференція «Студентська наука в духовній школі», яка відбулась у Київській духовній академії 9 березня 2016 р. Привітання на адресу конференції направив Предстоятель Української Православної Церкви Митрополит Київський і всієї України Онуфрій. На пленарному засіданні конференції ректор КДАіС митрополит Бориспільський і Броварський Антоній виголосив програмну доповідь «Життєвий шлях і наукова спадщина святителя Філарета (Гумілевського)», текст якої ми подаємо в цьому номері «Трудів Київської духовної академії». Загалом на конференції працювало дев’ять секцій, на яких було представлено понад 100 доповідей. Крім того, у поточному номері «Трудів КДА» продовжується публі- кація матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Київська духовна академія у світовій родині богословських навчальних закладів», яка працювала у Києві 20–21 жовтня 2015 р. та була присвячена 400-річчю Київських духовних шкіл.

У 2015 р. в Україні широко було відзначено 1000-річчя з дня преставлення святого рівноапостольного великого князя Володимира. 28 травня в рамках ювілейних урочистостей в Національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім» відбулася наукова конференція «Спадщина святого Володимира: Церква, держава, суспільство», організатором якої виступила Київська духовна академія і семінарія. У роботі конференції взяли участь представники Інституту історії Національної Академії наук України, Інституту археології Національної Академії наук України, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Київської духовної академії і семінарії. Кілька доповідей, виголошених на конференції, представлені в поточному номері «Трудів КДА». Важливою подією наукового життя академії стала також VІ щоріч- на конференція «Студентська наука в духовній школі», яка відбула- ся 10 березня 2015 р. Привітання гостям і учасникам конференції направив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій. На пленарному засіданні ректор Київської духо- вної академії, керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Бориспільський і Броварський Антоній виступив із доповіддю «Внесок Київської духовної академії у вивчення життєвого шляху святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія», яка була присвячена 1130-річчю з дня блаженної кончини святого рівноапостольного Мефодія. Також із доповідями на пленарному засіданні виступили представники Православного Свято-Тихонівського гуманітарного університету, Санкт-Петербурзької духовної академії та Київської духовної ака- демії. Матеріали конференції частково представлені в поточному номері «Трудів Київської духовної академії». У 2015 р. Київська духовна академія спільно з Українським патрологічним товариством за підтримки благодійного фонду «Під Покровом Богородиці» (м. Запоріжжя) продовжила реалізацію проекту «Національні патрології». На даний час розпочато роботу з перекладу низки статей провідних польських патрологів. Одна з цих статей друкується в поточному номері «Трудів Київської духовної академії».

У 2012 р. виповнилося 245 років з дня народження та 175 років з дня смерті Київського митрополита Євгенія (Болховітінова). Цей видатний ієрарх зробив вагомий внесок у становлення й розвиток Київської духовної академії. Пам’яті митрополита Євгенія було присвячено ІІІ щорічну конференцію «Студентська наука в духовній школі», що відбулась у Київській духовній академії 12 березня 2012 р. 20 грудня 2011 р. Київська духовна академія спільно з кафедрою філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія» провели наукову конференцію, присвячену 150-річчю з дня народження останнього ректора дореволюційної Київської духовної академії архієпископа Василія (Богдашевського, 1861–1933). На конференції були представлені доповіді, присвячені життєвому шляху, богословській та філософській спадщині владики Василія. Матеріали конференції розміщено в окремій рубриці часопису. В поточному номері «Трудів» також започатковано тематичну рубрику «Проповідь», де друкуватимуться проповіді викладачів Київських духовних шкіл, виголошені за богослужінням як в Академічному храмі Різдва Пресвятої Богородиці, так і в інших храмах Києво-Печерської Лаври. Крім того, в поточному номері «Трудів» представлено кілька апробаційних статей здобувачів ученого ступеня кандидата богослов’я.

Катехитичне служіння є інтегральною частиною місії Христової Церкви у світі з огляду на імператив, озвучений самим Христом у Євангелії від Матея: «Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа». У різні періоди історії християнська Церква неоднаковою мірою була включена у суспільно-державні відносини, навіть не завжди мала можливість однаково безперешкодно свідчити Євангелію, однак завжди це свідчення, у який би спосіб воно не здійснювалось, було пов'язане із навчанням християнських істин: чи це стосується підготовки до прийняття Таїнства Хрещення, чи входження у літургійно-сакраментальну діяльність Церкви, чи безпосередньо навчання-усе це так чи інакше завжди було пов'язане із важливим завданням-роз'яснити вірним Христову науку. На сучасному етапі розвитку європейської цивілізації, коли секуляризація дедалі більше намагається обмежити Церкву у реалізації фундаментального завдання-навчати всі народи, все ж таки завдання катехизувати за умов пошуку нових форм і методів його реалізації залишається одним із магістральних як для християнської релігії загалом, так і для Київської Церкви зокрема. Фактичними катехитами у Київській Церкві були дяки. З одного боку, вони вміли читати і писати, з іншого боку, їх богословська підготовка була в переважній більшості дуже слабкою, а приклад християнського життя часто і зовсім відсутній. Тому в цих умовах своєрідною символічною катехизацією ставало літургійне служіння, а роль катехизмів виконували ікони, іконостаси та культово-обрядова практика. Також слід зауважити, що школи у Київській Русі не мали спеціальних приміщень. Найчастіше учні збиралися у помешканнях дяків. Крім того, практикувалося індивідуальне навчання, коли ченці ходили по домівках багатих мешканців і давали індивідуальні уроки. Після винаходу і поширення друкарства роль катехизмів виконували «Часослов», «Псалтир», «Мінея», «Ірмологіон», «Житія Святих». Завдяки розповсюдженню братського руху книгодрукування отримало значне поширення. Проникнення християнства у Київську Русь із Візантії, з одного боку, сприяло бурхливому піднесенню культурного життя, зокрема поширенню храмового будівництва, розвитку релігійної писемності. Проте водночас, ми не можемо говорити про певну систему катехитичного служіння у Київській Церкві у період її структурного оформлення у Х-ХІІ ст Ключові слова: Київська Церква, катехизм, катихет, катихитичне служіння, проповідь, проповідництво.

ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVIII СТ. Анотація. У статті проаналізовано законодавчі акти, які регулювали питання записів, поданих парафіяльними священиками треб до метричних книг і сповідних розписів. З'ясовано, що письмова фіксація треб у Київській митрополії була розпочата Петром (Могилою). Втім у повсякденну практику його ініціативи не втілилися. Встановлено, що відновлення досвіду запису требоподання відбулося на початку XVIII століття з ініціативи імперської влади утім повноцінно реалізувати її не змогли. Тож офіційні зусилля впродовж другої половини XVIII століття були спрямовані на врегулювання існуючої проблеми. Ключовий наголос в оприлюднених документах законодавець робив на дотриманні виконавчої дисципліни. Укази містили методи контролю за його виконанням, які переважно зводилися до грошових штрафів, але передбачали й можливе позбавлення волі. Водночас, укази і розпорядження містили зразки записів і звітності. Простежено частоту появи таких документів і зроблено висновок, що регулярній їхній появі сприяла слабка виконавча дисципліна парохів, яка постійно актуалізувала проблематику, зафіксовану в них. Водночас, аналіз стану збереженості метричних книг і сповідних розписів по парафіях Київської митрополії дозволяє стверджувати, що владі в цілому вдалося навести лад у веденні цієї документації. Розгляд повсякденної практики ведення записів проведено через встановлення відповідності парафіяльних документів офіційним зразкам. Виявлено особливості записів виконаних треб у них, що свідчитьпанотці без ентузіазму виконували покладені на них обов'язки й намагалися не створювати собі зайвого клопоту, відзначаючи факт не відвідання парафіянином сповіді чи відмовляючись вписати одного хрещеного як того вимагав закон.

Log In

ТРУДИ КИЇВСЬКОЇ ДУХОВНОЇ АКАДЕМІЇ №19, 2013

Sign up for access to the world's latest research

Abstract

Key takeaways

Related papers