КЕРАМІКА ДВОХ ПОКОЛІНЬ РОДИНИ ЧОРНИХ: ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСТВО

2024

У статті розглянуто особливості художнього відображення когнітивної пластики у текстах Марка Черемшини, осмислено репрезентування іконотропу "тіло" як культурного феномена, медіатора й ретранслятора давніх поведінкових типів та етичних постулатів. На основі вивчення автобіографії письменника, спогадів сучасників про нього, його новел сформовано узагальнення про взаємозв’язок «етичного» та «тілесного» як синтезованого явища когнітивної пластики, що відображає синергетичність формування самототожності. Дослідницька методика. У дослідженні використано систему з герменевтичного, структурального, феноменологічного методів. Автор опирається на наукову методику семіотики, психоаналізу, використовує методологію літературознавчої когнітивістики. Це зумовлено специфікою дослідження, його об’єктом та предметом. Результати. Тіло як іконотроп у Марка Черемшини є кодом для диференціювання узагальнень про зовнішнє та внутрішнє, експліцитне та імпліцитне, художньою формою для розбудови контрастів смислових мерехтінь та екзистенійних залежностей у багатьох текстах. У новелі «Карби» автор неодноразово констатує дисонансні когнітивні реакцій, що символічно карбуються за допомогою соматичних локусів. Тіло виступає лімінальною зоною збудження і перетворення, розгортання та розповзання, свого роду, співбуття на межі, що формує основи душевного світу.

Бока 40: зборник радова из науке, културе и умјетности, 2020

У овом раду ће бити критички представљено традиционално певање Херцег Новог крајем 19. и почетком 20. века. То ће бити учињено захваљујући нотним записима 1) који се налазе у необјављеном рукопису Пјесме из Далмацие бројева 1‒249 (текст и напев) сакупио Лудвик Куба (1890/1892) који се чува на Одјсеку за повијест хрватске глазбе Завода за повијест хрватске књижевности, казалишта и глазбе ХАЗУ Загреб под бројем 2017 и нотним записима али и етнографским подацима 2) Владимира Ђорђевића објављених 1929. године у раду „Неколико речи о игрању и певању у Херцег Новоме” (Гласник етнографскоg музеја бр. 4 у Београду). Ови записи представљају драгоцено полазиште на основу којег је могуће предочити особености, развој и промене традиционалног певања овог бокељског града у распону од једног столећа.

У статті аналізується символічне значення зображення двоглавого орла на Царських Вратах головного іконостасу Києво-Софійського собору та прилеглої дзвіниці. The symbolical bearing of two-headed eagle depiction on Royal doors of the Ikonostasis of Saint Sophia of Kyiv and neighbouring bell tower is analyzed at the article

Археологія і давня історія України, 2013

У статті описано виготовлеення гончарногоного посуду майстром, який проживає в Іванківському р-ні Київської областыті. Технологія відповідає вироб -ничому процесу що існує в українському гончарстві з кінця XVIII ст. Кл ю ч о в і с л о в а: гончарство, гончарнийний промисел, гончар, гончарнене горно, гончарний круг, полива, асортимент гончарнихних виробів, Прибірськ, Іванкіськиий р-н, Київська обл.

2006

У статті показані основні засади чорноморської політики гетьмана Б. Хмельницького на підставі джерел середини XVII ст., в яких відбиті зміни акцентів і першочергові завдання цієї політики. Підкреслено геополітичну та економічну важливість вирішення чорноморської проблеми для Козацько-Гетьманської держави.

The article explores the main variants of design and appearance of walls of the traditional hut of the Chernihiv region at the end of the 19th ‐ the first half of the 20th centuries. An attempt to localise the tradition of „open log“, plastering, whitewashing the walls of housing in the territory of Chernihiv region was made. Keywords: housing, log structure, frame-and-column construction, „bleached hut“, plaster, open frame. В статье проведено исследование основных вариантов конструкции и внешнего вида стен традиционной избы населення Черниговщины в конце ХІХ – первой половине ХХ вв. Предпринята попытка локализации традиции «открытого сруба», штукатурки, побелки стен жилья на територии Черниговской области. Ключевые слова: жилье, срубная конструкция, каркасно-столбовая конструкция, «беле- ная хата», штукатурка, открытый сруб.

Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації, 2020

Стаття висвітлює життєвий і творчий шлях двох сестер-Тетяни та Єлизавети Кардиналовських, які починали як співавторки фантастичних творів, а згодом змушені були перервати літературну працю через репресії 1930-х років. Мета статті є подвійною: проаналізувати творчий спадок письменниць, з'ясувати основні жанрові параметри, коло ідей; виявити спільний та відмінний життєвий досвід, прослідкувавши його вплив на творчість. Дослідження виконане в руслі феміністичної критики із частковим залученням положень «династичного підходу». У результаті дослідження виявлено основні твори письменниць, визначено жанровотематичні особливості (позажанрові вірші, фантастичні повісті та оповідання, психологічні новели, дитячі оповідання, вірші, інсценізації, автогінографія). Зроблено висновок про нереалізованість творчого потенціалу авторок-новаторок в умовах несвободи. Створений спільно художній світ характеризує умовний хронотоп, що охоплює досить широкі простори, які герої неодноразово долають. Елементи простору в межах тексту мають ознаки етичного маркування, хоч і без вираженого протистояння. Час твору зазвичай тривалий, але лакуни роблять твір динамічним. Люди в цьому світі часто представлені певною спільнотою та одинаками, що їй протистоять, відстоюючи власні погляди та ідеали. Чоловіки керуються раціональним, а жінки-емоційним, які, однак, оцінюються як однаково важливі. Втіленням емоційності стає музика, яка наділяється здатністю надихати й навіть олюднювати. Частотними подіями у створеному сестрами художньому світі є (загрози) загибелі людства й спроби подолати певну приреченість. Такий художній світ відбиває приватний досвід авторок і може бути спробою виміщення вражень від революції і воєн, у яких сестри втратили звичну їм реальність. Подальші твори Лізи відтворюють більш подібний до реальності світ, хоч і без історичної конкретики. Натомість твори Тетяни другого періоду творчості зосереджені саме на цьому і висвітлюють репресії та особистий жіночий досвід.

ЧЕРЕПИ З МОГИЛЬНИКА РАННЬОСКІФСЬКОГО ЧАСУ ЧЕРКАСИ-ЦЕНТР ІІ, 2023

У статті вводиться в науковий обіг краніологічна група з трьох дорослих осіб із колективного поховання № 1 ранньоскіфського могильника Черкаси-Центр ІІ VIII–VII ст. до н. е., які знайдені в 1999 р. під час розкопок експедиції Археологічної інспекції управління культури Черкаської облдержадміністрації (керівник – Д.П. Куштан). Уперше надається характеристика черепів зі згаданих поховань за даними краніометрії, краніоскопії та краніофенетики.

Вестник культуры и искусств, 2024

В статье рассматривается влияние традиционной культурной структуры черкесского общества на ее архитектуру и поселения. Работа призвана определить роль концепции традиционной культуры в строительстве. Понятие «традиционная культура», рассматриваемое в качестве предмета исследования, является исторической основой всех культурных аспектов, видов и форм современного мира в рамках нематериального культурного наследия.