Botanical Code in Fiction: Symbolism and Translation

Питання літературознавства, 2020

Аннотация. В данном случае метафора рассматривается в рецептивной перспективе как место диалогической встречи автора с читателем и предмет рефлексии, обретающий художественное бытие. Анализируется избирательный характер такого структурного компонента метафоры, как предикат; акцентируется семантическая относительность метафоры. Метафора рассматривается как языковое событие по отношению к бытию. Предлагается описание условного алгоритма диалогического восприятия метафоры. Выдвигается положение, что имманентное освоение текста возможно при условии придания ему характера самодостаточной и безусловной реальности, объединяющей обе его ипостаси, содержание и форму, в формосодержательное единство, а его источникам-вспомогательное значение контекста, с которым текст соотносится. Предметное содержание объекта метафорической рефлексии допускает ограниченное множество предикатных решений. В аспекте профессионального прочтения текста рассматриваются две взаимосвязанные процедуры: анализ и интерпретация, что сопоставимо со сдвоенным видением объекта метафорической рефлексии: изнутри его (вживание) и извнев предикатной редакции. Суть первой из них, репродуктивной, заключается, прежде всего, в эмпатическом вживании в текст, а именно, в востребовании структурно-семантического единства текста как особой, сотворенной по воле и замыслу демиургического ______________________________________

Studia linguistica, 2019

У статті проаналізовано особливості інтерпретації ліричним героєм Олексія Довгого міфологеми «сад» та характер її мовного вираження. Під час проведення дослідження з’ясовано, що в межах антропоцентричного підходу в лінгвістиці особливої ваги набули дослідження, присвячені вивченню особливостей мовного відображення картини світу індивідом. На основі огляду лінгвістичних досліджень щодо цього питання було зроблено висновок про те, що мовна картина світу – це спосіб відображення реальності у свідомості людини крізь призму лінгвальних і культурно-національних особливостей певного мовного колективу. У межах визначеної проблематики було вивчено питання структури концепту, з’ясовано особливості кореляції таких понять, як «міф», «міфологема» та «міфема». Під час аналізу понять «концепт» і «міфологема» доведено, що міфологема є своєрідним продовженням концепту та представлена у художній літературі на рівні асоціацій із міфічними реаліями, алюзій та ремінісценцій. Дослідження поетичної мови Олексія Довгого показало, що міфологема «сад» є однією з найбільш яскраво виражених у мові автора. Вивчивши мовні особливості вираження цієї міфологеми та корелятивних їй образів, ми довели, що вона інтерпретується ліричним героєм Олексія Довгого як певний потойбічний світ, як ідеальний локус, а також як гармонійно упорядкований Всесвіт. / The article analyzes peculiarities of interpretation of the myth «garden» of Oleksii Dovhiy's lyrical hero and the nature of its lingual expression. During the research it was found out that within the anthropocentric approach in linguistics special attention was paid to the study of the peculiarities of lingual reflection of the worldview by the individual. Based on a review of linguistic research on the subject, it was concluded that the linguistic worldview is a way of reflecting reality in the human mind through the lens of the lingual and cultural-national features of a particular lingual collective. The problems of structure of the concept were investigated within the defined problems. The peculiarities of correlation of concept components are found out. During the analysis of concept it is proved that «mythologema» is a kind of continuation of the concept and is presented in the literature at the level of associations with mythical realities, allusions and reminiscences. A study of Oleksii Dovhiy's poetic language showed that the myth «garden» is one of the most spread in the author's language. Having studied the linguistic peculiarities of the expression of this myth and its correlative images, we have proved that it is interpreted by Oleksii Dovhiy's lyrical hero as a certain otherworldly, as an ideal locus, as well as a harmoniously ordered universe.

Vìsnik unìversitetu ìm. A. Nobelâ. Serìâ Fìlologìčnì nauki, 2016

УДК 81'255.2 С.А. ОСТАПЕНКО, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган�Барановськог (Кривий Ріг) ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ МЕТАФОРИ В ПРОЦЕСІ ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ Ф. СКОТТА ФІЦДЖЕРАЛЬДА «НІЧ НІЖНА») У статті аналізуються підходи до визначення поняття метафори, її класифікацій та способів перекладу. Автор встановлює межі адекватності відтворення українською мовою метафоричних образів англомовної художньої прози Ф.С. Фіцджеральда і вказує на трансформації, застосовані М. Пін-Фіцджеральда і вказує на трансформації, застосовані М. Пін-Фіцджеральда і вказує на трансформації, застосовані М. Пінчевським в процесі перекладу роману «Ніч ніжна». Ключові слова� метафоричний образ, спосіб перекладу, стилістичний засіб, трансформація художній переклад. Х удожній переклад є одним із найскладніших видів перекладацької діяльності. Цей вид перекладу необхідно виконати так, щоб атмосфера сюжету, стиль автора збереглися в повній мірі. Перед перекладачем постає завдання зробити текст цікавим, зберегти стилістику, передати задум, думки і почуття автора першотвору шляхом перевтілення його образів у матеріал іншої мови, а також максимально точно відтворити картину світу, закладену автором у творі [1]. Саме метафорика дозволяє відтворити таку картину світу, а отже, великого значення набуває адекватний художній переклад метафоричних образів оригінального твору. Переклад стилістичних засобів є досить складним і багатобічним процесом. Це не просто заміна слів однієї частини мови на іншу, переклад являє собою психологічні, літературознавчі, етнографічні й інші сторони людської діяльності, а також об'єднує в собі історію перекладацікої діяльності в тій чи іншій країні. Тому ця тема і досі є однією з найбільш обговорюваних та цікавих серед вчених. Її вивчали такі лінгвісти, як Т.

2020

This article carries out an axiological analysis of Novgorod bylinas about Sadko and Vasily Buslayev, which leads the author to interpret epic motifs as a semantic unity that help reveal the hero’s motives, his actions, and their consequences. The borders of the motif as part of the plot are determined by the hero’s central values and his resulting (and, as a rule, altered) state. The elements of the epic motif are studied through the prism of the character’s evaluations, as well as those of the epic bard and the listener. As a result, the author develops a principle of value classification for bylina motifs. The motifs of the Russian epic are also divided depending on whether they make part of parallel constructions with other motifs of the same type, and according to the presence of an opposition in the form of an antipode motif. The author reveals the function of the motif in bylina plots which, according to the author, the bard could easily keep in his memory, as it is connected...

The article concerns plant names in the dialects of various Slavonic languages. The aim of the analysis is to demonstrate how, in different local traditions, different plant features are being noted and interpreted. These features are: colour, size, shape, surface, number of plant organs, “behaviour”, time of appearing and flowering, place of growth, taste, smell, sound, poison, medical usage, usage in magic or in everyday life. In dialectal phytonyms several motivation models can be found: a) direct model: ‘feature’ → ‘plant name’, that feature is directly named in a phytonym (for example, Rus. белица ‘camomile’, Bulg. синецвет ‘cornflower’; b) metaphorical model: ‘a subject having a certain attribute’ → ‘a name of a plant ’ (for example, Ukr. зозулины черевички ‘aconite’, Serbo-Croat мљечњак ‘dandelion’); c) mythological model: ‘mythological motive’ → ‘plant name’ (for example, Rus. иван-да-марья ‘blue cow-wheat’, Ukr. петрiв батiг ‘chicory’, Serbo-Croat богородичино цвеће ‘St.-John’s wort’). The interpretation of these features influences plant names; it also serves as a base for etiological legends about their genesis, beliefs about their relations with mythological personages; in fact, it forms the semiotic status of a plant.