Особистість та її історія

Актуальні проблеми духовності, 2017

У статтi розглянуто проблему iдентичностi особистостi в античнiй та новочаснiй фiлософiї. Окреслено погляди Платона, Аристотеля та Декарта, що виступили як передумова сучасної теорiї iдентичностi. Схарактеризовано концепцiю iдентичностi особистостi Локка, а також аргументи його критикiв: Лейбнiца, Батлера i Томаса Рiда.

Книгу присвячено такій проблемі, яка навряд чи когось залишить байдужим. Складні і відповідальні життєві вибори, від яких залежить подальше життя, час від часу постають перед кожною людиною. Здатність робити їх, не зволікаючи, не ховаючись від можливих ускладнень, – неабияке мистецтво, і спроба наукового висвітлення психології вибирання є сміливим і своєчасним кроком до внутрішньої зрілості, свободи і благополуччя. Читачами цієї книги можуть бути студенти, аспіранти, психологи-професіонали, а також усі, хто цікавиться сучасним людинознавством.

2021

Приватне право і підприємництво, 2014

Випуск 13 КИЇВ 2014 УДК 346.26 (477) (082) ББК 67.9 (Укр) 404 я 43 П 75 Щорічний юридичний збірник наукових праць видається з 1999 р. Засновник: Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України Приватне право і підприємництво. Збірник наукових праць. Вип. 13, 2014 р. / Редкол.: Крупчан О. Д. (гол. ред.) та ін. -К.: Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України, 2014. -204 с.

2005

Apstrakt: Rousseauove refleksije o svojini nisu jednoznačne, mnogostruki su problemi koje filozofsko mišljenje ovog pojma otvara. Fokus ovog teksta je na Rousseauovoj konceptualizaciji svojine u konjunkciji sa problemom individualizacije (prevashodno u vezi sa osećanjem amour-propre). Cilj je da se ukaže na kompleksnost prikaza toga kako se amour-propre može uobličiti i u tu svrhu tekst se najviše oslanja na Neuhouserovu interpretaciju. Stavljam akcenat na Drugu raspravu u nameri da predočim kako Rousseau misli svojinske odnose u dijalektici aproprijacije i eksproprijacije. Ključnu ulogu u interpretaciji ima pojam fikcije, posebno u kontekstu predstavljanja prirodnog stanja. Također osvetljavam one aspekte liberalnog nasleđa o svojinskim odnosima (oslanjajući se na Lockea) koji bi mogli biti od značaja za potpuno drugačiji pristup. Dok lockeovska ideja o pojedincu koji je vlasnik vlastite osobe utemeljuje teoriju posesivnog individualizma, Rousseau otvara drugačije interpretacije radikalnog mišljenja. Abstract: Rousseau’s reflections on the property are not unequivocal, there are manifold problems to which the philosophical thinking of property gives rise. The focus of this text is upon Rousseau’s conceptualization of the property in conjunction with the problem of individualization (primarily on the sentiment of amour-propre). The aim is to point out a complex account of how amour-propre have to be configured and for that purpose this text relies foremost on Neuhouser interpretation. I put my stress on the Second Discourse in order to envisage how Rousseau thinks the property relations in dialectics of appropriation and expropriation. Crucial role in the interpretation has a concept of fiction, particularly in the context of the representation of the state of nature. I also illuminate those aspects of the liberal legacy of property relations (drawing on Locke) which may be of great relevance to completely different approach. While Lockean idea of one who has a property in his own person establishes theory of possessive individualism, Rousseau provides different interpretations of radical thought.

Humanitas, 2021

Приналежність до певної соціальної групи, прийняття нею, ідентифікація з її членами, потреба у спілкуванні та любові, самореалізація у соціальному середовищі є базовими соціальними потребами особистості, обмеження або позбавлення яких породжує соціальну депривацію. Статтю присвячено теоретичному дослідженню проблеми профілактики соціальної депривації особистос- ті. Доведено, що в сучасному суспільстві та соціальних умовах її може переживати будь-яка людина. Соціальну депривацію розглянуто з боку обмеження соціальних потреб та соціальних контактів чи обмеження можливос- тей для їх задоволення, ізоляції або самоізоляції, порушення соціальних норм, прийнятих у суспільстві чи в пев- ному соціальному середовищі, обмеження можливостей для повноцінної соціалізації особистості, тривалого (короткотривалого) повного або часткового позбавлення людини соціальних потреб. Виокремлено джерела соціальної депривації. Охарактеризовано явище соціальної самодепривації. Підтвер- джено їхній негативний в...

Об Истории как ТЕКСТЕ, метафорах истории и следствиях из них, 2020

Опираясь на работы известных историографов эпохи постмодерна (Ф. Анкерсмит, Р. Козеллек), автор осуществляет некоторую «ревизию» понятия «история» и его семантического представления в словарях (словарь Ожегова, Вебстеровский словарь, Кембриджский словарь). Автор полагает, что семантическое представление истории должно указывать на текстовую природу этого понятия. Поскольку, по мысли автора, не существует «истории» вне текста, то только введение слова «текст» в дефиницию открывает возможность соотнесения слова «история» с внетекстовой действительностью. Референтом слова «история» в таком случае является ментальный образ (возможный мир), создаваемый текстом в сознании его адресатов. Семантическую структуру многозначного слова «история» можно представить как прототипическую категорию, центральный член которой имеет вид ‘история — текст о прошлых событиях в жизни человечества’. Автор рассматривает метафоры слова «история» и на материале русского языка пытается выделить концептуальные метафоры (ско-рее всего, общекультурные), к которым можно возвести огромное количество метафорических выражений с этим словом («история учит», «жернова истории», «на сцене истории»). Автор выделяет три КМ (концептуальные ме-тафоры) истории — истории как организма, истории как механизма и истории как контейнера — и показыва-ет возможные следствия из них, определяющие поведение «человека общественного».

Vìsnik nauki ta osvìti, 2024

Contemporary Art

2018, випуск чотирнадцятий СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВО Постановка проблеми. Пропоновану розвідку присвячено проблемі методології сучасного театрознавчого, а у широкому сенсі мистецтвознавчого дослідження, місцю факту в ньому, а також створення на його основі історичної події.

Подільчак О.М. Особистість в соціальних мережах: кримінологічний аналіз / Протидія злочинності: теорія та практика: матеріали науково-практичної конференції (19 жовтня 2016 року). 2016. С. 455- 459 , 2016

Використання соціальних мереж для вчинення і розкриття злочинів. ПРОТИДІЯ ЗЛОЧИННОСТІ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА Матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції м. Київ

Naukovì perspektivi, 2024

ЗМІСТОВНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ САМОЦІННОСТІ ОСОБИСТОСТІ Анотація. У статті проведено теоретичний аналіз поняття «самоцінність», що є актуальною проблемою в сучасних умовах, оскільки сформоване почуття самоцінності є важливою умовою психологічної стійкості та емоційної стабільності особистості, відповідно, недостатнє відчуття власної цінності підриває впевненість людини у своїй здатності долати життєві труднощі. Проаналізовано обсяги понять та тлумачення відповідних термінів в англійській та німецькій мовах, зазначено необхідність розмежовувати й уточнювати сенси, що вкладаються авторами англомовних теорій в поняття, що характеризують ті чи інші аспекти самоставлення особистості. Проведено аналіз існуючих підходів до розуміння самоцінності особистості: А.

Категорія персональності: природа, структура та репрезентація в українській літературній мові, 2016

У монографії комплексно досліджено функційно-семантичну категорію персональності, що характеризує учасників позначуваної ситуації щодо їхньої ролі в комунікативному акті. Запропоновано теоретичну модель інтерпретації персональних значень, побудовану на співвідношеннях інваріанта (поняттєвої основи персонально сті) і багатоступеневої системи функційних варіантів, що охоплюють вияви персональних значень у мові й мовленні. Уперше систематизовано різнорівневі засоби вираження семантики персональной! в українській літературній мові, схарактеризовано морфологічну категорію особи як граматичне ядро персональності, класифіковано й потракговано речення з огляду на персональний статус суб’єкта, виокремлено й проаналізовано семантико-прагматичні варіанти категорійних значень персональності, що реалізуються в різноманітних комунікативних ситуаціях.

Автобиография -термин, впервые появившийся в европейских языках на рубеже XVIII-XIX вв. Самое простое определение его смысла -рассказ человека о себе и событиях своей жизни. Для историков автобиография -это вид исторического свидетельства, главной отличительной особенностью которого является субъективно-личностный характер.