Teaching English-language idioms: a thematic approach

2014

При викладанні іноземної мови професійного спрямування виникає необхідність диференційованого добору лексичного матеріалу з метою успішного оволодіння студентами навичками розуміння фахової літератури та спеціальних термінів. У цьому контексті вивчення ідіом, широко використовуваних у діловій сфері, набуває все більшої важливості

Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta

Исследуются наименования британских тканей в английском языке, производные от имен собственных. Выявлены метонимические модели семантической деривации онимов, лежащие в основе номинации тканей и отражающие пространственные, субъектные генетические, субъектные посессивные и субъектно-пространственные отношения. Предложена классификация отономастических наименований тканей с учетом их структурных, когнитивно-семантических и культурнопрагматических особенностей, а также степени произвольности использования онима для номинации. Ключевые слова: наименование ткани; деоним; апеллятивация; имя собственное; семантическая деривация; метонимический перенос; мотивационная модель; культурологическая ценность; лингвокреативная деятельность.

Stephanos. Peer reviewed multilanguage scientific journal, 2018

Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2018

Статтю присвячено проблемі навчання ідіоматичного розмовного мовлення майбутніх учителів англійської мови. Проаналізовано сучасний стан навчання ідіоматичного розмовного мовлення майбутніх учителів англійської мови. Надано визначення поняття ідіоматичності мовлення як складного психолінгвістичного та лінгвосоціокультурного феномену, який відображає вербальний компонент менталітету нації носіїв мови. Уведено термін «ідіоматична мовленнєва одиниця». Запропонована методична типологія труднощів навчання ідіоматичного розмовного мовлення майбутніх учителів англійської мови. Представлена кореляція труднощів і операцій із оволодіння ідіоматичними мовленнєвими одиницями англійського розмовного мовлення. The methodological typology of difficulties of teaching idiomatic constructions of English educated colloquial speech to future English teachers. The article deals with the problem of teaching idiomatic English educated colloquial speech to future English teachers. The modern state of teaching idiomatic English educated colloquial speech to future English teachers is analyzed and the reasons of problems identified are considered. The essence of the notion of "speech idiomaticity" as a implex psycholinguistic and linguosociocultural phenomenon is investigated. The speech idiomaticity is claimed to be a complex phenomenon that is not restricted to the sphere of phraseology. Having studied speech idiomaticity in psycholinguistic and linguistic perspectives, the author defines as a psycholinguistic and linguosociocultural phenomenon of originality of the worldview and verbal component of a nation's mentality that reveals itself in fixing in the usage of a certain language of syncretic units that differ in degree of stability and are specific to the speech community in structural, semantic, usage aspects and are difficult to give full equivalents from a learner's native language. The meaning of the term "idiomatic speech" is defined being viewed through the perspective of the speech idiomaticity phenomenon and is associated with using words and phrases in the forms commonly used whether or not these forms appear to be the only logical ones. Accordingly, unidiomatic speech is treated not as the speech that lacks phraseological units, but as such characterized with non-conformity with the usage of a language. The necessity of teaching idiomatic speech constructions as an element of linguosociocultural competence of the future English teachers is proved. The notion of idiomatic educated colloquial speech is introduced with the latter being defined as the speech that is constructed with the help of patterns that are specific for the traditional usage of a certain language and that reflects the peculiarities of the verbal component of mentality of its native speakers. The researcher introduces and defines the term "idiomatic speech units" which are speech units that reflect originality of the worldview and verbal component of mentality of a nation, differ in degree of stability and are specific to the speech community in structural, semantic, usage aspects and are difficult to give full equivalents from a learner's native language. The psycholinguistic difficulties of mastering English idiomatic speech are considered. As a result, the author suggests the methodological typology of difficulties of teaching idiomatic constructions of English educated colloquial speech to future English teachers. The correlation of difficulties of teaching idiomatic constructions of English educated colloquial speech and the appropriate speech operations is presented.

Лінгвістичні студії

У статті розглянуто лінгводидактичні терміни та їх структурування, описані складники структурних елементів. Проаналізовані шляхи формування методичних цілей та наведено англомовні приклади різновидів побудови термінів; описано їхній вплив у педагогічних текстах. Терміни-це згорнуті визначення, які описують специфічні ознаки понять, термінологічних словосполучень та їх граматичне оформлення. Ключові слова: термін, морфологічне значення, лінгводидактична термінологія, однокомпонентні терміни, багатоелементні терміни. Терміни, з точки зору А.Я. Алексєєва (Alekseev 471), це слова чи словосполучення, які означають поняття спеціальної сфери знань чи діяльності людини. Терміни утворюють термінологічні системи, які входять в загальну лексичну систему мови. Вони характеризуються системністю, тенденцією до моносемічності в рамах своєї терміносистеми, вони нейтральні у вузькому значенні цього слова, тобто позбавлені будь-якої стилістичної конотації. Але щодо системності, як однієї з основних ознак терміна у мовознавстві, існують різні погляди. Учені І.І. Ковалик та В.П. Даниленко вважають, що системність є класифікаційною сутністю терміна, в той час, як Т.Л. Канделакі та Л.В. Лагутіна вважають, що терміну властива словотвірна системність, а О.О. Реформатський та Т.І. Панько розглядають подвійну системність термінологічної одиниці: як елемента терміносистеми і як елемента мовної системи (Reformed 536). За своєю структурою терміни бувають прості, складні та складені. Прості терміни поділяються на непохідні, тобто терміни, які при синхронному аналізі не мають мотиваційних слів, та похідні, тобто терміни, у яких можливо виокремити мотиваційні основи та словотворчі афікси. Складні терміни-це терміни, які складаються з декількох основ. Складені терміни-це терміни-словосполучення.

Interactive science, 2017

Scientific Cooperation Center "Interactive plus" 1 Content is licensed under the Creative Commons Attribution 4.0 license (CC-BY 4.0) УДК 8

ТЕЗИ ДОПОВ ІДЕЙ X ЮВІЛЕЙНОГО МІЖНАРОДНОГО ЗАОЧНОГО НАУКОВОГО ФОРУМУ “СУЧАСНА ГЕРМАНІСТИКА: ФІЛОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ” Харків, 19 жовтня 2022 року, 2022

УДК 81 (082) А64 Рекомендовано до друку рішенням вченої ради факультету іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (протокол № 9 від 16 вересня 2022 р.) Організаційний комітет конференції: Голова оргкомітету конференції: в.о. декана факультету іноземних мов, к. філол. наук, доц. Світлана ВІРОТЧЕНКО Співголови організаційного комітету: зав. кафедри англійської філології, академік АН ВО України, д. філол. наук, проф. Вікторія САМОХІНА, зав. кафедри німецької філології та перекладу, к. філол. н., доц. Сергій КРИВОРУЧКО Заступник голови оргкомітету: заступник декана факультету іноземних мов з наукової роботи, к. філол. н., доц. Наталія ОНІЩЕНКО Члени оргкомітету конференції: д. філол.н., проф. Лілія БЕЗУГЛА, к. філол. н., доц. Олена ШПАК, к. філол. н., доц. Наталія КАРПУСЕНКО, ст. викл. Олена КОНОНОВА, викл. Яніна КОВАЛЕВСЬКА, викл. Юлія КЛИМЕНКО, викл. Анна КУЗЬМЕНКО, ст. лаб. Дар՚я БЕРБЕНЕЦЬ А64 Тези доповідей X ювілейного міжнародного заочного наукового форуму "Сучасна германістика: філологія для життя". Харків : ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2022. 106 с. ISBN 000-000-000-000-0 А64 У збірнику представлені тези доповідей X ювілейного міжнародного заочного наукового форуму, присвяченого проблемам лінгвістики, перекладознавства, літературознавства, міжкультурної комунікації, методики викладання германських мов. Для наукових працівників, викладачів, аспірантів, студентів філологічних спеціальностей. Тези перевірено на наявність неправомірних запозичень програмою StrikePlagiarism. За зміст та достовірність фактів, викладених у тезах, відповідальність несуть автори.

Scientific notes of Taurida National V.I. Vernadsky University, series Philology. Social Communications, 2020

Національна академія Національної гвардії України Лисичкіна О. О. Національна академія Національної гвардії України ОСОБЛИВОСТІ НЕОЛОГІЗМІВ ПАНДЕМІЇ COVID-19 В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ У статті висвітлено результати дослідження щодо встановлення особливостей неологізмів пандемії COVID-19 в англійській мові. Англійська мова, як будь-яка жива мова, характеризується постійним утворенням неологізмів, що відбивають зміни в соціальному житті людства, відповідають сучасній парадигмі знання та когнітивним механізмам опрацювання інформації. Оскільки пандемія COVID-19 справляє вплив на всі сфери життя людини (економічну, соціальну, політичну й духовну), а також на мову, за останній рік усі мови збагатилися новими лексичним одиницями на позначення пов'язаних із пандемією об'єктів і процесів, які виходять далеко за межі медичного дискурсу. З'ясовано, що особливості утворення досліджуваних неологізмів закладені в екстралінгвістичних чинниках. Серед неологізмів пандемії COVID-19 переважають семантичні інновації, що пов'язано з переосмисленням вже наявних понять на кшталт lockdown, isolation. Власне неологізмами за формою та змістом постають одиниці на кшталт zoonosis, fomite, superspreader. Установлено, що трансномінації характеризуються високою емотивністю, представлені сленговими одиницями (covidiot, maskhole) й оказіоналізмами. У межах дослідження встановлено найпродуктивніші префікси неологізмів пандемії COVID-19 (anti-(anti-epidemic), self-(self-isolation, self-treatment), super-(superspreader), pre-(presymptomatic)) і суфікси-mania,-phobia,-phobe, причому останні утворюють лексичні одиниці на позначення психологічних станів людини, пов'язаних зі змінами життя людини, привнесеними пандемією. Серед визначених у дослідженні номінативних моделей термінів-неологізмів пандемії COVID-19 найпродуктивнішою моделлю вторинної номінації є A+N (airborne transmission, antipyretic therapy). З'ясовано, що, на відміну від поширеної абревіатури COVID, яка стала словотворчою основою для цілої низки неологізмів, інші абревіатури пандемії COVID-19, зокрема ACTT, COPD, CGR, використовуються в спеціальних дискурсах і вимагають розшифрування для широкої аудиторії. Зауважимо, що наукова розвідка не претендує на вичерпність результатів, оскільки пандемія COVID-19 триває і зумовлює появу все більшої кількості неологізмів.

Filologičeskie nauki. Voprosy teorii i praktiki, 2020

В статье рассматриваются идиомы английского языка со значением "sport/horses". Цель исследованияпровести лингвокультурологический анализ идиом английского языка, возникших в ситуации спортивных скачек на лошадях. Научная новизна исследования состоит в том, что впервые концепт английского языка SPORT/HORSES разбирается с точки зрения динамических изменений в когнитивных схемах. Полученные результаты изучения примеров из современного английского языка показали, что концептуализация понятий "спортивный азарт" и "любовь к лошадям" в идиомах английского языка позволяет выделить стоящие за языковыми формами когнитивные структуры презентации знаний, которые находятся в постоянном развитии и взаимосвязи с развитием концептов английской культуры в целом, что репрезентируется в смене регистров употребления идиом в живой речи носителями английского языка.

Proceedings of the 45th International Philological Conference (IPC 2016), 2017

В статье идѐт речь о роли внутренней формы и отдельных компонентов в формировании структуры и значения немецких деспециализированных фразеологизмов. Семантический центр таких фразеологизмов образуют субстантивные компоненты, относящиеся и к специальной, и к повседневной коммуникации.