Дизайн и кризис отношений "человек-среда"

Architecture and Modern Information Technologies. АРХИТЕКТУРА И СОВРЕМЕННЫЕ ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ (Московский архитектурный институт), 2023

В рамках обучения в ВШСД МАРХИ и ФПК МАРХИ ставятся задачи краткого освещения архитектурных и дизайнерских стилей конца XIX-начала XXI веков. Иньяс Мейерсон (1888-1983) в своих трудах показал, что творческое произведение есть отражение психологии автора в определённой исторической среде. Это утверждение легло в основу выбора угла зрения, под которым было решено рассматривать разнообразные стилистические течения. Различные психологические подходы, наложенные на историческую философию, позволили систематизировать множество направлений последних полутора веков до трёх групп: практицизм, лаконизм и «романтические грёзы». Эта схема даёт возможность аргументации в проектной деятельности, помогает формулировать цели и задачи, стоящие перед архитекторами, дизайнерами и заказчиками.

The article touches upon the consequences of the “material turn” for microsociology: the necessity to take into account the agency of numerous technologies that are part of everyday interaction. The author’s query is which material objects determine characteristic aspects of interaction. Based on frame analysis and actor-network theory the author solves the problem using the notion of competence. Competence is defined as a capacity to focus attention on the main line of everyday activity. The final pattern includes the notion of competence regime and common factors of the competence distribution in a situation between humans and non-humans. In conclusion the author proposes steps for empirical analysis of the material objects’ relevance in interaction. Рассматриваются последствия «поворота к материальному» для микросоциологии: необходимость учитывать активность многочисленных технологий, которые присутствуют в повсед- невном взаимодействии. Какие материальные объекты определяют специфику интеракции? С помощью теории фреймов и акторно-сетевой теории разрабатывается алгоритм решения поставленной проблемы, основанный на понятии компетенции. Компетенция определяется как способность удерживать фокус внимания на основном предмете деятельности. Итоговый механизм включает в себя понятие компетентностного режима и закономерности, описывающие распределение компетенции между человеческими и не-человеческими акторами (закон убывающей компетенции, принцип экономии ресурсов). В заключение определяются шаги эмпирического исследования релевантности материальных объектов во взаимодействии.

Аннотация: Начавшийся со структурализма и завершившийся постмодернизмом кризис философии человека в ХХ веке перерос в разложение самой философской антропоо логии. Книга Ю.М. Резника оценивается как попытка преодоления этого кризиса. Обб суждается содержание предложенной им новой модели человека, построенной на основе трансцендентальной феноменологии и проективной методологии. Наряду с множеством интересных подходов, в ней недостаточно учитывается влияние на человека результаа тов и перспектив современной технологической революции. Предлагается «повернуть» феноменологические идеи от трансцендентализма к реализму, а проективную методоо логию в сторону коэволюции возможных миров с защитой приоритета «нашей реализаа ции» одного из них. Abstract: Began with structuralism and postmodernism ended the crisis of human philosophy in the twentieth century has grown in the expansion of the most philosophical anthropology. Book of Y.M Reznik is estimated as an attempt to overcome this crisis. We discuss the content of his proposed new human model, built on the basis of transcendental phenomenology and projective methodology. Along with a lot of interesting approaches, it is not enough taken into account the impact on human performance and prospects of the modern technological revolution. It is proo posed to "turn" the phenomenological ideas from Transcendentalism to realism, and projective methodology in the direction of cooevolution of all possible worlds with priority the protection of "our implementation".

Культурное наследие Востока, Москва, 1985, 1985

THE DIALOGUE FORM OF THE "DISPUTE OF A MAN WITH HIS BA

Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами . - 2010. - № 7. - С. 535-540, 2010

У статті аналізуються основні причини антропологічної кризи ХХ століття в контексті глобальних змін під впливом науково-технічної революції, а також пропонуються шляхи виходу з нього, спираючись на ноосферну концепцію і на концепцію формування особистості.

2022

K.V. Bandorina, E.Iu. Lekus A COMPREHENSIVE PROBLEM APPROACH TO THE HUMANISATION OF LIGHT ENVIRONMENTS: EDUCATIONAL AND PROJECT DESIGN PRACTICES AT THE STIEGLITZ ACADEMY Modern transformation processes in the world are global in nature. As such, they bring into their orbit the professional and educational spheres of design. In this situation, methodological developments in design education aimed at helping students master the comprehensive problem-oriented approach to the humanisation of the environment through art and design are of particular importance. In its educational and design practices the Stieglitz Academy focuses on two aspects: fostering problem thinking in students and research into the leading design concepts of modernity. Современные трансформационные процессы, происходящие в мире, имеют глобальный характер, а следовательно, не могут не захватывать в свою орбиту профессиональную и образовательную сферы дизайна. В этой ситуации особую значимость приобретают методологические разработки в дизайн-образовании, направленные на освоение комплексного проблемного подхода к гуманизации среды инструментами искусства и дизайна. Основной упор в образовательной и проектной практиках СПГХПА им. А.Л. Штиглица делается на развитии проблемного мышления учащихся и на исследовании ведущих дизайн-концепций современности. Ключевые слова: Академия Штиглица, проблемное дизайн-мышление, основы проектной деятельности, комплексный проблемный подход, гуманизация световой среды, световой дизайн, проектирование световой среды, световой образ города

«Вісник науки та освіти (Серія «Філологія», Серія «Педагогіка», Серія «Соціологія», Серія «Культура і мистецтво», Серія «Історія та археологія»)», 2024

DESIGN AS CREATIVE DESTRUCTION IN THE CONTEXT OF THEATRICAL BEING. The philosophy of creativity, as a process and result of creating something new by people, involves understanding the borderline state of this phenomenon – between the known and the transcendent, between rules and their violation, between creation and destruction. The dialectical combination of these opposites is revealed when studying design activity as the field of the most expressive manifestation of creativity. Therefore, the need to study the essence of design as a creative process is an actual scientific problem, which is complemented by the question of the role of design in the "theatre" of life (its scenography, dramaturgy, etc.). The search for an answer to this question can be based on the hypothesis of understanding design as creative destruction. The purpose of the research is to study the essence of design as a creative destruction and to identify its functions in the "theatre" of existence. As a result of the analysis and generalization of theoretical and factual material, it was established that there are grounds for forming a hypothesis about design as creative destruction. The leading idea of this hypothesis is the realization that it is not so much about the physical destruction of something as about the destruction of stereotypes, patterns of thinking. And this applies both to the designers' own stereotypes, which they overcome in the process of their creativity, and to the stereotypes that exist in society (in the mass consciousness) and which are destroyed thanks to the results (products) of the designers' creativity. This hypothesis, which is based on ideas about dialectical contradictions as an internal driving force for the development of being (culture, society, intellect, creativity), allowed us to reveal the functions of design in the theatricalization of people's lives (individuals and society). In particular, it was established that in the "theatre" of life, design is the intersection of creation and destruction, rules and their violation, renewal and its illusion. This aspect allows us to consider design as an integral part of the "theatre" of life, which not only creates "costumes" and "scenery", but also responds to social demands and influences the formation of cultural meanings. Keywords: creativity, fashion, "theatre" of life, stereotypes of thinking and mass consciousness, violation of socio-cultural norms, dialectics. Філософія творчості, як процесу і результату створення людьми чогось нового, передбачає розуміння пограничного стану цього явища – між пізнаним і трансцендентним, між правилами та їх порушенням, між створенням та руйнуванням. Діалектичне поєднання цих протилежностей виявляється при вивченні дизайнерської діяльності як царини найбільш виразного прояву креативності. Тому необхідність вивчення сутності дизайну як творчого процесу є актуальною науковою проблемою, яка доповнюється запитанням про роль дизайну в «театрі» буття (його сценографії, драматургії, тощо). Пошук відповіді на це запитання може ґрунтуватися на гіпотезі про дизайн як творче руйнування. Мета дослідження − вивчення сутності дизайну як творчого руйнування та виявлення його функцій у «театрі» буття. В результаті аналізу й узагальнення теоретичного та фактичного матеріалу, встановлено що є підстави для формування гіпотези про дизайн як творче руйнування. Провідною ідеєю цієї гіпотези є усвідомлення того, що йдеться не так про фізичне руйнування чогось, як про руйнування стереотипів, шаблонів мислення. І це стосується як власних стереотипів дизайнерів, які вони долають в процесі своєї творчості, так і стереотипів, що побутують у суспільстві (у масовій свідомості) і які руйнуються завдяки результатам (продуктам) творчості дизайнерів. Ця гіпотеза, яка ґрунтується на уявленнях про діалектичні протиріччя як внутрішню рушійну силу розвитку буття (культури, соціуму, інтелекту, творчості), дозволила виявити функції дизайну в театралізації життя людей (індивідів та суспільства). Зокрема, встановлено, що у «театрі» життя дизайн є точкою перетину створення і руйнування, правил та їх порушення, оновлення та його ілюзії. Цей аспект дозволяє розглядати дизайн як невід’ємну частину «театру» життя, яка не лише відповідає за «костюми» та «декорації», а й реагує на соціальні запити і впливає на формування культурних смислів. Ключові слова: творчість, креативність, мода, «театр» життя, стереотипи мислення та масової свідомості, порушення соціокультурних норм, діалектика.

2018

Численні кризові ситуації сьогодення, зокрема взяті в їхньому психологічному вимірі, вкорінені у глобальній цивілізаційній кризі ХХ - початку ХХІ ст., яка часто характеризується як "криза культури" й водночас "криза свідомості". Автор, спираючись на філософську логіку культури В.С. Біблера, окреслює зміст та взаємовизначальний зв'язок цих двох визначень як універсалій сучасного буття. Згадана концепція дає змогу побудувати психологічну модель кризових явищ та намітити стратегії їх подолання через розбудову продуктивної взаємодії двох провідних настановлень індивідуальної психіки - свідомості та мислення. Такий взаєморозвиток, у свою чергу, передбачає особистісну та суспільну орієнтацію на буття в культурі як у царині витворів, тобто на діалог культур.

проект байкал

Кризис смыслов в отечественной системе дизайн-образования, возникший в результате исторической маргинализации профессии, ставит ее перед необходимостью институциональной трансформации и изменения форм и содержания учебной деятельности. Статья намечает стратегические направления необходимой трансформации в современных условиях и дает их методологическую рефлексию.

Ситуация как феномен человеческого мира разворачивается в его пространствах -особым образом организованных реальностях или полях -и имеет смысл применительно к ним. Обосновывается необходимость для исследователя, обращающегося к термину «ситуация», обозначать пространство бытия человека, в поле которого находятся проблема и задачи, решаемые им в ходе исследования. Обсуждается методология различения пространств и показываются ее возможности в исследовании ситуации. Ключевые слова: психология субъекта, субъективность, психология ситуаций.

Проблемы синестезии и поэтика авангарда, 2020

Если не ограничиваться данными естественнонаучной психологии, а заняться культурными исследованиями синестезии, то станет ясно, что так называлась не только «природная» способность «слышать цвета» или «видеть звуки». История этого понятия показывает, что за синестезией стоит целый комплекс идей, теорий, эстетических предпочтений, идеалов и ценностей. Можно сказать, что «синестезий» много: для кого-то это окно в иной мир, для других-расстройство психики. А для людей Серебряного века и связанного с ним преемственностью авангарда синестезия была частью амбициозного проекта по выращиванию новой, более тонкой и изощренной чувствительности.

NOMOTHETIKA: Философия. Социология. Право, 2021

Рассмотрена проблема закономерных модификаций знания и рациональности как универсальной ценности европейской культуры на фоне нового сетевого миропорядка, который становится нормой и объективной данностью современного существования. Осмыслены вопросы аксиологии рациональных ценностей в условиях перехода от традиционного линейного мышления как наследия новоевропейской науки классического типа к нестандартно нелинейным образцам и моделям мышления и действия. Необходимость последних объясняется рядом судьбоносных условий и факторов, которые во многом определяют риск, неустойчивость и зыбкость онтологии человечества нынешней эры. В условиях набирающих силу процессов виртуализации свободы, популяризации самоидентификации в пространстве интернет-дискурса авторами поднимается проблема этических границ и нравственных резервов «человека виртуального», а шире – культуры виртуальных коммуникаций в медиапространстве и информационном потоке.

БИЗНЕС-ИНФОРМАТИКА, 2012

Славин Борис Борисович - кандидат физико-математических наук, руководитель Центра ИТ экспертизы Союза ИТ-директоров России, директор по исследованиям и инновациям компании АйТи.Адрес: 115280, Москва, ул. Ленинская Слобода, 19, стр. 6. E-mail: [email protected]Современные информационно-коммуникационные технологии создают среду обмена информацией между людьми. При этом информационные среды, созданные для повышения эффективности бизнеса и для личного пользования, довольно сильно отличаются. Однако в последнее время наблюдается сближение технологий этих двух сред. Именно этому сближению и посвящено исследование, описанное в данной статье.В ходе исследования информационные среды сравнивались в соответствии с теми задачами, которые они решают. Первая задача - расширение самообслуживания, что приводит к снижению стоимости и времени оказания услуг за счет упрощения процедур и перевода их в электронную форму. Вторая задача - улучшение информирования, что подразумевает предоставление более о...

The scientific heritage. – Budapest, Hungary, 2023

MAN IN THE CONDITIONS OF SOCIAL CHAOS AND THE NEW TECHNOLOGICAL REALITY. The relevance of the research topic is due to the strengthening of trends, which in social philosophy are designated as "social chaos". One of the factors affecting this process is the rapid formation of a new technological reality. An attempt to combine these two ontological dimensions (social chaos and technoreality) for a philosoph-ical understanding of the socio-psychological state of people and their behavioral reactions is the subject of this study. The purpose of the research is to study the socio-psychological state of people and their behavioral reactions in the conditions of social chaos and the new technological reality. The research uses methods of analysis and synthesis, as well as sociocultural analysis, which involves considering life forms as integral cultural formations with three components: artifacts, behavioral models, symbolic aspects. The results of the study show that people have different behavioral reactions: from the desire for self-isolation (due to socio- and technophobia) to immer-sion in the cult of technology. The formation of these two extremes is facilitated by the mass media, which broad-cast the corresponding philosophical concepts (techno-optimism and techno-pessimism), introducing an emotional component into them. This increases people's sense of chaotic life and exacerbates the state of social stress. At the same time, a direction aimed at finding a balance in the system "man − nature − technology" is being formed in philosophical thought. The main idea of this direction is the realization that technique and technology should not be considered as a subject or an actor in this system, but as a tool with which people achieve their goals. This approach allows you to keep the emphasis on the expediency and usefulness of technologies for man and nature, as well as on the responsibility of man for their development and implementation. The implementation of this approach not only in philosophical theories, but also in engineering and production practices will contribute to the formation of technoreality, which will not be one of the factors of increasing social chaos, but, perhaps, on the contrary, will become a factor of stabilization in society. Keywords: human dimension of technoreality, social stress, behavioral reactions, digital technology, tech-nophobia, cult of technology, social self-isolation, mass media Актуальність теми дослідження зумовлена посиленням тенденцій, які в соціальній філософії познача-ються як «соціальний хаос». Одним з факторів, що впливають на цей процес, є стрімке формування нової технореальності. Спроба поєднати ці два онтологічних виміри (соціального хаосу та технореальності) для філософського осмислення соціально-психологічного стану людей та їх поведінкових реакцій є предметом даного дослідження. Мета дослідження – вивчення соціально-психологічного стану людей та їх поведін-кових реакцій в умовах соціального хаосу та нової технореальності. В дослідженні застосовано методи аналізу та синтезу, а також соціокультурний аналіз, який передбачає розгляд життєвих форм як цілісних культурних утворень з трьома компонентами: артефакти, поведінкові моделі, символічні аспекти. Резуль-тати дослідження показують, що у людей виникають різні поведінкові реакції: від прагнення самоізоляції (через соціо- та технофобію) до занурення у культ технологій. Формуванню цих двох крайностей сприяють мас-медіа, які транслюють відповідні філософські концепції (технооптимізму і технопесимізму), привно-сячи в них емоційну складову. Це посилює у людей відчуття хаотизації життя і загострює стан соціального стресу. Разом з тим, у філософській думці формується напрям, націлений на пошук балансу в системі «лю-дина − природа − технології». Основна ідея цього напряму полягає в усвідомленні того, що техніка і тех-нології мають розглядатися не як суб’єкт або актор в цій системі, а як інструмент, за допомогою якого люди досягають своїх цілей. Такий підхід дозволяє зберігати акценти на доцільності і корисності техно-логій для людини і природи, а також на відповідальності людини за їх розробку та впровадження. Ре-алізація цього підходу не лише у філософських теоріях, а й в інженерних та виробничих практиках сприя-тиме формуванню технореальності, яка буде не одним із факторів посилення соціального хаосу, а, мож-ливо, навпаки, стане чинником стабілізації у соціумі. Ключові слова: людиновимірність технореальності, соціальний стрес, поведінкові реакції, цифрові технології, технофобія, культ технологій, соціальна самоізоляція, мас-медіа

2015

не утихает обсуждение проблемы методологического кризиса психологии. Дебаты о кризисе в российской психологии сегодня развиваются в относительной изоляции от англоязычного потока литературы, на котором сфокусирована настоящая статья, но здесь они рассматриваются как часть общемирового дискурса.