Статтю присвячено дослідженню сілезьких, нижньопрусських і східнопомеранських назв ремісників XIV... more Статтю присвячено дослідженню сілезьких, нижньопрусських і східнопомеранських назв ремісників XIV-XVI ст., що займалися обробкою шкіри й хутра. Обґрунтовується актуальність дослідження зниклих унаслідок Другої світової війни німецьких діалектів, аналізується фахова література, характеризується історія досліджень німецьких назв ремісників у колишніх східнонімецьких діалектах, визначається рівень їх вивченості, формулюються мета й завдання публікації, а також окреслюються перспективи подальших наукових розвідок. Крім цього, висвітлюються словотвірні особливості ремісничих назв, форми їх фіксації в складі сілезького, нижньопрусського та східнопомеранського діалектів. До кожної форми наводяться дані щодо часу й місця фіксації. Згідно з результатами дослідження, установлено 21 назву ремісників, що займалися шкірообробними й хутрообробними ремеслами. Установлено твірні основи назв ремісників: а) назви ремісничих виробів; б) назви матеріалів, із яких вони виготовлені; в) назви виконуваної дії ремісником; г) назви кольору дубильних речовин; д) за загальною характеристикою виробів; е) за назвою використовуваного засобу для приготування шкіри. Більшість ремісничих назв утворена за допомогою суфікса -er, а 9 є двокореневими. Другими твірними основами в різнокореневих назвах ремісників слугують -gerber, -macher, -schneider, -blöter, -taschner. У межах виявлених назв металообробників можна виокремити 6 синонімічних рядів. Засвідчені форми фіксації назв ремісників фіксують такі історичні зміни в системі консонантизму й вокалізму німецької мови: а) послаблення голосних в афіксах; б) синкопу; в) зниження i>ё; г) підняття o<u; д) дифтонгізацію î>ei; е) умлаутизацію; є) перехід свн. s [s] перед r в sch [š]; ж) перехід w в b перед r; з) появу придихового h (аспірація). Ключові слова: назва ремісника, форма фіксації, німецькі діалекти, твірна основа, словотвір, синонім, консонантизм, вокалізм. The article studies the Silesian, Low Prussian, and East Pomeranian names of the leather craftsmen and furriers of the 14 th -16 th centuries. The article substantiates the topicality of studying the German dialects that disappeared due to the World War II, analyses the specialized literature, characterizes the history of studying the German names of the craftsmen in the former East-German dialects, determines the level of their coverage, formulates the objective and task of the publication and outlines the perspectives of further academic research. Besides, the article provides the insight into the word-formative peculiarities of the names of the craftsmen, the form of their fixation within the Silesian, Low Prussian, and East Pomeranian dialects. Each form is accompanied by the data concerning the time and place of the fixation. According to the research results, 21 names the leather craftsmen and furriers were established. The formative bases of the metal-processing craftsmen were established: а) names of the handicrafts; b) names of the materials of which they were produced; c) names of the craftsmen's actions; d) names of the color of tanning agents; e) according to the general characteristic of the items; f) name of the leather preparation agent. Majority of the names of craftsmen are formed with the suffixe -er, and 9 bi-root. The second word-formative bases in the names of the craftsmen with the different roots are as follows: -gerber, -macher, -schneider, -blöter, -taschner. 6 synonymic rows can be identified within the established names of the metal-processing craftsmen. The defined forms of fixation of the handicraft names fixed also various historical changes in the system of consonantism and vocalism of the German language.
Tuchmacher «той, що завершує приготування полотна»; Schnurer-Schnurmacher «той, що виготовляє шну... more Tuchmacher «той, що завершує приготування полотна»; Schnurer-Schnurmacher «той, що виготовляє шнури»; Seiler-Stricker «виробник легких тросів, канатів тощо». Засвідчені форми фіксації назв ремісників фіксують також різні історичні зміни у системі консонантизму і вокалізму німецької мови: а) послаблення голосних у афіксах (Bleichir-bleicher, Schonewebyr-Schoneweber, kemmir-kemmer, webirweber, wollenwebir-wollenweber); б) підняття o > u (wollenweber-wullenweber); в) дисиміляцію із зникненням приголосного (lynenweber-lynnewebir); г) контрактацію (wollinsleger-wollensleer).
Засвідчені форми фіксації назв ремісників фіксують також різні історичні зміни у системі консонан... more Засвідчені форми фіксації назв ремісників фіксують також різні історичні зміни у системі консонантизму і вокалізму німецької мови: а) послаблення голосних у афіксах (Bleichir-bleicher, Schonewebyr-Schoneweber, kemmir-kemmer, webirweber, wollenwebir-wollenweber); б) підняття o > u (wollenweber-wullenweber); в) дисиміляцію із зникненням приголосного (lynenweber-lynnewebir); г) контрактацію (wollinsleger-wollensleer). Ключові слова: назва ремісника, форма фіксації, німецькі діалекти, твірна основа, синонім.
The Names for a Locksmith in German, Polish and East Slavic Languages This article analyses the n... more The Names for a Locksmith in German, Polish and East Slavic Languages This article analyses the names for a locksmith in German, Polish, Ukrainian and Belarusian. The paper outlines previous explorations in this respect and identifies their shortcomings. The author presents the distribution of the forms under study in different groups of German dialects between the thirteenth and sixteenth centuries and traces their origins. He also discusses their orthographic, phonetic and morphological assimilation in the Slavic languages. The analysis of historical and linguistic sources has made it possible to identify selected phonetic and morphological processes which occurred in German and are visible in Polish, Ukrainian and Belarusian.Nazwy ślusarza w języku niemieckim, polskim i językach wschodniosłowiańskichNiniejszy artykuł jest poświęcony analizie nazwy ślusarz w językach: niemieckim, polskim, ukraińskim i białoruskim. Opracowanie przedstawia dotychczasowe badania w tym zakresie i wska...
GERMAN APPELLATIONS FOR DENOTING CASTERS IN THE MIRROR OF POLISH, UKRAINIAN AND BYELORUSSIAN WRIT... more GERMAN APPELLATIONS FOR DENOTING CASTERS IN THE MIRROR OF POLISH, UKRAINIAN AND BYELORUSSIAN WRITTEN RECOLLECTIONS The paper is dedicated to the research of German names of the casters (Kannengießer, Rotgießer, Gießer, Buchstaben-/Schriftgießer, Rinckenmacher) and also their word-forms in Polish, Ukrainian and Byelorussian as a craftsman name and/or surname. The research on the etymology of German borrowings in the three Slavonic languages is analysed. On the basis of written recollection of German, Polish, Ukrainian and Byelorussian languages of the 14th – 18th centuries, it can be determined which German word-forms of the handicraft names were included into Slavonic languages and what their dialectal origins as well as ways and chronology of borrowings were. Phonetic, morphologic and graphic transformations are also analyzed, and the semantics of Polish rynkmacher and Ukrainian гисеръ/гисаръ is defined more precisely.
У статті аналізуються особливості фонетичної та семантичної асиміляції німецьких запозичень в укр... more У статті аналізуються особливості фонетичної та семантичної асиміляції німецьких запозичень в українських південно-західних говорах. Тут розглядаються причини поширення німецьких лексем, наголошується на варіантності запозичених слів та здійснюється спроба співставлення їхньої фонетики і семантики у синхронії та діахронії з німецькими відповідниками із різноманітних діалектів.
У посібнику висвітлюються питання впливу німецької мови на південно-західні говори України, з’ясо... more У посібнику висвітлюються питання впливу німецької мови на південно-західні говори України, з’ясовуються історія, причини і шляхи німецьких лексичних запозичень, простежуються територіальні і часові особливості запозиченого пласту іншомовних лексем, їхня фонетична, морфологічна і лексико-семантична асиміляція.
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки, 2019
Статтю присвячено дослідженню назви людвисара у німецькій, польській, українській та білоруській ... more Статтю присвячено дослідженню назви людвисара у німецькій, польській, українській та білоруській мовах. Розглядається історія вивчення цієї назви ремісника, аналізуються її німецькі діалектні витоки і форми поширення у слов'янських мовах на основі писемних пам'яток XIV-XVIII ст. Також звертається увага на графічну, фонетичну і морфологічну асиміляцію запозичення у слов'янських мовах.
Статтю присвячено дослідженню сілезьких, нижньопрусських і східнопомеранських назв ремісників XIV... more Статтю присвячено дослідженню сілезьких, нижньопрусських і східнопомеранських назв ремісників XIV-XVI ст., що займалися обробкою шкіри й хутра. Обґрунтовується актуальність дослідження зниклих унаслідок Другої світової війни німецьких діалектів, аналізується фахова література, характеризується історія досліджень німецьких назв ремісників у колишніх східнонімецьких діалектах, визначається рівень їх вивченості, формулюються мета й завдання публікації, а також окреслюються перспективи подальших наукових розвідок. Крім цього, висвітлюються словотвірні особливості ремісничих назв, форми їх фіксації в складі сілезького, нижньопрусського та східнопомеранського діалектів. До кожної форми наводяться дані щодо часу й місця фіксації. Згідно з результатами дослідження, установлено 21 назву ремісників, що займалися шкірообробними й хутрообробними ремеслами. Установлено твірні основи назв ремісників: а) назви ремісничих виробів; б) назви матеріалів, із яких вони виготовлені; в) назви виконуваної дії ремісником; г) назви кольору дубильних речовин; д) за загальною характеристикою виробів; е) за назвою використовуваного засобу для приготування шкіри. Більшість ремісничих назв утворена за допомогою суфікса-er, а 9 є двокореневими. Другими твірними основами в різнокореневих назвах ремісників слугують-gerber,-macher,-schneider,-blöter,-taschner. У межах виявлених назв металообробників можна виокремити 6 синонімічних рядів. Засвідчені форми фіксації назв ремісників фіксують такі історичні зміни в системі консонантизму й вокалізму німецької мови: а) послаблення голосних в афіксах; б) синкопу; в) зниження i>ё; г) підняття o<u; д) дифтонгізацію î>ei; е) умлаутизацію; є) перехід свн. s [s] перед r в sch [š]; ж) перехід w в b перед r; з) появу придихового h (аспірація). Ключові слова: назва ремісника, форма фіксації, німецькі діалекти, твірна основа, словотвір, синонім, консонантизм, вокалізм. The article studies the Silesian, Low Prussian, and East Pomeranian names of the leather craftsmen and furriers of the 14 th-16 th centuries. The article substantiates the topicality of studying the German dialects that disappeared due to the World War II, analyses the specialized literature, characterizes the history of studying the German names of the craftsmen in the former East-German dialects, determines the level of their coverage, formulates the objective and task of the publication and outlines the perspectives of further academic research. Besides, the article provides the insight into the word-formative peculiarities of the names of the craftsmen, the form of their fixation within the Silesian, Low Prussian, and East Pomeranian dialects. Each form is accompanied by the data concerning the time and place of the fixation. According to the research results, 21 names the leather craftsmen and furriers were established. The formative bases of the metal-processing craftsmen were established: а) names of the handicrafts; b) names of the materials of which they were produced; c) names of the craftsmen's actions; d) names of the color of tanning agents; e) according to the general characteristic of the items; f) name of the leather preparation agent. Majority of the names of craftsmen are formed with the suffixe-er, and 9 bi-root. The second word-formative bases in the names of the craftsmen with the different roots are as follows:-gerber,-macher,-schneider,-blöter,-taschner. 6 synonymic rows can be identified within the established names of the metal-processing craftsmen. The defined forms of fixation of the handicraft names fixed also various historical changes in the system of consonantism and vocalism of the German language.
Статтю присвячено дослідженню сілезьких назв ремісників XIV-XVII ст., що займалися текстиль-
ними... more Статтю присвячено дослідженню сілезьких назв ремісників XIV-XVII ст., що займалися текстиль- ними ремеслами. Тут обґрунтовується актуальність дослідження зниклих, унаслідок Другої світової війни, німецьких діалектів, аналізується фахова література, характеризується історія досліджень німецьких назв ремісників у колишньому східносередньонімецькому діалекті, визначається рівень їхньої вивченості, формулюється мета і завдання публікації, а також окреслюються перспективи подальших наукових розвідок. Крім цього висвітлюються словотвірні особливості ремісничих найменувань, форми їхньої фіксації у сілезькому діалекті. До кожної форми наводяться дані щодо часу та місця фіксації. Згідно результатів дослідження встановлено 30 назв ремісників, що займалися текстильними ремес- лами: 21 з них займався виробленням вовняного сукна та полотна, а 9 – виготовленням ниток, шнурів, канатів. Від назв ремісничих виробів утворено 17 назв текстильників, матеріалу, з якого виготовлені вироби – 5, назви виконуваної дії – 6, загальної характеристики виробів – 2, назви кольору – 1, заводу (красильні) – 1. Крім того 14 ремісничих найменувань утворено за допомогою суфікса -er, інші – його варіантів -ler (3), -ner (2), -ierer (1). Другими твірними основами у різнокореневих назвах ремісників слугують -schläger (2), -weber (3), -scherer (2), -macher (3), -zieher (1), -knappe (1). У межах виявлених назв текстильників можна виокремити 5 синонімічних рядів: Wollner-Wollenschläger-Kämmer «той, що чистить і розпушує вовну»; Bleicher-Wäscher «той, що вибілює полотно»; Scherer-Gewandscherer- Tuchmacher «той, що завершує приготування полотна»; Schnurer-Schnurmacher «той, що виготовляє шнури»; Seiler-Stricker «виробник легких тросів, канатів тощо». Засвідчені форми фіксації назв реміс- ників фіксують також різні історичні зміни у системі консонантизму і вокалізму німецької мови: а) послаблення голосних у афіксах (Bleichir-bleicher, Schonewebyr-Schoneweber, kemmir-kemmer, webirweber, wollenwebir- wollenweber); б) підняття o > u (wollenweber-wullenweber); в) дисиміляцію із зник- ненням приголосного (lynenweber-lynnewebir); г) контрактацію (wollinsleger-wollensleer).
Статтю присвячено дослідженню форм назви ремісника platner і pletner “коваль, що кує панцирі і ла... more Статтю присвячено дослідженню форм назви ремісника platner і pletner “коваль, що кує панцирі і лати” у німецькій, польській, українській та білоруській мовах. Розглянуто історію вивчення цих форм назви ремісника, визначено недоліки попередніх розвідок й окреслено методи дослідження. Також проаналізовано ареал їхнього поширення у різних групах німецьких діалектів XIII–XVI ст., встановлено їхні німецькі діалектні витоки і форми поширення у слов’янських мовах на основі пи- семних пам’яток XIV–XVII ст. Звернуто увагу на фонетичну, морфологічну і семантичну асиміляції запозичених форм у слов’янських мовах і при цьому розмежовано ті фонетичні та морфологічні процеси, що відбулися ще у німецькій мові й задокументовані пам’ятками польської, української і білоруської мов, а також ті, що відбулися вже у слов’янських мовах. Ключові слова: назва ремісника, запозичення, асиміляція, німецькі діалекти, міжмовні контакти, історія мови.
Матеріали конференції знаходяться у відкритому доступі на умовах ліцензії Creative Commons Attrib... more Матеріали конференції знаходяться у відкритому доступі на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0). Роботи, що містять цифровий ідентифікатор DOI індексуються в ORCID, CrossRef та OUCI (Український індекс наукового цитування).
Barbier та його варіантні назви в німецькій, польській та східнослов'янських мовах, 2014
У статті наводяться різні точки зору дослідників щодо «руських письмен» у житії Костян тина Філос... more У статті наводяться різні точки зору дослідників щодо «руських письмен» у житії Костян тина Філософа. Відзначається достовірність відомостей у житії Костянтина. Зіставляються уривок про «руські письмена» із житія Костянтина і уривок про «слов'янські книги» із житія Мефодія (ці уривки автор статті вважає паралельними, спільними місцями обох житій) і ро биться висновок, що «руські письмена» були слов'янськими письменами. Повідомлення в ряді джерел про переклад Костянтином (або Костянтином і Мефодієм) Святого Письма з грецької мови на руську розцінюються як ототожнення руської мови зі слов'янською. Ро биться висновок, що давньослов'янська книжна мова первісно (до XI ст.) називалася руською або слов'янською (обидві назви вживалися як синоніми). Обгрунтовується положення, що в давнину руським письмом називали глаголичне письмо. К л ю ч о в і сл о ва: житіє, «руські письмена», руси, руська мова, слов'янські письмена, слов'янська мова, давньослов'янська книжна мова, глаголичне письмо. У просторому або паннонському житії Костянтина Філософа (далі-ЖК) у VIII розділі-про місію цього святого в Хазарію (861 р.) розповідається, що в грецькому місті Херсонесі (слов'янська назва-Корсунь, нинішній Севасто поль) Костянтин « О Е р 'к т е ж є т о у 6 V л г г є л ї є и і|гА лти р ь р о у сь ск ь ім и ПИСМЄНЬІ п и с а н о , и члов*Ька ч о к р 'Ь тт» ГЛЛГОЛЮ ЦІЛ ТО Ю ЕЄ сЬдО Ю , и в е с 'Ь д о в л с н и л с ь , и с и л о у р 'к ч и ПрїИМ'Ь, СВОЄИ ЕЄС'Ьд'Ь ПрИКЛАДЛА рОЗЛНМНАА П Н Ш Є Н А , ГЛАСИЛА И СЬГЛАСНАА, И КТ» E o ro if M OAHTKOIf TKOpA, B'bCKOp'fc Н А Ч А Т І » Ч Є С ТИ И СК А ЗА ТИ , И lUHOSH CA ЄМО\ д и в л А Х О у , б о га х б а л а ц і є » Як зазначає М. К. Нікольський, повідомлення про «руські письмена» є найтемнішим, найзагадковішим місцем у так званому пан нонському Житії Костянтина Філософа2. Крім того, у наведеному уривку окремі вирази не зовсім зрозумілі (зокрема вирази и силоу р'Ьчи прїимт», своєи кєс'Ьд'Ь приклдддд рдзличнАА п и ш є н а) і через це по-різному перекладаються дослідни ками. Нижче подаємо свій переклад уривка: «знайшов же тут Євангеліє і Псал тир, написані руськими письменами, і людину знайшов, яка розмовляла тією мовою, і бесідував з нею, і розумів смисл того, що вона говорила; до своєї мови прикладаючи різні письмена, голосні і приголосні, і творячи молитву Богові, невдовзі почав читати і пояснювати, і багато хто дивувався йому, хвалячи Бога». Вираз СБОЄИ БЄС'Ьд'Ь п р и к л д д д А РДЗЛИЧНАА П И Ш Є Н А , ГЛАСНАД И СЬГЛАСНАА інші дослідники перекладають інакше: «прикладав (рівняв) до своєї (південносло в'янської) мови (для ліпшого вивчення вимови) різні звуки голосні та приголос
Статтю присвячено дослідженню сілезьких, нижньопрусських і східнопомеранських назв ремісників XIV... more Статтю присвячено дослідженню сілезьких, нижньопрусських і східнопомеранських назв ремісників XIV-XVI ст., що займалися обробкою шкіри й хутра. Обґрунтовується актуальність дослідження зниклих унаслідок Другої світової війни німецьких діалектів, аналізується фахова література, характеризується історія досліджень німецьких назв ремісників у колишніх східнонімецьких діалектах, визначається рівень їх вивченості, формулюються мета й завдання публікації, а також окреслюються перспективи подальших наукових розвідок. Крім цього, висвітлюються словотвірні особливості ремісничих назв, форми їх фіксації в складі сілезького, нижньопрусського та східнопомеранського діалектів. До кожної форми наводяться дані щодо часу й місця фіксації. Згідно з результатами дослідження, установлено 21 назву ремісників, що займалися шкірообробними й хутрообробними ремеслами. Установлено твірні основи назв ремісників: а) назви ремісничих виробів; б) назви матеріалів, із яких вони виготовлені; в) назви виконуваної дії ремісником; г) назви кольору дубильних речовин; д) за загальною характеристикою виробів; е) за назвою використовуваного засобу для приготування шкіри. Більшість ремісничих назв утворена за допомогою суфікса -er, а 9 є двокореневими. Другими твірними основами в різнокореневих назвах ремісників слугують -gerber, -macher, -schneider, -blöter, -taschner. У межах виявлених назв металообробників можна виокремити 6 синонімічних рядів. Засвідчені форми фіксації назв ремісників фіксують такі історичні зміни в системі консонантизму й вокалізму німецької мови: а) послаблення голосних в афіксах; б) синкопу; в) зниження i>ё; г) підняття o<u; д) дифтонгізацію î>ei; е) умлаутизацію; є) перехід свн. s [s] перед r в sch [š]; ж) перехід w в b перед r; з) появу придихового h (аспірація). Ключові слова: назва ремісника, форма фіксації, німецькі діалекти, твірна основа, словотвір, синонім, консонантизм, вокалізм. The article studies the Silesian, Low Prussian, and East Pomeranian names of the leather craftsmen and furriers of the 14 th -16 th centuries. The article substantiates the topicality of studying the German dialects that disappeared due to the World War II, analyses the specialized literature, characterizes the history of studying the German names of the craftsmen in the former East-German dialects, determines the level of their coverage, formulates the objective and task of the publication and outlines the perspectives of further academic research. Besides, the article provides the insight into the word-formative peculiarities of the names of the craftsmen, the form of their fixation within the Silesian, Low Prussian, and East Pomeranian dialects. Each form is accompanied by the data concerning the time and place of the fixation. According to the research results, 21 names the leather craftsmen and furriers were established. The formative bases of the metal-processing craftsmen were established: а) names of the handicrafts; b) names of the materials of which they were produced; c) names of the craftsmen's actions; d) names of the color of tanning agents; e) according to the general characteristic of the items; f) name of the leather preparation agent. Majority of the names of craftsmen are formed with the suffixe -er, and 9 bi-root. The second word-formative bases in the names of the craftsmen with the different roots are as follows: -gerber, -macher, -schneider, -blöter, -taschner. 6 synonymic rows can be identified within the established names of the metal-processing craftsmen. The defined forms of fixation of the handicraft names fixed also various historical changes in the system of consonantism and vocalism of the German language.
Tuchmacher «той, що завершує приготування полотна»; Schnurer-Schnurmacher «той, що виготовляє шну... more Tuchmacher «той, що завершує приготування полотна»; Schnurer-Schnurmacher «той, що виготовляє шнури»; Seiler-Stricker «виробник легких тросів, канатів тощо». Засвідчені форми фіксації назв ремісників фіксують також різні історичні зміни у системі консонантизму і вокалізму німецької мови: а) послаблення голосних у афіксах (Bleichir-bleicher, Schonewebyr-Schoneweber, kemmir-kemmer, webirweber, wollenwebir-wollenweber); б) підняття o > u (wollenweber-wullenweber); в) дисиміляцію із зникненням приголосного (lynenweber-lynnewebir); г) контрактацію (wollinsleger-wollensleer).
Засвідчені форми фіксації назв ремісників фіксують також різні історичні зміни у системі консонан... more Засвідчені форми фіксації назв ремісників фіксують також різні історичні зміни у системі консонантизму і вокалізму німецької мови: а) послаблення голосних у афіксах (Bleichir-bleicher, Schonewebyr-Schoneweber, kemmir-kemmer, webirweber, wollenwebir-wollenweber); б) підняття o > u (wollenweber-wullenweber); в) дисиміляцію із зникненням приголосного (lynenweber-lynnewebir); г) контрактацію (wollinsleger-wollensleer). Ключові слова: назва ремісника, форма фіксації, німецькі діалекти, твірна основа, синонім.
The Names for a Locksmith in German, Polish and East Slavic Languages This article analyses the n... more The Names for a Locksmith in German, Polish and East Slavic Languages This article analyses the names for a locksmith in German, Polish, Ukrainian and Belarusian. The paper outlines previous explorations in this respect and identifies their shortcomings. The author presents the distribution of the forms under study in different groups of German dialects between the thirteenth and sixteenth centuries and traces their origins. He also discusses their orthographic, phonetic and morphological assimilation in the Slavic languages. The analysis of historical and linguistic sources has made it possible to identify selected phonetic and morphological processes which occurred in German and are visible in Polish, Ukrainian and Belarusian.Nazwy ślusarza w języku niemieckim, polskim i językach wschodniosłowiańskichNiniejszy artykuł jest poświęcony analizie nazwy ślusarz w językach: niemieckim, polskim, ukraińskim i białoruskim. Opracowanie przedstawia dotychczasowe badania w tym zakresie i wska...
GERMAN APPELLATIONS FOR DENOTING CASTERS IN THE MIRROR OF POLISH, UKRAINIAN AND BYELORUSSIAN WRIT... more GERMAN APPELLATIONS FOR DENOTING CASTERS IN THE MIRROR OF POLISH, UKRAINIAN AND BYELORUSSIAN WRITTEN RECOLLECTIONS The paper is dedicated to the research of German names of the casters (Kannengießer, Rotgießer, Gießer, Buchstaben-/Schriftgießer, Rinckenmacher) and also their word-forms in Polish, Ukrainian and Byelorussian as a craftsman name and/or surname. The research on the etymology of German borrowings in the three Slavonic languages is analysed. On the basis of written recollection of German, Polish, Ukrainian and Byelorussian languages of the 14th – 18th centuries, it can be determined which German word-forms of the handicraft names were included into Slavonic languages and what their dialectal origins as well as ways and chronology of borrowings were. Phonetic, morphologic and graphic transformations are also analyzed, and the semantics of Polish rynkmacher and Ukrainian гисеръ/гисаръ is defined more precisely.
У статті аналізуються особливості фонетичної та семантичної асиміляції німецьких запозичень в укр... more У статті аналізуються особливості фонетичної та семантичної асиміляції німецьких запозичень в українських південно-західних говорах. Тут розглядаються причини поширення німецьких лексем, наголошується на варіантності запозичених слів та здійснюється спроба співставлення їхньої фонетики і семантики у синхронії та діахронії з німецькими відповідниками із різноманітних діалектів.
У посібнику висвітлюються питання впливу німецької мови на південно-західні говори України, з’ясо... more У посібнику висвітлюються питання впливу німецької мови на південно-західні говори України, з’ясовуються історія, причини і шляхи німецьких лексичних запозичень, простежуються територіальні і часові особливості запозиченого пласту іншомовних лексем, їхня фонетична, морфологічна і лексико-семантична асиміляція.
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки, 2019
Статтю присвячено дослідженню назви людвисара у німецькій, польській, українській та білоруській ... more Статтю присвячено дослідженню назви людвисара у німецькій, польській, українській та білоруській мовах. Розглядається історія вивчення цієї назви ремісника, аналізуються її німецькі діалектні витоки і форми поширення у слов'янських мовах на основі писемних пам'яток XIV-XVIII ст. Також звертається увага на графічну, фонетичну і морфологічну асиміляцію запозичення у слов'янських мовах.
Статтю присвячено дослідженню сілезьких, нижньопрусських і східнопомеранських назв ремісників XIV... more Статтю присвячено дослідженню сілезьких, нижньопрусських і східнопомеранських назв ремісників XIV-XVI ст., що займалися обробкою шкіри й хутра. Обґрунтовується актуальність дослідження зниклих унаслідок Другої світової війни німецьких діалектів, аналізується фахова література, характеризується історія досліджень німецьких назв ремісників у колишніх східнонімецьких діалектах, визначається рівень їх вивченості, формулюються мета й завдання публікації, а також окреслюються перспективи подальших наукових розвідок. Крім цього, висвітлюються словотвірні особливості ремісничих назв, форми їх фіксації в складі сілезького, нижньопрусського та східнопомеранського діалектів. До кожної форми наводяться дані щодо часу й місця фіксації. Згідно з результатами дослідження, установлено 21 назву ремісників, що займалися шкірообробними й хутрообробними ремеслами. Установлено твірні основи назв ремісників: а) назви ремісничих виробів; б) назви матеріалів, із яких вони виготовлені; в) назви виконуваної дії ремісником; г) назви кольору дубильних речовин; д) за загальною характеристикою виробів; е) за назвою використовуваного засобу для приготування шкіри. Більшість ремісничих назв утворена за допомогою суфікса-er, а 9 є двокореневими. Другими твірними основами в різнокореневих назвах ремісників слугують-gerber,-macher,-schneider,-blöter,-taschner. У межах виявлених назв металообробників можна виокремити 6 синонімічних рядів. Засвідчені форми фіксації назв ремісників фіксують такі історичні зміни в системі консонантизму й вокалізму німецької мови: а) послаблення голосних в афіксах; б) синкопу; в) зниження i>ё; г) підняття o<u; д) дифтонгізацію î>ei; е) умлаутизацію; є) перехід свн. s [s] перед r в sch [š]; ж) перехід w в b перед r; з) появу придихового h (аспірація). Ключові слова: назва ремісника, форма фіксації, німецькі діалекти, твірна основа, словотвір, синонім, консонантизм, вокалізм. The article studies the Silesian, Low Prussian, and East Pomeranian names of the leather craftsmen and furriers of the 14 th-16 th centuries. The article substantiates the topicality of studying the German dialects that disappeared due to the World War II, analyses the specialized literature, characterizes the history of studying the German names of the craftsmen in the former East-German dialects, determines the level of their coverage, formulates the objective and task of the publication and outlines the perspectives of further academic research. Besides, the article provides the insight into the word-formative peculiarities of the names of the craftsmen, the form of their fixation within the Silesian, Low Prussian, and East Pomeranian dialects. Each form is accompanied by the data concerning the time and place of the fixation. According to the research results, 21 names the leather craftsmen and furriers were established. The formative bases of the metal-processing craftsmen were established: а) names of the handicrafts; b) names of the materials of which they were produced; c) names of the craftsmen's actions; d) names of the color of tanning agents; e) according to the general characteristic of the items; f) name of the leather preparation agent. Majority of the names of craftsmen are formed with the suffixe-er, and 9 bi-root. The second word-formative bases in the names of the craftsmen with the different roots are as follows:-gerber,-macher,-schneider,-blöter,-taschner. 6 synonymic rows can be identified within the established names of the metal-processing craftsmen. The defined forms of fixation of the handicraft names fixed also various historical changes in the system of consonantism and vocalism of the German language.
Статтю присвячено дослідженню сілезьких назв ремісників XIV-XVII ст., що займалися текстиль-
ними... more Статтю присвячено дослідженню сілезьких назв ремісників XIV-XVII ст., що займалися текстиль- ними ремеслами. Тут обґрунтовується актуальність дослідження зниклих, унаслідок Другої світової війни, німецьких діалектів, аналізується фахова література, характеризується історія досліджень німецьких назв ремісників у колишньому східносередньонімецькому діалекті, визначається рівень їхньої вивченості, формулюється мета і завдання публікації, а також окреслюються перспективи подальших наукових розвідок. Крім цього висвітлюються словотвірні особливості ремісничих найменувань, форми їхньої фіксації у сілезькому діалекті. До кожної форми наводяться дані щодо часу та місця фіксації. Згідно результатів дослідження встановлено 30 назв ремісників, що займалися текстильними ремес- лами: 21 з них займався виробленням вовняного сукна та полотна, а 9 – виготовленням ниток, шнурів, канатів. Від назв ремісничих виробів утворено 17 назв текстильників, матеріалу, з якого виготовлені вироби – 5, назви виконуваної дії – 6, загальної характеристики виробів – 2, назви кольору – 1, заводу (красильні) – 1. Крім того 14 ремісничих найменувань утворено за допомогою суфікса -er, інші – його варіантів -ler (3), -ner (2), -ierer (1). Другими твірними основами у різнокореневих назвах ремісників слугують -schläger (2), -weber (3), -scherer (2), -macher (3), -zieher (1), -knappe (1). У межах виявлених назв текстильників можна виокремити 5 синонімічних рядів: Wollner-Wollenschläger-Kämmer «той, що чистить і розпушує вовну»; Bleicher-Wäscher «той, що вибілює полотно»; Scherer-Gewandscherer- Tuchmacher «той, що завершує приготування полотна»; Schnurer-Schnurmacher «той, що виготовляє шнури»; Seiler-Stricker «виробник легких тросів, канатів тощо». Засвідчені форми фіксації назв реміс- ників фіксують також різні історичні зміни у системі консонантизму і вокалізму німецької мови: а) послаблення голосних у афіксах (Bleichir-bleicher, Schonewebyr-Schoneweber, kemmir-kemmer, webirweber, wollenwebir- wollenweber); б) підняття o > u (wollenweber-wullenweber); в) дисиміляцію із зник- ненням приголосного (lynenweber-lynnewebir); г) контрактацію (wollinsleger-wollensleer).
Статтю присвячено дослідженню форм назви ремісника platner і pletner “коваль, що кує панцирі і ла... more Статтю присвячено дослідженню форм назви ремісника platner і pletner “коваль, що кує панцирі і лати” у німецькій, польській, українській та білоруській мовах. Розглянуто історію вивчення цих форм назви ремісника, визначено недоліки попередніх розвідок й окреслено методи дослідження. Також проаналізовано ареал їхнього поширення у різних групах німецьких діалектів XIII–XVI ст., встановлено їхні німецькі діалектні витоки і форми поширення у слов’янських мовах на основі пи- семних пам’яток XIV–XVII ст. Звернуто увагу на фонетичну, морфологічну і семантичну асиміляції запозичених форм у слов’янських мовах і при цьому розмежовано ті фонетичні та морфологічні процеси, що відбулися ще у німецькій мові й задокументовані пам’ятками польської, української і білоруської мов, а також ті, що відбулися вже у слов’янських мовах. Ключові слова: назва ремісника, запозичення, асиміляція, німецькі діалекти, міжмовні контакти, історія мови.
Матеріали конференції знаходяться у відкритому доступі на умовах ліцензії Creative Commons Attrib... more Матеріали конференції знаходяться у відкритому доступі на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0). Роботи, що містять цифровий ідентифікатор DOI індексуються в ORCID, CrossRef та OUCI (Український індекс наукового цитування).
Barbier та його варіантні назви в німецькій, польській та східнослов'янських мовах, 2014
У статті наводяться різні точки зору дослідників щодо «руських письмен» у житії Костян тина Філос... more У статті наводяться різні точки зору дослідників щодо «руських письмен» у житії Костян тина Філософа. Відзначається достовірність відомостей у житії Костянтина. Зіставляються уривок про «руські письмена» із житія Костянтина і уривок про «слов'янські книги» із житія Мефодія (ці уривки автор статті вважає паралельними, спільними місцями обох житій) і ро биться висновок, що «руські письмена» були слов'янськими письменами. Повідомлення в ряді джерел про переклад Костянтином (або Костянтином і Мефодієм) Святого Письма з грецької мови на руську розцінюються як ототожнення руської мови зі слов'янською. Ро биться висновок, що давньослов'янська книжна мова первісно (до XI ст.) називалася руською або слов'янською (обидві назви вживалися як синоніми). Обгрунтовується положення, що в давнину руським письмом називали глаголичне письмо. К л ю ч о в і сл о ва: житіє, «руські письмена», руси, руська мова, слов'янські письмена, слов'янська мова, давньослов'янська книжна мова, глаголичне письмо. У просторому або паннонському житії Костянтина Філософа (далі-ЖК) у VIII розділі-про місію цього святого в Хазарію (861 р.) розповідається, що в грецькому місті Херсонесі (слов'янська назва-Корсунь, нинішній Севасто поль) Костянтин « О Е р 'к т е ж є т о у 6 V л г г є л ї є и і|гА лти р ь р о у сь ск ь ім и ПИСМЄНЬІ п и с а н о , и члов*Ька ч о к р 'Ь тт» ГЛЛГОЛЮ ЦІЛ ТО Ю ЕЄ сЬдО Ю , и в е с 'Ь д о в л с н и л с ь , и с и л о у р 'к ч и ПрїИМ'Ь, СВОЄИ ЕЄС'Ьд'Ь ПрИКЛАДЛА рОЗЛНМНАА П Н Ш Є Н А , ГЛАСИЛА И СЬГЛАСНАА, И КТ» E o ro if M OAHTKOIf TKOpA, B'bCKOp'fc Н А Ч А Т І » Ч Є С ТИ И СК А ЗА ТИ , И lUHOSH CA ЄМО\ д и в л А Х О у , б о га х б а л а ц і є » Як зазначає М. К. Нікольський, повідомлення про «руські письмена» є найтемнішим, найзагадковішим місцем у так званому пан нонському Житії Костянтина Філософа2. Крім того, у наведеному уривку окремі вирази не зовсім зрозумілі (зокрема вирази и силоу р'Ьчи прїимт», своєи кєс'Ьд'Ь приклдддд рдзличнАА п и ш є н а) і через це по-різному перекладаються дослідни ками. Нижче подаємо свій переклад уривка: «знайшов же тут Євангеліє і Псал тир, написані руськими письменами, і людину знайшов, яка розмовляла тією мовою, і бесідував з нею, і розумів смисл того, що вона говорила; до своєї мови прикладаючи різні письмена, голосні і приголосні, і творячи молитву Богові, невдовзі почав читати і пояснювати, і багато хто дивувався йому, хвалячи Бога». Вираз СБОЄИ БЄС'Ьд'Ь п р и к л д д д А РДЗЛИЧНАА П И Ш Є Н А , ГЛАСНАД И СЬГЛАСНАА інші дослідники перекладають інакше: «прикладав (рівняв) до своєї (південносло в'янської) мови (для ліпшого вивчення вимови) різні звуки голосні та приголос
Uploads
Papers by Taras Pyts
ними ремеслами. Тут обґрунтовується актуальність дослідження зниклих, унаслідок Другої світової
війни, німецьких діалектів, аналізується фахова література, характеризується історія досліджень
німецьких назв ремісників у колишньому східносередньонімецькому діалекті, визначається рівень їхньої
вивченості, формулюється мета і завдання публікації, а також окреслюються перспективи подальших
наукових розвідок. Крім цього висвітлюються словотвірні особливості ремісничих найменувань, форми
їхньої фіксації у сілезькому діалекті. До кожної форми наводяться дані щодо часу та місця фіксації.
Згідно результатів дослідження встановлено 30 назв ремісників, що займалися текстильними ремес-
лами: 21 з них займався виробленням вовняного сукна та полотна, а 9 – виготовленням ниток, шнурів,
канатів. Від назв ремісничих виробів утворено 17 назв текстильників, матеріалу, з якого виготовлені
вироби – 5, назви виконуваної дії – 6, загальної характеристики виробів – 2, назви кольору – 1, заводу
(красильні) – 1. Крім того 14 ремісничих найменувань утворено за допомогою суфікса -er, інші – його
варіантів -ler (3), -ner (2), -ierer (1). Другими твірними основами у різнокореневих назвах ремісників
слугують -schläger (2), -weber (3), -scherer (2), -macher (3), -zieher (1), -knappe (1). У межах виявлених
назв текстильників можна виокремити 5 синонімічних рядів: Wollner-Wollenschläger-Kämmer «той,
що чистить і розпушує вовну»; Bleicher-Wäscher «той, що вибілює полотно»; Scherer-Gewandscherer-
Tuchmacher «той, що завершує приготування полотна»; Schnurer-Schnurmacher «той, що виготовляє
шнури»; Seiler-Stricker «виробник легких тросів, канатів тощо». Засвідчені форми фіксації назв реміс-
ників фіксують також різні історичні зміни у системі консонантизму і вокалізму німецької мови:
а) послаблення голосних у афіксах (Bleichir-bleicher, Schonewebyr-Schoneweber, kemmir-kemmer, webirweber,
wollenwebir- wollenweber); б) підняття o > u (wollenweber-wullenweber); в) дисиміляцію із зник-
ненням приголосного (lynenweber-lynnewebir); г) контрактацію (wollinsleger-wollensleer).
ними ремеслами. Тут обґрунтовується актуальність дослідження зниклих, унаслідок Другої світової
війни, німецьких діалектів, аналізується фахова література, характеризується історія досліджень
німецьких назв ремісників у колишньому східносередньонімецькому діалекті, визначається рівень їхньої
вивченості, формулюється мета і завдання публікації, а також окреслюються перспективи подальших
наукових розвідок. Крім цього висвітлюються словотвірні особливості ремісничих найменувань, форми
їхньої фіксації у сілезькому діалекті. До кожної форми наводяться дані щодо часу та місця фіксації.
Згідно результатів дослідження встановлено 30 назв ремісників, що займалися текстильними ремес-
лами: 21 з них займався виробленням вовняного сукна та полотна, а 9 – виготовленням ниток, шнурів,
канатів. Від назв ремісничих виробів утворено 17 назв текстильників, матеріалу, з якого виготовлені
вироби – 5, назви виконуваної дії – 6, загальної характеристики виробів – 2, назви кольору – 1, заводу
(красильні) – 1. Крім того 14 ремісничих найменувань утворено за допомогою суфікса -er, інші – його
варіантів -ler (3), -ner (2), -ierer (1). Другими твірними основами у різнокореневих назвах ремісників
слугують -schläger (2), -weber (3), -scherer (2), -macher (3), -zieher (1), -knappe (1). У межах виявлених
назв текстильників можна виокремити 5 синонімічних рядів: Wollner-Wollenschläger-Kämmer «той,
що чистить і розпушує вовну»; Bleicher-Wäscher «той, що вибілює полотно»; Scherer-Gewandscherer-
Tuchmacher «той, що завершує приготування полотна»; Schnurer-Schnurmacher «той, що виготовляє
шнури»; Seiler-Stricker «виробник легких тросів, канатів тощо». Засвідчені форми фіксації назв реміс-
ників фіксують також різні історичні зміни у системі консонантизму і вокалізму німецької мови:
а) послаблення голосних у афіксах (Bleichir-bleicher, Schonewebyr-Schoneweber, kemmir-kemmer, webirweber,
wollenwebir- wollenweber); б) підняття o > u (wollenweber-wullenweber); в) дисиміляцію із зник-
ненням приголосного (lynenweber-lynnewebir); г) контрактацію (wollinsleger-wollensleer).