Papers by Nataliia Brovko
Pravova deržava, Apr 15, 2024
Білоцерківський національний аграрний університет Соціально-гуманітарний факультет Кафедра консти... more Білоцерківський національний аграрний університет Соціально-гуманітарний факультет Кафедра конституційного права та теоретико-правових дисциплін пл. Соборна,
Fìlosofsʹkì ta metodologìčnì problemi prava, 2023
Методологія дослідження ідеї та сутності громадянського суспільства в контексті євроінтеграційних... more Методологія дослідження ідеї та сутності громадянського суспільства в контексті євроінтеграційних процесів БРОВКО Наталія* доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри конституційного права та теоретико-правових дисциплін Білоцерківського національного аграрного університету м. Біла Церква, Україна ОRCID: https://orcid.org/0000-0003-3525-2817; СІМАКОВА Світлана кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри публічно-правових дисциплін Білоцерківського національного аграрного університету м. Біла Церква, Україна ОRCID: https://orcid.org/0000-0002-8088-3258 Анотація. Актуальність дослідження зумовлена певною невизначеністю щодо питань, пов"язаних із вибором методів дослідження ідеї громадянського суспільства. Автори стверджують, що трансформаційні перетворення та процеси європейської інтеграції зумовлюють зміни у свідомості, що спричиняють проблему нерозуміння громадянами сутності громадянського суспільства, недостатнє усвідомлення власної ролі, що потребує здійснення комплексного підходу для дослідження його ідеї та процесів із застосуванням низки методів і методологічних підходів. Метою дослідження є виявлення методологічних закономірностей дослідження ідеї та сутності громадянського суспільства в контексті євроінтеграційних процесів, аналіз його сутності, переосмислення філософсько-методологічних засад у контексті перспектив майбутнього розвитку та формування на цій підставі нормативно-правової бази, що відповідатиме сучасному баченню. Методологічним підґрунтям дослідження є комплексний підхід. Викладений матеріал становить певну наукову новизну, оскільки категорія «громадянське суспільство» є багатозначною, чітко не визначеною в законодавстві, що викликає різні думки щодо його розбудови в процесах, пов"язаних зі вступом до ЄС, та обумовлює потребу в здійсненні ґрунтовного аналізу у філософсько-правовій площині із застосуванням відповідної методології. Доведено, що аналіз сутності громадянського суспільства неможливо здійснювати з використанням одного методологічного підходу чи методу. Складність категорії потребує застосування комплексного аналізу, що зумовлено багатоаспектністю досліджуваного явища. Практична значущість дослідження полягає в тому, що автори визначили найдоцільніші методи й методологічні підходи, що дасть змогу аналізувати ідею громадянського суспільства в контексті євроінтеграційних перетворень у державі.
Рєзнік В.Г. Технологія змішаного навчання (blended learning): нові можливості та перспективи навч... more Рєзнік В.Г. Технологія змішаного навчання (blended learning): нові можливості та перспективи навчального процесу……………………………………………………56 Носенко М.М. Handlungs-und Interaktionsorientierung als wesentliche Prinzipien der Gestaltung von Aufgaben und Übungen beim DaF-Unterricht….……...58 Хахула Б.В. Іноземна мова як інструмент успішної діяльності сучасного аграрія в умовах міжнародної академічної мобільності………….…….………….....61 Дука М.В., Холодна М.М. Актуальність формування соціальної компетентності в умовах сучасної системи загальної середньої освіти….…………64 Коваль В.С. Дистанційне навчання у вищій освіті осіб з інвалідністю..…....67 Лобачова С.В. Особливості використання інтернет-ресурсів у організації самостійної роботи студентів……………………….……………………..…………...69 Рейда О.А. Перевернуте навчання як одна з ключових тенденцій освітніх технологій сучасності……………………...………………...………………………....71 Столбецька С.Б. Міжкультурний підхід у викладанні французької мови як іноземної…………………………………………..…………………….…………….…73 Денисенко І.І. Особливості появи та причини виникнення мовного бар'єру…………………………………………………………………………..….……75 Дворак В.Н., Гордеева Т.В. Особенности адаптации иностранных студентов в Белорусском университете……………………….……………………………….….77 Хомчук О.П. Психологічні особливості рефлексії в підлітковому віці……..79 Велика К.І. Застосування емоційно-смислового методу у процесі навчання студентів немовних спеціальностей сільськогосподарського ЗВО…………….…...….81 Дворак В.Н., Конаш О.В. К проблеме профессиональной самоэффективности в психологии……………………………………………….……………………...……….83 Серпенінова Ю.С. Методичний потенціал комп'ютерних технологій у навчанні іноземних мов……………………………………………..………………….87 Копейкина Д.А. Социальная поддержка во взаимосвязи с проявлением депрессивной симптоматики у туркменских студентов………………………………..89 Карпенко С.Д. Особливості вивчення ділових паперів на заняттях з української мови як іноземної…………………………………………..……….……..92 Товт І.С. Сучасні освітні технології навчання української мови у вищій школі………………………………………………………..……………………………..94 Шульська Н.М., Римар Н.Ю. Створення «навчальної майстерні» під час викладання лінгвістичних дисциплін у ЗВО……………………….….…………..….97 Лабінська Б.І., Никіфорчук Ж.В. Фразеологічні одиниці як компонент формування професійно орієнтованої компетентності в читанні майбутніх богословів………..………………………….……………………..…………………….99 Баран Н.А. Внесок Олени Курило в розбудову українського термінознавства…………………...…………………………...………..……………..102 Бровко Н.І. Реформування вітчизняної системи освіти: теоретико-правовий аналіз……………………………………………………………………………………..105 Сімакова С.І. До питань інтернаціоналізації вищої освіти в Україні……...
Naukovij vìsnik Mìžnarodnogo gumanìtarnogo unìversitetu, 2022
Бровко Н. І., доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри конституційного права та теорети... more Бровко Н. І., доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри конституційного права та теоретико-правових дисциплін Білоцерківського національного аграрного університету Терещук М. М., кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри конституційного права та теоретико-правових дисциплін Білоцерківського національного аграрного університету ПРАВО НА ЕКОЛОГІЧНУ ІНФОРМАЦІЮ ЯК СКЛАДОВА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ЛЮДИНИ НА ІНФОРМАЦІЮ Анотація. Стаття присвячена дослідженню конституційного права людини на екологічну інформацію в контексті права на інформацію. а також обґрунтування необхідності конституційного закріплення права на екологічну інформацію як складової права на інформацію. Встановлено, що право на екологічну інформацію є особистим правом кожного та набуває своєї актуальності та необхідності його реалізації. Зазначено, що екологічне інформування дозволяє громадськості відчувати себе в безпеці та приймати рішення щодо власного життя та життя відповідної громади. Поінформована та зацікавлена громадськість може відігравати вагому роль у екологічному моніторингу, забезпеченні дотримання вимог природоохоронного законодавства. Констатовано, що важливість доступу до екологічної інформації в контексті збереження довкілля визнається як на міжнародному рівні так і на національному рівні. Національне законодавство на сьогодні оперує різними термінами щодо розуміння екологічної інформації: інформація про стан довкілля; екологічна інформація; інформація про стан навколишнього природного середовища; інформація про стан довкілля. Різне розуміння законодавцем вказаної правової категорії тягне за собою непорозуміння у тлумаченні терміну «екологічна інформація» та викликає проблеми у його подальшій реалізації. Пропонується визначити конституційне право на екологічну інформацію як право кожного на безперешкодне отримання повних, достовірних, своєчасних та вичерпних даних, знання, навички або відомості про стан навколишнього природного середовища, його компоненти та взаємодію між ними, екологічні загрози та небезпеки, заходи та засоби охорони, а також освітні заходи та пропаганда природоохоронного руху, відкритий доступ до яких має на меті забезпечення основоположних конституційних прав та інтересів людини та збереження середовища її існування. Зазначено про необхідність внесення змін до ст.ст. 34, 50 Конституції України, у якій зазначити, що кожен має право на інформацію. Право на екологічну інформацію є складовим права на інформацію. Кожен має право на достовірну екологічну інформацію. Право доступу до екологічної інформації гарантується державою та може бути обмежене у передбачених законом випадках. Ключові слова: інформація, екологічна інформація, право на інформацію, конституційні права, право на екологічну інформацію.
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Київ-2019 Дисертацією... more Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Київ-2019 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України Науковий консультант доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, заслужений юрист України Костицький Михайло Васильович, Національна академія внутрішніх справ, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України Зайчук Олег Володимирович доктор юридичних наук, доцент Кресін Олексій Веніамінович, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, завідувач Центру порівняльного правознавства доктор юридичних наук, професор Вовк Вікторія Миколаївна, Хмельницький університет управління і права імені Леоніда Юзькова професор кафедри теорії та історії держави і права Захист відбудеться «11» жовтня 2019 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.007.01 Національної академії внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1. Автореферат розісланий «11» вересня 2019 р. Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Давидова ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Шлях інноваційного, європейського розвитку українського суспільства обумовлює трансформацію системи виховання, навчання та освіти в нашій державі. Її метою є формування свідомого та освіченого молодого покоління, яке буде здатне професійно розв'язувати нагальні проблеми сучасного життя та ефективно реагувати на виклики сьогодення. Комплексне та інтегративне дослідження проблематики формування правосвідомості особистості, з огляду на зазначене, виступає фундаментальною умовою створення правових засад становлення сучасного громадянина, що будуть базуватися на принципах гуманізму, справедливості, всебічного захисту прав і свобод людини. Це забезпечить наукове підґрунтя формування системи права і системи законодавства нашої держави, яке відповідає об'єктивним потребам сучасного етапу розвитку громадянського суспільства в Україні. Правосвідомість як складний філософсько-правовий феномен формується під впливом низки взаємопов'язаних чинників, а саме: соціальних, духовних, економічних, правових, політичних, національних, моральноетичних, культурних тощо. Їх врахування повинно бути покладено в основу реалізації комплексу заходів щодо структурного реформування національної системи освіти. Приєднання України до Болонського процесу висвітлило низку проблем філософсько-правового характеру. Зокрема, залишаються поза увагою науковців філософсько-правовий аналіз впливу сукупності основних чинників формування правосвідомості особистості: розгляд генезису правосвідомості особистості в умовах дошкільної, початкової, середньої та середньої спеціальної освіти як підвалини подальшого становлення людини-суб'єкта суспільних відносин; розуміння сутності онтологічних та аксіологічних аспектів процесу формування правосвідомості сучасної особистості тощо. Дослідження правосвідомості в межах філософсько-правову аналізу бере свій початок в наукових працях М. Алексєєва, М. Бердяєва, І. Ільїна, Б. Кістяківського, П. Новгородцева, Л. Петражицького, В. Соловйова, П. Сорокін та ін. У радянські часи категорію правосвідомості досліджували переважно на основі синтезу правового позитивізму та марксизму, що знайшло своє відображення в роботах С.
Georgian medical news, Dec 1, 2020
The purpose of the research is to carry out a comprehensive analysis of the phenomenon of euthana... more The purpose of the research is to carry out a comprehensive analysis of the phenomenon of euthanasia in the context of realizing the human right to death in order to legalize it in Ukraine. The main objective of the article is to summarize the experience of the EU countries on the issue of legalization and conduction of euthanasia and to determine the main ways of improving the legislation of Ukraine on this matter, taking into account the above-mentioned experience. While writing the article, the author has used general scientific and special legal methods. A comprehensive analysis of the legislation of European states has been carried out in order to formulate the author's vision of the concept of euthanasia and the procedure for its legalization in Ukraine. The main focus of the article is on the fact that euthanasia cannot be qualified as murder, since it is the exclusive right of a person to independently control his or her life. The legislation of a number of European countries has been analyzed. On this basis the author has argued on the expediency of introducing the institution of euthanasia in Ukraine. The necessity of consolidating the right to death in the Constitution of Ukraine as a way of realizing the human right to life has been substantiated. It has been proved that the presence of such a legal norm in Ukrainian legislation will prevent voluntary euthanasia from becoming compulsory and will depenalize the act itself. The author has offered to legalize euthanasia and the practice on euthanasia in Ukraine by adopting the Law of Ukraine "On Realizing the Right to the Death with Dignity".
Včenì zapiski Tavrìjsʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu ìmenì V.Ì. Vernadsʹkogo, 2020
Ûridičnij naukovij elektronnij žurnal, 2022
Бровко Н.І., д.ю.н., завідувач кафедри конституційного права та теоретико-правових дисциплін Біло... more Бровко Н.І., д.ю.н., завідувач кафедри конституційного права та теоретико-правових дисциплін Білоцерківський національний аграрний університет Сімакова С.І., к.ю.н., доцент кафедри публічно-правових дисциплін Білоцерківський національний аграрний університет Стаття присвячена конституційно-правовому аналізу проблем гарантій права власності на землю в Україні, що зумовлено стрімким розвитком національного законодавства, визначенням у ньому механізмів гарантування права власності на землю, врегулюванням питань щодо реалізації права власності на землю, необхідністю захисту права приватної власності в умовах формування ринку земель. Особливо гостро питання конституційних гарантій права власності на землю постає у сучасних умовах, зокрема в умовах формування ринку земель та зняття мораторію на їх продаж. Нормативне закріплення права власності є необхідною умовою функціонування правової системи, тому відображення гарантій права власності на землю у Конституції України є першочерговим завданням, що дозволить створити фундаментальну базу чинного законодавства та забезпечити досконале правове регулювання земельних відносин. Чітке нормативне закріплення гарантій права власності на землю в Конституції України є запорукою функціонування системи захисту права власності на землю. Право власності на землю гарантується Конституцією. Хоча ця гарантія знаходить своє подальше втілення у земельному законодавстві, все ж гарантії захисту права на землю мають безпосереднє конституційне підґрунтя. Норми Конституції України щодо права власності на землю потребують вдосконалення та змін з урахуванням аналізу конституцій низки зарубіжних країн, які мають якісне й ефективне законодавче регулювання земельних відносин. Розвинуті європейські держави закріпили у своїх конституціях не лише право власності на землю, але й визначили його гарантії, зокрема, заборонивши виснаження землі, гарантувавши державний нагляд за її використанням, захист та підтримання на користь громадян, захист сільськогосподарських угідь. Пропонується з урахуванням зарубіжного досвіду відобразити гарантії у Конституції України, доповнивши низку її чинних статей. Ключові слова: гарантії, конституційні гарантії, право власності на землю, конституційне право на землю, право людини. The article is devoted to the constitutional and legal analysis of land ownership guarantees in Ukraine due to the rapid development of national legislation, the definition of mechanisms to guarantee land ownership, settlement of land ownership, the need to protect private property in market conditions. The issue of constitutional guarantees of land ownership is particularly acute in modern conditions, in particular in the context of the formation of the land market and the lifting of the moratorium on their sale. Normative consolidation of property rights is a necessary condition for the functioning of the legal system, so the reflection of guarantees of land ownership in the Constitution of Ukraine is a priority, which will create a fundamental basis of current legislation and ensure perfect legal regulation of land relations. Clear normative enshrinement of guarantees of land ownership in the Constitution of Ukraine is the key to the functioning of the system of protection of land ownership. Land ownership is guaranteed by the Constitution. This guarantee is embodied in land legislation, so guarantees of protection of land rights have a direct constitutional basis. The norms of the Constitution of Ukraine on land ownership need to be improved and amended taking into account the analysis of the constitutions of a number of foreign countries that have high-quality and effective legislative regulation of land relations. Developed European states enshrined in their constitutions not only the right to own land, but also defined its guarantees, including prohibiting the depletion of land, guaranteeing state supervision over its use, protection and maintenance for the benefit of citizens, protection of agricultural land. It is proposed to reflect the guarantees in the Constitution of Ukraine, supplementing a number of current articles, taking into account foreign experience.
Juridical scientific and electronic journal, 2020
Бровко Н.І., д.ю.н., в.о. завідувача кафедри конституційного права та теоретико-правових дисциплі... more Бровко Н.І., д.ю.н., в.о. завідувача кафедри конституційного права та теоретико-правових дисциплін Білоцерківський національний аграрний університет Сімакова С.І., к.ю.н., доцент кафедри публічно-правових дисциплін Білоцерківський національний аграрний університет Стаття присвячена висвітленню однієї з умов висування кандидата на пост Президента України, якою є внесення грошової застави, тобто встановленої законодавством певної суми, яку повинна сплатити партія чи кандидат, для того, щоби мати змогу брати участь у виборах. До прийняття змін у чинне законодавство діяв збір підписів на підтримку кандидатів та партій. Такий механізм не зарекомендував себе з позитивного боку, адже відбувалась фальсифікація, зокрема підробка підписів, їх купівля, підробка підписних листів на підтримку кандидата або виборчого списку, що стало однією з передумовою виникнення грошової застави, яку має сплатити партія чи кандидат, для того, щоби стати суб'єктом висування на пост Президента України. У дослідженні ми визначили, що перевагами грошової застави є те, що її можна розглядати як вимогу забезпечення кандидатом серйозності власних намірів щодо висування. Окрім того, внесення виборчої застави кандидатами, кількість яких щоразу збільшується, дає змогу поповнити бюджет держави. Щодо недоліків, то з огляду на її розмір, що у 270 разів перевищує середньомісячну зарплату, внесення такої суми для пересічного громадянина є неможливим, бо особі доведеться працювати не один рік для внесення такої суми виборчої застави. Законодавець закріпив, що виборча застава повертається кандидату, якщо відповідного кандидата визнано обраним Президентом України або включено до виборчого бюлетеня для повторного голосування, або за прийняття Центральною виборчою комісією рішення про відмову в реєстрації кандидата на пост Президента України, але, на нашу думку, це не може розглядатись як вимога забезпечення кандидатом серйозності власних намірів щодо висування. Безперечно, такі нормативні обмеження щодо кількості кандидатів у національному законодавстві необхідні, але такі обмеження можуть мати не лише фінансовий характер. Нині механізм грошової застави можна вважати «платою за участь у виборах», а її розмір суттєво обмежує доступ кожного до політики та участі в управлінні державою, тому логічним є питання про те, чи не є така норма порушенням виборчого права громадян та самого принципу рівності. Для наукового обґрунтування цього питання ми звернулись до міжнародного досвіду та міжнародного законодавства. З'ясували, що у низці європейських країн грошова застава не є вагомою умовою для участі особи у президентських виборах. Шляхом прямих виборів обирають президентів у 12 країнах Європейського Союзу, зокрема в Австрії, Болгарії, Литві, Румунії, Словаччині, Словенії, Кіпрі, Польщі, Португалії, Фінляндії, Франції та Чехії. У жодній з цих країн не використовується грошова застава таких розмірів, як в Україні, або вона взагалі не використовується як необхідна умова для реєстрації кандидата. Крім того, у статті здійснено порівняльний аналіз основних вимог щодо висування на пост Президента у країнах Східної Європи (Литва, Латвія, Словаччина, Чехія), Західної Європи (Великобританія, Ірландія, Швеція, Німеччина) та Україні. Ми дійшли висновку, що в Україні надто високий поріг грошової застави, що ставить під сумнів питання демократичності виборів та нівелює принципи виборчого права, тому необхідним є зменшення розміру грошової застави з урахуванням чинників соціального та економічного розвитку нашої держави. Таке зменшення дасть можливість брати участь у виборчому процесі новим «молодим» партіям та зменшить монополію значних партійних осередків. Доречно було б доповнити умови, що необхідні для реєстрації кандидата на пост Президента, зокрема йдеться про збір підписів на підтримку певного кандидата, що має місце в Республіці Польща. Ключові слова: виборча застава, виборчі права громадян України, кандидата на пост Президента, виборчий процес, партія, референдум, Виборчий кодекс України. Юридичний науковий електронний журнал ♦ It was concluded that the threshold of monetary collateral is too high in Ukraine, which calls into question the democracy of elections and undermines the principles of suffrage, so it is necessary to reduce the size of monetary collateral taking into account the factors of social and economic development of our state. Such a reduction will allow new "young" parties to participate in the electoral process and reduce the monopoly of large party cells. It would be appropriate to supplement the conditions necessary for the registration of a candidate for President, in particular the collection of signatures in support of a particular candidate, which takes place in the Republic of Poland.
Теорія та історія держави і права, історія політичних та правових учень; конституційне та муніцип... more Теорія та історія держави і права, історія політичних та правових учень; конституційне та муніципальне право, філософія права УДК 352.
Бровко Н.І., д.ю.н., доцент кафедри теоретико-правових та соціально гуманітарних дисциплін Білоце... more Бровко Н.І., д.ю.н., доцент кафедри теоретико-правових та соціально гуманітарних дисциплін Білоцерківський національний аграрний університет Сімакова С.І. к.ю.н., доцент кафедри публічно-правових дисциплін Білоцерківський національний аграрний університет Інститут кримінальних проступків привертав і привертає увагу як науковців, так і практичних працівників правоохоронних органів, адже на спрощену процедуру розслідування чекали вже давно. Тому тема наукової статті є актуальною та потребує уваги з наукової точки зору, яка наведена у статті. Зокрема, у статті досліджено поняття інституту кримінальних проступків. Визначено, що дізнавач, як суб'єкта доказування у кримінальному провадженні-службова особа підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, уповноважена особа іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені в межах компетенції здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків. З'ясовано, що до кримінальних проступків віднесено діяння (дії чи бездіяльності), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Конкретизовано якими повноваженнями закон наділяє дізнавача під час досудового розслідування кримінальних проступків, зокрема: починати дізнання; проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії; давати доручення оперативним підрозділам на проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових); звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, та ін. Констатовано, що інститут кримінального проступку не є новим у праві, оскільки ще за часів середньовіччя, зокрема у законодавстві Англії існував поділ злочинів на фелонію і місдімінор. Позитивним моментом є запозичення та запровадження Україною інституту кримінальних проступків. З'ясовано, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку складається дізнавачем за погодженням із прокурором. Крім цього одночасно із врученням повідомлення про підозру особа інформується про результати медичного освідування та висновку спеціаліста за їх наявності. Закінчення розслідування кримінальних проступків також має певні особливості. Так, дізнавач зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше 72 годин з моменту затримання подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру. Прокурор зобов'язаний не пізніше трьох днів після отримання матеріалів дізнання разом з повідомленням про підозру, здійснити такі дії: 1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження; 2) повернути дізнавачу кримінальне провадження з письмовими вказівками; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або про звільнення від кримінальної відповідальності; 4) у разі встановлення ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства. Ключові слова: кримінальний проступок, дізнавач, керівник органу дізнання, прокурор, кримінальне правопорушення, злочин, слідчі дії, негласні слідчі (розшукові) дії.
У публікації викладено компетентності, результати навчання, основні вимоги, особливості, структур... more У публікації викладено компетентності, результати навчання, основні вимоги, особливості, структуру, зміст та документацію навчальної практики для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 081 Право. Рецензент: С.І. Сімакова, канд. юрид. наук, доцент Методичні вказівки розглянуто на засіданні кафедри конституційного права та теоретико-правових дисциплін, протокол № 8 від «28» січня 2021 р. Схвалено методичною радою факультету права та лінгвістики, протокол № 8 від «24» березня 2021 р.
Громадська організація «Причорноморська фундація права», Jun 1, 2019
Revista Amazonia Investiga
The purpose of the study is to consider the procedure of developing legal consciousness of rural ... more The purpose of the study is to consider the procedure of developing legal consciousness of rural inhabitants, as the development of legal culture, education of of rural residents is one of the priorities of the State and society. Methodology. The following methods are applied in the course of the study: dialectical, logical, hermeneutic, synergetic, analysis, axiological, logical, systematic, summarizing. Results of the research. It is established that legal awareness is one of the forms of public consciousness with certain features. Developing sense of justice of rural residents occurs in the process of socialization at several levels. Practical meaning. It is proven that the process of developing legal consciousness should begin with family upbringing and continue at school. The development of legal awareness takes place in the very process of personal development, when a child gradually becomes a student, i.e. a person who changes and improves himself (herself). Value / originali...
Національна академія внутрішніх справ, Nov 11, 2017
Правова свідомість є важливою соціальною цінністю, яка нерозривно пов'язана з правом. На думку К.... more Правова свідомість є важливою соціальною цінністю, яка нерозривно пов'язана з правом. На думку К.С. Гаджієва закон є виразом суверенітету. Але тільки закон який ґрунтується на правовій нормі набуває характеру загальнообов'язкової норми. Тому наявність такого закону є істотною характеристикою правової культури суспільства [1, с. 2 ]. Як форма суспільної свідомості правосвідомість розглядається вченим А.А. Потякіним. З одного боку, на його думку, правосвідомість-«це сукупність поглядів, ідей, що виражають відносини людей, соціальних груп, класів до права, законності, правосуддя, їхнє уявлення про те, що є правомірним чи неправомірним». Іншими словами, «правосвідомість є відображенням права в свідомості суспільства, соціальної групи, особистості». З іншого боку, «на формування і розвиток правосвідомості впливають соціально-політичні, економічні, культурні чинники. Воно взаємопов'язане і взаємно діє з політичною свідомістю, мораллю, мистецтвом, релігією, філософією і наукою» [1, с. 344-345 ]. На думку О.А. Гулевича правосвідомість є основою поведінки в правовій сфері. Це «сукупність соціальних установок (аттитюдів) до злочинів і злочинців, закону, покаранню, правоохоронної, судової та пеніцітарной систем» [3, с. 286]. Західні дослідники вважають за краще використовувати поняття «аттитюд»-одне з базових понять соціальної психології, а не «правосвідомості». З точки зору соціальної філософії право діє як «усвідомлене право», оскільки його існування пов'язане з волею і свідомістю
Асоціація аспірантів-юристів, Jun 1, 2019
ГО «Київська наукова організація педагогіки та психології», Jul 1, 2019
Білоцерківський НАУ, Nov 1, 2017
Uploads
Papers by Nataliia Brovko