Papers by Iryna Lysychkina
International Humanitarian University Herald. Philology
Лисичкіна І. О., кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри філології, перекладу та ст... more Лисичкіна І. О., кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри філології, перекладу та стратегічних комунікацій Національної академії Національної гвардії України Лисичкіна О. О., кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов Національної академії Національної гвардії України СУЧАСНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ СОЦІОЛЕКТ ЯК ПРОБЛЕМА МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ Анотація. У цій статті окреслено особливості американських сленгових лексичних одиниць як основи сучасного військового соціолекту в умовах міжкультурної комунікації. Військовий соціолект розуміється як засіб об'єднання індивіда з професійною групою, виокремлення такої групи з-поміж інших та інтерпретації дійсності представниками такої групи. Військовий соціолект містить військове арго, військовий жаргон, військові колоквіалізми й військові вульгаризми, а також окремі елементи суміжних професійних і корпоративних жаргонів. З'ясовано, що військовий соціолект відображає специфіку військового гумору як захисного механізму та засобу ідентифікації військовослужбовців. Особливостями військового соціолекту в контексті міжкультурної комунікації визначено широке вживання одиниць спеціалізованої термінології на позначення реалій військового життя та служби, акронімів та фонетичного алфавіту НАТО, при цьому основними лексико-семантичними групами у межах військового соціолекту є одиниці на позначення антропоцентрів, обладнання та озброєння та службово-бойової діяльності. Військовому соціолекту властиве емоційне забарвлення, багатозначність та синонімія, зумовлена, зокрема, відмінностями вживання військового сленгу та абревіатур представниками різних видів та родів військ. Доведено, що основними джерелами поповнення військового соціолекту є термінологізація та ретермінологізація, метафоризація, запозичення та калькування, абревіація та скорочення, створення терміну з морфемного інвентарю власної мови або з інтернаціональних елементів. Військовий соціолект допомагає виявити механізми колективного та індивідуального світосприйняття військовослужбовців, ідентифікувати систему цінностей та пріоритетів, а також відобразити типові властивості корпоративного іміджу військовослужбовця. Військовий соціолект, зокрема сленг, є бар'єром двомовної комунікації через поєднання мовних та позамовних чинників.
Тrаnscarpathian Philological Studies, 2021
2050-9379 кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри філології, перекладу та стратегіч... more 2050-9379 кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри філології, перекладу та стратегічних комунікацій Національної академії Національної гвардії України Лисичкіна О.О., orcid.org/0000-0002-9511-9615 кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов Національної академії Національної гвардії України У статті встановлено особливості перекладу англомовних неологізмів пандемії COVID-19 українською мовою. Зазначається, що тривалість пандемії та її вплив на всі сфери життя людини відбивається в мовах, збагачуючи їх неологізмами. Через свою важливу роль у світі англійська мова стає джерелом неологізмів, які потім використовуються в інших мовах. Проведене дослідження фокусувалося на термінах на позначення дій та/або досвіду людей під час пандемії COVID-19, які зареєстровані трьома тематичними словниками та глосаріями. Підбір українських відповідників англомовним неологізмам вимагає першочергового з'ясування значення нової лексичної одиниці та вибору способу перекладу: транслітерації та транскрипції, калькування, описового перекладу (експлікації), прямого включення, приблизного перекладу. З'ясовано, що вибір способу перекладу залежить від поширеності та вживаності неологізму в українському контексті. Так, інтернаціоналізми та неологізми вторинної номінації передаються транслітерацією та транскрипцією, вживаються в оригінальній формі англійською мовою з поясненням та без, а також можуть мати паралельні варіанти в оригінальній англомовній формі та українською транскрипцією та транслітерацією. Установлено, що вибір способу перекладу співвідноситься з морфологічною формою неологізму пандемії COVID-19. Зокрема, калькування застосовується при конверсії та словоскладанні, описовий переклад-при перекладі непоширених неологізмів із новим значенням та може поєднуватися з іншими способами перекладу. Із розвитком пандемії COVID-19 способи англо-українського перекладу неологізмів пандемії варіюють та змінюються з домінуванням транскрипції та транслітерації. Спостерігається тенденція до інтернаціоналізації неологізмів пандемії, що не потребуватиме експлікації чи інших способів перекладу таких лексичних одиниць за умови широкого використання неологізмів-інтернаціоналізмів як у мові оригіналу, так і в мові перекладу. Ключові слова: неологізм, спосіб перекладу, інтернаціоналізм, пандемія COVID-19, морфологічна будова, термін.
Scientific notes of Taurida National V.I. Vernadsky University, series Philology. Social Communications, 2020
Національна академія Національної гвардії України Лисичкіна О. О. Національна академія Національн... more Національна академія Національної гвардії України Лисичкіна О. О. Національна академія Національної гвардії України ОСОБЛИВОСТІ НЕОЛОГІЗМІВ ПАНДЕМІЇ COVID-19 В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ У статті висвітлено результати дослідження щодо встановлення особливостей неологізмів пандемії COVID-19 в англійській мові. Англійська мова, як будь-яка жива мова, характеризується постійним утворенням неологізмів, що відбивають зміни в соціальному житті людства, відповідають сучасній парадигмі знання та когнітивним механізмам опрацювання інформації. Оскільки пандемія COVID-19 справляє вплив на всі сфери життя людини (економічну, соціальну, політичну й духовну), а також на мову, за останній рік усі мови збагатилися новими лексичним одиницями на позначення пов'язаних із пандемією об'єктів і процесів, які виходять далеко за межі медичного дискурсу. З'ясовано, що особливості утворення досліджуваних неологізмів закладені в екстралінгвістичних чинниках. Серед неологізмів пандемії COVID-19 переважають семантичні інновації, що пов'язано з переосмисленням вже наявних понять на кшталт lockdown, isolation. Власне неологізмами за формою та змістом постають одиниці на кшталт zoonosis, fomite, superspreader. Установлено, що трансномінації характеризуються високою емотивністю, представлені сленговими одиницями (covidiot, maskhole) й оказіоналізмами. У межах дослідження встановлено найпродуктивніші префікси неологізмів пандемії COVID-19 (anti-(anti-epidemic), self-(self-isolation, self-treatment), super-(superspreader), pre-(presymptomatic)) і суфікси-mania,-phobia,-phobe, причому останні утворюють лексичні одиниці на позначення психологічних станів людини, пов'язаних зі змінами життя людини, привнесеними пандемією. Серед визначених у дослідженні номінативних моделей термінів-неологізмів пандемії COVID-19 найпродуктивнішою моделлю вторинної номінації є A+N (airborne transmission, antipyretic therapy). З'ясовано, що, на відміну від поширеної абревіатури COVID, яка стала словотворчою основою для цілої низки неологізмів, інші абревіатури пандемії COVID-19, зокрема ACTT, COPD, CGR, використовуються в спеціальних дискурсах і вимагають розшифрування для широкої аудиторії. Зауважимо, що наукова розвідка не претендує на вичерпність результатів, оскільки пандемія COVID-19 триває і зумовлює появу все більшої кількості неологізмів.
International Humanitarian University Herald. Philology, 2021
кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри філології, перекладу та стратегічних комуні... more кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри філології, перекладу та стратегічних комунікацій Національної академії Національної гвардії України Лисичкіна О. О., кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов Національної академії Національної гвардії України ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНОГО ІМІДЖЕФОРМУВАЛЬНОГО НАРАТИВУ FIEP Анотація. У статті окреслено особливості англомовного іміджеформувального наративу FIEP-Міжнародної асоціації сил жандармерії та поліції в статусі військової установи. Іміджеформувальний наратив є інструментом стратегічних комунікацій, який використовується цією асоціацією для представлення широкому загалу свого бачення, позиції щодо діяльності FIEP та її членів. Іміджеформувальний наратив FIEP є гетерогенним гранднаративом, систематизованим гіпертекстом, складаним з іміджеформувальних наративів силових структур-членів асоціації. Окремі іміджеформувальні наративи членів FIEP розраховані на широкого адресата і є викладом певної інформації про діяльність конкретної організації. Інформація подається максимально ясно і чітко, перевага надається фактам, а не судженням, хоча можуть простежуватися національна та культурна специфіка. Іміджеформувальний наратив FIEP загалом відповідає принципам побудови такого роду наративів силових структур, а саме: є ретельно спланованим та має фреймову будову взаємопов'язаних повідомлень. Вербалізована в досліджуваному наративі концептуальна основа відповідає системі цінностей суспільства, структури та особистості. Досліджуваний наратив має інформативний характер та базується на концептах ЗАКОННІСТЬ ТА ГРОМАДСЬКА БЕЗПЕКА, МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ і ПРОФЕСІОНАЛІЗМ, які відповідають місії і баченню FIEP. Ці основні концепти підтримуються іншими, спрямованими на формування позитивного іміджу силових структур через позитивний корпоративний імідж силової структури (ЗНАЧУЩІСТЬ, РЕФОРМИ ТА ІННОВАЦІЇ, КУЛЬТУРА ТА ТРАДИЦІЇ, ПАТРІОТИЗМ) та її репрезентантів (НАВЧАННЯ, РОЗ-ВИТОК, СПОРТ) і через підкреслення активної соціальної ролі та громадської позиції цих силових структур (СОЦІ-АЛЬНА СВІДОМІСТЬ, ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА та РІВНІСТЬ), причому для іміджеформувального наративу властиве використання топосів корисності для суспільства, безпеки, урахування потреб суспільства. Концептуальна основа допомагає краще структурувати основний меседж наративу. Ключові слова: наратив, іміджеформувальний наратив, концептуальна основа, концепт, вербалізація, система цінностей, силова структура.
International Humanitarian University Herald. Philology, 2020
International Humanitarian University Herald. Philology
Анотація. У цій статті окреслено особливості англомовної військової лексики в аспекті англо-украї... more Анотація. У цій статті окреслено особливості англомовної військової лексики в аспекті англо-українського перекладу на матеріалі сучасних словників та глосаріїв, які не обмежуються військовою термінологією і містять лексичні одиниці військового соціолекту. До військової лексики належать неоднорідні за своєю функціональною характеристикою лексичні одиниці: терміни та емоційно забарвлені жаргонізми, колоквіалізми, які часто постають стилістичними синонімами військових термінів. Військові терміни характеризуються відповідністю денотату, однозначністю у межах певної терміносистеми, системністю, точністю, відсутністю експресії, стилістичною нейтральністю, незалежністю від контексту. Соціолектизмам властиві експресивність, емоційна забарвленість, інтертекстуальний характер, залежність від контексту, наявність конотативних значень. Наголошено, що військова лексика наразі широко вживається поза межами військового дискурсу, а постійний розвиток та збагачення військової лексики в умовах інтенсифікації міжкультурних контактів військових вимагає постійного перегляду існуючих відповідників та підбору відповідників неологізмам. З'ясовано, що підбір українських відповідників як англомовним військовим термінам, так і соціолектизмам, зокрема жаргонізмам, відбувається на основі традиційних способів перекладу: транслітерації та транскрипції, калькування, описового перекладу (експлікації), прямого включення, приблизного перекладу. Абревіації та скорочення, характерні для військової термінології, відтворюються різноманітними способами та прийомами, серед яких домінують розшифрування абревіатури та надання українського відповідника та експлікації. Вибір способу перекладу зумовлюється як лінгвістичними, так й екстралінгвальними чинниками та ґрунтується на поширеності та вживаності терміну в українському контексті, причому нові поняття можуть мати декілька синонімічних відповідників. Військові соціолектизми вимагають експлікації нових для української військової культури понять.
PSYCHOLINGUISTICS, 2019
Objective. This research aims at defining the principles of constructing effective narratives wit... more Objective. This research aims at defining the principles of constructing effective narratives with the use of the strategic communication capabilities and the media. Materials and Methods. Publications in modern English and Ukrainian mass-media have been analyzed using methods and techniques of discourse analysis, content- and intent-analysis with elements of pragmatic and narrative analysis. The author’s methodology included the following: to identify the author’s intention and motives, the main topoi and points of the narrative focalization, to define hidden beliefs, social and psychological basis for the recipient’s perception of the narrative, to outline effective strategies for the narrative construction and dissemination in the media. Results. In general, modern media have the capacity of constructing the desired frames in the audience’s consciousness by creating a mental model of the situation, on which the consumer of the information starts to rely. Decision-making now is re...
Scientific notes of Taurida National V.I. Vernadsky University, series Philology. Social Communications, 2020
У статті окреслено особливості англомовної мас-медіа реалізації наративу «Протистояння військових... more У статті окреслено особливості англомовної мас-медіа реалізації наративу «Протистояння військових США пандемії коронавірусу» як частини стратегічного гранд-наративу, пов'язаного з глобальними викликами пандемії коронавірусу. Наратив як міждисциплінарне поняття, яке привертає увагу науковців різних галузей, постає дієвим інструментом «системи розуміння інформації», яка створюється засобами стратегічних комунікацій та масмедіа. Наратив є гіпертекстом будь-якого жанру, має широку функціональність та діалогічний характер, що сприяє активації інтертекстуальних зв'язків як між повідомленнями всередині одного наративу, так і між наративами, часто конкуруючими. Стратегічні наративи використовуються наратором (комунікатором) як інструменти представлення власного вкладення подій з урахуванням власних інтересів організації та нав'язування певного розуміння цих подій. Специфіка досліджуваного наративу пов'язана з тим, що він розвивається в реальному часі, ще не пройшов фільтрації часом і «правильним» розумінням ситуації, а отже, хоча й відповідає загальним принципам стратегічних наративів силових структур, характеризується підвищеною емоційністю і необхідністю звернення до конкуруючих наративів, з метою виправдовування певних дій та заперечення зниження боєготовності збройних сил. Доведено, що зовнішнє фокусування, вибір високопосадовців збройних сил США як мовців сприяє формуванню «системи розуміння інформації», бажаної для силових структур, та її нав'язування адресатові. Реалізація концептів РОДИНА, БЕЗПЕКА, ТУРБОТА розширює семантичне коло «свої» та поєднується з концептом ОБОВ'ЯЗОК, який лежить в основі стратегічного наративу силових структур, серед іншого, шляхом апеляції до цінностей особистості, організації і суспільства у їх синергії. Досліджуваний наратив є адресатоцентричним, чому сприяє семантична категорія «своє коло», як-то використання риторичного we у поєднанні з топосами ВІРИ В МАЙБУТНЄ та БАТЬКІВСЬКОЇ ТУРБОТИ.
This article highlights the corporate image as a strategic communication tool for security sector... more This article highlights the corporate image as a strategic communication tool for security sector agencies. The prospects of image for a security sector agency are outlined with regard to image formation and reparation. Image formation is based on the principles of objectivity, openness, credibility and trust whilst avoiding deception and manipulation. Best practices and failures in image formation are listed from the U.S. and Ukrainian security sector agencies' experience. The suggested guidance on image formation for security sector agencies encompasses the author's recommendations on effective image formative discourse and the corresponding institutional policy development.
Uploads
Papers by Iryna Lysychkina