The Mystery in the Origin of Capitalism

Contemporary Europe, 2018

КОНЦЕПЦИИ «РАЗНООБРАЗИЯ КАПИТАЛИЗМА» НА ПРИМЕРЕ ПОЛЬШИ Аннотация. В последние годы в научной литературе наблюдается растущий интерес к проблематике и типологии форм капитализма на постсоциалистическом пространстве. Дискуссионными моментами остаются проблема выбора критериев для выявления модели и определение количества уже существующих моделей. В статье автор предпринял попытку проанализировать формирующуюся после смены социально-экономической парадигмы модель капитализма в Польше на основе подхода, разработанного П. Холлом, Д. Соскисом и их последователями. При помощи данного инструментария автор объясняет причины и особенности формирования институтов в современной Польше, после смены социальноэкономической модели в конце ХХ в. В первой части автор дает характеристику основных положений «школы разнообразия капитализма», описывает основные черты либеральной и координируемой рыночной экономики. Во второй части проанализирован польский вариант капитализма на основе анализа ключевых институтов: отношений между работодателем и работником, системы образования и формирования трудовых навыков, системы корпоративного управления, межфирменных отношений, квалификации рабочей силы и формы их сотрудничества в рамках фирмы. Автор параллельно проводит сравнительный анализ существующих в польской экономике институтов с дихотомической моделью П. Холла и Д. Соскиса. В статье автор обосновывает необходимость выделения центральноевропейской модели в особую и самостоятельную группу. Ключевые слова: Центральная и Восточная Европа, ВЦЕ, Восточно-Центральная Европа, Польша, польская модель капитализма, «школа разнообразия капитализма», ТНК, иностранный капитал, трудовые отношения. Развитие исследований о формах капитализма стало возможно благодаря появлению новых школ в экономической науке. На протяжении ХХ в. классический, а © Габарта Анджей Артурович-кандидат экономических наук, ведущий научный сотрудник Института Европы РАН, доцент кафедры мировой экономики МГИМО МИД России.

The author has compared the world-view attitudes of oligarchy and capitalism on the basis of analysis of Ludwig von Mises' writings. The results of such comparison allow us to maintain that there is neither market economy nor competition, and so nor capitalism in Ukraine. The world-view basis of capitalism is the philosophy of liberalism, which has such principles as equality, freedom, inviolability of private property, cooperation in favor of profits of the whole society. On the contrary, oligarchy based on the strong desire of infinite enrichment and exploitation hasn't any philosophical basis. Keywords: capitalism, competition, equality, freedom, liberalism, market economy, oligarchy

Srpska politička misao, 2024

Vìsnik Kiïvsʹkogo nacìonalʹnogo torgovelʹno-ekonomìčnogo unìversitetu, 2021

На основі історичної ретроспекції розвитку теорії соціального капіталу ідентифіковано етапи її еволюції, передумови та підходи до формування. Визначено основні сутнісні характеристики досліджуваного поняття, сформульовано його авторське бачення, представлено структуру концепту "соціального капіталу". Ключові слова: соціальний капітал, довіра, мережа зв'язків, норми, інституційне середовище. Постановка проблеми. Зміна світогляду суспільства, що виявляється у становленні економіки знань, обумовила виникнення в науковому обігу низки сучасних концепцій, які вносять ясність у першопричини сучасного стану суспільства. Наразі в науковому середовищі триває активний дискурс щодо поняття "соціальний капітал". Це зумовлено процесом його становлення як повноцінної наукової теорії, що віддзеркалює та пояснює важливі суспільні процеси. Продуктом зміни свідомості людства є еволюція світового господарського розвитку. Постійна комунікація та процес соціалізації висувають нові вимоги до економіки та господарського механізму. Так, наразі ми маємо чіткі періоди технологічних змін, до яких людство на підсвідомому рівні було готове і потребувало цього. Навряд чи такі зміни мали місце, якби: по-перше, не відбувався би процес обміну інформацією між країнами; по-друге, всі країни існували б в закритому середовищі і були захищені від співпраці один з одним; по-третє, не існувала би проблема обмеженості ресурсів. Тобто значною мірою ці процеси відбувались завдяки постійному функціонуванню соціального капіталу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Усвідомлення науковцями "нової сили", яка впливає на установлені закономірності функціонування соціально-економічного простору, активізувало наукові пошуки в цьому напрямі. Як результат наявні значні обсяги публікацій стосовно концепту соціального капіталу. Концептуалізація теорії соціального капіталу та його практичне застосування не стали кінцевим

Полития, 2011

Sotsiologicheskie Issledovaniia, 2022

The article examines the prospects for the transformation of the class structure in the era of post-capitalism.It is shown that the class structure of modern Western society finally ceases to correspond to Marxist ideas about the unquestioning domination of the bourgeoisie and the presence of the main antagonism between the capitalists and the working class. On the upper floors of the social hierarchy there is already the personaliat - a class consisting of people whose main resource is popularity and attention. The first part of the article explores the discursive aspect of the hegemony of the personaliat.Like any leading class, the personaliat has its own class ideology, consisting of a cult of self-expression, as well as “progressive” post-materialist values that form the core of identity politics and the basis of ecological discourses.This ideology comes into direct conflict with the realities of the “leaving” classes. In these conditions, a growing proportion of representatives of the working class and the bourgeoisie are united by conservative values and a “materialistic” worldview.

Переклад першого розділу книжки Джеймісона "Postmodernism, or, the Cultural Logic of Late Capitalism" (Durham: Duke University Press, 1991), рр. 1–54, 419–421.

Èkonomičeskaâ nauka segodnâ, 2022

кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры «Менеджмент» Белорусский национальный технический университет г. Минск, Республика Беларусь В статье проанализированы подходы Карла Менгера и Уильяма Стэнли Джевонса-двух авторов маржиналистской революции-к трактовке важнейших экономических концепций-денег и капитала. Разделяя эволюционную теорию происхождения денег и сходно понимая их сущность, они делают акцент на различной базовой функции денег, что придает в их учениях о деньгах разный оттенок природе ценности денег. Вновь сближаются позиции авторов в вопросе причин динамики ценности денег и рекомендаций относительно монетарной политики. Сходна у авторов и трактовка капитала как гомогенного фонда для генерирования будущих доходов с акцентом у У. Ст. Джевонса в сторону функции капитала как обеспечения текущих потребностей рабочих, а у К. Менгера-на субъективность помещения какого-либо вида капитальных благ в ту или иную производственную цепочку в зависимости от конечной потребности человека.

Discourse-P, 2019

Институт философии и права Уральского отделения Российской академии наук, кандидат философских наук, старший научный сотрудник отдела философии,

RUDN Journal of Sociology, 2018