Educational-Scientific Institute of Law

У статті досліджується українська національно-освітня діяльність на Холмщині та Волині в період Першої світової війни. Автор стверджує, що загальне керівництво національно-освітніми проце­сами на Волині, координацію діяльності українських інституцій і забезпечення матеріально-технічної бази українського шкільництва здійснювало Бюро культурної помочі для українського населення зайнятих земель за підтримки Союзу визволення України, Загальної Української Ради та активної учас­ті Українського січового стрілецтва. Автор вважає, що внаслідок успішної національно-освітньої діяль­ності українських організацій у північно-західних землях України у 1915–1918 рр. було створено пе­редумови для опору асиміляційній політиці Польщі у 20–30-х рр. ХХ ст. Ключові слова: Бюро культурної помочі для українського населення зайнятих земель, Союз ви­зволення України, Загальна Українська Рада, Українське січове стрілецтво, українська національно-освіт­ня діяльність на Холмщині та Волині.

У статті досліджено освітні процеси в Станиславові в період Першоїсвітової війни. Проаналізовано прояви русифікаційної політики окупаційної адміністрації у сфері освіти та спроби учительства міста всупереч усім складнощамсоціально-економічного життя здійснювати навчальний процес.

Анотація. Мета дослідження. Автор у статті розкрив процес формування політики пам՚яті на Прикарпатті щодо сталінських репресій у 1939-1953 рр. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, верифікації, об՚єктивності, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історикогенетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історіографії проаналізовано зусилля громадських, наукових та державних структур у справі меморіалізації пам՚яті про репресії радянського тоталітарного режиму на Івано-Франківщині в умовах незалежної України. Висновки. В Івано-Франківській області в кінці 80-х рр. ХХ ст. зусиллями активістів «Меморіалу» стало відомо про злочини тоталітарного режиму і розпочалася впорядкування місць пам՚яті. На сучасному етапі в області функціонують кілька музейних та меморіальних комплексів, серед © Сергій Адамович, 2020 Сергій Адамович Проблеми гуманітарних наук. Серія Історія. Випуск 4/46 (2020)

Мета дослідження. Автор у статті на основі матеріалів Державного архіву Івано-Франківської області та мемуарних праць систематизував дані про місце народження, вік, освітній рівень, фах, сімейний стан, віросповідання, приналежність до громадських та партійних організацій, репресії польської кримінально-правової системи щодо українців, які доклали зусиль до допомоги Карпатській Україні в 1938 – 1939 рр. Крім того, у статті проаналізовано час нелегального перетину польсько-чехословацького кордону українцями, форми участі добровольців у житті Карпатської України та чисельність загиблих у протистояннях. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, верифікації, об’єктивності, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) і спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що на основі польських поліційних донесень проаналізовано персональні дані 634 українців,...

доктор історичних наук, професор, професор кафедри теорії та історії держави і права ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені В.Стефаника» У статті проаналізовано функціонування збірного пункту для спеціальних поселенців в селищі Брошнів-Осада та умови перебування депортованих українців в ньому. Автор стверджує, що в таборі були вкрай незадовільні житлово-побутові та санітарні умови, незадовільне харчування, а також зафіксовані численні випадки порушення прав людини і нелюдського поводження з виселенцями. Ключові слова: збірний пункт, спеціальні поселенці, депортації, радянський тоталітарний режим. The article analyzes the functioning of the assembly point for special settlers in the village of Broshniv-Osada and the conditions of stay of deported Ukrainians in it. The author claims that the camp had extremely unsatisfactory living and sanitary conditions, poor nutrition, as well as numerous cases of human rights violations and inhuman treatment of displaced persons.