Videos by Oleksandr Zabirko
Russlands Position in der geopolitischen Imagination ist instabil. In der frühen Neuzeit war Russ... more Russlands Position in der geopolitischen Imagination ist instabil. In der frühen Neuzeit war Russland der Norden, erst im Zuge westeuropäischer Aufklärungsdiskurse wurde es als Osten imaginiert. Seit etwa 1800 aber ist auch für die russischen Eliten selbst ihre Verortung im Osten zu einem Grundbestandteil des Selbstverständnisses geworden. Die Expansion Russlands wurde unterschiedlich begründet: gen Osten stand Zivilisation gegen Natur, während bei der Südexpansion komplexere diskursive Strategien zum Tragen kamen, die wir in unserem Vortrag genauer betrachten möchten. Theoretisch stützen wir uns auf die Schriften von Madina Tlostanova, die Russland als sekundäres, janusköpfiges Imperium beschreibt, das westliche Nord-Süd-Abgrenzungen übernimmt und so eher implizit zu einem zweiten, ‚armen‘, Norden wird. In Fallstudien wollen wir zwei unterschiedliche russische Nord-Süd-Modelle kontrastieren, in deren Rahmen die Ukraine und der Kaukasus (bes. Georgien), als Süden entworfen wurden. 15 views
"Die Weiße Garde" ist der große Kiew-Roman des 20. Jahrhunderts. Lebhaft und aus eigener Anschauu... more "Die Weiße Garde" ist der große Kiew-Roman des 20. Jahrhunderts. Lebhaft und aus eigener Anschauung schildert Michael Bulgakow die chaotische Bürgerkriegszeit zum Jahreswechsel 1918/1919, als seine Heimatstadt von Ukrainischen, Roten und Weißen Truppen umkämpft wird. Im Roman heißt Kiew nur DIE STADT - für Bulgakow ist sie die ewige Stadt, erbaut auf sieben Hügeln. Doch ist sein Buch auch 100 Jahre nach der Romanhandlung noch ein Wegweiser durch die Wirren der Geschichte? Deutlich wird: Der Schriftsteller und sein Text sind zum Gegenstand eines russisch-ukrainischen Kulturkampfes geworden, der nicht leicht zu entziffern ist. Der Topografie des Romans folgend trifft der Autor auf ehemalige Maidan-Aktivistinnen, die sich heute - Bulgakow im Gepäck - mit ihrer Stadt und der ukrainischen Identität beschäftigen. 6 views
Papers by Oleksandr Zabirko
Viktoriya Sereda (ed.): "War, Migration, Memory Perspectives on Russia's War Against Ukraine." Bielefeld: transcript., 2024
The article examines the rhetorical strategies used by both Russia and Ukraine to dehumanize thei... more The article examines the rhetorical strategies used by both Russia and Ukraine to dehumanize their opponents in the ongoing war. Focusing on the symbolic use of literary metaphors and media clichés, the paper explores how figures from popular culture serve as tools for simplifying and conceptualizing the conflict. It highlights the shift in war rhetoric following Russia’s full-scale invasion of Ukraine in 2022, which required both sides to update their enemy representations. The paper argues that figures like zombies and orcs, drawn from popular culture, not only function as insults but also as cognitive frameworks for processing the complexities of war.
Matthias Schwartz / Nina Weller (eds.) Appropriating History. The Soviet Past in Belarusian, Russian and Ukrainian Popular Culture. Bielefeld: transcript publishing., 2024
Chernobyl has been the subject of historical documentaries, crime thrillers, and haunting photo i... more Chernobyl has been the subject of historical documentaries, crime thrillers, and haunting photo installations – all focusing on both historical and ecological features of the nuclear catastrophe. Similarly, the gaming industry has been invoking the ghostly area of Chernobyl with striking regularity. This paper explores the representation of Soviet history and culture in the main instigator of this trend, the S.T.A.L.K.E.R. game series, which combines the elements of survival horror and ego-shooter against the backdrop of the Chernobyl nuclear disaster.
Martialische Terminologie und kämpferisches Auftreten sind in den christlichen heiligen Schriften... more Martialische Terminologie und kämpferisches Auftreten sind in den christlichen heiligen Schriften mannigfaltig beschrieben, materialisiert hat sich das Militärische aber kaum. Selbst Christus wird selten als Soldat (Christus miles) dargestellt. Christliche Soldaten bekamen Probleme, wenn sie in Kampfhandlungen töteten und dann nicht zur Kommunion durften. Schwerer wog allerdings ihre Weigerung, dem römischen vergöttlichten Kaiser zu opfern, was zahlreiche Märtyrertode verursachte. Erzählungen über diese Blutzeugen entstanden rasch, aber ihre ursprüngliche kriegerische Profession spielte nur eine untergeordnete Rolle. Das änderte sich in der spätrömischen und frühmittelalterlichen Zeit, als sowohl in der hagiographischen Darstellung als auch in der Ikonographie der Heiligen mehr und mehr militärische Attribute einsickerten. Parallel dazu entstanden in Regionen Europas Typen von Glaubenszeugen, die im Kampf gegen Heiden fielen (angelsächsische Könige und skandinavische Herrscher). Heilige als Träger und Stifter militärischer Stärke werden bis in die Gegenwart instrumentalisiert (z.B. Hl. Georg, Demetrios), und es entstehen neue Erzählungen von Märtyrern in der Moderne, die den kriegerischen Aspekt hervorstreichen. Im Rahmen der Tagung sollen Fragen zur Hagiographie, Sakraltopographie, Ikonographie und Gesellschaftsgeschichte diskutiert werden. Ein Schwerpunkt liegt dabei auf dem christlich geprägten östlichen Mittelmeerraum, aber die Verflechtungen mit dem westlichen und östlichen Europa, vor allem was die Translationen betrifft (z.B. Hl. Georg, Theodoros Teron), machen eine gesamteuropäische Perspektive notwendig. Diese Tagung wird in Zusammenhang mit der Ausstellung „Von Drachenkämpfern und anderen Helden: Kriegerheilige auf Ikonen“ (Ikonen-Museum Recklinghausen) (2. Oktober 2016 – 12. Februar 2017) konzipiert.
Palko, Olena and Férez Gil, Manuel. Ukraine's Many Faces: Land, People, and Culture Revisited, Bielefeld: transcript Verlag, 2023
The paper focuses on Ukraine’s most eastern industrial region known as Donbas, suggesting how int... more The paper focuses on Ukraine’s most eastern industrial region known as Donbas, suggesting how international and domestic perceptions have been heavily influenced by the so-called “Donbas myth”, constructed through local politics and literary works, and evaluates the role this region came to play within Ukrainian national politics and the country’s future.
In: "Entangled Religions" [ Special issue: "Whose Presence, Whose Absences? Decolonising Russian National Culture and History: Observations through the Prism of Religious Contact"], 2022
The paper explores the genealogy of the concept of Holy Rus' (or Holy Russia) in Russian literatu... more The paper explores the genealogy of the concept of Holy Rus' (or Holy Russia) in Russian literature and culture from the nineteenth century onward. An integral part of Russian sacred geography, Holy Rus' underwent some profound semantic transformations in order to become an epitome of religious and ethnic purity in the context of Russia's imperial expansion. Focusing on the literary manifestations of Russia's contacts with the ethnic and religious Other as well as on its struggle with the universalist claims of the European Enlightenment, the study highlights the colonial aspects of the notion of Holy Rus', thus questioning its potential of providing a viable 'indigenous' alternative to the Western epistemological hegemony. Finally, the paper offers a critical review of the present-day exploitation of Holy Rus' as a transcendental model of both a unifying national force and inter-confessional dialogue.
Lexicon of Global Melodrama [ edited by Heike Paul / Sarah Marak / Katharina Gerund / Marius Henderson].
Connexe Vol 5 (2019): Divided Memories, Shared Memories, Poland, Russia, Ukraine: History Mirrored in Literature and Cinema (edited by Korine AMACHER, Eric AUNOBLE, and Andrii PORTNOV), 2019
This article focuses on the representation of historical events in literary texts by pointing at ... more This article focuses on the representation of historical events in literary texts by pointing at the tension between their factual and fictional elements. The fable and the setting of Mikhail Bulgakov's novel The White Guard and his novel-based play The Days of the Turbins serve as examples. Almost one hundred years after its first (incomplete) publication, Bulgakov's novel remains an object of heated debates and is a pivot point for a broad range of current historical, ideological, and cultural clashes between Ukraine and Russia. Against this background, the sophisticated form of Bulgakov's narratives and the author's cult status encourage the reader to consider his works both as historical testimonies and poetic prophecies. More importantly, the historical contextualization of The White Guard and The Days of the Turbins goes far beyond their narrated time and the events of the year 1918: it also includes the ideology of smenovekhovstvo, the dramatic changes in Soviet politics of korenizatsiya and the self-identification of the intelligentsiya in the late Soviet era.
Lecke, Mirja; Zabirko, Oleksandr (Hgs.): Verflechtungsgeschichten. Konflikt und Kontakt in osteuropäischen Kulturen (Festschrift für Prof. Alfred Sproede). Münster: LitVerlag, 2016.
Lecke, Mirja; Zabirko, Oleksandr (Hgs.): Verflechtungsgeschichten. Konflikt und Kontakt i osteuro... more Lecke, Mirja; Zabirko, Oleksandr (Hgs.): Verflechtungsgeschichten. Konflikt und Kontakt i osteuropäischen Kulturen (Festschrift für Prof. Alfred Sproede). Münster: LitVerlag, 2016.
"Україна Модерна", № 25 / 2018: "Економічні еліти України в історико-порівняльній перспективі", 2018
У доповіді «Наука як покликання» (1917) класик німецької соціології Макс Вебер влучно назвав моде... more У доповіді «Наука як покликання» (1917) класик німецької соціології Макс Вебер влучно назвав модерне, секуляризоване та бюрократизоване суспільство тогочасної Европи «звільненим від чарів» (нім. entzaubert, англ. disenchanted). Якщо прийняти таке метафоричне означення, слід визнати, що цілі жанри сучасної літератури-від магічного реалізму до фентезі-спрямовані на повторне (хоча й фіктивне) «зачарування» світу і, отже, унаочнюють потужний антимодерний поштовх у сучасній культурі. Однак фантастичні елементи, форми й моделі, вка-зуючи на «природні» обмеження раціональности та часто підважуючи саму можливість об'єктивного, реалістичного світо сприйняття, водночас спрямовані, як правило, на розширення свідомости читача та принаймні потенційно дозволяють по-новому поглянути на наявні суспільні, політичні й культурні проблеми «реального» світу. Отже, для суспільнознавчого аналізу цінність мають не тільки літератур-ні твори, які виконують традиційні функції «реалістичного опису», соціяльної критики й естетичного обрамлення певних суспільних феноменів, але й ті з них, що пропонують істотно інший підхід-зокрема переміщуючи ці феномени в простір фантастики, гротеску або (пост)модерної мітології. Саме до цієї останньої категорії літературних творів належать романи «Дванадцять обручів» (2003-04) Ю. Андруховича та «Ворошиловград» (2010) С. Жадана, які, безумовно, не є стереотипними, натуралістични-ми оповіданнями про життя пострадянської еліти, а натомість пропону-ють постмодерну антологію типів, мотивів та сюжетів, серед яких, однак, важливе місце посідають демонічні фігури олігархів. Попри свою композиційну значущість, ці фігури, однак, не є конкретними дійовими особами, а з'являються у вигляді фантасмагоричних образів, чия дієвість тдієздатність (agency) проявляється лише через контрольовані ними дискурси – «грошей», «влади» та «насильства», з якими стикаються головні герої романів. Конфлікт між переможцями пострадянської трансформації (олігархами), її невдахами («творчою інтеліґенцією» та колишнім «робітничим класом») відбувається в марґіналізованому контексті, створеному через ефект «відчуження»: з одного боку, сюжети та дії романів глибоко закорінені в часопросторі й реґіональній мітології двох культурних полюсів сучасної України – Галичини й Донбасу, але, з другого боку, самі суспільні конфлікти відбуваються тут не так у реальному просторі, як у псевдореальності потойбічного життя, марення та сну. Така техніка оповідання дозволяє окреслити не лише суспільно-політичний, але й метафізичний вимір пострадянської олігархії. Між тим попри фантастичне та іронічне «відчуження», саме літературна форма та жанрова модель обох романів дозволяє зробити узагальнення на межі літературної та позалітературної реальности: на відміну від nouveau riche в творах дев’ятнадцятого та першої половини двадцятого століть постмодерний олігарх не актуалізує образ «нової людини» та не уособлює переможну ходу високотехнологічного модерну – навпаки він виступає аґентом демодернізації та архаїзації, речником кланового суспільства та провідником магічної свідомости. Саме пострадянський
олігарх стає тим ірраціональним елементом, який знову «зачаровує» модерний світ Вебера.
Ключові слова: олігархія; економічна еліта; літературне моделювання; «зачарування»; архаїзація
The Ideology and Politics Journal: "Post-Soviet Transit and Demodernization", 2018
The various genres of speculative fiction elaborate models for aesthetic "re-enchantment" of the ... more The various genres of speculative fiction elaborate models for aesthetic "re-enchantment" of the world, in which the role of programmatically irrational and fantastic elements ranges from the uncanny menace to the aesthetic ideal. While in the Western fiction the literary tropes of time travel, monsters or sorcery function as the elements of the unreal " secondary world " and thus construct a distance between the fantastic and the mundane, contemporary Russophone authors exploit the generic conventions of fantasy or science fiction in order to suggest a continuity between fiction and reality. Focusing on geopolitical and social modeling in post-Soviet speculative fiction, the paper claims that the images of the Other, the archaic communal structures and the transformations of historical time provide here an aesthetic ground for a large patriotic consensus of a community united by common resentment.
By looking at the literary field in Russia the article offers an interpretation of how authoritar... more By looking at the literary field in Russia the article offers an interpretation of how authoritarian rule is legitimated in post-Soviet space. Drawing on three examples of contemporary Russian fiction, the authors show how literature can support government discourses about the primacy of state control and security guarantees over freedom and political change.
In: Haustein-Bartsch, Eva (Hrsg.): Von Drachenkämpfern und anderen Helden: Kriegerheilige auf Ik... more In: Haustein-Bartsch, Eva (Hrsg.): Von Drachenkämpfern und anderen Helden: Kriegerheilige auf Ikonen (Katalog zur Ausstellung im Ikonen-Museum Recklinghausen). Eikon, 2016, S. 33 – 50.
Der Beitrag untersucht die literarische Genealogie der Narrative über die russisch-orthodoxen Kriegerheiligen, ihre Entwicklung von profanen Heldenepen (Hl. Ilija aus Murom) über Märtyrerlegenden (Boris und Gleb) bis hin zu patriotischen Meistererzählungen (Hl. Fürst Aleksandr Nevskij) sowie die Instrumentalisierung dieser Narrative im gegenwärtigen politischen Diskurs Russlands. Als literarisch erprobte Kriegerideale, die im Spannungsverhältnis zwischen Nationalisierung der Religion und Sakralisierung der Nation ihre rhetorische Wirkungsmacht entfalten, beeinflussen diese hagiographischen Darstellungen nicht nur die religiöse Identität des Landes, sondern versuchen auch die stets aktuellen Fragen nach der Gerechtigkeit im Krieg und nach der moralischen Beurteilung militärischer Konflikte zu beantworten. Der Fortbestand und die Bedeutung dieser modelhaften Darstellungen wird abschließend anhand der symbolischen Rolle der Kriegerheilige im aktuellen militärischen Konflikt zwischen Russland und der Ukraine erläutert.
in: Heinz-Gerhard Justenhoven (Hrsg.): Kampf um die Ukraine. Ringen um Selbstbestimmung und geopolitische Interessen. Nomos Verlag., 2018
Bundeszentrale für Politische Bildung, 2023
Russkij mir als geopolitische Konzeption vereint Strömungen des antiwestlichen, antiliberalen und... more Russkij mir als geopolitische Konzeption vereint Strömungen des antiwestlichen, antiliberalen und neoimperialen russischen Denkens. In ihrer jüngsten Manifestation bietet die Idee eine Legitimationsgrundlage für die Invasion der Ukraine und beeinflusst das ideologische Klima in der Russischen Föderation.
«Русский мир» как геополитическая и идеологическая концепция стал приста-
нищем для целого ряда в... more «Русский мир» как геополитическая и идеологическая концепция стал приста-
нищем для целого ряда весьма разнородных течений русской антизападной и
неоимперской мысли, объединенных, как правило, идеей «особого пути» России
как государства и русского народа как исторически сложившейся общности. Не-
смотря на то, что сама геополитическая утопия «русского мира» возникла отно-
сительно недавно, ее базовые метафоры, символы и риторические приемы ухо-
дят корнями в имперскую идеологию 19-го века. Вобрав в себя целый сонм раз-
личных идеологем и концептов (начиная от литературных образов русской клас-
сики и евразийских идей межвоенного периода, заканчивая советским велико-
державным пафосом и поиском «национальной идеи» в послесоветской России),
формула «русского мира» сегодня перешла в сферу политической практики, став
с одной стороны легитимирующим принципом неофициального российского во-
енного вторжения в Украину, а с другой – формулой в значительной мере опре-
деляющей идеологическую атмосферу в самой России.
"Russkij mir" als geopolitische Konzeption vereint eine Reihe verschiedener Strömungen des antiwe... more "Russkij mir" als geopolitische Konzeption vereint eine Reihe verschiedener Strömungen des antiwestlichen, antiliberalen und neoimperialen russischen Denkens. Die tragenden Säulen dieses imaginierten von Russland dominierten Raums sind vor allem russische Sprachkultur und Geschichtsbewusstsein und nicht zuletzt emotional aufgeladene Symbole wie die "heilige Rus".
Zabirko, Oleksandr; Khrushcheva, Daria; Schwindt, Mark (Hg.): Figurationen des Ostens: Zwischen Literatur, Philosophie und Politik (Beiträge des 17. Jungen Forums Slavistische Literaturwissenschaft). Berlin: Frank & Timme, 2022, S. 81-91., 2022
The main object of this study comprises 7 textbooks on the “History of State and Law of Ukraine” ... more The main object of this study comprises 7 textbooks on the “History of State and Law of Ukraine” published after the year 2000. All of them had been recommended by the Ukrainian Ministry of Education to be used as standard textbooks in the legal faculties of high schools and universities, where the “History of State and Law” is a separate subject. However, the importance of the narratives presented in these books goes far beyond the strictly specialized education of future law specialists – more importantly, the texts exemplify a particular case of a post-Soviet country’s conceptualization of space, nation and legal order within the geographical and political borders of today’s Europe.
Продолжающаяся война в Украине является не только вооруженным конфликтом, но и столкновением иска... more Продолжающаяся война в Украине является не только вооруженным конфликтом, но и столкновением искаженных восприятий, мифов и эмоционально нагруженных нарративов, артикулируемых как с российской, так и с украинской стороны, но также активно использующихся в западном экспертном сообществе и масс-медиа. Поэтому, говоря о событиях в Украине последних двух лет, необходимо не упускать из виду и те риторические стратегии, которые активно используются для интерпретации и категоризации этого конфликта.
Uploads
Videos by Oleksandr Zabirko
Papers by Oleksandr Zabirko
олігарх стає тим ірраціональним елементом, який знову «зачаровує» модерний світ Вебера.
Ключові слова: олігархія; економічна еліта; літературне моделювання; «зачарування»; архаїзація
Der Beitrag untersucht die literarische Genealogie der Narrative über die russisch-orthodoxen Kriegerheiligen, ihre Entwicklung von profanen Heldenepen (Hl. Ilija aus Murom) über Märtyrerlegenden (Boris und Gleb) bis hin zu patriotischen Meistererzählungen (Hl. Fürst Aleksandr Nevskij) sowie die Instrumentalisierung dieser Narrative im gegenwärtigen politischen Diskurs Russlands. Als literarisch erprobte Kriegerideale, die im Spannungsverhältnis zwischen Nationalisierung der Religion und Sakralisierung der Nation ihre rhetorische Wirkungsmacht entfalten, beeinflussen diese hagiographischen Darstellungen nicht nur die religiöse Identität des Landes, sondern versuchen auch die stets aktuellen Fragen nach der Gerechtigkeit im Krieg und nach der moralischen Beurteilung militärischer Konflikte zu beantworten. Der Fortbestand und die Bedeutung dieser modelhaften Darstellungen wird abschließend anhand der symbolischen Rolle der Kriegerheilige im aktuellen militärischen Konflikt zwischen Russland und der Ukraine erläutert.
нищем для целого ряда весьма разнородных течений русской антизападной и
неоимперской мысли, объединенных, как правило, идеей «особого пути» России
как государства и русского народа как исторически сложившейся общности. Не-
смотря на то, что сама геополитическая утопия «русского мира» возникла отно-
сительно недавно, ее базовые метафоры, символы и риторические приемы ухо-
дят корнями в имперскую идеологию 19-го века. Вобрав в себя целый сонм раз-
личных идеологем и концептов (начиная от литературных образов русской клас-
сики и евразийских идей межвоенного периода, заканчивая советским велико-
державным пафосом и поиском «национальной идеи» в послесоветской России),
формула «русского мира» сегодня перешла в сферу политической практики, став
с одной стороны легитимирующим принципом неофициального российского во-
енного вторжения в Украину, а с другой – формулой в значительной мере опре-
деляющей идеологическую атмосферу в самой России.
олігарх стає тим ірраціональним елементом, який знову «зачаровує» модерний світ Вебера.
Ключові слова: олігархія; економічна еліта; літературне моделювання; «зачарування»; архаїзація
Der Beitrag untersucht die literarische Genealogie der Narrative über die russisch-orthodoxen Kriegerheiligen, ihre Entwicklung von profanen Heldenepen (Hl. Ilija aus Murom) über Märtyrerlegenden (Boris und Gleb) bis hin zu patriotischen Meistererzählungen (Hl. Fürst Aleksandr Nevskij) sowie die Instrumentalisierung dieser Narrative im gegenwärtigen politischen Diskurs Russlands. Als literarisch erprobte Kriegerideale, die im Spannungsverhältnis zwischen Nationalisierung der Religion und Sakralisierung der Nation ihre rhetorische Wirkungsmacht entfalten, beeinflussen diese hagiographischen Darstellungen nicht nur die religiöse Identität des Landes, sondern versuchen auch die stets aktuellen Fragen nach der Gerechtigkeit im Krieg und nach der moralischen Beurteilung militärischer Konflikte zu beantworten. Der Fortbestand und die Bedeutung dieser modelhaften Darstellungen wird abschließend anhand der symbolischen Rolle der Kriegerheilige im aktuellen militärischen Konflikt zwischen Russland und der Ukraine erläutert.
нищем для целого ряда весьма разнородных течений русской антизападной и
неоимперской мысли, объединенных, как правило, идеей «особого пути» России
как государства и русского народа как исторически сложившейся общности. Не-
смотря на то, что сама геополитическая утопия «русского мира» возникла отно-
сительно недавно, ее базовые метафоры, символы и риторические приемы ухо-
дят корнями в имперскую идеологию 19-го века. Вобрав в себя целый сонм раз-
личных идеологем и концептов (начиная от литературных образов русской клас-
сики и евразийских идей межвоенного периода, заканчивая советским велико-
державным пафосом и поиском «национальной идеи» в послесоветской России),
формула «русского мира» сегодня перешла в сферу политической практики, став
с одной стороны легитимирующим принципом неофициального российского во-
енного вторжения в Украину, а с другой – формулой в значительной мере опре-
деляющей идеологическую атмосферу в самой России.
Зрештою й сама ця «моральна криза» в свою чергу видається певним відгалуженням більш загальної європейської проблеми самоідентифікації, що її зараз переживає Старий Світ. Парадоксальним чином саме Україна, сама того не бажаючи і часто не усвідомлюючи, може опинитися в центрі дебатів про ідентичність Європи, отже наприкінці статті я спробую окреслити деякі конкуруючі тенденції, які й визначають альтернативи такого європейського самоусвідомлення та спробую визначити роль України в кожній із цих концепцій.
- sowjetischer und russischer sowie polnischer Literatur – unter anderem Turgenev, Dostoevskij, Miłosz und Herbert
- Animal Studies, Ökokritik und Umweltbewegung
- dem Umgang mit Krieg und Genozid im postjugoslawischen Raum
- Medien der Erinnerung
- Stereotypen in der wechselseitigen, interkulturellen Wahrnehmung und ihrem Ausdruck in der E- und U-Kultur.
Die Autorinnen und Autoren demonstrieren den ungebrochenen Facettenreichtum der Slavistik. Dass das Fach für die Zukunft bestens gerüstet ist, beweisen sie im Rahmen des Jungen Forums Slavistische Literaturwissenschaft.
However, the disappearance of the “great” Soviet society was not as rapid as the changes in the political realm. The new societies of Eastern Europe and Northern Eurasia faced tectonic transfor- mations, which led to a flourishing of different phenomena related to ideology.
Mit den Beiträgen von: Martin Brusis, Inna Chuvychkina, Jan Matti Dollbaum, Oleksandra Keudel, Margarete Zimmermann, Anne Liebig, Alina Strzempa.
Anmeldung unter: [email protected]