Щастя і відношення людської особи до добра

Taras Dobko

Щастя і відношення людської особи до добра

Abstract

Запропоновано феноменологічне дослідження участі людської особи в добрі, зокрема показано, як її «перебування в добрі» проявляється через досвідчення нею щастя. Стверджується, що переживання щастя пов’язане з особливим феноменологічним змістом даності добра людині та характерними ознаками «вдосконаленої» ціннісної відповіді особи на добро. Досвід щастя ґрунтується на повноті самовіддання благу, неподільності ставлення людини до добра, особистісному характері її самовіддання, а також на досвіді «спорідненості» між благом і людською особою. Досвід щастя засвідчує перемогу добра та його унікальну роль у житті людини.

Анотація. Стаття присвячена різним аспектам та чинникам щастя людини. Щастя є інтегративним станом, і може бути зумовлене багатьма факторами. Різні чинники можуть сприяти або, навпаки, заважати переживанню людиною щастя, але вони не здатні повністю позбавити її цього почуття. Треба відмітити, що в цілому, з точки зору біології, людина більш орієнтована на переживання негативних емоцій. Підкоркові зони мозку, які відповідають за гнів та тривогу, філогенетично є більш давніми за ті, що відповідають за позитивні емоції. Але людина цілком здатна впливати на рівень свого щастя завдяки розвитку умінь зниження тривоги через відволікання від неї та корекцію своїх когнітивних установок у бік їх оптимістичності й раціональності, а також через заняття специфічними видами активності, які сприяють зниженню рівня депресії та її профілактиці й просто приносять радість. До яких, перш за все, відноситься спілкування та міжособистісні стосунки – дружба, кохання, сімейне життя, що є одними із найголовніших джерел щастя. Але якщо людина мало здатна до соціальної взаємодії або ця взаємодія закрита для неї через недоліки суспільства та його інститутів, це не привід для відчаю. Існують способи збільшення відчуття щастя й без явної соціальної активності людини. До прикладу, виконання різноманітних духовних практик збільшує рівень щастя. Однією із найголовніших умов щастя є наявність у людини певної цілі. Бажано, щоб вона була біль-менш складною з можливістю її розділення на менші цілі та мала якісь виділені критерії наближення до неї. Крім того, було б добре, щоб вона брала свій початок у якійсь високій філософській категорії та несла в собі певні високі смисли.

This article analyses problems which gain new popularity among economist in the context of the ongoing Fourth industrial revolution. Why is the ubiquitous decrease of work hours still not happening that was predicted by social scientists in the late 19th and the beginning of the 20th century? Why do individuals not reassign time towards leisure and creative activities in the wake of the constant rise of technological productivity? What impact on happiness have the ever increasing wants and the comparisons with others? Most people assume that they would be happier if only they were richer. The results of subjective well-being studies generally contradict this widespread belief. The insights of happiness economics put the detailed study of the factors for the subjective well-being and the possibilities to influence it back in the center of economic research through a more enhanced knowledge of human psychology than the conventional economic assumptions. || Резюме: Ако приемем най-общо, че основна цел в нормативната иконономическа наука е максимизацията на благосъстоянието на членовете на дадено сто-панство въз основа на достиженията на позитивната икономическа теория, възниква въпросът за съдържанието на понятието " благосъстояние ". От времето на маржиналистката революция в края на XIX век в основата на икономическите модели на човешкото поведение е залегнала концепция-та за индивидуалната полезност на рационалния homo economicus, която е растяща функция от настоящото и бъдещото количество потребявани блага, свободно време и други удобства или удоволствия, които хората разглеждат като желани. Тъй като разполага с ограничен доход, индивидът е поставен в ситуации на избор на алтернативни комбинации от блага, които максимизи-рат полезността му (срв. с Powdthavee, 2007). Комплексът от институции, изграждащи съвременната система на пазар-но стопанство със свободна конкуренция, създава мотивация за труд и не-престанни иновации, които са резултат от стремежа към достатъчно доходи и печалби, за да могат заетите в системата да потребяват разнообразни бла-га, произведени от съответно от други участници, и да извличат полезността от консумацията им. Реалният доход на глава от населението – количеството и разнообразието от стоки и услуги, срещу които индивидите могат да раз-менят труда си – действително се увеличава през последните десетилетия на преобладаващ пазарен общественоикономически ред. За разлика от тази система, други форми на организация на стопанската дейност, като напри-мер централнопланираните, не успяха да постигнат същите успехи в мо-тивацията за труд и нововъведения (частично заради неинтернализираните външни ефекти от тях) и изостанаха във възможностите, които предлагаха на членовете на обществото за извличане на полезност от потребяването на разнообразни стоки и услуги.

Концепт «счастья», играющий все более важную роль в науках о человеке, в политике и общественной жизни, в развитии концепций и программ образования, в особенности гуманистического, проанализирован в статье в значимых для этики аспектах. Для образовательной концепции социального, эмоционального и этического развития «счастье» представляет собой интегрирующий центр. Так же оно понималось и в российской педагогической традиции (яркие примеры – педагогическая мысль Н.И. Новикова и К.Д. Ушинского). Различия в трактовках счастья влияют на понимание воспитательных задач образования. Обращение к этим различиям позволяет объяснить конфликт этических позиций отечественной педагогической традиции и современных зарубежных образовательных программ, а разрешить его помогает прояснение самого феномена счастья. Феномен счастья представлен в статье в свете субъектностной антропологической концепции, учитывающей существование разных слоев опыта и уровней субъектности. Были раскрыты природа «блуждающего нерва» счастья и роль счастья для разных слоев опыта; прояснено соотношение счастья, желания, объектов желания. Установлено, что ряд нравственных коллизий образования может быть снят на основе отождествления счастья с развертыванием субъектности, происходящим благодаря единству самого и другого и взаимодействиям с другим. Выявлено, что, в отличие от удовольствия, которым завершается желание в случае превращения возможного в действительное и достижения другого определенного «счастье» ориентировано на неопределенное. Продемонстрированы возможности такого понимания счастья для решения задач образования в гуманистической парадигме.

Стаття розглядає історію появи інженерно-технічної освіти в США. Здатність США підтримувати інновації перш за все потребує професіоналів, які мають високу кваліфікацію в галузі науки, техніки, інженерії та математики (STEM). Ці професіонали працюють в уряді, промисловості та науці. Інженери відіграють особливо важливу роль у розробці новітніх технологічних систем та процесів. Останні десятиліття політики, роботодавці, дослідники та освітяни приділяють пильну увагу системі інженерної освіти США та відповідності отриманих інженерних навичок сучасним потребам економіки країни. Поява та розповсюдження програм підготовки інженерно-технічних спеціалістів є результатом поєднання декількох ключових чинників технологічного розвитку в Сполучених Штатах. Такими чинниками стають бажання нації залишатися головним лідером у галузі технологій та інновацій; національні звіти про стан інженерної освіти; розвиток технічних університетів; розширення програм у галузі інженерно-технічної освіти; поступовий розвиток навчальних програм, що містять більший акцент на теоретичних знаннях. Інженерні навички та знання є вирішальними чинниками для інновацій і технологічного розвитку країни. Вони також сприяють довгостроковому економічному зростанню та допомагають вирішити основні суспільні проблеми. Саме тому важливо розуміти освітній та кар'єрний шлях інженерів, які втілюють отримані навички та знання, а також систему інституцій, стратегії розвитку, ринок, трудові та інші ресурси, що разом готують, розвивають і поповнюють запас інженерів країни.

Log In

Щастя і відношення людської особи до добра

Sign up for access to the world's latest research

Abstract

Related papers