Academia.edu no longer supports Internet Explorer.
To browse Academia.edu and the wider internet faster and more securely, please take a few seconds to upgrade your browser.
Наукові перспективи (Naukovì perspektivi)
ЕСТЕТИЧНА КУЛЬТУРА: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ Анотація. У статті розглянуто загальнонаукові положення щодо проблеми «культури» Досліджено особливості розвитку культури в античний період, епоху Середньовіччя, Відродження, Класицизму, Просвітництва. Виокремлено понятійно-категоріальний апарат, за допомогою якого здійснено спроби синтезу понять «культури». Констатовано, що культураце неоднозначне, полісемантичне, багато змістове поняття, яке стосується людини та її діяльності, що має характер відтворювання та визначає людське у людині, ступінь, міру її формування, розвитку, реалізацію соціальних сил у різній діяльності, вона містить природні об'єкти, предмети, створені людиною і духовні явища. Встановлено, що спеціалізовану частину культури суспільства складає естетична культура, яка характеризує стан суспільства з точки зору його готовності до забезпечення розвитку мистецтва й естетичних відносин. Актуалізовано, з точки зору філософії, культурології, педагогічних джерел, різноманітність підходів до визначення поняття «естетична культура». Здійснено теоретичний аналіз естетичної культури як суспільної категорії, встановлено її тісний зв'язок з соціально-історичними процесами, духовними, культурними умовами, які характерні для певного етапу розвитку суспільства. У вимірі діяльнісного підходу естетичну культуру окреслено як процес реалізації творчих сил, духовного потенціалу особистості. Наукова інтерпретація естетичної культури як культурологічної категорії, представлено функціонуванням духовних цінностей, художньої творчості, розвитком окремих видів і жанрів мистецтва, діяльності за законами краси. Усвідомлюючи естетичну культуру як особистісну категорію, визначено її роль в освоєнні навколишньої дійсності за законами краси, удосконалення особистісних якостей з урахуванням відповідних естетичних вимог. Естетична культура як суспільна категорія обґрунтовується як духовне утворення, інтегральний компонент загальної культури, сукупність естетичних цінностей і рівень естетичного ставлення до навколишнього світу, що характеризує здібності, таланти і потреби особистості сприймати, відчувати, оцінювати та перетворювати цей світ й саму себе «за законами краси».
Вестник культуры и искусств, 2024
В статье рассматривается влияние традиционной культурной структуры черкесского общества на ее архитектуру и поселения. Работа призвана определить роль концепции традиционной культуры в строительстве. Понятие «традиционная культура», рассматриваемое в качестве предмета исследования, является исторической основой всех культурных аспектов, видов и форм современного мира в рамках нематериального культурного наследия.
Књижевна историја, 2021
Апстракт: У раду се најпре даје краћи преглед српске текстологије старе и нове књижевности од шездесетих година прошлог века до да-нас. Термин 'текстологија' и предмет изучавања ове дисциплине сагле-давају се у поређењу с одговарајућим руским, енглеским и немачким терминима и њиховим опсегом. Апострофира се да схватања тексто-логије Д. С. Лихачова и Д. Богдановића треба сматрати актуелним и релевантним, иако је њихово ограничавање бављења текстологије на историју текста одбачено. Истичу се догађаји протумачени као кључни у развоју теорије текстологије и наводе резултати најобимнијих тексто-лошких истраживања како у оквиру старе, тако и нове српске књижев-ности. Затим се описује динамика развоја текстологије у свету, у светлу њеног праћења технолошког развоја. Притом се доносе и објашњавају одређења појмова везаних за текстологију у дигиталном добу. Њени домети представљају се и анализирају на репрезентативним примери-ма. Утврђују се карактеристике дигиталне сфере које су од значаја за текстологију и карактеристике производа digital born пројеката у овој области, тј. дигиталних научних издања. Назначени су и очекивани правци њене даље експанзије. Кључне речи: текстологија, textual scholarship, дигитализација, ди-гитално научно издање, дигитални архив, дигитална хуманистика Библид 0350-6428, Год. 52 бр. 172 (2020), стр. 251-269. / оригинални научни рад 82.
Hellenistic traditions in the plastic art of Sogdia and Bactria. Culture of ancient and medieval Samarkand and historical relations of Samarkand. Tashkent: «Fan», 1990, pp. 4-7.
Отражая реалии сегодняшнего дня, современная философия переживает коммуникативный поворот. Основной тренд современности – быть в непрерывной коммуникации, а один из главных способов её осуществления – электронная переписка. Достоинства e-mail очевидны: мгновенная передача сообщения, возможность пересылки огромных объемов информации, доступ к истории сообщений. Но, приобретая мощную функциональность, не теряем ли мы за ней самый смысл того, чтобы было в письме на бумаге, бересте или папирусе? Филологи все чаще говорят о деградации текстовой культуры в электронном письме, об утрате электронной перепиской языкового богатства; мы же полагаем, что изменения в переписке носят более глубокий – содержательный и даже смысловой характер. Формат коммуникации и смысл, который может транслироваться в ее рамках, принципиально взаимосвязаны. Изменение формата письма-эпистолы привело к тому, что переписка превратилась в цепь сообщений, нацеленных на решение конкретных задач в противовес глубокому межличностному общению посредством писем. Изобилуя новыми средствами аргументации (визуальные материалы, гиперссылки, прямое цитирование истории переписки), е-mail приносит в жертву теме обсуждения личность адресата, а прагматику (как специфику взаимодействия интерпретатора с текстом) – в жертву прагматичности цели переписки. Эти положения подтверждаются как теоретическим исследованием формата с прагма-аналитических позиций, так и эмпирическими данными.
Bulletin of the Kyiv National University of Technologies and Design Technical Science Series, 2020
Мета. Створити модель визначення коефіцієнту тертя текстильних матеріалів для виявлення основних факторів, що впливають на процес тертя, з урахуванням структурних та механічних властивостей матеріалів. Методика. Моделювання процесу тертя в текстильних матеріалах як комбінації адгезійних і пружних явищ. Результати. Шорсткість твердих тіл та основні параметри шорсткості, такі, як висота мікронерівностей, їх крок, загострення та ін. описані в багатьох стандартах і наукових працях. Однак моделювання процесу тертя в таких системах дуже ускладнюється у зв'язку з нерівномірністю розподілу мікрошорсткостей. Аналіз літературних даних засвідчив, що шорсткість поверхні текстильних матеріалів -важливий та ефективний фактор прогнозування тактильних властивостей виробів різного призначення. Оцінювання шорсткості поверхні, як правило, здійснюється з використанням суб'єктивних та об'єктивних методів, причому останні можуть бути контактними та безконтактними. В роботі розроблена модель визначення коефіцієнту тертя текстильних матеріалів для виявлення основних факторів, що впливають на процес тертя з врахуванням структурних і механічних властивостей матеріалів. Сила тертя представлена, як комбінація двох основних факторів. Перший -пружний опір деформуванню, другий -адгезійний опір при стисканні структурних елементів матеріалу. Встановлено основні параметри, що впливають на коефіцієнт тертя текстильних полотен -модулі пружності структурних елементів, їх геометричні параметри -поверхнева густина текстильного матеріалу, лінійна густина структурних елементів. Наукова новизна. Одержані результати дозволяють якісно передбачати зусилля тертя текстильного матеріалу з відомими параметрами його структурних елементів, а також нормувати ці параметри для створення матеріалів з заданими показниками тертя. Практична значимість. Отримані результати надають можливість підбору ниток, що формують текстильний матеріал, за значеннями модуля пружності, товщини, щільності розташування для забезпечення мінімальної сили тертя.
This article is devoted to literary heritage of the Ayurvedic medical tradition. The purpose of this paper is an investigation of some well-known literary sources (“Madhava-nidana”, “Sharangadhara-samhita”, “Bhava-prakasha” etc.) and their importance in Ayurvedic medicine and professional education of physicians. The brief review of text’s content, history and modern translations is given.
Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації, 2020
Стаття висвітлює життєвий і творчий шлях двох сестер-Тетяни та Єлизавети Кардиналовських, які починали як співавторки фантастичних творів, а згодом змушені були перервати літературну працю через репресії 1930-х років. Мета статті є подвійною: проаналізувати творчий спадок письменниць, з'ясувати основні жанрові параметри, коло ідей; виявити спільний та відмінний життєвий досвід, прослідкувавши його вплив на творчість. Дослідження виконане в руслі феміністичної критики із частковим залученням положень «династичного підходу». У результаті дослідження виявлено основні твори письменниць, визначено жанровотематичні особливості (позажанрові вірші, фантастичні повісті та оповідання, психологічні новели, дитячі оповідання, вірші, інсценізації, автогінографія). Зроблено висновок про нереалізованість творчого потенціалу авторок-новаторок в умовах несвободи. Створений спільно художній світ характеризує умовний хронотоп, що охоплює досить широкі простори, які герої неодноразово долають. Елементи простору в межах тексту мають ознаки етичного маркування, хоч і без вираженого протистояння. Час твору зазвичай тривалий, але лакуни роблять твір динамічним. Люди в цьому світі часто представлені певною спільнотою та одинаками, що їй протистоять, відстоюючи власні погляди та ідеали. Чоловіки керуються раціональним, а жінки-емоційним, які, однак, оцінюються як однаково важливі. Втіленням емоційності стає музика, яка наділяється здатністю надихати й навіть олюднювати. Частотними подіями у створеному сестрами художньому світі є (загрози) загибелі людства й спроби подолати певну приреченість. Такий художній світ відбиває приватний досвід авторок і може бути спробою виміщення вражень від революції і воєн, у яких сестри втратили звичну їм реальність. Подальші твори Лізи відтворюють більш подібний до реальності світ, хоч і без історичної конкретики. Натомість твори Тетяни другого періоду творчості зосереджені саме на цьому і висвітлюють репресії та особистий жіночий досвід.
Текстилните претпријатија го фрлаат цврстиот текстилен отпад и заедно со останатиот комунален отпад локално се собира и се исфрла на депониите, каде што крајно се уништува со горење без никакво енергетско искористување. Цврстиот комунален отпад е составен од биоразградлив (органски) и бионеразградлив (неоргански) отпад кој може како суровина пак да се користи. Во трудот се прикажани методи за третирање на цврст органски отпад чијшто производ е високоенергетски гас, кој понатаму се користи за добивање на топлинска и електрична енергија.
2017
Проблема и цель. Проблема исследования заключается в противоречии между описанием методики преподавания тайцзицюань на основе традиционных китайских представлений, таких как циркуляция «ци», взаимопревращения «инь» и «ян», развиваемой китайскими специалистами, и базовыми положениями биомеханики и физиологии движений человека, на которых основывается педагогика физической культуры и спорта в европейской парадигме. Цель статьи заключается в проведении сравнительного анализа модели преподавания тайцзицюань, разработанной на факультете ушу Пекинского университета спорта, и отечественной педагогической традиции в области физической культуры и спорта, которая основывается на концепции уровней управления движениями человека, обоснованной Н. А. Бернштейном. Методология. В основе методологии данного исследования лежит детальное пошаговое сопоставление указанной китайской методики преподавания с базовыми принципами психофи-зиологии управления движениями человека, разработанными Н. А. Бернштейном, и применяе-мыми в отечественной педагогике физической культуры и спорта. Результаты. Выявлено, что несмотря на семантику описания в традиционно китайских терминах модели преподавания тайцзицюань, разработанной в Пекинском университете спорта, тренировочный процесс методически построен в соответствии с основными принципами педагогики физической культуры и спорта, базирующимися на основе концепции уровней управления движениями человека Н. А. Бернштейна, где последовательно прорабатываются все уровни, начиная с эволюционно более древних и заканчивая специфическими, присущими исключительно высшим млекопитающим и человеку.
Культурная, интеллектуальная элита, составляющая незначительный процент общества, но определяющая парадигму его представлений, довольно негативно относится к телевидению. Характерно, что Ж. Бодрийяр в «Системе вещей» 1 , характеризуя современный быт, попросту забыл телевизор (во всей книге одно случайное упоминание). Его замечательная идея о том, что в квартире современного человека произошли принципиальные изменения по сравнению с XIX веком, когда помещение делилось на столовую (с буфетом в качестве доминанты) и спальню (где доминантой выступала кровать), и возникло полифункциональное пространство с доминантой в виде дивана-кровати, сохраняя свое значение в плане общего подхода, совершенно не соответствует действительности в конкретном плане. В современной квартире, в ее главной комнате, действительно обладающей полифункциональностью, доминантой выступает телевизор. Все пространство комнаты с телевизором это подтверждает: диван, кресла, стулья размещаются таким образом, чтобы удобно было смотреть телевизор, развернуты к нему, все вещи, могущие помешать просмотру телевизора, отставлены в сторону, размещены по углам и т. д. Обеспечением просмотра телевизора определяется характер занавесей на окнах, размещение телефона, видеотехники, освещения, розеток, проводов, даже посуды, цветов и др. Как этого не заметил Бодрийяр? Думается, не последнюю роль в этом сыграло его отрицательное отношение к «массовому обществу» 2 , телевещанию, к СМИ вообще, которым исследователь пропел реквием 3 . В работе «Экстаз коммуникации» 4 , признавая телевидение особой культурной формой, Бодрийяр использовал его как метафору режима симуляции в современной культуре Запада: «Если предыдущие эпохи требовали и воспроизводили набор связанных и эквивалентных контрастов между частной и публичной жизнью, между субъективным Я и объективным миром, то в наше время эти отношения нейтрализованы таким образом, что понятие личности как проецирующее себя на объекты, создающее отношение обладания (как в случае статусных символов, домов, машин и т. д.) уступило место плоской взаимозаменимой эквивалентности субъекта и объекта» 5 . Для Бодрийяра телевидение -воплощение взрыва «видимости», доходящего в несмонтированных репортажах до «непристойности»: «Непристойность начинается именно тогда, когда нет больше зрелища, нет больше сцены, когда все становится прозрачностью, непосредственной видимостью, когда все выставляется на резкий свет информации и коммуникации» 6 . В отдельных случаях мэтры интеллектуальной культуры обращаются к телевидению, но как к источнику материалов для исследования интересующих их научных проблем (примеры -работа крупнейшего представителя французской линии психоанализа Ж. Лакана «Телевидение» 7 , работа получившего мировую известность теоретика постиндустриального общества Д. Белла «Грядущее постиндустриальное общество» 8 , работа одного из самых значительных исследователей коммуникационных систем Р. Вильямса «Телевидение. Технология и культурная форма» 9 , работа канадских социологов А. Крокера и А. Кука «Постмодернистская сцена» 10 и др.).
Вестник Томского государственного университета. История. 2020. № 64, 2020
Статья посвящена группе сал-сері – казахских поэтов, исполнявших собственные произведения и известных экстравагантным поведением. Вопрос о времени возникновения группы автор решает на основе анализа их творчества и характерных черт личности. Салов и сері отличали чувство независимости, ощущение своей уникальности, индивидуализм лирики – черты, присущие оциально-историческому типу личности Нового времени. Это дает основание полагать, что группа сал-сері сформировалась не раньше XIX в., а временем ее полноценного существования можно считать его вторую половину – период начавшегося постепенного перехода традиционного казахского общества к современному типу социальной организации
Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences, 2020
Розглядається проблема співвідношення підходів до розумію релігійного кінематографу. У центрі уваги знаходиться теорія трансцендентального стилю в кіно Пола Шредера. Розкриваються головні аспекти цієї теорії. Показані причини, внаслідок яких теорія Шредера не стала домінуючим напрямом у рамках філософії кіно. На прикладі фільму Пола Шредера «Щоденник пастиря» показані сильні і слабкі сторони теорії трансцендентального стилю. Детально розглянуті прецеденти створення релігійного кіно в американській і італійській кінематографічних культурах. На прикладі фільмів на біблейські сюжети розкрита специфіка побудови протестантського і католицького образу Христа. У американському кінематографі до середини 1960-х років домінувала тенденція класичного костюмного фільму в епічному стилі. З початку 1980-х років новою тенденцією став розвиток телеєвангелізму, в якому істотну роль грали телепостановки новозавітних історій. Цей напрям не породив якісних фільмів. У італійському кінематографі кращими ...
Південний архів (філологічні науки), 2017
А н н отац и я. В п ервой тр ети XX века русски й б и о ф и зи к А.Л. Чиж евский (1897-1964), разрабаты вая проблем атику генезиса форм, пришел к фундаментальным выводам о том, что в основе любой земной формы находится электронный остов, который сформировался творческим и силами м ироздания, и получает энергетическую или вещ ественную «поддержку» и звне (через окруж аю щ ую среду от космических источников); высшим объектом науки является жизнь; человек находится в постоянном газовом и электрическом обмене с внешней средой. Ученый раздвинул границы классической системы «природа-общ ество-человек», создал представление об органическом единстве системы «К осмос-С олнце-Земля-человечество (психосфера Земли)», которая и сегодня остается трудной для восп рияти я. В международны х отнош ениях и государственном управлении до сих пор преобладают представления, основанные на линейном мышлении, которое должно уступить место интеллектуальному прогнозированию и социальным технологиям, учитывающим закономерности, присущие космофизическим процессам и нейрофизиологической, психической д ея т е л ь н о ст и м о зга, ц и к л и ч н о с т и со ц и ал ьн ы х , к у л ьту р н ы х , экономических и политических процессов. Ключевые слова: электронные процессы, периодизация истории, социальные технологии.
В статье рассматривается вопрос о феномене труда в культуре тюрко-монголов — бурят, калмыков, тувинцев. Обосновывается положение о типологическом единстве трудовой культуры этих народов, связанных единством тюрко-монгольского этногенеза. Анализируется опыт трансформации их трудовой культуры в ходе форматирования данных этносов в период реализации советской модернизации. Ключевые моменты в развитии трудовой культуры выделяются на основании этапов формирования этносов и их трансформации: период существования Монгольской империи; вхождение в состав Российской империи; советский период. Показано, что в истории трудовой культуры этих этносов конкурирующими были две основные модели труда: труд кочевника-скотовода, тесно связанный с ратным делом, и труд зем-ледельца. В результате успешной реализации советской модернизации в большинстве регионов их проживания сформировалась модель труда оседло живущего работника. Рассматривается, как происходило изменение моделей и образов труда в период социальных трансформаций, начавшихся в начале 1990-х годов. Экономический коллапс, в который оказалось ввергнуто постсоветское общество, запустил разные стратегии выживания, в числе которых было обращение к архаике в этнических регионах. В трудовой сфере такими стратегиями стали не только возрождение пастбищного скотоводства, но и легализация шаманов, медлгчи, деятельность которых квалифицируется как трудовая, приносящая доход. The article analyzes the phenomenon of labor in the culture of three Turkic-Mongol peoples — Buryats, Kalmyks, and Tuvans. The author proves the typological unity of their labor culture. These peoples were unified by the Turkic- Mongolian ethno-genesis, as well as by the common experience of being reformatted as Socialist nations in the course of Soviet modernization. The key moments in the development of their labor cultures can be outlined in accordance with the stages of their ethnicity formation and their transformation into Socialist nations: the period of the Mongol Empire; accession into the Russian Empire; the Soviet period. Two basic models of labor were competing within the labor history of these ethnic groups: that of a nomadic livestock breeder (and, connectedly, a warrior) and that of an agricultural worker. Finally, the labor model of a sedentary living worker has appeared in the course of Soviet modernization. The article also considers how the change of labor models and images occurred during the period of social transformations that began in the early 1990s. The economic collapse of the post- Soviet society helped elaborate various survival strategies, including a turn to the archaic in ethnic regions. Such labor strategies include the revival of pasture livestock breeding, the legalization of shamans and healers (medglchi), whose work is recognized as a source of legitimate income.
Уводът е едно от най-важните елементи на дисертацията, нейната "визитна картичка".Уводът следва да се включи изцяло в автореферата.В увода се обосновава изборът на темата на дисертацията,актуалността на научния проблем,разглежда се степента на разработеността му в литературата.
УЧЕНЫЕ ЗАПИСКИ ПЕТРОЗАВОДСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО УНИВЕРСИТЕТА № 4 (181). С. 102–107., 2018
SPRUCE AS THE TREE OF WOOD SPIRITS IN TRADITIONAL BELIEFS AND RITUALS OF THE POPULATION OF KAERLIA AND THE SURROUNDING AREAS Spruce is the tree of the wood spirits. In Karelia and Eastern Finland Tapio plays this role. He is the Lord of the forest beasts, and hunters ask him for luck. A tree with a flat top chosen as a kind of an altar was called “Tapio’s table”. At the beginning of every hunting season, special charms were addressed to him to be successful in hunting. Hunters were to put a rye flat cake on the Tapio’s table or give Tapio water from a spring to make a sacrifice. Also they would take a branch from the tree to keep bears sleeping in winter. Tapio tree was also used to look after cattle or to protect the newlyweds from the evil eye. To cure diseases people could use fir needles, taken from the magic tree. In the European North and Karelia we heard stories about tree spirits, which helped people to get rid of the evil eye. Some people hidden by a wood spirit could be found under spruce trees. So, this tree was considered to be the spirit’s home, and moss growing on it was often called the wood spirit’s beard. Кey words: European North, Karelians, beliefs, wood spirit Tapio, sacrifices, rituals of hunters and cattlemen, healing magic * This article is the continuation of the previous publication: Konkka A. Spruce with golden top or tree of ancestors (materials on Karelian mythology and ceremonial rites). Proceedings of Petrozavodsk State University. 2018. No 7 (176). P. 113–121.
Традиционни практики и музика на етническите общности в град Пловдив (арменци, евреи, турци, роми), 2022
Loading Preview
Sorry, preview is currently unavailable. You can download the paper by clicking the button above.