Името На БГдо1550

Сравнение развития интеграционных процессов на пост-советском и южноамериканском пространстве: опыт таможенных союзов // Comparative Analysis of Integration Processes in South America and Post-Soviet Area, the experience of two customs' unions, 2014

ALMANAC OF BULGARIAN CAVING SOCIETY, 2021

Bulgarian cave society during the period 2015-2020

Името БЪЛГАРИ през погледа на Павел Дякон

Най-добрият лангобардски историк, както и най-добрият историк на готите – Йордан повече от 225 години преди него, започва разказа за съдбините на своя народ в митологично-легендарни времена от пренаселения северен остров Скандинавия или Скадан. По пътя си на юг в търсене на нова родина чак до Панония, винилите-лангобарди непрекъснато се сблъскват с упоритата съпротива на старото местно население. Така е в „областта, наречена Скоринга“, където воюват с вандалите; така е при опита им да пресекат Мауринга, но „асипитите им преградили пътя, забранявайки им да преминават по какъвто и да е начин през техните територии“; така е на брега на „неотъждествената“, „баснословна“ река, охранявана от амазонките; така е и „в затънтените краища на Германия“, които „не са добре познати и описани от историците“ и където през нощта съвсем ненадейно ги нападат вулгари (Vulgares), убиват първия им крал Агелмунд и вземат в плен дъщеря му. По-натам при десетия крал на лангобардите Албоин, пътищата им се срещат и с вулгарите-сирмиянци, наречени 250 години по-рано от Касиодор Bulgares. В търсенето на „нови земи за заселване“, Албоин отвежда част от тях като Vulgares от Панония в Италия, където и до днес съществуват техни селища. Единственият случай, в който е възможно, самият Павел Дякон да е използвал името БЪЛГАРИ е когото пише за помощта, оказана от Terebelli Bulgarum regis на Юстиниан II да си върне престола, но и в този случай населението около Дунав за него е Vulgarum gentem. Цялата тази историческа картина в течение на векове и до днес е поправяна, подправяна, подменяна и манипулирана от професионални преписвачи, преводачи и професори историци, така както им изнася, за да се превърнат вулгарите (Vulgares) на Павел Дякон в днешните наши, а и италиански БЪЛГАРИ, наследници на измислените, но „страшни по целия свят“ тюркско-монголски номади.

БРОНЗОВА ДОБА ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я: ХРОНОЛОГІЯ КУЛЬТУР ТА МОЖЛИВІСТЬ КОНТАКТІВ

/0000-0001-6712-2828 БРОНЗОВА ДОБА ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я: ХРОНОЛОГІЯ КУЛЬТУР Т А МОЖЛИВІСТЬ КОНТАКТ ІВ Метою статті є розгляд хронології та можливих контактів культур ранньої та середньої доби бронзи Північно-Західного Причорномор'я (ямна, катакомбна, бабинська), які проявилися в археологічних матеріалах. Методи дослідження ґрунтуються на діалектичному підході до аналізу і синтезу у вивченні давніх спільнот, з урахуванням нерівномірності історичного розвитку, визнанні щільного взаємозв'язку між палеоекологічними та історичними процесами, можливості прояву конвергентних тенденцій на історичному шляху носіїв археологічних культур. Для реконструкції історичної ситуації та культурно-історичних процесів, виявлення загального і особливого в історичному розвитку населення Північно-Західного Причорномор'я наприкінці III тис. до н.е. використовувалися порівняльно-історичний і хронологічний методи, метод екстраполяції. Наукова новизна результатів полягає в обґрунтуванні хронологічної позиції та можливості культурних контактів трьох культурних спільнот бронзової доби-ямної, катакомбної та бабинської. Можливість існування «контактного періоду» під-тверджується спільністю деяких рис поховального обряду та форм кераміки. Висновки. У добу бронзи населення буджацької та катакомбної культур Північно-Західного Причорномор'я розвивалося паралельно протягом довгого часу (ХХV-XX ст. до н.е.) та стало складовою частиною культурного кола Бабино. Фінал ІІІ тис. до н.е. пов'язаний з одночасним проживанням та контактами населення трьох культур: згасаючих буджацької та катакомбної-і прийшлою бабинською, а також подальшим їх симбіозом, включенням Північно-Західного Причорномор'я у західну периферію культурного кола Бабино. Ключові слова: Північно-Західне Причорномор'я, буджацька культура, катакомбна культура, бабинська культура, бронзова доба.

Liber Amicorum, 2010

Теорія, історія і практика міжнародного права. Статті та есе учнів і колег професора Олександра Задорожнього, опубліковані у форматі liber amicorum у 2010 році.

КЎҲНА ХОВОС ЁДГОРЛИГИДА 2015-17 ЙИЛЛАРДА ОЛИБ БОРИЛГАН АРХЕОЛОГИК ТАДҚИҚОТЛАР, 2018

2015-17 йиллар мобайнида Ховос ёдгорлигининг 3-қазишмасида олиб борилган кенг кўламли ишлар натижасида, ўрта асрларга тегишли уй қурилиш услуби, яшаш тарзи (ўчоқлар, тандирлар), хўжалиги, хунармандчилиги, маънавий ҳаёти ва маданий алоқалари хусусида маълумот берувчи материаллар тўпланди. Шу билан бирга, қўлга ки- ритилган материалларнинг кўпчилигини кулоллик идишлари ташкил қилади ва уларнинг асосий қисми кулоллик чархида, қолган қисми эса қўлда ясалган, улар ўз вазифасига кўра – хўжалик ҳамда ошхона идишларига ажратилади. Хўжалик идишларининг асосан хумлар, хумчалар, сув кўзаларлардан иборат бўлса, ошхона идишларини эса қозон, сир- ланган това, коса каби идишлар ташкил қилади. Ёдгорликнинг 8-қазишмасида 2016-17 йилларда олиб борилган археологик тадқиқотлар шуни кўрсатмоқдаки, бу ерда биринчи маротаба ўрта ва сўнгги ўрта асрлар- га тааллуқли мудофаа девори, ўрта асрларга тегишли ҳаммом ва бадраб қолдиқлари қайд қилинди.

BAZA XV, 2022

ИЗДАНИЕ ПО ПОВОД ЮБИЛЕЙНАТА ИЗЛОЖБА НА ПОБЕДИТЕЛИТЕ В КОНКУРСА ЗА НАГРАДАТА ЗА СЪВРЕМЕННО ИЗКУСТВО БАЗА, ГАЛЕРИЯ СТРУКТУРА, ЮНИ-ЮЛИ 2022 THIS PUBLICATION IS ON THE OCCASION OF THE 15TH ANNIVERSARY OF THE BAZA AWARD FOR CONTEMPORARY ART, AS PART OF THE GROUP EXHIBITION OF ALL FOURTEEN WINNERS, STRUCTURA GALLERY, JUNE-JULY 2022

МУЗЫКАЛЬНЫЙ ТЕАТР В ПРОШЛОМ, НАСТОЯЩЕМ И БУДУЩЕМ, сборник статей Всероссийской научно-практической конференции, посвященной Дню театра, 2024

Аннотация. Жан-Батист Ланде-основатель Академии русского балета им. А.Я. Вагановой. Он работал в России с 1733 г., а до того был балетмейстером в Германии, Швеции и Дании. Традиционно в западной исторической науке изучается только европейский период жизни Ланде, а в российскойрусский, причем уделяется внимание только работе Ланде в Танцевальной школе и над постановкой балетов. В настоящей статье дается панорама работы балетмейстера в разных странах и разбирается его карьера в России как преподавателя танцев.

Преосмисляне на диаболизма в повестта „Детето“ от сборника „Момичето и тримата“ (1926) на Владимир Полянов, 2018

Този текст ще изяснява похватите на изображение на герои, обстановки, повествователни ситуации в сборника „Момичето и тримата“, защото това е първият сборник на Владимир Полянов, който е публикуван след диаболистичните му книги „Смърт“ и „Комедия на куклите“. Надяваме се да открием образи и изобразителни стратегии, които са характерни за диаболистичните творби и които ще бъдат употребени по нов начин. Нашето намерение е да покажем някои специфични образи – на птицата, моста, войната, парите. Ключови думи: Полянов, дете, момиче, тримата, мост, църква, война, ужас, семейство The purpose of this paper is to shed light on the ways characters, narratives, and scenes are constructed in the collection of stories „Момичето и тримата“ (The Girl and the Three Men), the firstbookVladimir Polianovpublished after his“diabolical“short-story collections„Смърт“ (Death) and „Комедия на куклите“ (Doll Comedy). The author’s hope is that this collection features images and strategies of image construction that are typical for the so called diabolical stories in Bulgarian literature, but which are used in a new way here. The text focuses on several particular images – those of the bird, the bridge, the war, and money. Key words: Polianov, child, girl, three, bridge, church, war, horror, family

Проблеми збереження, атрибуції та реставрації дерев’яних скринь ХVІІІ – ХІХ ст. з фондової колекції Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Т. Легоцького , 2024

Bulletin of scientific and research works Uzhhorod Transcarpathian Academy of Arts 2024 РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Михайло ПРИЙМИЧ, доктор мистецтвознавства, доцент, ректор Закарпатської академії мистецтв (головний редактор) (Україна); Микола МУШИНКА, доктор філологічних наук, професор, академік Національної академії наук України, Закарпатська академія мистецтв (Словаччина); Бейла СЕПЕШІ, доктор мистецтва, Ніредьхазький університет (Угорщина); Володимир КАРАНКІЄВИЧ, професор, доктор мистецтвознавства, Гуманітарно-природничий університет ім. Яна Длугоша в Ченстохові (Польща); Ярослав ДЖОҐАНИК, кандидат мистецтвознавства, кандидат філологічних наук, директор Музею української культури у Свиднику (Словаччина) Василь КОСІВ, доктор мистецтвознавства, доцент, ректор Львівської національної академії мистецтв (Україна); Орест ГОЛУБЕЦЬ, доктор мистецтвознавства, професор, Львівська національна академії мистецтв; академік Національної академії мистецтв України (Україна) Михайло СЕЛІВАЧОВ, доктор мистецтвознавства, професор, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (Україна) Наталія СКЛЯРЕНКО, доктор мистецтвознавства, Луцький Національний технічний університет (Україна) Микола ЯКОВЛЄВ, доктор технічних наук (технічна естетика), професор, головний вчений секретар Національної академії мистецтв України (Україна); Ростислав ШМАГАЛО, доктор мистецтвознавства, професор, Львівська національна академіямистецтв (Україна); Галина СТЕЛЬМАЩУК, доктор мистецтвознавства, професор, Львівська національна академія мистецтв (Україна); Роман ЯЦІВ, кандидат мистецтвознавства, доктор історичних наук, професор, Львівська національна академії мистецтв (Україна); Федор ШАНДОР, доктор філософських наук, професор, Ужгородський національний університет (Україна); Сергій ФЕДАКА, доктор історичних наук, професор, Ужгородський національний університет (Україна); Одарка СОПКО, кандидат мистецтвознавства, доцент, Закарпатська академія мистецтв (Україна); Аттіла КОПРИВА, кандидат мистецтвознавства, доцент, Закарпатська академія мистецтв (Україна); Оксана Гаврош, кандидат мистецтвознавства, Закарпатська академія мистецтв (Україна); Наталія РЕБРИК, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри теорії і методики професійної освіти та інноваційних технологій, Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти (Україна) EDITORIAL BOARD

Балкански књижевни гласник № 50, 2022

Јубиларни, 50. број Балканског књижевног гласника, посвећен оснивању Цинцарског ПЕН центра. У садржају: Душан Гојков ЦИНЦАРСКИ ПЕН 9 Dušan Gojkov PEN ARMÃN 11 • CARTÃ AL PEN 13 • ПОВЕЉА МЕЂУНАРОДНОГ ПЕН-а 14 • PEN CHARTER 15 • СТАТУТ ЦИНЦАРСКОГ ПЕН ЦЕНТРА 16 • CONSTITUTION OF PEN ARMÃN 36 • ОСНИВАЧКА СКУПШТИНА ЦИНЦАРСКОГ ПЕН ЦЕНТРА – ЗАПИСНИК 56 • FOUNDING ASSEMBLY OF ARМÃN PEN CENTRE – MEETING MINUTES 63 Lila Cona DORU TI LIMBÃ DI DADÃ 69 Лила Кона ЧЕЖЊА ЗА МАТЕРЊИМ ЈЕЗИКОМ 75 Lila Cona LONGING FOR MOTHER TONGUE 80 Никола Минов 23 МАЈ 85 Nikola Minov 23. DI MAIU 90 Lila Cona JEZIK PAMTI VEKOVE 3 94 Lila Cona LIMBA TEASA PRITU ETI 3 95 Eli Shingeri 96 Cace Tudjaru 100 Vlatko Dibrean 104 Nikola Cincar Poposki 108 Dušan Gojkov 126 Nebojša Ozimić 136 Srđan Sekulić 150 РЕШЕЊЕ О ЈЕДИНСТВЕНОЈ РЕГИСТРАЦИОНОЈ ПРИЈАВИ ОСНИВАЊА ПРАВНИХ ЛИЦА И ДРУГИХ СУБЈЕКАТА И РЕГИСТРАЦИЈЕ У ЈЕДИНСТВЕНИ РЕГИСТАР ПОРЕСКИХ ОБВЕЗНИКА ЦИНЦАРСКОГ ПЕН ЦЕНТРА 159