Перейти до вмісту

U-211

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
U-211
Під прапором Третій Рейх Третій рейх
Спуск на воду 15 січня 1942 року
Виведений зі складу флоту 19 листопада 1943 року
Сучасний статус затоплений
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Проєкт
Тип ПЧ середній торпедний ДПЧ
Вартість 4 714 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,9 вузлів
Швидкість (підводна) 8 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Автономність плавання 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж 44-60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 769 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни BBC GG UB 720/8
Гвинти 2
Потужність 2 × 2100—2310 к.с. (дизелі)
2 × 750 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА
14 торпед або 26 мін TMA
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42
2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30
U-211. Карта розташування: Північна Атлантика
U-211
U-211
Район затоплення U-211

U-211 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].

Замовлення на будівництво човна було віддане 16 жовтня 1939 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «F. Krupp Germaniawerft AG» у місті Кіль 29 березня 1941 року під заводським номером 640, спущений на воду 15 січня 1942 року, 7 березня 1942 року увійшов до складу 5-ї флотилії. Також за час служби входив до складу 9-ї флотилії. Єдиним командиром човна був корветтен-капітан Карл Гаузе.

Човен зробив 5 бойових походів, в яких потопив військовий корабель та пошкодив 3 судна (загальна водотоннажність 31 883 брт).

Потоплений 19 листопада 1943 року у Північній Атлантиці східніше Азорських островів (40°15′ пн. ш. 19°18′ зх. д. / 40.250° пн. ш. 19.300° зх. д. / 40.250; -19.300G O) глибинними бомбами британського «Веллінгтона». Всі 54 члени екіпажу загинули[2].

Потоплені та пошкоджені кораблі[3]

[ред. | ред. код]
НазваТипНалежністьДатаТоннаж (БРТ)ВантажСтатусМісце
Empire Moonbeamвантажне судноВелика Британія Велика Британія12 вересня 19426 849Баластпошкоджено48°55′ пн. ш. 33°38′ зх. д. / 48.917° пн. ш. 33.633° зх. д. / 48.917; -33.633G O
Hektoriaвантажне судноВелика Британія Велика Британія12 вересня 194213 797Баластпошкоджено48°55′ пн. ш. 33°38′ зх. д. / 48.917° пн. ш. 33.633° зх. д. / 48.917; -33.633G O
Esso WilliamsburgтанкерСША США23 вересня 194211 237пошкоджено53°12′ пн. ш. 41°00′ зх. д. / 53.200° пн. ш. 41.000° зх. д. / 53.200; -41.000G O
«Файрдрейк»есмінецьВелика Британія Велика Британія17 грудня 19421 350потоплено50°50′ пн. ш. 25°15′ зх. д. / 50.833° пн. ш. 25.250° зх. д. / 50.833; -25.250G O

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ U - 211. uboat.net. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 5 січня 2019 року.(англ.)
  2. ↑ U - 211. u-boote.ru. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 5 січня 2019 року.(рос.)
  3. ↑ Потоплені та пошкоджені судна. uboat.net. Процитовано 5 січня 2019 року.[недоступне посилання з червня 2019](англ.)