Academia.edu no longer supports Internet Explorer.
To browse Academia.edu and the wider internet faster and more securely, please take a few seconds to upgrade your browser.
2016, Беларускі гістарычны часопіс.
Статья посвящена анализу выявленных автором неизвестных ранее планов и карт с изображением Мирского замка и его окрестностей, в то время, когда им владели кн. Витгенштейны и кн. Гогенлоэ.
2023
На підставі інвентарів Меджибізької волості, топографічних планів та інших документів у статті наводиться розташування, опис споруд та ботанічний опис так званого «італійського саду», який належав власникам міста Меджибожа у XVIII ст. Подаються задокументовані обставини його створення та свідчення його наявності в містобудівній структурі меджибізького передмістя. Зазначаються відмінності саду в Меджибожі від класичних італійських садів. Також на підставі архівних документів доводиться неспроможність припущень про влаштування в Меджибізькому замку резиденції у стилі романтизму. Витяги з документів наводяться мовою оригіналу і в українському перекладі. There is a widespread opinion in local history and some scientific publications that in the 18th century, especially in the ownership of the Czartoryski princes, Medzhybizh castle was transformed into a luxury romantic residence. The decorative garden was allegedly created as a result of Izabella Czartoryska interest in English parks, as a continuation of the architectural program of the main residence in Pulawy. There is even a statement that the garden was arranged in the inner territory of Medzhybizh castle. Nonetheless, the inventories of the Medzhybizh estate indicate that during the 18th century, Medzhybizh castle was utilized not for residential purposes, but also for economic and occasionally military purposes. The notion of a grandiose ornamental garden at the Medzhybizh castle is merely an adaptation of the romantic descriptions of the real romantic park at the Czartoryski main residence called Pulawy (in Poland). Only the Polish researcher Rafal Nestorow has provided real information about the existence of the Medzhybizh garden, which was called the Italian garden. TThis garden was established by Jan Baptista Dessieur in the year 1713. Nestorows research is based on archival documents obtained from the library of Princes Czartoryski in Kraków (Poland). Nonetheless, in his perspective, the precise location of this “Italian garden” remains ambiguous. This article extends and clarifies the research initiated by R. Nestorow. The archival inventories from the 1750s provide a thorough description of the "Italian garden" near the Medzhybizh castle, which was not located in the town of Medzhybizh, but in a nearby suburb called Stawnica. The article explains the location, description of buildings, and list of plants in the so-called “Italian garden”, which belonged to the owners of the Medzhybizh in the 18th century. The differences between this garden and the classic Italian landscape are also explained. The location of the Italian garden surrounding the castle and the streets of the modern Stawnica is revealed by archival maps of Medzhybizh from the 18th and 19th centuries. The article explains where the Italian garden is, what houses it has, and what plants it has. The garden was owned by the Medzhybizh family in the 18th century. The elucidation of the distinctions between this garden and the traditional Italian landscape is also provided.
Волкаў М. Архітэктура Старога замка ў Гродна ў XVI – XVIII стст.: выгляд і прызначэнне збудаванняў размешчаных уздоўж нёманскай сцяны / The architecture of Hrodna Old castle in 16th – 18th: view and function of buildings along the Nioman wall // Беларускі гістарычны часопіс. – 2015. – №11. – С. 5-22.
Старожитності Лукомор'я, 2020
Стаття присвячена дослідженню топографії фортеці та міста Кілії протягом 1650-х – 1790-х рр. на підставі описів та цілої низки графічних документів. В ній узагальнені відомі описи мандрівників-сучасників, але особливу увагу було приділено аналізу та публікації графічних джерел, що репрезентовані художніми малюнками, картами та планами, виконаними переважно військовими топографами та інженерами. З перших найбільш відомий пейзаж Кілії німецького торгівця Н.Е. Клеємана 1768 р., аналіз якого показав, що він не є повністю автентичним зображенням. Картографічних документів по темі відомо понад 20, з них опубліковано не більше половини, а цінними й інформативними є лише 5-6. Вони складаються з трьох хронологічних груп, які відображають ситуацію у 1770 р., 1790 р. і у 1794 р. За планами, перспективами та видами (профілями) вдалося досить повно уявити та описати конструкцію Старої фортеці Кілії та планіграфію її околиць, а також уточнити локалізацію низки об’єктів: веж, брам, мечетей, церков...
Вестник Тюменского ГУ, 2024
В статье выстроена хронология последовательного правления мервских ханов 19 века.
На підставі наново виконаного перекладу опису «двору Меджибізького» за оригіналом 1754 р. та у світлі інвентарів Меджибожа середини XVIII ст. реконструюється вигляд одного з міських маєтків. Місце розташування садиби локалізується завдяки її комунікації з костелом св. Трійці. Висловлюється гіпотеза, що власником описаного маєтку є Меджибізький деканат Кам’янецької дієцезії, який утворено після 1717 р.
Средние века. Вып. 82 (4), 2021, с. 138–147.
Колт XIII в. з археалагічных даследаванняў Свіслацкага замка, 2017
КОЛТ ХІІІ ст. З АРХЕАЛАГІЧНЫХ ДАСЛЕДАВАННЯЎ СВІСЛАЦКАГА ЗАМКА Аннотация. Рассматривается уникальная находка, которая была выявлена во время археологических раскопок городища Свислочь на Средней Березине (д. Свислочь, Осиповичский район, Могилёвская область). Это городище является важным пунктом на торговых путях, которые проходят по рекам Березина и Свислочь. Представлены краткая характеристика и описание памятника, его размещение и роль в период существования поселения. Основное внимание уделяется золотому колту, найденному во время раскопок в 2006 г. около сожженной деревянной постройки середины ХІІІ в. Анализируются технологические особенности при изготовлении подобных изделий.
The article is devoted to the unknowing inventory of Hrodna Castle of 1675
Current Issues in Research, Conservation and Restoration of Historic Fortifications, 2022
Цією статтею до наукового обігу вводяться документальні відомості про структуру, стан, функціональне призначення та фактичне використання комплексу фортифікаційних, житлових та господарчих споруд Меджибізького замку у другій половині XVIII ст. Для цього публікується адаптований до сучасного правопису польський текст інвентарних описів Меджибізького замку 1763, 1765, 1767 рр. та його паралельний переклад українською мовою. Зазначені господарчі документи усувають низку припущень щодо функціонування Меджибізького замку у XVIII ст., які впродовж десятиліть сприймалися як усталені факти. Зокрема, очевидним є використання замкових споруд для господарчих потреб економії Меджибізького ключа, а не в якості «романтичної резиденції» князів Чарторийських. Водночас зберігаються певні військові функції замкового комплексу. З'ясовується конкретне призначення більшості приміщень палацу та інших замкових будівель. З послідовного опису приміщень та їхнього опорядження з'ясовується, що за винятком кількох невеликих змін замок від XVIII ст. не зазнав суттєвих перебудов і зберігся до наших днів практично у тому ж вигляді, у якому його описано в інвентарях 1760-х рр. Водночас деякі будівельні елементи (частина вікон, дверей, стелі, підлоги) на другу половину XVIII ст. також є доволі архаїчними, що свідчить про відсутність модернізацій впродовж тривалого періоду. Текст інвентарів супроводжується коментарями до особливостей та відмінностей між документами різних років, Глосарієм архаїчних та локальних слів, малопоширених термінів. This article introduces documentary information about the structure, condition, functional purpose and actual use of the fortification complex, residential and economic buildings of the Medzhybizh castle in the second half of the 18th century. For this purpose, the text of the inventory descriptions of Medzhybizh castle in 1763, 1765, 1767 in Polish, adapted to modern spelling, and its parallel translation in Ukrainian are published. Until nowadays, in scientific publications about Medzhybizh Castle, there are many assumptions and myths about the arrangement of Medzhybizh Castle, which are not taken from documentary sources, but from popular publications in magazines of the 19th century. Famous researchers of the 20th century (Lohvyn, Lopushynska) and subsequent authors were again guided mainly by their assumptions and not by archival documents. As a result, a false impression was created that Medzhybizh Castle in the 18th century was significantly rebuilt as a romantic residence of...
Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій. № 8 (1). Київ, 2020. C. 73-79., 2020
SONGS AND POEMS OF THE “BIG CITY”: TO THE QUESTION OF CULTURE AND LIFE OF MARIUPOL IN THE FIRST HALF OF THE 19TH CENTURY Тhere are several fragments of Іtalian, Russian and Ukrainian folk songs and poems among various texts, written with Greek letters, in the Urum manuscript dating from the first half of the 19th cent. The very presence of such texts, the character of their transcription indicate the spread of ІItalian, Russian and Ukranian song culture and, in some degree, literature among the Turkish speaking Greeks of Mariupol in the first decades of their residence in Azov region. Урумський рукопис першої половини ХІХ ст. серед різноманітних матеріалів, записаних грецькими літерами, містить декілька текстів, що являють собою уривки італійських, українських і російських народних пісень та віршів. Наявність такого роду текстів, характер їхнього запису свідчать про поширення серед тюркомовних греків Маріуполя італійської, української і російської пісенниx культур та почасти художньої літератури вже в перші десятиліття їх перебування в Надазов'ї.
Оляніна С. Світове дерево на царських вратах: до інтерпретації символічного задуму українського іконостаса XVII–XVIII ст. // Наукові записки НаУКМА. Теорія та історія культури / Національний університет "Києво-Могилянська академія". – К.: ВПЦ НаУКМА, 2016. – Т. 179. – С. 32–41.
У статті розглянуто царські врата українських іконостасів XVII–XVIII ст., композиція яких містить мотив Світового дерева, та запропоновано реконструкцію їхнього сенсу. Виявлено, що опорядження царських врат з мотивом Світового дерева та інтегрованими в його структуру іко-нами «Благовіщення» і євангелістів представляло образ істинної картини світу, оновленого після Хресної Жертви Спасителя. Така композиційна формула з'являється в Україні у XVII ст. в контек-сті міжконфесійної полеміки; зникнення зовнішніх чинників, які призвели до появи цієї композиції, пояснює поступове припинення її використання в іконографії царських врат іконостасів у XVIII ст.
(082) ББК 63.3(4Беи) М63 М63 Мір на скрыжаванні нацыянальных культур: мінулае і сучаснасць : Матэрыялы навук.-практ. канф. (Мірскі замак, 19-20 верасня 2019 г.) / рэдкал.: А. Ч. Лойка [і інш.].-Мір : Музей «Замкавы комплекс «Мір», 2022.-180 с. : іл. ISBN 978-985-90418-7-7. У зборнік уключаны паведамленні, якія былі агучаны падчас навукова-практычный канферэнцыі «Мір на скрыжаванні нацыянальных культур: мінулае і сучаснасць», якая была прымеркаваная да 585-годдзя першай пісьмовай згадкі паселішча. Выданне будзе цікавае навукоўцам, выкладчыкам, музейным спецыялістам, студэнтам, а таксама ўсім, хто цікавіцца гісторыяй краіны і музейнай справай. УДК [94+008](476.6-22Мір)(082) ББК 63.3(4Беи)
Экспедыцыя працягласцю ў жыццё, 2021
Мiнск «Колорград» 2021 УДК [[902+737](476)(092)+929Плавінскі](082) ББК 63.4(4Беи)я43 Э41 Укладанне і навуковая рэдакцыя: кандыдат гістарычных навук, дацэнт, загадчык кафедры сацыяльна-гуманітарных навук і ўстойлівага развіцця Міжнароднага дзяржаўнага экалагічнага інстытут імя А.Д. Сахарава Беларускага дзяржаўнага ўніверсітэта М. А. Плавінскі; загадчык вучэбнай лабараторыі музейнай справы гістарычнага факультэта Беларускага дзяржаўнага ўніверсітэта В. М. Сідаровіч Р э ц э н з е н т ы : кандыдат гістарычных навук, загадчык аддзела археалогіі Кіева Інстытута археалогіі Нацыянальнай акадэміі навук Украіны У. Г. Івакін; кандыдат гістарычных навук, загадчык аддзела сярэднявечнай археалогіі Інстытута археалогіі Расійскай акадэміі навук У. Ю. Каваль; кандыдат гістарычных навук, дацэнт, загадчык аддзела археалогіі сярэдніх вякоў і Новага часу Інстытута гісторыі Нацыянальнай акадэміі навук Беларусі В. І. Кошман
Мистецтвознавство України, 2019
У контексті дослідження циркового мистецтва на західноукраїнських землях у складі імперії Габсбургів автором у хронологічній послідовності простежено та проаналізовано відображення історії і процесів розвитку «циркових» мистецтв з найдавніших часів у друкованих джерелах кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ століття: науковій літературі, енциклопедіях, дослідницьких есе, мемуаристиці, періодичній пресі. Досліджено навчальні посібники з верхової їзди та гімнастичних мистецтв ХVI–ХІХ століття. Представлено ілюстрації з друкованих видань ХVІІ–ХІХ століття. З’ясовано, що мистецтва, представлені на арені цирку Нового часу, описувались, зображувались і досліджувались європейськими авторами більше трьох століть тому. Більшість використаних автором джерел вперше введено до циркознавчого дискурсу. цирк; циркове мистецтво; циркові жанри; історія цирку; історіографія цирку; витоки циркового мистецтва; гімнастичне мистецтво; мистецтво верхової їзди Поспелов О. А. Цирковое искусство как объект исторического исследования (ХVIІІ — первая половина XIX века) В контексте исследования циркового искусства на западноукраинских землях в составе империи Габсбургов автором в хронологической последовательности прослежено и проанализировано отражение истории и процессов развития «цирковых» искусств с древнейших времен, в печатных источниках конца XVIII — первой половины XIX века: научной литературе, энциклопедиях, исследовательских эссе, мемуаристике, периодической печати. Исследованы учебные пособия по верховой езде и гимнастическим искусствам ХVI–XIX веков. Представлены иллюстрации из печатных изданий XVII–XIX столетий. Выяснено, что искусства, представленные на арене, описывались, изображались и исследовались европейскими авторами более трех веков назад. Большинство использованных автором источников впервые введены в цирковедческий дискурс. Ключевые слова: цирк, цирковое искусство, цирковые жанры, история цирка, историография цирка, истоки циркового искусства, гимнастическое искусство, искусство верховой езды Pospielov O. Circus Art as an object of historical research (the 18th — first half of the 19th century) The reflection of the history and the processes of the development of Circus Arts from the Ancient times, in the printed sources of the late 18th — first half of the 19th centuries — scientific studies, encyclopedias, research essays, memoirs, periodicals — have been tracked and analyzed in chronological order, as a part of the research of Circus Art at the Western Ukrainian lands at the time that they were a part of the Habsburg empire. The 16th — 19th centuries’ handbooks on Equestrian Art and Gymnastic Art have been researched. Illustrations from the 17th — 19th centuries’ printed sources are being presented. It turns out that the arts and genres presented at the arena of the modern Circus have been described, depicted and studied by the European authors more than three centuries ago. Most of the sources used by the author are being introduced into the Circus Arts’ research discourse for the first time. Keywords: circus, circus art, circus genres, the history of the circus, circus historiography, the origins of circus art, gymnastic art, equestrian art.
Острозький краєзнавчий збірник, 2018
The article publishes the results of the study of the historical geography of land ownership of the Vorya «volost» (administrative formation resembling “hundreds” of Domesday Book (1085)), located 40 km northeast of Moscow. 52 acts of the XV century have been preserved on the territory of the «volost», which makes it promising for the study of land ownership. In the article, based on the description of 1542/1543, the core of the ancient princely lands (the village of Vvedenskoye and adjacent territories) is reconstructed. In addition, the location of the "service" lands is established, which by 1542/1543 were distributed to landowners. Localization of the data of 1542/1543 is based on the materials of the General Survey (1760-1770-ies.) as well as the boundary books of Vasily Fedorovich Yelchin and Konstantin Shorin 1680 – 1681 and Andrei Yuryevich Bestuzhev and Vasily Domashnev 1680. В статье публикуются результаты изучения исторической географии землевладения волости Воря, располагавшейся в 40 км к северо-востоку от Москвы. По территории волости сохранилось 52 акта XV в., что делает ее перспективной для исследования землевладения. В статье на основе описания 1542/1543 г. реконструируется ядро древних княжеских земель (село Введенское и прилегающие территории). Кроме того устанавливается местоположение «служних» земель, которые к 1542/1543 г. были розданы помещикам. Локализация данных 1542/1543 г. опирается на материалы Генерального межевания (1760-1770-е гг.) а также межевых книг Василия Федоровича Елчина и Константина Шорина 1680 – 1681 гг. и Андрея Юрьевича Бестужева и Василия Домашнева 1680 г
The Belarusian part of the Dvina region in the Early Modern Age should be considered as a separate theater of operations, and for determining the military potential of fortifications in this region and consider them as an integral system, the most convenient is the study of arsenals. Thus, we obtain quantitative data for comparative analysis. The main fortresses in this region were Polack and Viciebsk, the rest of the castles were significantly inferior to them in armament. During the Livonian War (1558–1582), the arsenals were significantly replenished and modernized, which allowed the GDL to maintain control over part of the region despite the loss of Polack in 1563. From the end of the 16th to the middle of the 17th century the armament of the fortresses was not replenished, which was associated with the idea of the greater importance of the field army. After the war of 1654–1667 the degradation of the arsenals of fortresses in the region is clearly visible, which was due to the lack of funds for the maintenance of fortifications and the general crisis of military affairs in the Grand Duchy of Lithuania and the Commonwealth.
2012
Чернигов в ХІХ-начале ХХ ст.: формирование городской среды В статье исследовано формирование городской среды Чернигова в ХІХ-начале ХХ вв., в частности проанализировано становление инфраструктуры города, формирование сети улиц, освоение городского пространства, охарактеризован процесс модернизации города, изменения в социокультурной сфере.
Аўсейчык У.Я. Стараверы Беларусі на этнаграфічных і гістарычных картах ХІХ – пачатку ХХІ ст. / У.Я. Аўсейчык // Беларускае Падзвінне: вопыт, методыка і вынікі палявых і міждысцыплінарных даследаванняў: зб. арт. VI міжнар. навук. канф., Полацк, 28–29 крас. 2022 г. / Полац. дзярж. ун-т; пад агульн. рэд. А.І. Корсак (адк. рэд.), У.Я. Аўсейчыка. – Наваполацк: Полац. дзярж. ун-т імя Еўфрасінні Полацкай, 2023. – С.124-131.
Loading Preview
Sorry, preview is currently unavailable. You can download the paper by clicking the button above.