The Right and freedom in Ukraine./ Права і свободи в Україні.

2024

In the context of the full-scale Russian-Ukrainian war, problems related to various aspects of the right to life and a decent death are becoming particularly acute. The constitutional guarantees of the inviolability of human life and dignity are faced with the brutal realities of war, when the fundamental right to life is violated on a massive scale. One of the most difficult ethical and legal dilemmas of our time is the problem of euthanasia of military personnel as a humane, albeit controversial, method of alleviating the suffering of the seriously wounded or terminally ill. The war has become a catalyst for research on the topic of a dignified death, especially in conditions when medical resources are limited and the physical and psychological suffering of the military reaches critical limits. This article offers a comprehensive analysis of the phenomenon of euthanasia, focusing primarily on the international experience of its regulation. The article examines various aspects of euthanasia, in particular in the context of the Russian-Ukrainian war, identifying the main conditions under which such an ambiguous and controversial type of medical care is possible. The author analyses the diverse positions and justifications of domestic and foreign scholars regarding the possibility of implementing euthanasia. It is found that the problem of this type of voluntary death is multifaceted and requires a comprehensive approach, and its solution should take into account not only medical but also ethical, religious, legal and social aspects. Particular attention is paid to the analysis of case law and legal positions of the European Court of Human Rights and international instruments relating to the protection of the right to life and human dignity. It is noted that the legal regulation of issues related to the right to a «merciful death» is diverse and depends on the national legislation of the States parties to the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms.

2016

История государства и права Украины принадлежит к историко-теоретическому циклу наук в системе правоведения. Она является нормативной дисциплиной для студентов специальности «Правоведение». Курс «История государства и права Украины» призванный помочь будущему специалисту в отрасли правоведения усвоить категориально-понятийный аппарат историко-правовой науки, познать основные вехи развития процесса государственного строительства в Украине, лучше подготовиться к активному участию в общественно-политической жизни страны. Изучение этого курса непосредственно повлияет на формирование научного мировоззрения и общей культуры, даст возможность понять содержание, характер и особенности исторического развития Украины

Південний архів (історичні науки), № 38, С. 14-18., 2022

The purpose of the study is to consider the peculiarities of the growth of the number of Ukrainian media during the intensification of the liberation struggle, revolutionary changes. To study the interdependence of key, turning points in the history of Ukraine with the development of an independent national press. The purpose of the study is to consider the peculiarities of the growth of the number of Ukrainian mass media in the period of intensification of the and revolutionary changes. Understand the interdependence of key, turning points in the history of Ukraine with the position of the independent national press. To create a more thorough vision of the problem, comparative parallels were drawn with similar processes in the history of other nations. The methodological basis of the study were concrete-historical, comparative and historical-analytical methods. The principles of objectivity, historicism, multifactorially are used. The media is a powerful institution of society, which is an influential factor in building the trajectory of development of the national community. The government of any country tries to project public opinion by selecting information in the media or establishing full control over it. Therefore, the media are involved in the confrontation that takes place in the plane of power-opposition, power-society, enslaver-captive, interventionist-defender. Historical retrospective shows that the media were freed from the control of power (totalitarian regime) during political riots, revolutions, wars. On the eve of these events, and especially in the course of their course, the media inform and activate society, stimulate the search for truth and form a willingness to pay a high price for the truth. In the history of the Ukrainian struggle for freedom, the media have played an important role in the consolidation and integration of the community, the revival of the idea of political independence and ethnic identity. As in other enslaved peoples, revolutions or increasing liberation resistance were accompanied by an increase in the number of printed publications. After the defeat of the liberation resistance, the occupation regimes directed brutal repression at the destruction of Ukrainian obscene periodicals. Thanks to the existence of numerous independent press during the Ukrainian Revolution of 1988–1999, it was possible to win the information war with the Soviet totalitarian regime. It is important to continue the study of the issue raised in this article, as the importance and influence of the press on the liberation struggle of the Ukrainian people is a main topic of study. Keywords: publications, mass media, press, liberation struggle, revolution. Мета дослідження – розглянути особливості зростання кількості українських медій під час активізаціївизвольної боротьби, революційних зрушень, осмислити взаємозалежність вузлових, переломних моментів істо - рії України зі становищем незалежної національної преси. Для створення ґрунтовнішого бачення питання про - ведено порівняльні паралелі з подібними процесами в історії інших народів. Методологічною основою дослі - дження послужив конкретно-історичний, порівняльний та історико-аналітичний методи. Використано принципиоб’єктивності, історизму, багатофакторності. Медіа – потужний інститут суспільства, що є впливовим фактором вибудови траєкторії розвитку національноїспільноти. Влада будь-якої країни через певний підбір інформації у ЗМІ або встановлення повного контролю надними намагається проєктувати громадську думку. Тому медіа включені в протистояння, що відбувається в площинівлада–опозиція, влада–суспільство, поневолювач–поневолений, інтервент–оборонець. Історична ретроспективапоказує, що медіа вивільнювалися з-під контролю влади (тоталітарного режиму) в час політичних збурень, револю - цій, війн. Напередодні цих подій, і особливо в ході їхнього перебігу, ЗМІ інформують та активізують суспільство, стимулюють пошук правди і породжують готовність платити високу ціну за правду. В історії української боротьбиза свободу медіа відіграли важливу роль для консолідації та інтеграції спільноти, відродження ідеї політичноїнезалежності, етнічної окремішності. Подібно як в інших поневолених народів, революції чи активізація визволь - ного спротиву супроводжувалися зростанням кількості друкованих видань. Після поразок визвольного спротивуокупаційні режими докладали зусиль для знищення української позацензурної періодики. Завдяки існуванню чис - ленної незалежної преси в роки української революції 1988–1991 рр. удалося перемогти в інформаційній війніз радянським тоталітарним режимом. Порушене в цій статті питання важливо продовжити досліджувати, оскількизначення і вплив преси на визвольну боротьбу українського народу є актуальною темою студій. Ключові слова: видання, медіа, преса, визвольна боротьба, революція.

Федоренко В.Л. Конституційні права і свободи людини та їх гарантування й захист в Україні: монограф. Київ: Вид-во Ліра, 2020. 138 с, 2022

Наукове видання присвячено проблемам теорії та практики утвердження, гарантування та захисту конституційних прав і свобод людини в Україні. Висвітлюється генезис політико-правової думки і міжнародної та конституційної правотворчої та правозастосовної практики у сфері основоположних прав людини і громадянина, а також поняття цієї ключової категорії конституційного права. Аналізуються основні, найбільш поширені класифікації конституційних прав і свобод людини та громадянина та наводиться їх система. Подано комплексну характеристику основних видів конституційних прав і свобод людини. Висвітлюються питання гарантування та захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина в Україні. Приділено увагу змісту та процедурним аспектам захисту конституційних прав і свобод людини в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). Монографія розрахована на науковців, правозахисників, а також усіх, хто цікавиться конституційними правами і свободами людини та їх захистом в Україні.

Право України, 2020

The socio-political processes underway in Ukraine in recent years and intensive development of civil society institutions give the utmost urgency to the issue of functioning of a legal system which would be adequate to modern realities – the system designated to positively impact the nature of social changes, contribute to the humanization of State and law, raise the efficiency of legal regulation, and form a high sense of justice, both public and individual. In this context, the historical experience of lawmaking accumulated by the people over thousands of years also has its role to play in these processes. After all, the thousand-year existence of ancient States within the current Ukrainian territories has left a deep imprint on law of subsequent generations. This article aims at ascertaining, based on the analysis of historical sources (in particular, narrative ones, monuments of law, etc.), as well as the available scientific literature, the processes of establishment and development of law in Ukraine’s territory during the VII century BC – the first half of the VI century AD. The author analyses the works by Herodotus, Plutarch, Diogenes Laërtius, Lucian of Samosata, orations by Demosthenes, as well as legislative acts and other epigraphic monuments of antique poleis of the Northern Black Sea Region, in particular, the oath of Chersonesos citizens (end of the IV-beginning of the III century BC), Olbia “Canobus Decree” on monetary circulation (beginning of the IV century BC), the Chersonesos polis’s law on the amnesty of political exiles (first quarter of the III century BC), the act on sale or lease of land plots (the 60s–70s of the III century BC), instructions by the Governor of the Roman province of Lower Moesia Tertullian (end of the II century) addressed to the officials of Chersonesos and the chiefs of the Roman military garrison located in the city, rescripts of the Bosporan King Aspourgos to Gorgippia residents (years 14/15), the Roman Emperor’s rescript on release of citizens of Tyre from duty (year 201), etc. A valuable material regarding the specifics of property law and law of obligation is also contained in private letters written on lead plates which were discovered by archaeologists. The author notes that the outset of law in the territory of modern Ukraine in the antique times is primarily associated with legal traditions of the Scythians and the autochthonous population residing in the territories which were part of their early-State formations, as well as residents of the Northern Black Sea poleis. Narrative, epigraphic and archaeological sources reliably indicate that the States of the Northern Black Sea region had a sufficiently developed, complex and ramified system of legal regulation of public relations. As early as from the end of the VII–VI centuries BC, certain elements of the basic branches of law were gradually formed there. In Scythia, they were formed resting upon their own traditional principles, while in Chersonesos, Olbia, Panticapaeum and other poleis they were mostly borrowed from the legal system of the Athenian State through the metropolises – Heraclea Pontica and Miletus. Despite certain local peculiarities, basic institutions of law (civil, criminal, procedural) of the North Pontus city-States were basically similar to the legal framework regulating public relations in other Greek poleis of those times.