Academia.edu no longer supports Internet Explorer.
To browse Academia.edu and the wider internet faster and more securely, please take a few seconds to upgrade your browser.
2017
…
6 pages
1 file
Book review: Рецензия на книгу: МУХАРСКИЙ, А. ЖЛОБОЛОГИЯ: Мистецко-культурологічний проект. Київ: НАШ ФОРМАТ, 2015, 384 с. ISBN 978-617-7279-10-4.
Actual Problems of Theory and History of Art, 2015
Аннотация. Текст представляет собой предисловие к разделу, посвященному искусству Древнего мира. Давая краткий обзор материалов раздела, автор поднимает вопрос о значении художественного стереотипа в античном искусстве, его роли в развитии синхронного ему искусства окраинных регионов ойкумены и воздействии на художественную жизнь послеантичного времени. Характеризуя проблематику статей, автор указывает на то, что практически во всех дискуссионных вопросах антиковедческой науки, затрагивающих произведения изобразительного искусства, так или иначе могут быть задействованы изобразительные схемы, выработанные в классической древности, применение которых мастерами разных эпох и регионов позволяет говорить о концептуальном художественном единстве европейского искусства, базирующемся на достижениях античного времени. Ключевые слова: античное искусство; антиковедение; художественный стереотип; изобразительные схемы; греки и варвары; интерпретация произведений искусства.
статья посвящена анализу теоретических подходов к исследованию ностальгии в социальных науках. Рост интереса к прошлому и феномену коллективной памяти способствовал более широкому обсуждению ностальгии как важного элемента взаимодействия индивидуального и общественного сознания с прошлым. Исчезновение советского блока в Центральной и Восточной Европе придало новый импульс ностальгическим настроениям, что повысило интерес исследователей к посткоммунистической ностальгии как массовому феномену. При этом понятие ностальгии нуждается в дальнейшей теоретической концептуализации, поскольку сегодня оно используется как удобная метафора, характеризующая сложный спектр эмоциональных переживаний, обращенных в прошлое. В данной статье делается обзор текущих концепций ностальгии и высказываются соображения по дальнейшему теоретическому развитию этого понятия.
Лавринович Л. Містерія часу і простору у прозі Бруно Шульца / Л. Лавринович // Бруно Шульц як філософ і теоретик літератури : Матеріали V Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца в Дрогобичі / редакція Віри Меньок. – Полоністичний науково-інформаційний центр ім. Ігоря Менька ДДПУ ім. Івана Франка. – Дрогобич : Коло, 2014. – С. 412–432. У статті йдеться про систему бачення дійсності Бруно Шульца крізь призму модусів часу та простору, а також про її проекцію на поетику творів. Зазначено, що як просторові, так і часові параметри прози автора характеризуються несталістю, нелінійністю, здатністю до безперервного множення і модифікацій. Розглядаються способи таких модифікацій у книгах «Цинамонові крамниці» та «Санаторій під клепсидрою». Зокрема, йдеться про синестезію як один із найчастіше вживаних автором художніх прийомів у зображенні часу, що проявляється у феномені його опросторення (у формі перетікання просторових атрибутів у часові, вживання понять на позначення просторових феноменів, наділення часу фізичними атрибутами простору тощо). Система Шульцового часу базується на протиставленні профанного (який найчастіше маркується як лінійний) та сакрального (вихід у «подію», за філософською термінологією М. Гайдеґґера). Традиційні модуси тривання (минуле, теперішнє, майбутнє) оцінюються автором з позиції сакральної значимості. Ілюстрацією часу в Шульца є два переплетені образи весни / дерева, які символізують життя і творчість. У статті розглядаються сезонні концепти Шульца, які формують його міфосвіт (весна, осінь, зима). Письменник творить самобутні космогонічний (в образі весни-дерева) та есхатологічний (в образі осені-вмирання) міфи. Істинний сакральний час у Шульца – це проточас, першопоштовх, вічний початок, здатний бути завжди, а не лише в минулому; це первозданне джерело безконечної потенції, точка розливання, творення світу, коли порожнє стає наповненим і починає тривати. Самобутній міф часу та простору Б. Шульца має синтетичне походження: ці модуси буття у Шульца антропоморфно міфізовані (тут вбачаємо елементи архаїчних релігійних систем та пантеїстичного світогляду) і водночас релятивні, відносні (наслідок зацікавлення Б. Шульца новітніми відкриттями у сфері суб’єктивного часу та теорії відносності). The article deals with the reality vision system of Bruno Schulz in the light of time and space modi as well as its projection on the poetics of works. It is noted that both the spatial and temporal parameters of the author’s prose are characterized by the instability, nonlinearity, ability to continuous multiplication and modifications. The methods of such modifications are examined in the books “The Cinnamon Shops” and “Sanatorium under the Sign of the Hourglass”. Particularly, the synesthesia as one of the fiction methods most frequently used by the author in the depiction of time, which is revealed in the phenomenon of its espacement (in the form of spatial attributes flowing into temporal ones, the use of terms denoting spatial phenomena, endowing time with the physical attributes of space, etc.), is mentioned. The system of Schulz’s time is based on the contradistinction of profane time (which is more often marked as the linear one) and sacral time (the exit in “event”, according to the philosophical terminology of M.Heidegger). The traditional modi of duration (past, present and future) are estimated by the author from the position of sacral significance. Two intertangled images of spring/tree symbolyzing the life and creativity are the illustration of time in the works of Schulz. The article deals with the seasonal concepts of Schulz that are forming his world of myths (spring, autumn, winter). The writer creates original cosmogonic (in the images of spring-tree) and eschatological (in the image of autumndying) myths. The true sacred time in the works of Schulz is the primordial time, the first impulse, the true beginning, which is able to exist all the time and not only in the past; it is the primordial source of infinite potential, the point of circumfusion, world creation, when the empty becomes full and starts lasting. The authentic myth of Bruno Schulz’s time and space has got the synthetic origin: these modi of existence in the works of Schulz are anthropomorphously mythologized (here we can see the elements of archaic religious systems and pantheistic worldview) and relative at the same time (the consequence of B.Schulz’s interest in the latest discoveries in the sphere of subjective time and the theory of relativity).
В 2016 году в издательстве Высшей школы экономики вышел перевод одной из важнейших монографий философа Германа Люббе «В ногу со временем: сокра- щенное пребывание в настоящем». Во время подготовки этого перевода была проделана серьезная работа по уточнению сложнейших технических терминов, которыми изобилует текст Люббе, составлен предметно-тематический указатель и написано подробное введение. По нашему мнению, это событие знаменует начало рецепции его философии культуры на русском языке.
Прошлое человечества в трудах петербургских археологов на рубеже тысячелетий (К 100-летию создания российской академической археологии). — СПб.: Петербургское Востоковедение, 2019., 2019
П 78 Прошлое человечества в трудах петербургских археологов на рубеже тысячелетий (К 100-летию создания российской академической археологии). -СПб.: Петер бургское Востоковедение, 2019. -420 с.: ил. ISBN 978-5-85803-525-1
Этнографическое обозрение, 2021
Данный форум представляет собой дискуссионные реплики коллег в ответ на статью Н.В. Ссорина-Чайкова “Антропология времени: очерк истории и современности”. Авторы рассматривают основные положения статьи, указывают на возможные направления развития ее аргументации – особенно в области темпоральной множественности – а также подвергают критическому анализу ряд ее постулатов. Таким образом, дискуссия дополняет обзор истории и современного состояния антропологии времени, включая исследования постсоветской и постколониальной антропологии и исследования глобализации западного времени и проблематики темпоральности антропоцена. Дискуссия завершается ответом Н.В. Ссорина-Чайкова на данные реплики.
Сектоведение. т.2, 2012. — Жировичи, 2012. — с. 148-154.
2021
На изложбата насловена како: Помеѓу личноста и просторот -(не) време, Технолошко-техничкиот факултет се претстави со моден перформанс и изложба на модни фотографии и текстилни заштитни маски. Поради ситуацијата со пандемијата со Ковид 19 годишната изложба се одржа online, a а гледачите ја следеа на you tube каналот на УГД. Целта на модниот перформанс е да се види дека и во време на Пандемија и вонредни услови студентите можат креативно да творат и да создаваат. Пандемијата може да послужи како инспирација, но и како креативен поттик. Во модниот перформанс учествуваа 13 студенти со сопствени и уникатни модни креации. На изложбата беа изложени 20 фотографии и 10 заштитни маски изработени од студентите на ТТФ
Loading Preview
Sorry, preview is currently unavailable. You can download the paper by clicking the button above.
Iudaica Russica, 2020
Slavica Revalensia
Этнографическое обозрение, 2021
Iudaica Russica, 2020
Рецензия на книгу: [Owen Hatherley] The Adventures of Owen Hatherley in the Post-Soviet Space. London. 2018.
СИМВОЛИКАТА НА ЧЕРВЕНАТА ОХРА, 2024
Anti TRIZ-Journal, 2009
Социологические Исследования, 2011
ПРОБЛЕМА ГЕРОЯ ВРЕМЕНИ В ДИАЛОГЕ ТУРГЕНЕВА И ПИСАРЕВА, 2020
Национальный психологический журнал, 2015
Современная онтология (24 июня –28 июня 2019 г. Санкт-Петербург.) С. 124-148, 2019