Ars-poetica у києворуській гімнографії
Yevgen Dzhydzhora2019, Проблеми сучасного літературознавства
https://doi.org/10.18524/2312–6809.2019.28.165830visibility
…
description
9 pages
link
2 files
Sign up for access to the world's latest research
checkGet notified about relevant papers
checkSave papers to use in your research
checkJoin the discussion with peers
checkTrack your impact
Abstract
У статті проаналізовано такий компонент літературно-естетичного цілого в середньовічній києворуській гімнографії, як ars-poetica. Йдеться про особливу ес-тетичну установку автора, обумовлену пошуками відповідного слова, придатного для літературної діяльності. Зазначено, що у києворуській гімнографії ars-poetica, зазвичай, реалізується у першому тропарі першої пісні і концептуально перегуку-ється із «топосом скромності». У п'яти розглянутих пам'ятках ars-poetica зу-стрічається у двох варіантах: авторській мольбі до Бога та авторській мольбі до святого / святих. Ключові слова: середньовічна література, гімнографія, канон, ars-poetica.
Related papers
Exordium у києворуській агіографії ХІ-ХІІІ ст.: різновиди авторських інтенцій до читача
Літературознавчий дискурс від Бароко до Постмодерну. Колективна монографія, 2020
Досліджено різновиди авторського вступу у перекладній та оригінальній києворуській агіографії XI‒XIII ст. З-поміж інших проаналізовано структурне функціонування тематичного ключа у двох формах, традиційної для середньовічної книжності ars-poetica у двох формах, заохочувального авторського звернення до читача. Відповідно до кожного різновиду вступу прокоментовано особливості авторської інтенції. Також в усіх випадках показане конкретне співвідношення основних стратегій літературного агіографічного викладу – розмірковування та оповіді. Ключові слова: агіографія, exordium, тематичний ключ, ars-poetica, інтенція, автор, рецепція, читач.
Мінея у корпусі києворуських гимнографічних збірок XI-XIII століть
Abstract: In the article there is researched the place of mineya as a type of hymnographic book among other liturgical reports in the literature of Kyivan Rus’ of the 11th – 13th centuries. Kyivan Rus’ hymnography is part of the Eastern Christian clerical literature. The structure of the Kyivan-rusian mines reflects the literary traditions of Syriac, Greek and Bulgarian anthemology. Mineya is represented by the largest number of lists in the literature of Kyivan Rus’ of 11th – 13th centuries among other liturgical books.
Теоретичні питання рецепції церковної гімнографії у східнослов'янській духовно-пісенній традиції
Issues of sacredness of song texts are considered in the context of their interaction with hymnographical prototypes in poetic («West Christian hymnography» — «East Christian hymnography», «East Christian hymnography — «East Slavonic sacred songs») and musical («Byzantine-Slavonic sacral monody» — «East Slavonic sacred songs») components. Two types of perception of sacred texts are marked: medieval and modern. Priority of the text component over the musical one has been proved, being a marker of sacredness because of later stages of the formation of sacred songs of new type in East Slavonic lands. Keywords: hymnography, sacred song, sacred music, the Eastern Christian Church tradition, the Western Christian Church tradition.
Диахронный аспект в изучении поэтики церковнославянских переводных гимнографических текстов
Ученые записки Петрозаводского государственного университета. 2019. № 3 (180), 75 – 80, 2019
Статья посвящена анализу особенностей воспроизведения поэтических средств византийской гимнографии в ранних славянских переводах. Исследование проводилось на материале церковнославянского перевода Антифонов Великой Пятницы по пятнадцати южно- и восточнославянским спискам XI–XIV веков из богослужебных сборников (триодей и стихирарей), разделенным нами на четыре хронологически последовательные редакции. Диахронный подход, основанный на сопоставлении вариантов различных редакций, позволил выделить поэтические средства византийских гимнографов, правильной передаче которых славянские переводчики и редакторы уделяли особое внимание при переводе и последующем переписывании и редактировании текста. К ним относятся синтаксический параллелизм, лексические повторы и паронимия как корневых морфем, так и аффиксов. Были выделены две редакции, отличающиеся более высокой в сравнении с другими степенью передачи образных средств: редакция, восходящая к первому славянскому переводу, и редакция, появившаяся в результате Афонской справы. Данные редакции по-разному подходят к переводу поэтического текста: если создатель первой редакции пытается не механически перенести образные средства оригинала, но создать подобные им в тексте перевода, то справщик Афонской редакции стремится совместить дословную точность с точностью поэтической. Результаты исследования позволяют лучше представить процесс формирования поэтического арсенала церковнославянского языка. Ключевые слова: церковнославянская книжность, византийская гимнография, переводы богослужебных текстов, Антифоны Великой Пятницы, историческая поэтика, паронимия, парономазия, синтаксический параллелизм
До проблеми літературознавчого вивчення середньовічної гімнографії (постановка питання)
ДО ПРОБЛЕМИ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОГО ВИВЧЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ГІМНОГРАФІЇ (ПОСТАНОВКА ПИТАННЯ) С ередньовічна гімнографія -сукупність літературних поетичних жанрів, які в християнській церкві прийнято було співати під час богослужіння. На сьогодні, як слушно зауважує О. Кожушний, така релігійно-музично-поетична природа гімнографічних творів викликає широкий дослідницький інтерес «як для церковних науковців: богословів-літургістів, патрологів, церковних археологів, істориків християнського мистецтва, так і для світських: літературознавців, філологів-класиків, візантиністів, культурологів, музикознавців і всіх тих, хто не залишається байдужим, зустрівшись із глибиною богословської думки і поетикою її зовнішнього вираження» [5: 10].
Про хибність суто «зоологічного» підходу до тлумачення анімалістичних сюжетів веж Софії Київської
У статті проаналізовано специфіку розписів сходових веж Софії Київської щодо зображеної фауни The mural paintings with depiction of animals at the upstairs towers of the Saint Sophia of Kyiv are analyzed at the article
Образъ каѵказскаго «Вырьяго сада» въ русской изящной словесности
Образъ каѵказскаго «Вырьяго сада» въ русской изящной словесности
Біля витоків поетичного космосу Олексія Довгого / The Origins of Oleksii Dovhiy's Poetic Space
Studia linguistica, 2020
У статті проаналізовано характер мовної експлікації уявлень ліричного героя Олексія Довгого про особливості світобудови та організацію Всесвіту. Автором розглянуто такі питання загальнотеоретичного значення, як концепт та мовна картина світу. Під час проведення дослідження було з ’ясовано, що поезія Олексія Довгого поєднує в собі одкровення сина, який пишається славою поколінь, батьківськими і дідівськими моральними принципами, сповідь борця за Вітчизну, манускрипт медіума, якому відкриті всі таємниці Всесвіту, погляд філософа, педагога і медитативного лірика. У мові його поезії відображено уявлення його ліричного героя про трикомпонентний світ, який складається з верхнього, середнього та нижнього ярусів. Його ліричний герой усвідомлює ГОРІШНІЙ СВІТ як світ божественний, світ вічних істин і законів, світ янголів та чистої поезії. Основними образами, які наповнюють цей світ, є образи сонця, неба, птаха і вітру. Одним із центральних понять, що актуалізують локус СЕРЕДНЬОГО СВІТУ (або світу земного) у поетичному Всесвіті Олексія Довгого, є образ-концепт ЗЕМЛЯ. Цей образ виступає виразником таких лексико-семантичних варіантів лексеми «земля», як ‘рідний край (Україна) ’ та ‘верхній шар земної кори; ґрунт, який обробляється і використовується для вирощування рослин ’. ПІДЗЕМНИЙ СВІТ актуалізується у тексті лексемами «поле» та «тінь». Як показало дослідження, образ дороги в поетичному просторі Олексія Довгого є одним із центральних також, оскільки, по-перше, вербалізатори цього образу часто виступають компонентами, які творять макрообраз СЕРЕДНЬОГО СВІТУ, а по-друге, зазначений образ поєднує у горизонтальній просторовій площині авторського Всесвіту різні часові відтинки. Виразниками ПІДЗЕМНОГО СВІТУ є в більшості випадків лексеми, пов’язані з іншими просторовими ярусами. Однак, потрапляючи в художній текст, такі одиниці, як «тінь» і «поле» набувають контекстуально зумовлених семантичних відтінків, які асоціативно пов ’язуються із нижнім ярусом. / The article analyzes the nature o f linguistic explication o f the ideas o f Oleksii Dovhiy's lyrical hero about the features o f the universe and the organization o f the universe. The author deals with such issues o f general theoretical significance as the concept and linguistic worldview. During the research it was found out that Oleksii Dovhiy's poetry combines the revelation of a son who prides himself on the glory o f generations, paternal and grandfather's moral principles, confession o f a fighter fo r the Fatherland, a manuscript o f the medium, to whom all the secrets o f the universe are revealed. The language o f his poetry reflects the representation of his lyric hero about the three-component world, which consists o f the upper, middle and lower tiers. His lyric hero is aware o f the HIGHER WORLD as a world o f the divine, a world of eternal truths and laws, a world o f angels and pure poetry. The main images that fill this world are the images o f sun, sky, bird and wind. One o f the central concepts that actualize the locus of the MIDDLE WORLD (or world o f the earth) in Oleksii Dovhiy's poetic universe is the image-concept o f the LAND. This image is an expression o f such lexical and semantic variants o f the land tokens as ‘the native land (Ukraine) ’ and ‘the upper layer o f the earth's crust; soil that is cultivated and usedfor growing plants ’. THE UNDERGROUND WORLD is updated by entering the words «field» and «shadow» in the text. As research has shown, the image o f the road in Oleksii Dovhiy's poetic space is one of the central ones, since, firstly, the verbalizers o f this image often act as components that make up the macro-image o f the MIDDLE WORLD, and secondly, the image is combined different time shades in the horizontal spatial plane o f the author's world plane. THE UNDERGROUND WORLD is represented in most cases by tokens that are associated with other spatial tiers. However, by entering into the text, such units as «shadow» and «field» acquire contextually predetermined semantic nuances that associatively associate with the lower tier.
Літургічний вимір духовної пісенності українсько-білоруської традиції XVII–XІX століть
The article contains characteristics of paraliturgical ritual and songful practices of Western and Eastern religious traditions. Peculiarities of Ukrainian-Byelorussian paraliturgical songfulness of the XVIIth-XIXth centuries are determined. The process of paraliturgical songful repertoire's formation on the example of the eucharistic themes' compositions is reflected. The role of linguistic factor in the formation and development of songfulness of paraliturgical meaning is noted. Key words: paraliturgical genres, sacred songfulness, eucharistic songs, Church-Slavonic language, national language.
Тематика духовних пісень у східнослов’янському репертуарі кінця XVIІ – ХVIІI століть
2019
The purpose of the research. The aim of the article is to highlight the evolutionary processes in the East Slavonic spiritual song repertoire of the end of the 17th – 18th century using the example of the characteristics of its subject matter. Research methodology involves a combination of historical, cultural, liturgical, comparative, textual, contextual methods, with the help of which repertory changes were shown in the corpus of songs of the calendar cycle in accordance with the needs of church communities of various Christian denominations in the East Slavic lands. Scientific novelty of the work lies in the fact that for the first time evolutionary processes in the East Slavonic spiritual song repertoire of the end of the 17th – 18th century through characteristics of its thematic content were analyzed. Conclusions. The heterogeneity of the East Slavonic spiritual song is reflected in the corpus of songs on a calendar theme. The Ukrainian spiritual song repertoire in extraliturgical and paraliturgical branches expanded due to an increase in the number of works tied to the church calendar. The need for their streamlining has led to the appeal to the structure of a Western European songbook, whose consistency facilitated the codification of the Ukrainian-Belarusian spiritual song repertoire of the 17th and 18th centuries. Belarusian-Ukrainian influence of the last third of the 17th century set the Western vector of the Russian spiritual song, however the confessional peculiarities slowed down the formation of its liturgical branch and the codification of the repertoire in a liturgical type songbook, since in the Russian tradition spiritual songs were viewed not as a form of church singing, but as a kind of home prayer practice, where there was no close connection with the church calendar, which approximated the Russian tradition of singing spiritual songs with its generalized perception of time to the Protestant. Keywords: East Slavonic spiritual songs repertoire, Orthodox church tradition, Uniate church tradition, Ukrainian-Belarusian spiritual songs, Russian spiritual songs, liturgical calendar.
Related papers
Авторська концепція «Літургічних піснеспівів» В.Сильвестрова: взаємодія світоглядних засад і сучасного хорового письма
2018
Розкрито авторську концепцію «Літургічних піснеспівів» В. Сильвестрова, яка містить індивідуальне бачення композитора літургічної сутності – місце «зустрічі» двох сфер: Божественної (Логос) і людської як увиразнення матеріального світу, їх споглядального та чуттєвого первня. Встановлено, що світоглядні засади композитора обумовлені засобами хорового письма. Виявлено зовнішньо-комунікативні зв’язки хорового твору, що закріплені хоровим письмом: слово-Логос, жанр, драматургія, композиція (гармонія, форма, фактура, техніки хорового письма), хорова поетика. Обгрунтовано, що світоглядні цінності композитора окреслюються хоровим письмом, розкриваючи змістовність твору через систему знакі
Історіографічний парадокс двох ктиторських композицій у Кирилівській церкві Києва
Історіографічний парадокс двох ктиторських композицій у Кирилівській церкві Києва, 2021
Стаття присвячена двом окремим за топографією збереженим ділянкам фрескового стінопису Кирилівської церкви Києва, які в різний час було атрибутовано як композиції патронального спрямування. На цей парадокс уперше звернув увагу дослідник ктиторської проблематики О. Преображенський. У нашій роботі увагу зосереджено на одній із цих ділянок, на підставі аналогій запропоновано атрибутувати її як композицію «Старозавітна Трійця». Також зроблено деякі уточнення щодо реконструкції сюжету справжньої ктиторської композиції західної стіни наосу храму.
Климент Охридский и древнейший этап славянской гимнографии
В статье рассматривается вклад Климента Охридского в становление славянской гимнографии на древнейшем этапе ее суещствования.
Медведик Ю. Духовні пісні на честь києво-чернігівських ікон середини – другої половини XVII ст.: джерелознавчо-текстологічні та історіографічні питання дослідження // Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобич, 2018. Вип. 20. Том 2. 49 – 50.
Франка (протокол № 10 від 21.06.2018 р.) Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / [редактори-упорядники В. Ільницький, А. Душний, І. Зимомря]. -Дрогобич: Видавничий дім "Гельветика", 2018. -Вип. 20. Том 2. -180 с. Видання розраховане на тих, хто цікавиться питаннями розвитку педагогіки вищої школи, а також філології, мистецтвознавства, психології. Головний редактор: Пантюк М.П. -д.пед.н., проф. Заступники головного редактора: Ільницький В.І. -д.і.н., проф. (співредактор); Душний А.І. -к.пед.н., доц., чл.-кор. МАНПО (співредактор); Зимомря І.М. -д.філол.н., проф. (співредактор). Редакційна колегія: Бермес І.Л. -д.мист., проф.; Бистрова О.О. -д.філол.н., проф.; Борщевич В.Т. -д.і.н.; Ваґнер Марек -д.габіл. з іст., проф. (Польща); Ярушак М.І. -к.пед.н.; Давидов М.А. -д.мист., проф., акад. МАІ, засл. діяч мист. Укр.; Дмитрів І.І. -к.філол.н., доц. (відп. секретар); Добрянський І.А. -д.пед.н., проф.; Жигайло О.О. -к.психол.н, доц.; Зимомря М.І. -д.філол.н., проф.; Іванишин П.В. -д.філол.н., проф.; Імханіцкий М.Й. -д.мист., проф., засл. діяч мист. РФ (Росія); Квас О.В. -д.пед.н., проф.; Кемінь В.П. -д.пед.н., проф.; Кияновська Л.О. -д.мист., проф., засл. діяч мист. Укр.; Козаренко О.В. -д.мист., проф., засл. діяч мист. Укр.; Козир А.В. -д.пед.н., проф.; Литвин М.Р. -д.і.н., проф.; Медведик Ю.Є. -д.мист., проф.; Москалець В.П. -д.психол.н., проф.; Новаковська Катажина -д.габіл. з філол. (Польща); Оршанський Л.В. -д.пед.н., проф.; Палінчак М.М. -д.політ.н., проф.; Петречко О.М. -д.і.н., проф.; Сабат Г.П. -д.філол.н., проф.; Савчин М.В. -д.психол.н., проф.; Сейко Н.А. -д.пед.н., проф.; Сеник Л.Т. -д.філол.н., проф.; Сергійчук В.І. -д.і.н., проф.; Ситник О.М. -д.і.н., доц.; Сташевська І.О. -д.пед.н., проф., акад. МАНПО; Сташевський А.Я. -д.мист., проф., акад. МАІ, засл. діяч мист. Укр.; Стемпнік Анджей -д.габіл. з іст., проф. (Польща); Тельвак В.В. -д.і.н., проф.; Футала В.П. -д.і.н., проф.; Циховська Е.Д.д.філол.н., проф. Рецензенти: Астаф'єв О.Г. -д.філол.н., проф. каф. теорії літ., компаратив. і літ. тв. ІФ КНУ ім. Т. Шевченка. Падалка Г.М. -д.пед.н., проф. каф. ф-но вик. та худ. культ. ІМ НПУ ім. М. Драгоманова. Патриляк І.К. -д.і.н., проф. каф. новіт. іст. України, декан іст. фак. КНУ ім. Т. Шевченка. Скотна Н.В. -д.філос.н., проф., зав. каф. практ. психол., ректор ДДПУ ім. І. Франка. Збірник індексується в міжнародних базах даних: Index Copernicus International, Polish Scholarly Bibliography,
Медведик Ю. Духовні пісні на честь києво-чернігівських ікон середини – другої половини XVII ст.: джерелознавчо-текстологічні та історіографічні питання дослідження.pdf
Духовні пісні на честь києво-чернігівських ікон середини – другої половини XVII ст.: джерелознавчо-текстологічні та історіографічні питання дослідження
До питання про рефлексацію *ě, *е, *о в північнопідляських говірках: дифтонги в текстах пісень з північного Підляшшя
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Статтю присвячено проблемі функціонування дифтонгів у північнопідляських говірках. Метою дослідження є опис діалектних явищ, які свідчать про специфіку континуації праслов’янських *ě, *е, *о у сучасних українських підляських говірках та є важливими для встановлення типології цих говірок. Основним джерелом вивчення слугують матеріали текстів пісень з Північного Підляшшя (Більського, Гайнівського та Сім’ятицького повітів Підляського воєводства), які записано на поч. ХХІ ст. Основний метод дослідження – діалектологічний опис фонетико-фонологічного рівня говірок. Результати аналізу мовних явищ окремих говірок представлено у порівнянні з матеріалами вибраних лінгвогеографічних та діалектографічних досліджень. Визначається також наукова достовірність текстів пісень як матеріалу діалектологічних досліджень.
Религиозный пафос советских гимнов
Political Linguistics, 2013
Несмотря на атеизм советского государства, его гимны проникнуты религиозным пафосом и библейскими аллюзиями. Этот парадокс можно объяснить стилеобразующей силой церковнославянизмов в русском языке, влиянием речи революционеров из церковной среды и стремлением большевиков к сакрализации своей идеологии. Для сравнения: гимны социалистической Югославии и Кубы не имеют этой особенности. Причина последнего факта может заключаться в «цивилизационных амбициях» СССР (строительство нового мира).
Історико-типологічні принципи хорового письма в українській музиці
2020
Розглянуто історико-типологічні принципи хорового письма з точки зору національної традиції. Встановлено, що українське музикознавство, досліджуючи історію хорової музики початку ІХ–ХХ століть, репрезентує багатошарову структуру хорового письма. Обґрунтовано історико-культурну динаміку хорового письма, яка характеризується новітніми тенденціями і визначними надбаннями. З᾽ясовано вплив суспільно-історичних (національно-визвольний рух) та ідейно-художніх умов на розвиток хорового письма. У контексті пропонованого дослідження хорове письмо розглянуто як історичний критерій становлення хорового мистецтва в його традиційно усталених закономірностях. Узвичаєні жанрово-стильові принципи хорового мистецтва дали змогу простежити історичні становлення типологічних форм. Визначено, що хорове письмо на сучасному етапі є доповненням на рівні усталених поліфонічних принципів хорового письма та їхньої трансформаці
Вербалізація міфологеми «сад» у мові поезії Олексія Довгого / Verbalization of myth of the «garden» in Oleksii Dovhiy's poetic language
Studia linguistica, 2019
У статті проаналізовано особливості інтерпретації ліричним героєм Олексія Довгого міфологеми «сад» та характер її мовного вираження. Під час проведення дослідження з’ясовано, що в межах антропоцентричного підходу в лінгвістиці особливої ваги набули дослідження, присвячені вивченню особливостей мовного відображення картини світу індивідом. На основі огляду лінгвістичних досліджень щодо цього питання було зроблено висновок про те, що мовна картина світу – це спосіб відображення реальності у свідомості людини крізь призму лінгвальних і культурно-національних особливостей певного мовного колективу. У межах визначеної проблематики було вивчено питання структури концепту, з’ясовано особливості кореляції таких понять, як «міф», «міфологема» та «міфема». Під час аналізу понять «концепт» і «міфологема» доведено, що міфологема є своєрідним продовженням концепту та представлена у художній літературі на рівні асоціацій із міфічними реаліями, алюзій та ремінісценцій. Дослідження поетичної мови Олексія Довгого показало, що міфологема «сад» є однією з найбільш яскраво виражених у мові автора. Вивчивши мовні особливості вираження цієї міфологеми та корелятивних їй образів, ми довели, що вона інтерпретується ліричним героєм Олексія Довгого як певний потойбічний світ, як ідеальний локус, а також як гармонійно упорядкований Всесвіт. / The article analyzes peculiarities of interpretation of the myth «garden» of Oleksii Dovhiy's lyrical hero and the nature of its lingual expression. During the research it was found out that within the anthropocentric approach in linguistics special attention was paid to the study of the peculiarities of lingual reflection of the worldview by the individual. Based on a review of linguistic research on the subject, it was concluded that the linguistic worldview is a way of reflecting reality in the human mind through the lens of the lingual and cultural-national features of a particular lingual collective. The problems of structure of the concept were investigated within the defined problems. The peculiarities of correlation of concept components are found out. During the analysis of concept it is proved that «mythologema» is a kind of continuation of the concept and is presented in the literature at the level of associations with mythical realities, allusions and reminiscences. A study of Oleksii Dovhiy's poetic language showed that the myth «garden» is one of the most spread in the author's language. Having studied the linguistic peculiarities of the expression of this myth and its correlative images, we have proved that it is interpreted by Oleksii Dovhiy's lyrical hero as a certain otherworldly, as an ideal locus, as well as a harmoniously ordered universe.
Перло многоцінне: музично-поетичний світ богородичної гимнографії
Перло многоцінне: музично-поетичний світ богородичної гимнографії, 2014
Книга пропонує задуматися над особливостями розвитку української культури та її знаковими кодами – гимнографією і сакральною монодією, що засвідчили спадкоємність греко-візантійської півчої традиції і основ християнських цінностей. У гранях богородичної тематики осмислюється подальша виразна пов’язаність українського середньовіччя й барокової доби, що визначило духовний зміст домінантною рисою національної культури.
Loading Preview
Sorry, preview is currently unavailable. You can download the paper by clicking the button above.
Loading Preview
Sorry, preview is currently unavailable. You can download the paper by clicking the button above.