Феномен гнучкості трудового права у соціальній філософії

Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка», 2019

У статті досліджуються наукові погляди щодо соціальної спрямованості норм трудового права, її стан та тенденції, аналізуються мета та завдання цієї галузі права у світлі останніх законодавчих ініціатив щодо регулювання трудових відносин. На підставі аналізу думок вітчизняних та закордонних науковців з трудового права, діючого та перспективного законодавства визначається стан та тенденції вдосконалення трудового законодавства та підвищення його ролі в забезпечені розвитку та утвердження України як соціальної держави.

2021

Социологические Исследования, 2001

Предметом исследования данной статьи являются аспекты советской идеологии ста-линского периода, связанные с социальным расслоением. Цель анализа – показать, какое влияние эта идеология оказывала на официальное отображение и легитимацию социаль-ных неравенств, имевших место вследствие масштабных общественных перемен того времени: коллективизации сельского хозяйства, ускоренной индустриализации, централи-зованного планирования экономики и, в конечном счете, формирования новой социальной структуры. В настоящем исследовании мы применяем метод качественного анализа, раз-работанный испанским социологом Ф. Конде [Conde 2009]. В качестве материала для анализа мы взяли четыре статьи из «Краткого фило-софского словаря» издания 1955 года под редакцией М.М. Розенталя и П.Ф. Юдина [Ро-зенталь, Юдин 1955], впервые изданного в 1939 г.: «Класс " в себе " и класс " для себя " », «Классовая борьба», «Классы (общественные)» и «Классы в СССР». «Словарь» раскрыва-ет официальное советское идеологическое мировоззрение, и анализ его статей поможет выявить процессы легитимации неравенства сталинского периода. После качественного анализа четырех статей «Краткого философского словаря» мы пришли к выводу, что официальная советская идеология действительно стремилась оправдать существование социального неравенства (пусть и временного) тем, что объ-ективные механизмы, создающие это неравенство, подчинены глобальной задаче по лик-видации сохраняющихся социальных различий в более отдаленном будущем. Она стреми-лась доказать, что постоянный рост производительных сил, обеспечиваемый политикой социалистического планирования, должен в конечном счете обеспечить техническую и экономическую базу для перехода к коммунизму. В свою очередь, для развития этих произ-водительных сил была необходима система материальных стимулов, создаваемая нерав-ным распределением товаров и услуг. This paper analyses the aspects of Soviet ideology related to social inequality during the Stalin era. It shows how this ideology legitimised social inequality, which emergedin the USSR following the social transformations in the 1930s: collectivization, accelerated industrialization, the adoption of a centrally planned economy and attempts to regulate the social structure. In carrying out this analysis the author applies the analytical method designed by Spanish sociologist Fernando Conde. Тhe analysis is grounded in an in-depth study of four entries related to social inequality from the 1955 edition of the famous Philosophical Dictionary by Rozental and Yudin. This dictionary was first published in 1939 with five further editions in 1940, 1951, 1952, 1954, and 1955; in 1963 a new abridged version was published to comply with the new philosophy of the ruling Communist party. This dictionary can be regarded as the quintessence of Soviet ideology and the official viewpoint on various social phenomena. The entries selected for the analysis are: “class-in-itself and class-foritself”, “class struggle”, “social classes”, “social classes in the USSR”. A qualitative analysis of these four entries reveals that the official Soviet ideology justified the existing social inequality (if only as a temporary phenomenon) by describing it as a necessary step towards the absolute elimination of inequality in the communist future. It was necessary to maintain the growth of production needed to accumulate sufficient economic power for the transition to communism. In other words, the production of material goods and their uneven distribution was used to encourage the development of labour.

Публічне право, 2023

The article discusses the genesis and problems of understanding the subject of labor law. The author analyzes several scientific concepts and approaches concerning this issue, and therefore it should be stated that considerable attention was paid to doctrinal approaches to the subject of labor law. The work emphasizes that nowadays there is a whole range of legal relations in labor law: secondary protective labor relations, legal relations arising from non-compete agreements, non-disclosure agreements, outsourcing, outstaffing legal relations, etc. It is this state of affairs that makes it necessary to once again discuss the stated problem and, perhaps, rethink the approaches and legal beacons of the subject of labor law as a branch of law. In the article, taking into account the theoretical and methodological considerations, the author pays particular attention to the fact that the subject of labor law outlines an interconnected system of regulatory and protective social relations, which, in one way or another, are connected with the dependent labor force. The connection of the specified labor relations with the use of labor force is manifested in two main aspects: regulatory and protective. The author discusses a system of labor relations outlined by the subject of labor law, taking into account the regulatory and protective aspects of labor law. The article outlines the arguments of the “narrow concept of the subject of labor law”, where the subject of labor law covers only the labor relations of employees. Attention is also drawn to the discussion on the need to distinguish in the subject of labor law relations where the work of employees is manifested through the internal nature of such legal relations. The “concept of expansion of labor law”, which expands the subject of labor law, is discussed. Taking into account the given concept, the subject of labor law, in addition to classic labor legal relations, covers also legal relations arising from agency, contractor agreement (individual order), copyright and patent rights, cooperative and collective farm labor, non-compete labor agreements, non-disclosure agreements (NDA), remission labor agreements, freelancing, outsourcing, outstaffing, zero-hour contracts, organization and management in legal entities of public and private law, etc. It is precisely these legal constructions that outline the relations associated with the use of labor of a dependent nature. Стаття присвячена генезі та проблемам розуміння предмету трудового права. Автором проаналізовано низку наукових концепцій та позицій науковців у цьому ключі, а отже слід констатувати, що приділено значної уваги доктринальним підходам розуміння предмету трудового права. У роботі наголошується, що умовах сьогодення існує ціла низка правовідносин у трудовому праві: секундарні охоронні трудові право- відносини, правовідносини, що виникли з антиконкурентних угод, угод про нерозго- лошення, аутсорсингові, аутстафінгові правовідносини тощо. Саме такий стан речей спричиняє необхідність ще раз заглибитися в означену проблематику та, можливо, переосмислити підходи та правові маяки предмету трудового права як галузі права. У статті, з огляду на теоретико-методологічне обгрунтування, автор звертає окрему увагу на те, що предмет трудового права окреслює взаємопов’язану систему регуля- тивних та охоронних суспільних відносин, що, так чи інакше, пов’язані з застосуван- ням залежної праці. Повʼязаність означених трудових відносин із застосуванням праці проявляється у двох основних аспектах: регулятивному та охоронному. Автор наво- дить систему трудових правовідносин, що окреслюються предметом трудового права з огляду на регулятивний та охоронний аспекти трудового права. Окреслено в статті аргументи «вузької концепції предмета трудового права» де предмет трудового права має охоплювати лише трудові відносини працівників та службовців. Також звернена увага на дискусію в необхідності виділення в предметі трудового права відносин де проявляється праця службовців через внутрішній характер таких правовідносин. При- ділено увагу «концепції експансії трудового права», що розширила предмет трудового права. Враховуючи наведену концепцію до предмета трудового права, окрім класич- них трудових правовідносин, варто відносити також правовідносини, що випливають з доручення, підряду (індивідуального замовлення), авторського та винахідницького права, кооперативної та колгоспної праці, антиконкурентних трудо-правових угод, трудо-правових угод про нерозголошення (NDA), ремісійних трудо-правих угод, фрі- лансу, аутсорсингу, аутстафінгу, «нульових» трудових договорів, організації та управ- ління в юридичних особах публічного та приватного права тощо. Адже саме ці правові конструкції окреслюють відносини повʼязані із застосуванням праці несамостійного характеру.

RUDN JOURNAL OF SOCIOLOGY, 2020

Авторы рассматривают новый рабочий класс, который включает в себя как промышленных рабочих, так и занятых в сфере услуг. Цель статьи-проследить изменения социально-политиче-ского статуса нового рабочего класса, рассмотреть гражданско-политическую составляющую субъектности его представителей. В статье предпринята попытка теоретической реконструкции идеи политической субъектности рабочего класса. В первой части статьи представлены концеп-туальные подходы к рассмотрению рабочего класса как политического субъекта. Авторы выде-ляют здесь три этапа: 1) классические работы, заложившие фундамент представлений о субъект-ности рабочего класса, его особой исторической роли; 2) констатация маргинального политического статуса рабочего класса в западных странах-ведущие теоретики описывают пре-вращение рабочих в объект манипулирования как результат эпохи массовых коммуникаций и по-всеместного внедрения идеологии потребительства; 3) работы современных авторов (в том числе в рамках new working class studies), выступающих против политики исключения из общественно-политического пространства традиционного промышленного рабочего класса и нового рабочего класса, которую проводит правящий класс неолиберального интернационала. В эмпирической ча-сти статьи описана политическая субъектность рабочего класса в России, его положение в поли-тическом пространстве на институциональном и индивидуальном уровне. Несмотря на слабую представленность рабочих в политике, примерно с 2010 года наблюдается возвращение рабочего класса в публичное пространство. Репрезентативный опрос, проведенный в трех регионах Ураль-ского федерального округа и подкрепленный нарративными интервью, зафиксировал слабую за-интересованность молодых представителей нового рабочего класса в политике, распространен-ность установок на неучастие в ней и высокий уровень национальной патриотической идентичности. Ключевые слова: рабочий класс; политическая субъектность; новый рабочий класс; поли-тическое сознание; политическое поведение Вследствие реформ 1990-х годов и догоняющего переструктурирования индустриальной экономики в постиндустриальную в России произошла де-вальвация рабочих профессий. На Западе переход к экономике постиндустри-ального типа произошел гораздо раньше, был не столь динамичен, не сопро-вождался шоковой терапией, купировался социальной ответственностью государств. Кардинальные изменения положения российских рабочих и их депривация вызвали «масштабную травму», разочарование в реформах и * © Гаврилюк В.В., Маленков В.В., 2020. Статья поступила 10.10.2019 г. Статья принята к публикации 24.01.2020 г.

У статті запропоновано концептуалізацію поняття «нація» з функціоналістської перспективи. Вказано на когерентність загальносоціологічної теорії суспільства, розробленої провідними представниками функціоналізму і неофункціоналізму, та існуючих в соціогуманітарних науках теорій нації. Зокрема, запропоновано визначення нації як соціальної системи, організованої довкола культурної системи та структурованої«стрижневою доктриною» націоналізму, проаналізовано роль культури у підтриманні існування нації.

Ethical Thought, 2016