War, Humour and Propaganda (1914-1918)

THE CARTOON AS AN INSTRUMENT OF PROPAGANDA DURING WORLD WAR I This study is aimed at defining the role of the cartoon in the propaganda of the World War I. Some cartoons that were used by the war propaganda in Russia, the UK and Germany are considered. The relations of these cartoons with popular attitudes are analyzed."

The book “Photography and Propaganda” links or edits the ideas of Yugoslav avant–garde groups, above all the surrealists, and then also those rallied around the paper Nova literatura (New Literature), with the agitation and propaganda culture based on the thesis advanced by Boris Groys in his work The Total Art of Stalinism, Avant–Garde, Aesthetic Dictatorship and Beyond (1992). Essentially, the book explores and delves into the theme of the rhetoric of photography from 1945 to 1958, which, on the one hand, is articulated in the magazines Nadrealizam danas i ovde (NDIO) (Surrealism Here and Now) and Nova literatura, while focusing on the spectacle of mechanical images of the new socialist society on the other. Not only the textual and visual narration but also the layout of the book follow this analytical line. We can say right away that the visual messages employed in the magazine NDIO, and in particular the photograph: “Imagination in the Service of Propaganda” were the cornerstone i.e. the igniting spark of the adventure of rethinking photography in the agitprop era.

ТЕМА ВОЕННОЙ ПРОПАГАНДЫ В ГОДЫ ПЕРВОЙ МИРОВОЙ ВОЙНЫ НА СТРАНИЦАХ ЖУРНАЛА «PROPAGANDA IN THE WORLD AND LOCAL CONFLICTS», 2022

The article attempts to consider publications devoted to military propaganda during the First World War, published in the "Propaganda in the World and Local Conflicts" journal. As materials, 12 articles from the "Propaganda in the World and Local Conflicts" journal were used, which are devoted to various aspects of the First World War. The journal "Propaganda in the World and Local Conflicts" is the only English-language scientific journal in the world that specializes in the history of military propaganda and covers the period from the middle of the XIX to the beginning of the XXI centuries. The journal's the columns are "Articles and messages", "Weapons of propagandists", as well as "Letters to the editor". In methodological terms, the methods of content analysis and historical and chronological were applied in the work. The content analysis method allowed us to analyze all the articles from the journal "Propaganda in the World and Local Conflicts" and select those that corresponded to the topic of our study. In turn, thanks to the historical-chronological method, we examined the problem under study in its chronological sequence. In conclusion, the authors state that the topic of military propaganda of the period of the First World War is presented on the pages of the "Propaganda in the World and Local Conflicts" journal by twelve articles, which thematically can be divided into three groups: visualization as a source of propaganda, military propaganda as a problem and the weapon of propagandists. Each of them has a pronounced specificity. To the first group we attributed the publication of cartoons and documentary photographs in the materials of the periodical press of the period of the First World War, to the second-publications on the formation of the image of the enemy and the creation of their own patriotic image, and to the thirdpublications of a technical nature about the use of technical means by propagandists.

Синопсис: текст, контекст, медіа, 2024

Предметом дослідження є воєнна риторика на сторінках журналу «Вітчизна» 1940-х років. Авторка опрацювала два номери журналів «Радянська література» та «Украї нська література» за 1941 рік, дослідила и проаналізувала за хронологією зміст кожного з часописів. Новизна полягає у використанні іншого інструментарію щодо аналізу радянської періодики, зокрема малодослідженого журналу «Вітчизна» та визначення и ого провідної ролі як у видавничому, так і в літературно-мистецькому просторі 40-х років XX століття. Мета-за допомогою історичного контексту проаналізувати системно-типологічні особливості журналу; визначити специфіку воєнної риторики на всіх и ого структурних рівнях. Основними методами дослідження стали компаративнии і системно-типологічнии , за допомогою яких були виявлені та зінтерпретовані риторичні особливості в структурі текстів та літературно-мистецькому контексті журналу «Вітчизна» довоєнного і воєнного періодів. Авторка простежила історію створення та розвитку журналу в 1940-х роках, акцентуючи на постіи них змінах редакціи ного складу, головних редакторів і ї хньому впливі на риторику журналу. Вирізнивши наи важливіші структурні и семантичні особливості як окремих художніх текстів, так і різноманітних рубрик, які об'єднують ці тексти, запропонувала розглянути обрании матеріал крізь призму воєнної риторики. Результати дослідження підтвердили, що воєнні наративи були невід'ємною складовою радянського суспільства як до Другої світової віи ни, так і під час неї. Літературним героям у поезії та прозі зі змісту журналів притаманні надмірна герої зація і пафосність. Систему образно-поетичного вислову авторів текстів урізноманітнюють риторичні прии оми: метафора, алітерація, анафора, гіперболізація, протиставлення ворог / боєць Червоної армії , гумор, ототожнення себе з аудиторією (використання заи менника «ми»), апеляція до авторитету. Усі твори розраховані на тогочасного радянського читача і написані за відповідними радянськими методичками. Ключові слова: воєнна проза; воєнна риторика; журнал «Вітчизна»; історія журналу; редактори; риторичні прии оми.

Дементьев И.О. История Восточной Пруссии в зеркале российской пропаганды 1914 года // Время Великой войны: от глобального переустройства до трансформаций повседневности : сб. науч. ст. Калининград: Изд-во БФУ им. И. Канта, 2016. С. 122—138

Проанализированы основные версии интерпретации истории Восточной Пруссии в российской периодике 1914 года, преследовавшие определенные пропагандистские цели во время русского вторжения в германскую провинцию. Показано, что в публикациях содержались взаимоисключающие трактовки прошлого германской провинции: Восточная Пруссия описывалась как исконно славянская, литовская или славяно-литовская территория. В приложении публикуется газетный материал, отражающий взгляды некоторых представителей литовской общественности, лояльной к российским властям.

QUAESTIO ROSSICA, 2018

Disputatio 488 clude that the children's view of war is mostly mythopoetic, and that the drawing process was quite often a game for them. Although children's drawings do not allow us to conclude that negative changes took place in their authors' minds, they do contain images that later became symbols of the Revolution and the Civil War. Children's art from 1917 demonstrates that the year of revolution affected children more than World War I.

Intermarum history policy culture, 2018

Modernity alongside with new technologies development, fundamental changes in the printing industry and informatization of society presented the mankind with such an invention as propaganda. It became an integral part of authoritarian and totalitarian political regimes of the XXth century. However, as a tool of consciousness manipulation, it was actively used by the empires during the "long" XIXth century. In the conditions of the First World War propaganda played a significant role in the mobilization processes and in the formation of the enemy's image. The article attempts to assess the effectiveness of the propaganda during the First World War. The article examines the researches that analyze the events of the war from the point of view of Soviet, modern Ukrainian and foreign historiography and contain descriptions of the propaganda campaign on the front line and in the rear. The state of modern historical research is highlighted and the prospects of further researc...

2014

Музыкальная психология, психология музыкального образования Благодарности: Данная статья выполнена в рамках разрабатываемого автором научного направления при финансовой поддержке Российского фонда фундаментальных исследований, грантовый проект № 19-013-00171 А. Автор благодарен кафедре методологии и технологий педагогики музыкального образования, кафедре психологии развития личности Московского педагогического государственного университета за возможность проведения исследований, а также бакалаврам, магистрантам и аспирантам, проявляющим живой интерес к развитию данного направления. Для цитирования: Торопова А. В. Музыкально-психологическая антропология как междисциплинарная область научных знаний // Музыкальное искусство и образование. 2019. Т. 7. № 2. С. 24-40.

Вестник Марийского государственного университета. Серия "Исторические науки. Юридические науки". 2021. № 3 (27). - C. 274-282., 2021

В статье анализируется американский опыт публичной демонстрации военных трофеев для реализации пропагандистской кампании по сбору средств и мобилизации населения США в период Пер-вой мировой войны. Цель исследования является выявление уникальных, характерных для США, особенностей ведения военной пропаганды с привлечением выразительных средств, свойственных сфере коммерческой рекламы и шоу-бизнеса.

Ukraïnsʹkij ìstoričnij žurnal

Анотація. Мета дослідження-порівняти історіографії Великобританії й Німеччини періоду Першої світової війни у створенні ними образу ворога для визначення спільних рис та особливостей у різних соціальних контекстах. Методологія дослідження ґрунтується на засобах історичної компаративістики (порівняння за аналогією й контрастом), із використанням інструментів контекстуальної методології та концепції «наративних шаблонів» Дж.Верча. Наукова новизна. На основі широкого кола історіографічних джерел та опублікованих документів здійснено порівняльне дослідження ролі історичних наук Великобританії й Німеччини у пропаґандистських акціях і формуванні у суспільствах воюючих країн образу ворога. Висновки. Перетворення Німеччини на центр розвитку історичної науки та перейняття іншими країнами її канонів професіоналізації й інституціоналізації породжувало в її істориків почуття зверхності та некритичності до власних інтерпретацій і висновків. Незавершені процеси інституціоналізації історичної науки у Великобританії, потужний вплив німецьких канонів науковості та професіоналізації, міцна кооперація з німецькими колеґами обумовили доволі слабку втягненість британських істориків у пропаґандистські акції на першому етапі війни. З її початком німецькі історики були майже одностайними в тому, що один із найважливіших методологічних принципів «об'єктивності» (або «неупередженості») має поступитися національно-патріотичному самовираженню і професійна історіографія перетворилася на «historia militants».