Papers by Sergii Golovashchenko
Вивчення вітчизняної традиції православних біблієзнавчих досліджень виявляється важливим не лише ... more Вивчення вітчизняної традиції православних біблієзнавчих досліджень виявляється важливим не лише з боку інституційної еволюції цього феномена, але й з боку висвітлення персональних дослідницьких практик. Виявлення особливостей освоєння сакрального тексту, домінантного для нашої релігійної культури, спонукає враховувати світосприйняття по-православному віруючих дослідників Біблії, які розглядали її насамперед як Святе Письмо власної конфесії. Саме через цю призму осягаються їхні ідейні та моральні мотиви, теоретичні позиції та конкретні дослідницькі техніки.
Йдеться про виявлення підстав для формування протягом кількох останніх століть власної ідентичності вітчизняного православного біблієзнавства, його релігійної та науково-дослідницької специфіки. Свого часу ця проблема
об’єктивно постала у процесі трансформації традиційних православних церковних практик, що відбувалася протягом усієї новочасної доби під впливом контакту з католицьким та протестантським богослов’ям.
У цьому артикулі розкривається значення повстання та еволюції української традиції розвитку Біблі... more У цьому артикулі розкривається значення повстання та еволюції української традиції розвитку Біблії як священного тексту та водночас явища літературного.
Докладно розглянуті особливості побутування Святого Письма в церковному й культурному житті України домогилянської та ранньомогилянської доби. Підкреслена взаємодія вітчизняного і європейського досвіду.
Схарактеризована традиція поширення перекладів Біблії народною мовою. Тут відзначені пошуки українською людністю релігійної та етнічної тожсамості в європейському контексті.
Проаналізовані релігійна та культурна атмосфера, в якій тривало поширення Святого Письма в домогилянську та ранньомогилянську добу: конфесійні та суспільно-культурні умови, інтелектуальна ситуація, герменевтика та дидактика вивчення й викладання Біблії старими українськими книжниками.
Окремо відзначені такі особливості сприйняття київськими інтелектуалами різноконфесійної європейської біблієзнавчої спадщини, як толерантність та прагматизм.
У цій статті автор розвиває висловлену раніше думку про важливість вивчення персональної репрезен... more У цій статті автор розвиває висловлену раніше думку про важливість вивчення персональної репрезентації дослідницьких і дидактичних практик у царині вітчизняного біблієзнавства, зокрема в Київській духовній академії. Дослідження саме в такому аспекті уможливлене через застосування біографічного підходу в гуманітарних студіях. Біблійні студії у КДА постають як дослідницька та освітня традиція, формована й утримувана не лише інституційно, а й на перетині «життєвих світів», «життєвих історій» конкретних вихованців і професорів. Наведено приклади реконструкції їхніх наукових, богословських і педагогічних біографій. Привернуто увагу до ще досі не опрацьованих архівних документів, які розкривають персональні механізми наукового пошуку та богословської творчості видатних київських біблієзнавців. Ключові слова: Біблія, біблійні студії, біблійна освіта, наука, богослов'я, біографічний підхід у гу-манітарних студіях, Київська духовна академія.
Golovashchenko S.I. Biblical Studies in the Kiev Theological Academy
(the 19th and early 20th cen... more Golovashchenko S.I. Biblical Studies in the Kiev Theological Academy
(the 19th and early 20th centuries): Evolvement and Development, –
Manuscript.
Thesis for doctor of philosophy degree in specialization 09.00.11 – religious
studies. – National Pedagogical Dragomanov University. – Kyiv, 2015.
For the first time in the Ukrainian academic research, this dissertation
reconstructs the biblical studies at the Kiev Theological Academy in the 19th and
early 20th centuries, examining it as a holistic system of academic studies and
teaching and as an integral component of theological academic culture. It reviews
the prerequisites, the historical, cultural, educational and religious context, and the
ideological and institutional factors that contributed to the evolvement of the
KThA during the period in question with regard to both academic and popular
discourses in the study and exploration of the Bible.
By introducing into the academic use and undertaking a systemic analysis a
wide range of hardly ever researched Biblical studies, academic institutional
documents, and original works, the dissertation outlines for the first time a pool of
resource literature for research of the Kyiv theological and academic Biblical
studies of the 19th and early 20th centuries. The dissertation examines the
teaching, research and theological study experiences of outstanding biblical
scholars of the Kiev Theological Academy of the given period, such as Bishop
Filaret (Filaretov), S. M. Solsky, Ya. A. Olesnytsky, F. Ya. Pokrovsky,
A. S. Tsarevsky, Archbishop Vasiliy (D. I. Bohdashevsky), V. P. Rybinsky,
O. O. Glagolev and others.
By analyzing the theoretical heritage of the leading biblical scholars of the
KThA, the dissertation outlines a range of key issues and genre structures of the
specialized studies and identifies their academically significant results in specific
areas of biblical studies, namely biblical isagogics and exegesis, biblical
archaeology, and textual, philological, literary and historical critique of the Bible.
The academic teaching of biblical knowledge at the Kiev Theological
Academy of that period has been examined in terms of the evolution of its
structure, specific content and methods. The dissertation reviews the didactic
theorizing of Kyiv biblical academics, including their views on the Bible as a
source for not only academic but also popular teaching. In this regard, the
dissertation captures the experiences gained by the KThA professors and students
in promoting the biblical knowledge and applying it to catechetical, educational,
and missionary religious practices.
The content and specific aspects of the biblical studies by Kyiv academics
has been analyzed and defined both in light of the church and theological
objectives of the Kiev Theological Academy and its interaction with the European
and world biblical studies.
Key words: Kyiv Theological Academy, the Bible, biblical studies,
bibliology, biblical research, biblical isagogics, biblical exegesis, biblical
archaeology, biblical criticism, biblical education, theological education.
The article explores the pursuit of identity in Ukrainian Orthodox biblical studies not only in l... more The article explores the pursuit of identity in Ukrainian Orthodox biblical studies not only in liturgical, exegetical, moral, educational and apologetic dimensions, but also from the perspective of academic criticism. It reviews the key points of this process, as discovered in the legacy of prominent representatives of the Kyivan biblical study tradition. Governmental influence on the Church's educational policies, balancing between loyalty to the Orthodox tradition and Western biblical criticism, is among the factors that have shaped biblical studies, this issue being explored in the article. Historical milestones of biblical studies are presented, as is the research of prominent Kyivan scholars. Considering all these aspects and other crucial issues, the conclusion shows what makes the Kyivan tradition of biblical studies unique and of lasting importance.
Розвідку присвячено контекстуальній реконструкції книжних джерел київської духовно-академічної бі... more Розвідку присвячено контекстуальній реконструкції книжних джерел київської духовно-академічної біблеїстики на одному з етапів її становлення.
Викладання й вивчення оригінальних біблійних мов у Київській духовній академії розглядається як с... more Викладання й вивчення оригінальних біблійних мов у Київській духовній академії розглядається як специфічна ознака розвитку вітчизняної біблеїстики.
Статтю присвячено проблемі дослідження слов'янської Біблії в Київській духовній академії XIX-поч.... more Статтю присвячено проблемі дослідження слов'янської Біблії в Київській духовній академії XIX-поч. XX cm. Святе Письмо слов'янською мовою представлене як важливе джерело віт чизняної православної літургійної та богословської традиції. Якщо розглядатимемо цю тему у контексту альному зв'язку з нашими попередніми розвід ками [1], то відзначимо практичну відсутність у колі біблійної та біблеїстичної книжності кінця XVIII ст. слов'янських видань Біблії, які виник ли у XVI-XVII ст. внаслідок відомих зрушень у духовному житті тієї частки Європи, до якої на лежали тоді українські землі. Наприклад, тут може йтися про такі знакові видання, як «Бівліа Руска» Ф. Скорини або Острозька Біблія І. Фе дорова. Наявними ж були лише такі церковнослов'ян ські петербурзького та московського друку ви дання Біблії та її окремих частин (Новий Завіт,
Запропоновано опис та попередній аналіз масиву публікацій з біблеїстики, авторами яких були предс... more Запропоновано опис та попередній аналіз масиву публікацій з біблеїстики, авторами яких були представники київського духовно-академічного осередку. Визначено основні проблемно-тематичні розділи, за якими люже здійснюватися подальший аналіз біблеїстичної проблематики в КДА.
Уперше введений до наукового обігу та проаналізований у відповідному ідейному та мето дологічном... more Уперше введений до наукового обігу та проаналізований у відповідному ідейному та мето дологічному контексті один з документів, що свідчить про характер та особливості участі професури Київської духовної академії у здійсненні масштабного науково-богословського проекту кінця XIX-початку XX cm.-укладенні тлумачної Біблії на основі російського Синодального перекладу.
Artykuł poświęcony analizie ocen, zrobionych przez profesorów Kijowskiej Akademii Duchownej stoso... more Artykuł poświęcony analizie ocen, zrobionych przez profesorów Kijowskiej Akademii Duchownej stosownie filozoficznej oraz teologicznej treści twórczości przedstawicieli różnych szkół bibliistyki zachodniej. Ujawniając czynne na owe czasy zasady jak dla krytyki, tak i dla recepcji a asymilacji osiągnięc europejskiej nauki biblijnej prawosławnymi badaczami.
Біблія та поетика тексту Г. Сковороди: погляд на "Жінку Лотову"
Проаналізовано методологічні настанови, формульовані та апробовані у відомій, проте малодосліджен... more Проаналізовано методологічні настанови, формульовані та апробовані у відомій, проте малодослідженій праці з біблійної текстології видатним представником київської духовно-академічної культури другої половини XIX— початку XX століття.
Сергій Головащенко До питання про становлення в Київській духовній...
ІСТОРИЧНА КРИТИКА БІБЛІЇ ТА ВИКЛАД БІБЛІЙНОЇ ІСТОРІЇ В КДА КІНЦЯ ХІХ -ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ (Ф. ПОК... more ІСТОРИЧНА КРИТИКА БІБЛІЇ ТА ВИКЛАД БІБЛІЙНОЇ ІСТОРІЇ В КДА КІНЦЯ ХІХ -ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ (Ф. ПОКРОВСЬКИЙ ТА В. РИБІНСЬКИЙ) У статті проаналізовано позицію представників Київської біблеїстики кінця ХІХ -початку ХХ ст. щодо питань історичної критики Біблії та викладу біблійної історії, виявлену в полеміці з представниками західноєвропейської раціоналістичної біблеїстики. Ключові слова: біблеїстика, біблійна історія, історична критика Біблії, Київська духовна академія.
УДК 27-276:628(477-25)(091) Головащенко С. І. З ІСТОРІЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ БІБЛІЇ У КИЇВСЬКІЙ Д... more УДК 27-276:628(477-25)(091) Головащенко С. І. З ІСТОРІЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ БІБЛІЇ У КИЇВСЬКІЙ ДУХОВНІЙ АКАДЕМІЇ: ЯКИМ ОЛЕСНИЦЬКИЙ ТА ЙОГО «РИТМ И МЕТР ВЕТХОЗАВЕТНОЙ ПОЭЗИИ» Стаття містить перше детальне дослідження визначної праці Я. Олесницького, присвяченої становленню та ідентифікації літературно-поетичної форми старозавітного тексту. Виявлені методологічні принципи характеризують київську духовно-академічну богослов ську та бібліїстичну культуру другої половини XIX -початку XX ст.
Uploads
Papers by Sergii Golovashchenko
Йдеться про виявлення підстав для формування протягом кількох останніх століть власної ідентичності вітчизняного православного біблієзнавства, його релігійної та науково-дослідницької специфіки. Свого часу ця проблема
об’єктивно постала у процесі трансформації традиційних православних церковних практик, що відбувалася протягом усієї новочасної доби під впливом контакту з католицьким та протестантським богослов’ям.
Докладно розглянуті особливості побутування Святого Письма в церковному й культурному житті України домогилянської та ранньомогилянської доби. Підкреслена взаємодія вітчизняного і європейського досвіду.
Схарактеризована традиція поширення перекладів Біблії народною мовою. Тут відзначені пошуки українською людністю релігійної та етнічної тожсамості в європейському контексті.
Проаналізовані релігійна та культурна атмосфера, в якій тривало поширення Святого Письма в домогилянську та ранньомогилянську добу: конфесійні та суспільно-культурні умови, інтелектуальна ситуація, герменевтика та дидактика вивчення й викладання Біблії старими українськими книжниками.
Окремо відзначені такі особливості сприйняття київськими інтелектуалами різноконфесійної європейської біблієзнавчої спадщини, як толерантність та прагматизм.
(the 19th and early 20th centuries): Evolvement and Development, –
Manuscript.
Thesis for doctor of philosophy degree in specialization 09.00.11 – religious
studies. – National Pedagogical Dragomanov University. – Kyiv, 2015.
For the first time in the Ukrainian academic research, this dissertation
reconstructs the biblical studies at the Kiev Theological Academy in the 19th and
early 20th centuries, examining it as a holistic system of academic studies and
teaching and as an integral component of theological academic culture. It reviews
the prerequisites, the historical, cultural, educational and religious context, and the
ideological and institutional factors that contributed to the evolvement of the
KThA during the period in question with regard to both academic and popular
discourses in the study and exploration of the Bible.
By introducing into the academic use and undertaking a systemic analysis a
wide range of hardly ever researched Biblical studies, academic institutional
documents, and original works, the dissertation outlines for the first time a pool of
resource literature for research of the Kyiv theological and academic Biblical
studies of the 19th and early 20th centuries. The dissertation examines the
teaching, research and theological study experiences of outstanding biblical
scholars of the Kiev Theological Academy of the given period, such as Bishop
Filaret (Filaretov), S. M. Solsky, Ya. A. Olesnytsky, F. Ya. Pokrovsky,
A. S. Tsarevsky, Archbishop Vasiliy (D. I. Bohdashevsky), V. P. Rybinsky,
O. O. Glagolev and others.
By analyzing the theoretical heritage of the leading biblical scholars of the
KThA, the dissertation outlines a range of key issues and genre structures of the
specialized studies and identifies their academically significant results in specific
areas of biblical studies, namely biblical isagogics and exegesis, biblical
archaeology, and textual, philological, literary and historical critique of the Bible.
The academic teaching of biblical knowledge at the Kiev Theological
Academy of that period has been examined in terms of the evolution of its
structure, specific content and methods. The dissertation reviews the didactic
theorizing of Kyiv biblical academics, including their views on the Bible as a
source for not only academic but also popular teaching. In this regard, the
dissertation captures the experiences gained by the KThA professors and students
in promoting the biblical knowledge and applying it to catechetical, educational,
and missionary religious practices.
The content and specific aspects of the biblical studies by Kyiv academics
has been analyzed and defined both in light of the church and theological
objectives of the Kiev Theological Academy and its interaction with the European
and world biblical studies.
Key words: Kyiv Theological Academy, the Bible, biblical studies,
bibliology, biblical research, biblical isagogics, biblical exegesis, biblical
archaeology, biblical criticism, biblical education, theological education.
Йдеться про виявлення підстав для формування протягом кількох останніх століть власної ідентичності вітчизняного православного біблієзнавства, його релігійної та науково-дослідницької специфіки. Свого часу ця проблема
об’єктивно постала у процесі трансформації традиційних православних церковних практик, що відбувалася протягом усієї новочасної доби під впливом контакту з католицьким та протестантським богослов’ям.
Докладно розглянуті особливості побутування Святого Письма в церковному й культурному житті України домогилянської та ранньомогилянської доби. Підкреслена взаємодія вітчизняного і європейського досвіду.
Схарактеризована традиція поширення перекладів Біблії народною мовою. Тут відзначені пошуки українською людністю релігійної та етнічної тожсамості в європейському контексті.
Проаналізовані релігійна та культурна атмосфера, в якій тривало поширення Святого Письма в домогилянську та ранньомогилянську добу: конфесійні та суспільно-культурні умови, інтелектуальна ситуація, герменевтика та дидактика вивчення й викладання Біблії старими українськими книжниками.
Окремо відзначені такі особливості сприйняття київськими інтелектуалами різноконфесійної європейської біблієзнавчої спадщини, як толерантність та прагматизм.
(the 19th and early 20th centuries): Evolvement and Development, –
Manuscript.
Thesis for doctor of philosophy degree in specialization 09.00.11 – religious
studies. – National Pedagogical Dragomanov University. – Kyiv, 2015.
For the first time in the Ukrainian academic research, this dissertation
reconstructs the biblical studies at the Kiev Theological Academy in the 19th and
early 20th centuries, examining it as a holistic system of academic studies and
teaching and as an integral component of theological academic culture. It reviews
the prerequisites, the historical, cultural, educational and religious context, and the
ideological and institutional factors that contributed to the evolvement of the
KThA during the period in question with regard to both academic and popular
discourses in the study and exploration of the Bible.
By introducing into the academic use and undertaking a systemic analysis a
wide range of hardly ever researched Biblical studies, academic institutional
documents, and original works, the dissertation outlines for the first time a pool of
resource literature for research of the Kyiv theological and academic Biblical
studies of the 19th and early 20th centuries. The dissertation examines the
teaching, research and theological study experiences of outstanding biblical
scholars of the Kiev Theological Academy of the given period, such as Bishop
Filaret (Filaretov), S. M. Solsky, Ya. A. Olesnytsky, F. Ya. Pokrovsky,
A. S. Tsarevsky, Archbishop Vasiliy (D. I. Bohdashevsky), V. P. Rybinsky,
O. O. Glagolev and others.
By analyzing the theoretical heritage of the leading biblical scholars of the
KThA, the dissertation outlines a range of key issues and genre structures of the
specialized studies and identifies their academically significant results in specific
areas of biblical studies, namely biblical isagogics and exegesis, biblical
archaeology, and textual, philological, literary and historical critique of the Bible.
The academic teaching of biblical knowledge at the Kiev Theological
Academy of that period has been examined in terms of the evolution of its
structure, specific content and methods. The dissertation reviews the didactic
theorizing of Kyiv biblical academics, including their views on the Bible as a
source for not only academic but also popular teaching. In this regard, the
dissertation captures the experiences gained by the KThA professors and students
in promoting the biblical knowledge and applying it to catechetical, educational,
and missionary religious practices.
The content and specific aspects of the biblical studies by Kyiv academics
has been analyzed and defined both in light of the church and theological
objectives of the Kiev Theological Academy and its interaction with the European
and world biblical studies.
Key words: Kyiv Theological Academy, the Bible, biblical studies,
bibliology, biblical research, biblical isagogics, biblical exegesis, biblical
archaeology, biblical criticism, biblical education, theological education.
Книгу адресовано історикам, філософам, культурологам, релігієзнавцям, біблеїстам: дослідникам, викладачам, аспірантам та студентам – а також усім, хто цікавиться історією вітчизняної релігійної культури.