Medzhybizh inventories of the 18th century, when the city was owned by the Czartoryski family, ar... more Medzhybizh inventories of the 18th century, when the city was owned by the Czartoryski family, are a valuable archival source that contains a lot of information. Until recently a wide range of Ukrainian-speaking researchers had the opportunity to use only a description of Medzhybizh Castle from the inventory of 1717, when the Sieniawski family was the owner of Medzhybizh. This description is very short. The style of describing of the castle in the inventory changes to detailed, when the Sieniawski family fades away and the last member of the family, Maria Sophia Senyavska, passes her estates as a dowry to her new husband, August Alexander Czartoryski. Thanks to the activities of privately owned bureaucracy, now more than 40 annual inventories of Medzhybizh and Medzhybizh outskirt are kept in the manuscript fund of the Princes Czartoryski Library in Kraków (Poland), which cover the period of almost the entire 18th century. Keywords: inventory, castle`s description, architecture
Повідомлення присвячене атрибуції і датуванню предмета з фондів Малієвецького обласного історико-... more Повідомлення присвячене атрибуції і датуванню предмета з фондів Малієвецького обласного історико-культурного музею: автоматичної (self-inked) печатки канцелярії графа А. Орловського. В основу атрибуції і датування покладено історико-технічний аналіз артефакту та відомості з історії родини Орловських гербу Любич.
На основі документів з фондів музеїв Польщі у статті наводиться зображення міської печатки магдеб... more На основі документів з фондів музеїв Польщі у статті наводиться зображення міської печатки магдебургії (магістрату) привілейованого міста Меджибожа. Це зображення є документально підтвердженою підставою для відтворення історичного герба Меджибожа, завдяки якому нинішнє селище входить у коло стародавніх міст, об’єднаних спільним минулим і сучасним продовженням традицій.
Пам’ятні монети, емітовані Національним банком України, за своїм високим художнім рівнем і якістю... more Пам’ятні монети, емітовані Національним банком України, за своїм високим художнім рівнем і якістю виготовлення були справжнім відкриттям для фахівців музею Монетного двору Парижа. Тому разом з іншими унікальними експонатами, які зберігає музей найстарішої державної інституції Франції, українські монети воєнного часу були презентовані відвідувачам у фізичній частині виставки поряд з об’єктами NFT-мистецтва циклу “Ornament and crisis”.
У статті аналізуються приклади вибору методів збереження архітектурних пам’яток: реставрації та к... more У статті аналізуються приклади вибору методів збереження архітектурних пам’яток: реставрації та консервації, а також їхніх окремих реалізацій: тривалої руїни, факсимільної реконструкції, архітектурної інтерполяції та інших. Показано, що консервація пам’ятки у вигляді тривалої руїни має недоліки і не завжди виправдовує очікування, які покладаються на цей метод. Наголошено на неоднозначності понять, якими нині послуговуються під час дискусій щодо відновлення пам’яток.
На підставі інвентарів Меджибізької волості, топографічних планів та інших документів у статті на... more На підставі інвентарів Меджибізької волості, топографічних планів та інших документів у статті наводиться розташування, опис споруд та ботанічний опис так званого «італійського саду», який належав власникам міста Меджибожа у XVIII ст. Подаються задокументовані обставини його створення та свідчення його наявності в містобудівній структурі меджибізького передмістя. Зазначаються відмінності саду в Меджибожі від класичних італійських садів. Також на підставі архівних документів доводиться неспроможність припущень про влаштування в Меджибізькому замку резиденції у стилі романтизму. Витяги з документів наводяться мовою оригіналу і в українському перекладі.
There is a widespread opinion in local history and some scientific publications that in the 18th century, especially in the ownership of the Czartoryski princes, Medzhybizh castle was transformed into a luxury romantic residence. The decorative garden was allegedly created as a result of Izabella Czartoryska interest in English parks, as a continuation of the architectural program of the main residence in Pulawy. There is even a statement that the garden was arranged in the inner territory of Medzhybizh castle.
Nonetheless, the inventories of the Medzhybizh estate indicate that during the 18th century, Medzhybizh castle was utilized not for residential purposes, but also for economic and occasionally military purposes. The notion of a grandiose ornamental garden at the Medzhybizh castle is merely an adaptation of the romantic descriptions of the real romantic park at the Czartoryski main residence called Pulawy (in Poland).
Only the Polish researcher Rafal Nestorow has provided real information about the existence of the Medzhybizh garden, which was called the Italian garden. TThis garden was established by Jan Baptista Dessieur in the year 1713. Nestorows research is based on archival documents obtained from the library of Princes Czartoryski in Kraków (Poland). Nonetheless, in his perspective, the precise location of this “Italian garden” remains ambiguous.
This article extends and clarifies the research initiated by R. Nestorow. The archival inventories from the 1750s provide a thorough description of the "Italian garden" near the Medzhybizh castle, which was not located in the town of Medzhybizh, but in a nearby suburb called Stawnica.
The article explains the location, description of buildings, and list of plants in the so-called “Italian garden”, which belonged to the owners of the Medzhybizh in the 18th century. The differences between this garden and the classic Italian landscape are also explained. The location of the Italian garden surrounding the castle and the streets of the modern Stawnica is revealed by archival maps of Medzhybizh from the 18th and 19th centuries.
The article explains where the Italian garden is, what houses it has, and what plants it has. The garden was owned by the Medzhybizh family in the 18th century. The elucidation of the distinctions between this garden and the traditional Italian landscape is also provided.
Нарис до історії повітової школи, яку князь Адам Єжи Чарторийський заснував у 1819 р. в Меджибізь... more Нарис до історії повітової школи, яку князь Адам Єжи Чарторийський заснував у 1819 р. в Меджибізькому замку
Календар знаменних і пам'ятних дат Хмельниччини, 2024
Хоч у родині Сенявських Миколаї були у багатьох поколіннях – але саме його, народженого у 1489 ... more Хоч у родині Сенявських Миколаї були у багатьох поколіннях – але саме його, народженого у 1489 році майбутнього коронного гетьмана, уславленого командира оборони поточної, що боронила від набігів подільські кордони, навіть через кілька століть називали Великим Миколаєм, “стовпом вітчизни”.
Dziedzictwo I Rzeczypospolitej. Toruńskie Studia Polsko-Ukraińskie z zakresu historii i muzeologii, 2023
"Autor zwrócił uwagę na to, jak zmienne religijne wybory przedstawicieli rodu Sieniawskich rezono... more "Autor zwrócił uwagę na to, jak zmienne religijne wybory przedstawicieli rodu Sieniawskich rezonowały w architekturze zamku w Międzybożu. Dokonał on przede wszystkim sprostowania powszechnych w literaturze błędnych informacji o obecności elementów tureckich w architekturze pałacu Sieniawskich czy datowaniu kaplicy zamkowej na rok 1586. Zachowane do dzisiaj architektoniczne kielichy wchodzące w skład pałacowej attyki będące elementem niespotykanym w architekturze polskiej, za to popularnym na obszarze Czech i Słowacji, uznał za symbol Komunii Świętej pod Dwiema Postaciami i zarazem wyraz protestanckich poglądów Mikołaja Sieniawskiego. Artykuł ten stanowi cenne uzupełnienie do dziejów polskiej reformacji w XVI wieku i dostarcza nowych metod badawczych, które mogą pozwolić także w innych miejscach zidentyfikować związki obiektów architektury z religijnymi konwer-
sjami ich właścicieli".
Słowa kluczowe: Seniawscy, protestantyzm, kontrreformacja, architektura, symbolika
Час найактивнішої розбудови Меджибізького замку у Подільському воєводстві припадає на другу половину XVI ст., коли коронний гетьман Миколай Сенявський (1489-1569 рр.) придбав місто Меджибіж та волость у свою цілковиту власність. Приблизно у той самий час коронний гетьман здійснив релігійну конверсію на кальвінізм, що тоді було поширеним явищем серед шляхти. Розташування меджибізьких добр Сенявських далеко на Східних кресах дозволяло тут відкрито демонструвати дисидентську ідеологію, у тому числі засобами архітектури.
Архітектурна стилістика замкового палацу в Меджибожі є нетиповою ані для Подільського регіону, ані для Речі Посполитої взагалі. Відмінністю пам’ятки ренесансний аттик з гладким фризом і характерними зубцями з пів- та чвертьколистих елементів. Але найяскравішою особливістю палацового аттика є чотири декоративні наріжні вази, кожна з яких відрізняється від інших геометричною формою. Типологічні дослідження засвідчили, що кілька пам’яток палацової і сакральної архітектури XVI-XVII ст., які містять такі ж особливості (аналогічна форма зубців аттика разом з наріжними вазами кількох форм) існують у Словаччині та Чехії. Це палацик (двір) Турзонів у Бетлановцах, костел в Ямніку та інші. Логічною ланкою між регіоном на південь від Татр і родиною польського гетьмана Миколая Сенявського є протестантизм. Оздобні елементи палацу в Меджибожі і типологічно споріднених з ним пам’яток, вірогідно, сформовані під впливом протестантської системи символів: келиха для Причастя, корабельного ліхтаря та інших.
Проте, поширення ідей Реформації у Речі Посполитій не було тривалим порівняно з сусідніми європейськими країнами. Вже наступне покоління родини Сенявських поступово повертається до католицького віровизнання. Цей акт, зокрема, знаходить символічне втілення у Меджибожі, у будівництві мурованої замкової каплиці (1586/1591 р.), присвяченої покровителю Польщі св. Станіславу. Її архітектурне вирішення, тобто еклектика стилів від елементів пізньої готики до ранньоренесансного фронтону, суперечить контрреформаційній естетиці періоду бароко, але є абсолютно типовим для релігійного завзяття новонавернених фундаторів, яке втілювали пересічні „цехові” будівничі.
У статті аналізуються архітектурні особливості будівель Меджибізького замку, які збереглися до нашого часу і є архітектурним свідченням релігійних конверсій родини Сенявських. Показано, що замковий палац і каплиця є своєрідними архітектурними маркерами початку та закінчення періоду протестантського віровизнання у родині Сенявських, який почався у 1540-х і завершився у 1590-х роках.
Ключові слова: Сенявські, протестантизм, контрреформація, архітектура, символіка
На основі документів висвітлюється початковий період діяльності викладача і натураліста-аматора В... more На основі документів висвітлюється початковий період діяльності викладача і натураліста-аматора Войцеха Зборжевського: його служба в Меджибізькому училищі та палеонтологічні відкриття у регіоні.
W artykule, w świetle źródeł dokumentalnych (w szczególności Inwentarzy klucza międzyboskiego), p... more W artykule, w świetle źródeł dokumentalnych (w szczególności Inwentarzy klucza międzyboskiego), podano informacje o jedynym istniejącym w XVIII wieku obiekcie regularnego ogrodnictwa w międzyboskich dobrach Sieniawskich Czartoryskich: tzw «ogrodu włoskiego» na przedmieściu Międzyboża we wsi Stawnica. Podano historię jego powstania, opis tekstowy i kartograficzny, wykaz rodzajów roślin ogrodowych i budowli. Podkreślono różnice w stosunku do klasycznej koncepcji ogrodu włoskiego.
Current Issues in Research, Conservation and Restoration of Historic Fortifications, 2023
W artykule na podstawie rękopisu „Plac prawnych prac”, który napisano w latach 1753-1... more W artykule na podstawie rękopisu „Plac prawnych prac”, który napisano w latach 1753-1755 archiwistą rodziny Sieniawskich Szymonem Jerzym Cerenowiczem, zostaje wprowadzone do obiegu naukowego nazwisko architekta Jana Bąka, dotychczas nie wymieniane w literaturze naukowej. Wymieniony Jan Bąk, obywatel tarnopolski i architekt, przed 1569 r. miał kontrakt z właścicielem miasta Mikołajem Sieniawskim i złecenie na wykonanie prac budowlanych na zamku w Międzybożu. Jego prawdopodobnym następcą jako architektem w Międzybożu jest Christophus Bozzano z Ferrary, znany także jako “Bozzano incola Russiae”, a także jako Krzysztof Bodzan. Jednocześnie wykazano błędność innych wersji o wyimaginowanych architektach zamku w Międzybożu (Hiob Bretfus, Ambrogio Guagnini), których nazwiska pojawiają się w publikacjach naukowych i historycznych.
This article informs for the first time that in the second half of the 16th century, a citizen of the city of Ternopil, Jan Bąk (“Jan Bonk” in English transcription), was employed by Mikołaj Sieniawski as the architect of Medzhybizh Castle (now in Khmelnytskyi region, Ukraine). The notice of this fact was found by the author in the first volume of the manuscript “Płac prawnych prac” (“A place for legal searches” – from Polish). This manuscript was written by Shymon Jerzy Cerenowicz in 1753-1755 as a result of his research in the archives of the Polish-Lithuanian Commonwealth, at the request of Prince August Aleksander Czartoryski. The “Płac prawnych prac” manuscript contains a lot of important information about events in the Podole Voivodeship in the 15th-18th centuries. One of the new facts is the following text (author's translation from Polish): “ The Legislator of Medzhybizh, Mikołaj Sieniawski the Great, when he was alive, signed a contract with Jan Bąk, a Ternopil citizen and architect. This contract obliged to finish the construction of walls, build a bastion, etc. in Medzhybizh Castle. While the construction of the castle continued, Mikołaj Sieniawski died in Lublin during the Sejm. Therefore, this architect urgently registered the contract in the Сity court of Terebovlya, in 1569 on the eighth day after the Solemnity of the Most Holy Body of the Lord”. From this text, we learn for the first time about the previously unknown name of the architect Jan Bąk and about some of his works in Medzhybizh Castle.The author of the article notes that Christophus Bozzano “incola Russiae” also known as Krzysztof Bodzan was probably the next architect in Medzhybizh castle (according to V. Aleksandrovich). However,
the widespread statements about Hiob (Job) Bretfus, Ambrogio Guagnini, Peter from Rome as the architects of the Medzhybizh Castle are not proven and are false.
У статті на підставі архівних матеріалів введено у науковий обіг ім’я Яна Бонка (Jan Bąk), обиват... more У статті на підставі архівних матеріалів введено у науковий обіг ім’я Яна Бонка (Jan Bąk), обивателя тернопільського і архітектора, який до 1569 р. здійснював розбудову Меджибізького замку за контрактом з Миколаєм Сенявським. Показано, що його ймовірним наступником на посаді архітектора в Меджибожі є Христофор Боццано (Christophus Bozzano incola Russiae), також відомий як Кшиштоф Бодзан. Водночас показано неспроможність інших версій щодо персоналій архітекторів (Претвич, Ґваньїні), які широко розповсюджені у науковій і краєзнавчій літературі. This article informs for the first time that in the second half of the 16th century, a citizen of the city of Ternopil, Jan Bąk (“Jan Bonk” in English transcription), was employed by Mikołaj Sieniawski as the architect of Medzhybizh Castle (now in Khmelnytskyi region, Ukraine). The notice of this fact was found by the author in the first volume of the manuscript “Płac prawnych prac” (“A place for legal searches” – from Polish). This manuscript was written by Shymon Jerzy Cerenowicz in 1753-1755 as a result of his research in the archives of the Polish-Lithuanian Commonwealth, at the request of Prince August Aleksander Czartoryski. The “Płac prawnych prac” manuscript contains a lot of important information about events in the Podole Voivodeship in the 15th-18th centuries. One of the new facts is the following text (author's translation from Polish): “The Legislator of Medzhybizh, Mikołaj Sieniawski the Great, when he was alive, signed a contract with Jan Bąk, a Ternopil citizen and architect. This contract obliged to finish the construction of walls, build a bastion, etc. in Medzhybizh Castle. While the construction of the castle continued, Mikołaj Sieniawski died in Lublin during the Sejm. Therefore, this architect urgently registered the contract in the Сity court of Terebovlya, in 1569 on the eighth day after the Solemnity of the Most Holy Body of the Lord”. From this text, we learn for the first time about the previously unknown name of the architect Jan Bąk and about some of his works in Medzhybizh Castle. The author of the article notes that Christophus Bozzano “incola Russiae” also known as Krzysztof Bodzan was probably the next architect in Medzhybizh castle (according to V. Aleksandrovich). However, the widespread statements about Hiob (Job) Bretfus and Ambrogio Guanini as the architects of the Medzhybizh Castle are not proven and are false. Keywords: Medzhybizh, castle, 16th century, architecture, fortifications, Jan Bąk, Christophus Bozzano, Krzysztof Bodzan
Парадоксально, але колосальні втрати і труднощі через військову агресію РФ проти України з іншого... more Парадоксально, але колосальні втрати і труднощі через військову агресію РФ проти України з іншого боку частково компенсуватися позитивними процесами. Вразливість української спадщини та її післявоєнний потенціал були каталізатором партнерства Меджибізького замку (Державного історико-культурного заповідника “Межибіж”) з Європейським культурним маршрутом пам'ятками фортифікації FORTE CULTURA e.V. У свою чергу, колектив ДІКЗ “Межибіж” розробив і представив на 7-му щорічному конгресі EFFORTS (Каунас, 6-7 жовтня 2023 р.) своє бачення дорожньої карти до інтеграції в європейські культурні маршрути. Меджибізький замок представлено як центр регіону з 1000-літньою історією фортифікації. В портфоліо Меджибожа - історична мультикультурність регіону з особливим фольклором і кухнею, багаторічний досвід фестивального руху та інших івентів у замку, а також екологічно чисті природні ресурси для відпочинку. Для українських і європейських партнерів Меджибіж та його замок дають можливості зайнятості і волонтерства: - у повоєнному відродженні країни з захоплюючою культурною спадщиною; - у проектах інтерпретації і застосування фортифікаційних об’єктів; - в інвестиціях до креативних індустрій, туризму, індустрії гостинності,харчового і сільськогосподарського виробництва, логістики тощо; - у набутті нових знань з історії європейських фортифікації, військової справи, міжнародних стосунків, економіки, етнографії тощо.
У статті публікується український переклад присвяти роду Сенявських гербу Леліва з віршованого ге... more У статті публікується український переклад присвяти роду Сенявських гербу Леліва з віршованого гербовника Бартоша Папроцького “Panosza”, який видано друком у Кракові у 1575 р. Крім тексту, який вперше публікується українською мовою, подається стислий аналіз літературних особливостей цього зразка польскої поезії часів Ренесансу. Наводяться початкові підсумки біографічних пошуків щодо персон з меджибізького військового почту Сенявських.
У статті на підставі рукопису Шимона Єжи Цереновича “Plac prawnych prac” (1753) вперше введено у ... more У статті на підставі рукопису Шимона Єжи Цереновича “Plac prawnych prac” (1753) вперше введено у науковий обіг ім’я Яна Бонка (Jan Bąk), обивателя тернопільського і архітектора. Повідомляється про перелік робіт з розбудови Меджибізького замку, які передбачено контрактом між коронним гетьманом Миколаєм Сенявським і Яном Бонком, і які здійснювалися до смерті гетьмана, “законодавця Меджибожа”, у 1569 р. Ця письмова згадка доводить хибність інших тверджень щодо архітекторів Меджибізького замку (Претвич, Ґваньїні), які широко розповсюджені у науковій і краєзнавчій літературі.
Статтю присвячено відображенню символіки Флоріана Шарого, засновника роду Замойських, у предметах... more Статтю присвячено відображенню символіки Флоріана Шарого, засновника роду Замойських, у предметах місцевої фалеристики кінця 20 - початку 21 століття. Предмети, які згадуються у статті, зберігаються у музеї історії міста Хмельницького.
У статті у світлі документальних джерел (зокрема, Інвентарів Меджибізького ключа) подаються відом... more У статті у світлі документальних джерел (зокрема, Інвентарів Меджибізького ключа) подаються відомості про єдиний об'єкт регулярного садівництва, який існував у XVIII ст. у меджибізьких маєтках Сенявських-Чарторийських: т. зв. «італійський сад» у передмісті Меджибожа селі Ставниця. Наводиться історія його створення, текстовий і картографічний опис, перелік садових порід і споруд. Вказується на відмінності від класичної концепції італійського саду.
This article, in accordance with documentary sources (in particular, the Inventories of the Medzhybizh manor), provides information about the only object of regular gardening that existed in the 18th century. in the Medzhybizh estates of the Senyavski-Czartoryjski families: the socalled «Italian garden» in the Stavnytsia village, suburb of Medzhybizh town. For the first time, the history of its creation, a textual and cartographic description, a list of garden plants and structures have been published. Differences from the classical concept of the Italian garden are indicated.
Medzhybizh inventories of the 18th century, when the city was owned by the Czartoryski family, ar... more Medzhybizh inventories of the 18th century, when the city was owned by the Czartoryski family, are a valuable archival source that contains a lot of information. Until recently a wide range of Ukrainian-speaking researchers had the opportunity to use only a description of Medzhybizh Castle from the inventory of 1717, when the Sieniawski family was the owner of Medzhybizh. This description is very short. The style of describing of the castle in the inventory changes to detailed, when the Sieniawski family fades away and the last member of the family, Maria Sophia Senyavska, passes her estates as a dowry to her new husband, August Alexander Czartoryski. Thanks to the activities of privately owned bureaucracy, now more than 40 annual inventories of Medzhybizh and Medzhybizh outskirt are kept in the manuscript fund of the Princes Czartoryski Library in Kraków (Poland), which cover the period of almost the entire 18th century. Keywords: inventory, castle`s description, architecture
Повідомлення присвячене атрибуції і датуванню предмета з фондів Малієвецького обласного історико-... more Повідомлення присвячене атрибуції і датуванню предмета з фондів Малієвецького обласного історико-культурного музею: автоматичної (self-inked) печатки канцелярії графа А. Орловського. В основу атрибуції і датування покладено історико-технічний аналіз артефакту та відомості з історії родини Орловських гербу Любич.
На основі документів з фондів музеїв Польщі у статті наводиться зображення міської печатки магдеб... more На основі документів з фондів музеїв Польщі у статті наводиться зображення міської печатки магдебургії (магістрату) привілейованого міста Меджибожа. Це зображення є документально підтвердженою підставою для відтворення історичного герба Меджибожа, завдяки якому нинішнє селище входить у коло стародавніх міст, об’єднаних спільним минулим і сучасним продовженням традицій.
Пам’ятні монети, емітовані Національним банком України, за своїм високим художнім рівнем і якістю... more Пам’ятні монети, емітовані Національним банком України, за своїм високим художнім рівнем і якістю виготовлення були справжнім відкриттям для фахівців музею Монетного двору Парижа. Тому разом з іншими унікальними експонатами, які зберігає музей найстарішої державної інституції Франції, українські монети воєнного часу були презентовані відвідувачам у фізичній частині виставки поряд з об’єктами NFT-мистецтва циклу “Ornament and crisis”.
У статті аналізуються приклади вибору методів збереження архітектурних пам’яток: реставрації та к... more У статті аналізуються приклади вибору методів збереження архітектурних пам’яток: реставрації та консервації, а також їхніх окремих реалізацій: тривалої руїни, факсимільної реконструкції, архітектурної інтерполяції та інших. Показано, що консервація пам’ятки у вигляді тривалої руїни має недоліки і не завжди виправдовує очікування, які покладаються на цей метод. Наголошено на неоднозначності понять, якими нині послуговуються під час дискусій щодо відновлення пам’яток.
На підставі інвентарів Меджибізької волості, топографічних планів та інших документів у статті на... more На підставі інвентарів Меджибізької волості, топографічних планів та інших документів у статті наводиться розташування, опис споруд та ботанічний опис так званого «італійського саду», який належав власникам міста Меджибожа у XVIII ст. Подаються задокументовані обставини його створення та свідчення його наявності в містобудівній структурі меджибізького передмістя. Зазначаються відмінності саду в Меджибожі від класичних італійських садів. Також на підставі архівних документів доводиться неспроможність припущень про влаштування в Меджибізькому замку резиденції у стилі романтизму. Витяги з документів наводяться мовою оригіналу і в українському перекладі.
There is a widespread opinion in local history and some scientific publications that in the 18th century, especially in the ownership of the Czartoryski princes, Medzhybizh castle was transformed into a luxury romantic residence. The decorative garden was allegedly created as a result of Izabella Czartoryska interest in English parks, as a continuation of the architectural program of the main residence in Pulawy. There is even a statement that the garden was arranged in the inner territory of Medzhybizh castle.
Nonetheless, the inventories of the Medzhybizh estate indicate that during the 18th century, Medzhybizh castle was utilized not for residential purposes, but also for economic and occasionally military purposes. The notion of a grandiose ornamental garden at the Medzhybizh castle is merely an adaptation of the romantic descriptions of the real romantic park at the Czartoryski main residence called Pulawy (in Poland).
Only the Polish researcher Rafal Nestorow has provided real information about the existence of the Medzhybizh garden, which was called the Italian garden. TThis garden was established by Jan Baptista Dessieur in the year 1713. Nestorows research is based on archival documents obtained from the library of Princes Czartoryski in Kraków (Poland). Nonetheless, in his perspective, the precise location of this “Italian garden” remains ambiguous.
This article extends and clarifies the research initiated by R. Nestorow. The archival inventories from the 1750s provide a thorough description of the "Italian garden" near the Medzhybizh castle, which was not located in the town of Medzhybizh, but in a nearby suburb called Stawnica.
The article explains the location, description of buildings, and list of plants in the so-called “Italian garden”, which belonged to the owners of the Medzhybizh in the 18th century. The differences between this garden and the classic Italian landscape are also explained. The location of the Italian garden surrounding the castle and the streets of the modern Stawnica is revealed by archival maps of Medzhybizh from the 18th and 19th centuries.
The article explains where the Italian garden is, what houses it has, and what plants it has. The garden was owned by the Medzhybizh family in the 18th century. The elucidation of the distinctions between this garden and the traditional Italian landscape is also provided.
Нарис до історії повітової школи, яку князь Адам Єжи Чарторийський заснував у 1819 р. в Меджибізь... more Нарис до історії повітової школи, яку князь Адам Єжи Чарторийський заснував у 1819 р. в Меджибізькому замку
Календар знаменних і пам'ятних дат Хмельниччини, 2024
Хоч у родині Сенявських Миколаї були у багатьох поколіннях – але саме його, народженого у 1489 ... more Хоч у родині Сенявських Миколаї були у багатьох поколіннях – але саме його, народженого у 1489 році майбутнього коронного гетьмана, уславленого командира оборони поточної, що боронила від набігів подільські кордони, навіть через кілька століть називали Великим Миколаєм, “стовпом вітчизни”.
Dziedzictwo I Rzeczypospolitej. Toruńskie Studia Polsko-Ukraińskie z zakresu historii i muzeologii, 2023
"Autor zwrócił uwagę na to, jak zmienne religijne wybory przedstawicieli rodu Sieniawskich rezono... more "Autor zwrócił uwagę na to, jak zmienne religijne wybory przedstawicieli rodu Sieniawskich rezonowały w architekturze zamku w Międzybożu. Dokonał on przede wszystkim sprostowania powszechnych w literaturze błędnych informacji o obecności elementów tureckich w architekturze pałacu Sieniawskich czy datowaniu kaplicy zamkowej na rok 1586. Zachowane do dzisiaj architektoniczne kielichy wchodzące w skład pałacowej attyki będące elementem niespotykanym w architekturze polskiej, za to popularnym na obszarze Czech i Słowacji, uznał za symbol Komunii Świętej pod Dwiema Postaciami i zarazem wyraz protestanckich poglądów Mikołaja Sieniawskiego. Artykuł ten stanowi cenne uzupełnienie do dziejów polskiej reformacji w XVI wieku i dostarcza nowych metod badawczych, które mogą pozwolić także w innych miejscach zidentyfikować związki obiektów architektury z religijnymi konwer-
sjami ich właścicieli".
Słowa kluczowe: Seniawscy, protestantyzm, kontrreformacja, architektura, symbolika
Час найактивнішої розбудови Меджибізького замку у Подільському воєводстві припадає на другу половину XVI ст., коли коронний гетьман Миколай Сенявський (1489-1569 рр.) придбав місто Меджибіж та волость у свою цілковиту власність. Приблизно у той самий час коронний гетьман здійснив релігійну конверсію на кальвінізм, що тоді було поширеним явищем серед шляхти. Розташування меджибізьких добр Сенявських далеко на Східних кресах дозволяло тут відкрито демонструвати дисидентську ідеологію, у тому числі засобами архітектури.
Архітектурна стилістика замкового палацу в Меджибожі є нетиповою ані для Подільського регіону, ані для Речі Посполитої взагалі. Відмінністю пам’ятки ренесансний аттик з гладким фризом і характерними зубцями з пів- та чвертьколистих елементів. Але найяскравішою особливістю палацового аттика є чотири декоративні наріжні вази, кожна з яких відрізняється від інших геометричною формою. Типологічні дослідження засвідчили, що кілька пам’яток палацової і сакральної архітектури XVI-XVII ст., які містять такі ж особливості (аналогічна форма зубців аттика разом з наріжними вазами кількох форм) існують у Словаччині та Чехії. Це палацик (двір) Турзонів у Бетлановцах, костел в Ямніку та інші. Логічною ланкою між регіоном на південь від Татр і родиною польського гетьмана Миколая Сенявського є протестантизм. Оздобні елементи палацу в Меджибожі і типологічно споріднених з ним пам’яток, вірогідно, сформовані під впливом протестантської системи символів: келиха для Причастя, корабельного ліхтаря та інших.
Проте, поширення ідей Реформації у Речі Посполитій не було тривалим порівняно з сусідніми європейськими країнами. Вже наступне покоління родини Сенявських поступово повертається до католицького віровизнання. Цей акт, зокрема, знаходить символічне втілення у Меджибожі, у будівництві мурованої замкової каплиці (1586/1591 р.), присвяченої покровителю Польщі св. Станіславу. Її архітектурне вирішення, тобто еклектика стилів від елементів пізньої готики до ранньоренесансного фронтону, суперечить контрреформаційній естетиці періоду бароко, але є абсолютно типовим для релігійного завзяття новонавернених фундаторів, яке втілювали пересічні „цехові” будівничі.
У статті аналізуються архітектурні особливості будівель Меджибізького замку, які збереглися до нашого часу і є архітектурним свідченням релігійних конверсій родини Сенявських. Показано, що замковий палац і каплиця є своєрідними архітектурними маркерами початку та закінчення періоду протестантського віровизнання у родині Сенявських, який почався у 1540-х і завершився у 1590-х роках.
Ключові слова: Сенявські, протестантизм, контрреформація, архітектура, символіка
На основі документів висвітлюється початковий період діяльності викладача і натураліста-аматора В... more На основі документів висвітлюється початковий період діяльності викладача і натураліста-аматора Войцеха Зборжевського: його служба в Меджибізькому училищі та палеонтологічні відкриття у регіоні.
W artykule, w świetle źródeł dokumentalnych (w szczególności Inwentarzy klucza międzyboskiego), p... more W artykule, w świetle źródeł dokumentalnych (w szczególności Inwentarzy klucza międzyboskiego), podano informacje o jedynym istniejącym w XVIII wieku obiekcie regularnego ogrodnictwa w międzyboskich dobrach Sieniawskich Czartoryskich: tzw «ogrodu włoskiego» na przedmieściu Międzyboża we wsi Stawnica. Podano historię jego powstania, opis tekstowy i kartograficzny, wykaz rodzajów roślin ogrodowych i budowli. Podkreślono różnice w stosunku do klasycznej koncepcji ogrodu włoskiego.
Current Issues in Research, Conservation and Restoration of Historic Fortifications, 2023
W artykule na podstawie rękopisu „Plac prawnych prac”, który napisano w latach 1753-1... more W artykule na podstawie rękopisu „Plac prawnych prac”, który napisano w latach 1753-1755 archiwistą rodziny Sieniawskich Szymonem Jerzym Cerenowiczem, zostaje wprowadzone do obiegu naukowego nazwisko architekta Jana Bąka, dotychczas nie wymieniane w literaturze naukowej. Wymieniony Jan Bąk, obywatel tarnopolski i architekt, przed 1569 r. miał kontrakt z właścicielem miasta Mikołajem Sieniawskim i złecenie na wykonanie prac budowlanych na zamku w Międzybożu. Jego prawdopodobnym następcą jako architektem w Międzybożu jest Christophus Bozzano z Ferrary, znany także jako “Bozzano incola Russiae”, a także jako Krzysztof Bodzan. Jednocześnie wykazano błędność innych wersji o wyimaginowanych architektach zamku w Międzybożu (Hiob Bretfus, Ambrogio Guagnini), których nazwiska pojawiają się w publikacjach naukowych i historycznych.
This article informs for the first time that in the second half of the 16th century, a citizen of the city of Ternopil, Jan Bąk (“Jan Bonk” in English transcription), was employed by Mikołaj Sieniawski as the architect of Medzhybizh Castle (now in Khmelnytskyi region, Ukraine). The notice of this fact was found by the author in the first volume of the manuscript “Płac prawnych prac” (“A place for legal searches” – from Polish). This manuscript was written by Shymon Jerzy Cerenowicz in 1753-1755 as a result of his research in the archives of the Polish-Lithuanian Commonwealth, at the request of Prince August Aleksander Czartoryski. The “Płac prawnych prac” manuscript contains a lot of important information about events in the Podole Voivodeship in the 15th-18th centuries. One of the new facts is the following text (author's translation from Polish): “ The Legislator of Medzhybizh, Mikołaj Sieniawski the Great, when he was alive, signed a contract with Jan Bąk, a Ternopil citizen and architect. This contract obliged to finish the construction of walls, build a bastion, etc. in Medzhybizh Castle. While the construction of the castle continued, Mikołaj Sieniawski died in Lublin during the Sejm. Therefore, this architect urgently registered the contract in the Сity court of Terebovlya, in 1569 on the eighth day after the Solemnity of the Most Holy Body of the Lord”. From this text, we learn for the first time about the previously unknown name of the architect Jan Bąk and about some of his works in Medzhybizh Castle.The author of the article notes that Christophus Bozzano “incola Russiae” also known as Krzysztof Bodzan was probably the next architect in Medzhybizh castle (according to V. Aleksandrovich). However,
the widespread statements about Hiob (Job) Bretfus, Ambrogio Guagnini, Peter from Rome as the architects of the Medzhybizh Castle are not proven and are false.
У статті на підставі архівних матеріалів введено у науковий обіг ім’я Яна Бонка (Jan Bąk), обиват... more У статті на підставі архівних матеріалів введено у науковий обіг ім’я Яна Бонка (Jan Bąk), обивателя тернопільського і архітектора, який до 1569 р. здійснював розбудову Меджибізького замку за контрактом з Миколаєм Сенявським. Показано, що його ймовірним наступником на посаді архітектора в Меджибожі є Христофор Боццано (Christophus Bozzano incola Russiae), також відомий як Кшиштоф Бодзан. Водночас показано неспроможність інших версій щодо персоналій архітекторів (Претвич, Ґваньїні), які широко розповсюджені у науковій і краєзнавчій літературі. This article informs for the first time that in the second half of the 16th century, a citizen of the city of Ternopil, Jan Bąk (“Jan Bonk” in English transcription), was employed by Mikołaj Sieniawski as the architect of Medzhybizh Castle (now in Khmelnytskyi region, Ukraine). The notice of this fact was found by the author in the first volume of the manuscript “Płac prawnych prac” (“A place for legal searches” – from Polish). This manuscript was written by Shymon Jerzy Cerenowicz in 1753-1755 as a result of his research in the archives of the Polish-Lithuanian Commonwealth, at the request of Prince August Aleksander Czartoryski. The “Płac prawnych prac” manuscript contains a lot of important information about events in the Podole Voivodeship in the 15th-18th centuries. One of the new facts is the following text (author's translation from Polish): “The Legislator of Medzhybizh, Mikołaj Sieniawski the Great, when he was alive, signed a contract with Jan Bąk, a Ternopil citizen and architect. This contract obliged to finish the construction of walls, build a bastion, etc. in Medzhybizh Castle. While the construction of the castle continued, Mikołaj Sieniawski died in Lublin during the Sejm. Therefore, this architect urgently registered the contract in the Сity court of Terebovlya, in 1569 on the eighth day after the Solemnity of the Most Holy Body of the Lord”. From this text, we learn for the first time about the previously unknown name of the architect Jan Bąk and about some of his works in Medzhybizh Castle. The author of the article notes that Christophus Bozzano “incola Russiae” also known as Krzysztof Bodzan was probably the next architect in Medzhybizh castle (according to V. Aleksandrovich). However, the widespread statements about Hiob (Job) Bretfus and Ambrogio Guanini as the architects of the Medzhybizh Castle are not proven and are false. Keywords: Medzhybizh, castle, 16th century, architecture, fortifications, Jan Bąk, Christophus Bozzano, Krzysztof Bodzan
Парадоксально, але колосальні втрати і труднощі через військову агресію РФ проти України з іншого... more Парадоксально, але колосальні втрати і труднощі через військову агресію РФ проти України з іншого боку частково компенсуватися позитивними процесами. Вразливість української спадщини та її післявоєнний потенціал були каталізатором партнерства Меджибізького замку (Державного історико-культурного заповідника “Межибіж”) з Європейським культурним маршрутом пам'ятками фортифікації FORTE CULTURA e.V. У свою чергу, колектив ДІКЗ “Межибіж” розробив і представив на 7-му щорічному конгресі EFFORTS (Каунас, 6-7 жовтня 2023 р.) своє бачення дорожньої карти до інтеграції в європейські культурні маршрути. Меджибізький замок представлено як центр регіону з 1000-літньою історією фортифікації. В портфоліо Меджибожа - історична мультикультурність регіону з особливим фольклором і кухнею, багаторічний досвід фестивального руху та інших івентів у замку, а також екологічно чисті природні ресурси для відпочинку. Для українських і європейських партнерів Меджибіж та його замок дають можливості зайнятості і волонтерства: - у повоєнному відродженні країни з захоплюючою культурною спадщиною; - у проектах інтерпретації і застосування фортифікаційних об’єктів; - в інвестиціях до креативних індустрій, туризму, індустрії гостинності,харчового і сільськогосподарського виробництва, логістики тощо; - у набутті нових знань з історії європейських фортифікації, військової справи, міжнародних стосунків, економіки, етнографії тощо.
У статті публікується український переклад присвяти роду Сенявських гербу Леліва з віршованого ге... more У статті публікується український переклад присвяти роду Сенявських гербу Леліва з віршованого гербовника Бартоша Папроцького “Panosza”, який видано друком у Кракові у 1575 р. Крім тексту, який вперше публікується українською мовою, подається стислий аналіз літературних особливостей цього зразка польскої поезії часів Ренесансу. Наводяться початкові підсумки біографічних пошуків щодо персон з меджибізького військового почту Сенявських.
У статті на підставі рукопису Шимона Єжи Цереновича “Plac prawnych prac” (1753) вперше введено у ... more У статті на підставі рукопису Шимона Єжи Цереновича “Plac prawnych prac” (1753) вперше введено у науковий обіг ім’я Яна Бонка (Jan Bąk), обивателя тернопільського і архітектора. Повідомляється про перелік робіт з розбудови Меджибізького замку, які передбачено контрактом між коронним гетьманом Миколаєм Сенявським і Яном Бонком, і які здійснювалися до смерті гетьмана, “законодавця Меджибожа”, у 1569 р. Ця письмова згадка доводить хибність інших тверджень щодо архітекторів Меджибізького замку (Претвич, Ґваньїні), які широко розповсюджені у науковій і краєзнавчій літературі.
Статтю присвячено відображенню символіки Флоріана Шарого, засновника роду Замойських, у предметах... more Статтю присвячено відображенню символіки Флоріана Шарого, засновника роду Замойських, у предметах місцевої фалеристики кінця 20 - початку 21 століття. Предмети, які згадуються у статті, зберігаються у музеї історії міста Хмельницького.
У статті у світлі документальних джерел (зокрема, Інвентарів Меджибізького ключа) подаються відом... more У статті у світлі документальних джерел (зокрема, Інвентарів Меджибізького ключа) подаються відомості про єдиний об'єкт регулярного садівництва, який існував у XVIII ст. у меджибізьких маєтках Сенявських-Чарторийських: т. зв. «італійський сад» у передмісті Меджибожа селі Ставниця. Наводиться історія його створення, текстовий і картографічний опис, перелік садових порід і споруд. Вказується на відмінності від класичної концепції італійського саду.
This article, in accordance with documentary sources (in particular, the Inventories of the Medzhybizh manor), provides information about the only object of regular gardening that existed in the 18th century. in the Medzhybizh estates of the Senyavski-Czartoryjski families: the socalled «Italian garden» in the Stavnytsia village, suburb of Medzhybizh town. For the first time, the history of its creation, a textual and cartographic description, a list of garden plants and structures have been published. Differences from the classical concept of the Italian garden are indicated.
Current Issues in Research, Conservation and Restoration of Historic Fortifications, 2022
У статті на основі документів та публікацій архівних матеріалів подається хронологія турецького т... more У статті на основі документів та публікацій архівних матеріалів подається хронологія турецького та польського перебування в Меджибожі та контролю над Меджибізьким замком. Короткий термін турецького володарювання (в сукупності близько 8 років) і складні для турецької сторони умови на Поділлі 1672-1699 р. ставлять під сумнів поширені наративи про 27 років османської окупації Меджибожа і значний турецький внесок у розбудову Меджибізького замку. Натомість, є свідчення про нездатність турецьких військових утримувати замок та його підрив під час евакуації 1686 р. Документи, які досить давно введено у науковий обіг, свідчать, що більшу частину цього часу Меджибіж перебував в руках його спадкового власника Миколая Ієроніма Сенявського. та слугував осередком для польських військових рейдів Поділлям. Реальна картина подій 1672-1699 рр. в Меджибожі йде врозріз з стереотипами, які циркулюють в літературі протягом двох століть і практично виключає наявність османського внеску в архітектурну та фортифікаційну спадщину Меджибожа.
Бібліографічний покажчик містить біографічні нариси та перелік наукових, краєзнавчих, публіцистич... more Бібліографічний покажчик містить біографічні нариси та перелік наукових, краєзнавчих, публіцистичних видань, статей, відеосюжетів дослідника історії та пам’яток культурної спадщини міст Хмельницького і Меджибожа, почесного (2019 р.) та заслуженого (2023 р.) працівника Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» Ігоря Западенка. Публікації, які розміщено на інтернет-ресурсах, супроводжено гіперпосиланнями та QR-кодами для швидкого вільного доступу.
Для науковців, студентів, краєзнавців та широкого кола читачів.
Цей збірник продовжує серію, яку було започатковано виданням «Палац Сенявських - Чарторийських в ... more Цей збірник продовжує серію, яку було започатковано виданням «Палац Сенявських - Чарторийських в Меджибожі. Історико-архітектурні дослідження та реставрація. 2018 рік». У попередню книжку увійшли статті науковців Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» та інших авторів, які здійснювали дослідження палацу XVI століття під час підготовки протиаварійних та реставраційних робіт. У наступні роки збільшилася кількість складових частин комплексу Меджибізької фортеці, які досліджуються, для яких розробляються проекти реставрації та подальшої музеєфікації. Під час цієї праці проведено набагато більше археологічних та архітектурних робіт, зроблено багато нових знахідок, виявлено та осмислено більший перелік архівних джерел та наукових публікацій, аніж це робилося раніше. Тому видання, яке ви зараз тримаєте в руках, також розширило свою тематичну спрямованість і обсяг. Частина статей з його сторінок публікується уперше, деякі інші раніше були оприлюднені на конференціях, у тому числі міжнародних, нині ж вони пропонуються зацікавленим читачам під спільною тематичною обкладинкою. Реставрація Меджибізької фортеці триває, і буде продовжуватися ще не один рік. Триватиме й глибше пізнання цієї унікальної пам'ятки, розташованої в унікальному історичному містечку, проводитимуться традиційні щорічні польові семінари з її дослідження, продовжить виходити й ця серія книжок. Невідкритого, несподіваного, парадоксального ще попереду безліч, потребують відкритого обговорення й теми, яким присвячено публікації з цього збірника. Відтак, щиро запрошуємо до його читання, використання у роботі та до обговорення.
З приємністю пропонуємо науковцям, краєзнавцям, студентам та широкому колу читачів збірник мате... more З приємністю пропонуємо науковцям, краєзнавцям, студентам та широкому колу читачів збірник матеріалів Археологічних читань, які відбулися в Державному історико-культурному заповіднику «Межибіж» у 2016-2020 роках. Непростий час, який випав на долю українського суспільства, позначився й на можливостях видавничої справи закладів культури, тому довелося зачекати на те, щоб матеріали 5-х, 6-х, 7-х і частина матеріалів 8-х Археологічних читань побачила широкий світ. Але результат, який Ви, шановний читачу, тримаєте в руках, вартий того очікування. Під однією обкладинкою об’ємного тому зібрано обсяг матеріалів та інформації, які у часі охоплюють період від палеоліту, діб бронзи і заліза через давньоримський і ранньослов’янський час до модерної доби та сучасності. Задля зручності роботи із збірником публікації систематизовано не за хронологією виголошення доповідей, а за тематичним принципом.
“У межиріччі Буга і Бужка, ніби Месопотамія, посідає Меджибіж, що про саму суть цього міста свідч... more “У межиріччі Буга і Бужка, ніби Месопотамія, посідає Меджибіж, що про саму суть цього міста свідчить”, - писав у 1585 році Станіслав Сарницький, придворний історик і географ польських монархів. З межиріччям азійських річок Тигру і Євфрату, колискою цивілізацій і батьківщиною міст-титанів порівняв він Меджибіж. Як у біблійному Вавилоні, столиці прадавнього світу, перетнулися між собою в Меджибожі народи і релігії, мови і традиції, інтереси держав і шляхи купців, європейський Захід і азійський Схід. Володіти Меджибожем було мрією, життя в ньому, найдавнішому й величезному (аж 12 тисяч мешканців у той час, коли в Києві проживало 15 тисяч...) місті Поділля обіцяло успіх воїну й ремісникові, панові і жебраку, лихварю і книжнику-чудотворцю. Через півтисячі років після Станіслава Сарницького у, на перший погляд, провінційному Меджибожі непросто побачити розмаїття і велич стародавнього міста “межи Богами”. Але давня фортеця на високому мисі і нині височить над водою, в землі причаїлися несподівані знахідки, а п’янке меджибізьке повітря наповнює відгомін різних мов та слова дивовижних історій, які сталися тут. Цей путівник не зовсім звичайний. Як у кожному сучасному путівникові, в ньому є і маршрути, і адреси, і пам’ятки з GPS-координатами. Але, крім інформації, яка допоможе мандрівникові подорожувати у меджибізькому місцевому просторі, путівник містить більше: він дає орієнтири, які допомагають орієнтуватися у цікавому, суперечливому і водночас невідомому широкому загалу розмаїтті етнічних культур, які впродовж століть утворювали особливий локальний колорит міста Меджибожа. Книжка дає своєрідні дороговкази для подорожі до інших культур, які мешкали, або й досі мешкають зовсім поряд, але утворюють свій власний, не завжди зрозумілий нам світ. І вони, і ми, сучасники - меджибіжчани. Адже народ - це не тільки ті, хто є на цій землі зараз, а й ті, хто був перед нами, і ті, хто буде після нас. Культурне різноманіття, взаємний обмін і збагачення крізь кордони і століття є важливими принципами Європейського співтовариства. Місцеві відмінності, локальні пам’ятки матеріальної і нематеріальної культури є цінністю для сучасного суспільства, для європейських громад. Не на тому, що “таке, як скрізь”, а на своєму, неповторному та особливому спільноти виховують локальну ідентичність, забезпечують сталий розвиток. Меджибіжчани мають для цього унікальний спадок. Путівник “Меджибіж полікультурний” запрошує усіх ближче пізнати багатство місцевих історій кількох народів, щоб зрозуміти особливість свого міста і зацікавити собою інших.
Меджибіж полікультурний. Путівник / наук.ред.: І. Западенко. – Житомир: ТОВ «505», 2020. – 96 с. ISBN 978-617-7892-00-6 УДК 008:32]+94(477.43/.44)(036)
У цьому випуску:
- Юлія Карбовська. Історія меджибізького району
- Олег Погорілець. Драматична до... more У цьому випуску: - Юлія Карбовська. Історія меджибізького району - Олег Погорілець. Драматична доля "града Меджибожа" - Олег Погорілець. Музею в меджибізькій фортеці - 50 - Валентин Щенсневич. Во основі - спільна спадщина (про розробку історико-архітектурного опорного плану смт Меджибіж) - Віктор Вєтров. Артефакти з глибини століть - Тетяна Вєтрова. Топ-5 знахідок археологів (знайдено у Меджибожі) - Сергій Толстіхін. Чинник розвитку - туризм - Ірина Леськів. Невигадані історії Меджибожа - Людмила Іллюк. З історії Меджибізького рибгоспу - Сергій Войтко. Сторінками "Прибузької правди" - Путівник Меджибожем - для меджибіжчан (путівник та мобільна виставка "Меджибіж полікультурний)
У цьому випуску: Тези VIII Археологічних читань в Державному історико-культурному заповіднику "Ме... more У цьому випуску: Тези VIII Археологічних читань в Державному історико-культурному заповіднику "Межибіж", присвячених пам'яті Ігоря Данілова
У цьому випуску: Тези ХІХ науково-краєзнавчої конференції, присвяченої 200-річчю першого музею у ... more У цьому випуску: Тези ХІХ науково-краєзнавчої конференції, присвяченої 200-річчю першого музею у Меджибізькій фортеці (25 жовтня 2019 р.)
Основні методичні рекомендації до розробки наукової концепції музеєфікації пам’ятки архітектури –... more Основні методичні рекомендації до розробки наукової концепції музеєфікації пам’ятки архітектури – палацу XVI-XIX ст. у смт Меджибіж Летичівського р-ну Хмельницької обл. (охоронний № 764/1). Пропонуються також до розробки наукових концепцій інших музейних експозицій, які розташовуються у пам’ятках. Для наукових співробітників, зберігачів фондів, архітекторів, реставраторів, розробників дизайну експозиції та інших фахівців музейної і заповідної сфери.
У цьому випуску: Підсумки археологічного сезону 2018 р. у Меджибізькій фортеці. VII Археологічні ... more У цьому випуску: Підсумки археологічного сезону 2018 р. у Меджибізькій фортеці. VII Археологічні читання пам'яті М. Й. Ягодзінського
Матеріали Всеукраїнської наукової конференції 24 березня 2017 р., Державний історико-культурний з... more Матеріали Всеукраїнської наукової конференції 24 березня 2017 р., Державний історико-культурний заповідник "Межибіж"
У збірнику вміщено статті, присвячені історико-архітектурним дослідженням 2015-2018 рр. та рест... more У збірнику вміщено статті, присвячені історико-архітектурним дослідженням 2015-2018 рр. та реставрації палацу Сенявських – Чарторийських у Меджибізькій фортеці (пам'ятка архітектури, охоронний № 764/1 в Державному реєстрі національного культурного надбання України). Подається детальна історіографія та бібліографія досліджень палацу та усього архітектурного комплексу Меджибізької фортеці. Публікуються нові факти і знахідки, які виявлено у процесі реставрації палацу у 2017-2018 рр. Увазі вітчизняних науковців пропонуються праці зарубіжних авторів, які не розглядалися попередніми дослідниками Меджибізької фортеці. Для науковців, студентів, краєзнавців та широкого кола читачів.
У цьому випуску:
- Міщанам теперішнім і прийдешнім. До 425-річчя магдебургії Меджибожа
- Пам'яті... more У цьому випуску: - Міщанам теперішнім і прийдешнім. До 425-річчя магдебургії Меджибожа - Пам'яті наставника і колеги. До 2-ї річниці з дня смерті Мирослава Пінчака - Наші видання: "Палац Сенявських - Чарторийських в Меджибожі: історико-архітектурні дослідження та реставрація. 2018 рік" - Іконостас освячено. До храмового празника замкової церкви св. Миколая - Реалізація концепції міні-виставок в експозиції ДІКЗ "Межибіж" - З досвіду проведення екскурсій для дитячої аудиторії - 4-й музейний форум "Музей: храм муз" - Музейні форуми в Меджибожі: так це починалося - Учасники Музейного форуму - 2018: інформація про 15 музеїв, що взяли участь у програмі форуму
У цьому випуску: Консультації з громадськістю
«Збереження та використання пам’яток в контексті де... more У цьому випуску: Консультації з громадськістю «Збереження та використання пам’яток в контексті децентралізаційних процесів та Року культурної спадщини в Україні» 22 лютого 2018 р.
У збірнику вміщено наукові і краєзнавчі статті, що публікувалися у «Науковому віснику «Межибіж» т... more У збірнику вміщено наукові і краєзнавчі статті, що публікувалися у «Науковому віснику «Межибіж» та присвячені П. П. Скоропадському (1873 – 1945) і українізації 34-го армійського корпусу, яка здійснювалася під його командуванням під час дислокації у Меджибожі (липень – листопад 1917).
Програма V Археологічних читань, присвячених пам’яті археолога і пам’яткоохоронця Івана Романович... more Програма V Археологічних читань, присвячених пам’яті археолога і пам’яткоохоронця Івана Романовича Михальчишина (05.08.1941-31.07.2016)
У збірнику вміщено наукові і краєзнавчі статті, а також публікації періодичних видань, присвячені... more У збірнику вміщено наукові і краєзнавчі статті, а також публікації періодичних видань, присвячені Музею пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. на Хмельниччині та його творцеві музею пам’яті Голодомору 1932-1933 років на Хмельниччині народному художнику України Миколі Івановичу Мазуру (02.01.1948-10.10.2015)
Наукова конференція з міжнародною участю до 535-річчя народження та 455-річчя смерті Миколая Сеня... more Наукова конференція з міжнародною участю до 535-річчя народження та 455-річчя смерті Миколая Сенявського Державний історико-культурний заповідник "Межибіж" (Хмельницька обл.) і Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бережани (Тернопільська обл.) 6-7 червня 2024 р. Державний історико-культурний заповідник "Межибіж" і Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бережани 6-7 червня 2024 року проводять наукову конференцію з міжнародною участю "Під гербом Леліва: історична спадщина родини Сенявських". Конференція проводиться з нагоди 535-річчя народження та 455-річчя смерті Миколая Сенявського-державного, політичного та військового діяча.
W dniach 6-7 czerwca 2024 r. na terenie Państwowego Rezerwatu Historyczno-Kulturalnego „Międzyboż... more W dniach 6-7 czerwca 2024 r. na terenie Państwowego Rezerwatu Historyczno-Kulturalnego „Międzyboż” oraz w Państwowym Rezerwacie Historyczno-Architektonicznym w Brzeżanach organizuje się konferencja naukowa z udziałem międzynarodowym „Pod herbem Leliwa: dziedzictwo historyczne rodu Sieniawskich”. Przedsięwzięcie odbędzie się z okazji 535. rocznicy urodzin i 455. rocznicy śmierci Mikołaja Sieniawskiego, wybitnego działacza państwowego, politycznego i wojskowego. Konferencja odbędzie się w formacie mieszanym: - 6 czerwca 2024 r. – posiedzenie plenarne na zamku w Międzybożu (Międzybóż, ul. Zamkowa 1); - 7 czerwca 2024 r. – posiedzenie plenarne na zamku w Brzeżanach (Brzeżany, ul. Iwana Franka, 1); - 6-7 czerwca 2024 – konferencja online na platformie Zoom (organizatorzy zapewniają transmisję internetową i udział na żywo w dyskusji dla wszystkich uczestników).
Do udziału w konferencji zaproszeni są prelegenci w następujących obszarach tematycznych: - Portrety historyczne rodu Sieniawskich na tle epoki (XV – pierwsza tercja XVIII w.). - Życie społeczne i polityczne, sztuka wojskowa, życie arystokratyczne w okresie świetności rodziny Sieniawskich. - Wkład Sieniawskich w rozwój gospodarczy i urbanistyczny kluczy bereżańskiego i międzyboskiego oraz innych ukraińskich i polskich dóbr rodu. - Senjawscy w źródłach archiwalnych, dziedzictwie naukowym i literackim. - Zabytki kultury związane z Sieniawskimi: zamki, pałace, obiekty sakralne, dziedzińce. Zabytki Sieniawskich w muzeach.
Udział w konferencji jest bezpłatny (bez wkładów organizacyjnych ze strony uczestników). Językami roboczymi konferencji są ukraiński, polski, angielski. Wszystkie nadesłane zgłoszenia będą rozpatrywane przez komitet organizacyjny i włączane do programu konferencji pod kątem zgodności z ogłoszonym tematem. Udział w konferencji możliwy jest w formie on-line oraz w formie przekazanych wcześniej prezentacji multimedialnych. Adres e-mail do zgłaszania udziału i przesyłania raportów: [email protected] Zbiór materiałów konferencyjnych będzie dystrybuowany nieodpłatnie. Przesyłając swoje materiały do publikacji, autorzy potwierdzają tym samym, że zapoznali się z warunkami Międzynarodowej Licencji Publicznej Creative Commons z uznaniem CC BY 4.0 i wyrażają zgodę na dystrybucję i wykorzystanie swoich materiałów zgodnie z tymi warunkami.
Informacje referencyjne pod numerem telefonu: +38(067)9437404 – Igor Zapadenko (Państwowy Rezerwat Historyczno-Kulturalny Międzybóż) [email protected] +38(067)7995718 – Olena Lugova (Państwowy Rezerwat Historyczno-Architektoniczny w Brzeżanach) [email protected]
На основі найновіших досліджень палацу Сенявських у Меджибізькій фортеці відтворюються елементи а... more На основі найновіших досліджень палацу Сенявських у Меджибізькій фортеці відтворюються елементи архітектури та декору палацу Сенявських, які існували в період його формування у XVI ст., але пізніше були втрачені. Гіпотези підкріплюються результатами досліджень і аналогами серед об’єктів архітектури Східної Європи.
До 425-річчя набуття Меджибожем магдебурзького права, 370-річчя битви під Пилявцями та Європейс... more До 425-річчя набуття Меджибожем магдебурзького права, 370-річчя битви під Пилявцями та Європейського року культурної спадщини Державний історико-культурний заповідник «Межибіж» спільно з Хмельницькою обласною організацією Національної спілки краєзнавців України 19 жовтня 2018 року проводять XVIII науково-краєзнавчу конференцію «Стародавній Меджибіж в історикокультурній спадщині України».
Програма науково-краєзнавчого круглого столу «Українське військо: сторінки історії ХХ-ХХІ столітт... more Програма науково-краєзнавчого круглого столу «Українське військо: сторінки історії ХХ-ХХІ століття», присвяченого 100-річчю формування у Меджибожі 1-го Українського корпусу під командуванням Павла Скоропадського. Державний історико-культурний заповідник "Межибіж", 28 липня 2017 року
До 100-річчя “Жовтневого перевороту” та 85-х роковин Голодомору в Україні управління культури, на... more До 100-річчя “Жовтневого перевороту” та 85-х роковин Голодомору в Україні управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації та Державний історико-культурний заповідник «Межибіж» спільно з Хмельницькою обласною організацією Національної спілки краєзнавців України 25 листопада 2017 року проводять круглий стіл "СТОЛІТТЯ НАСИЛЛЯ"
Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації та Дер... more Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації та Державний історико-культурний заповідник «Межибіж» спільно з Хмельницькою обласною організацією Національної спілки краєзнавців України 8 грудня 2017 року проводять VI Археологічні читання.
Робота Археологічних читань планується за такими напрямами: - Підсумки археологічного сезону 2017 року в Меджибізькому археологічному мікрорегіоні: хроніка подій, знахідки, висновки. - Сучасні археологічні дослідження Поділля і Південно-Східної Волині. - Предмети археології у фондах музейних закладів та заповідників на теренах Поділля і Південно-Східної Волині. - Історія археологічних досліджень на теренах Поділля і Південно-Східної Волині, у т. ч. містечка Меджибіж, його околиць і фортеці. - Археологи та подвижники археологічних досліджень Поділля і Південно-Східної Волині.
Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації та Дер... more Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації та Державний історико-культурний заповідник «Межибіж» спільно з Хмельницькою обласною організацією Національної спілки краєзнавців України 20 жовтня 2017 року проводять Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Релігія і церква як чинник історичних та суспільних процесів Східної Європи». Конференція входить до Плану заходів Міністерства культури України з підготовки та відзначення в Україні 500-річчя Реформації.
Робота конференції планується за такими тематичними напрямами: I. Історія релігій та церков в Україні. II. Реформація в Україні та Східній Європі від Середньовіччя до наших днів. III. Церква і держава - розмаїття взаємодій. Церкви як чинник державотворчих процесів. IV. Соціальна місія релігій та церков. V. Церква у матеріальній культурі людства. Релігійна архітектура, сакральне мистецтво, література, предмети культу і атрибутики. Релігійні предмети у фондах музеїв та архівів, у приватних колекціях.
Програма Міжнародної наукової конференції «Культурний та історичний розвиток слов’янських племен ... more Програма Міжнародної наукової конференції «Культурний та історичний розвиток слов’янських племен у І тис. н.е.» (до 90-ліття В.Д. Барана), 21-23 вересня 2017 року
Departament Kultury, Narodowości, Religii i Turystyki Chmielnickiej obwodowej Administracji Państ... more Departament Kultury, Narodowości, Religii i Turystyki Chmielnickiej obwodowej Administracji Państwowej oraz Państwowy Rezerwat Historyczny i Kulturalny "Międzybóż" wraz z regionalną organizacją Narodowego Stowarzyszenia Historii Ukrainy w dniu 20 października 2017 roku przeprowadzają ogólnoukraińską konferencję naukowo-praktyczną "Religia i Kościół w procesach historycznych i społecznych Europy Wschodniej". Konferencja jest częścią Planu Działań Ministerstwa Kultury Ukrainy w sprawie obchodów 500 rocznicy Reformacji.
Третій музейний форум “Музей: храм муз – 2017”
Державний історико-культурний заповідник “Межи... more Третій музейний форум “Музей: храм муз – 2017”
Державний історико-культурний заповідник “Межибіж” (Хмельницька обл.), 9-11 червня 2017 р.
Музейний форум «Музей: храм муз» є традиційним щорічним відкритим зібранням музейних і заповідних закладів з усіх регіонів України, під час якого учасникам форуму, відвідувачам стародавнього Меджибожа, журналістам, науковцям демонструються кращі зразки музейної діяльності за минулий рік, відбувається обмін досвідом, налагоджуються міжмузейні зв’язки і особисті професійні контакти.
Музейний форум «Музей: храм муз» відбувається у стінах Меджибізької фортеці, яка височить у мальовничому місці при злитті Південного Бугу та Бужка. Меджибіж – найдавніше місто Подільського краю, у якому перетинається історія Русі, Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої та України. Історія та культура Меджибожа увібрали у себе дивовижне поєднання спадщини кількох народів та релігій. Тому недаремно саме сюди щороку приїздять і туристи, і діячі музейництва, щоб відчути енергію місця, яке дихає історією.
У рамках Третього музейного форуму, виходячи з Резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо проголошення 2017 року Міжнародним роком сталого розвитку туризму, з метою об`єднання зусиль науковців, краєзнавців, підприємницьких кіл та громадськості, спрямованих на культурний і соціально-економічний розвиток громад через розвиток туризму, управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації та Державний історико-культурний заповідник «Межибіж» спільно з Хмельницькою обласною організацією Національної спілки краєзнавців України 10 червня 2017 року проводять ХVII науково-краєзнавчу конференцію «Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України: туризм як чинник європейської інтеграції, соціального та культурного розвитку».
У презентації проаналізовано спільні типологічні ознаки палацу Сенявських у Меджибізькій фортеці,... more У презентації проаналізовано спільні типологічні ознаки палацу Сенявських у Меджибізькій фортеці, Україна, і палацу Турцо (Thurzo), Словаччина. Аналіз фактологічного матеріалу свідчить, що особливий підтип зубців аттику обох палаців широко розповсюджений на території Словаччини, Чехії та інших країн, які входили до Угорського Королівства, і не характерний для території Польщі. Доповідь зроблено на польовому семінарі "Дослідження, реставрація та музеєфікація палацу Сенявських" (Державний історико-культурний заповідник "Межибіж", 26 травня 2017 р.)
Програма Всеукраїнської наукової конференції “Українська революція 1917–1921 рр.: передумови, про... more Програма Всеукраїнської наукової конференції “Українська революція 1917–1921 рр.: передумови, процеси, наслідки, уроки". 24 березня 2017 р., Державний історико-культурний заповідник "Межибіж"
У статті публікується український переклад присвяти роду Сенявських гербу Леліва з віршованого ге... more У статті публікується український переклад присвяти роду Сенявських гербу Леліва з віршованого гербовника Бартоша Папроцького "Panosza", який видано друком у Кракові у 1575 р. Крім тексту, який вперше публікується українською мовою, подається стислий аналіз літературних особливостей цього зразка польскої поезії часів Ренесансу. Наводяться початкові підсумки біографічних пошуків щодо персон з меджибізького військового почту Сенявських.
(за доповіддю на конференції «Князі Вишневецькі. Спадщина роду» 7 жовтня 2022 р., Національний заповідник «Замки Тернопілля»)
Uploads
Videos by Igor Zapadenko
Until recently a wide range of Ukrainian-speaking researchers had the opportunity to use only a description of Medzhybizh Castle from the inventory of 1717, when the Sieniawski family was the owner of Medzhybizh. This description is very short.
The style of describing of the castle in the inventory changes to detailed, when the Sieniawski family fades away and the last member of the family, Maria Sophia Senyavska, passes her estates as a dowry to her new husband, August Alexander Czartoryski. Thanks to the activities of privately owned bureaucracy, now more than 40 annual inventories of Medzhybizh and Medzhybizh outskirt are kept in the manuscript fund of the Princes Czartoryski Library in Kraków (Poland), which cover the period of almost the entire 18th century.
Keywords: inventory, castle`s description, architecture
Papers by Igor Zapadenko
There is a widespread opinion in local history and some scientific publications that in the 18th century, especially in the ownership of the Czartoryski princes, Medzhybizh castle was transformed into a luxury romantic residence. The decorative garden was allegedly created as a result of Izabella Czartoryska interest in English parks, as a continuation of the architectural program of the main residence in Pulawy. There is even a statement that the garden was arranged in the inner territory of Medzhybizh castle.
Nonetheless, the inventories of the Medzhybizh estate indicate that during the 18th century, Medzhybizh castle was utilized not for residential purposes, but also for economic and occasionally military purposes. The notion of a grandiose ornamental garden at the Medzhybizh castle is merely an adaptation of the romantic descriptions of the real romantic park at the Czartoryski main residence called Pulawy (in Poland).
Only the Polish researcher Rafal Nestorow has provided real information about the existence of the Medzhybizh garden, which was called the Italian garden. TThis garden was established by Jan Baptista Dessieur in the year 1713. Nestorows research is based on archival documents obtained from the library of Princes Czartoryski in Kraków (Poland). Nonetheless, in his perspective, the precise location of this “Italian garden” remains ambiguous.
This article extends and clarifies the research initiated by R. Nestorow. The archival inventories from the 1750s provide a thorough description of the "Italian garden" near the Medzhybizh castle, which was not located in the town of Medzhybizh, but in a nearby suburb called Stawnica.
The article explains the location, description of buildings, and list of plants in the so-called “Italian garden”, which belonged to the owners of the Medzhybizh in the 18th century. The differences between this garden and the classic Italian landscape are also explained. The location of the Italian garden surrounding the castle and the streets of the modern Stawnica is revealed by archival maps of Medzhybizh from the 18th and 19th centuries.
The article explains where the Italian garden is, what houses it has, and what plants it has. The garden was owned by the Medzhybizh family in the 18th century. The elucidation of the distinctions between this garden and the traditional Italian landscape is also provided.
sjami ich właścicieli".
Słowa kluczowe: Seniawscy, protestantyzm, kontrreformacja, architektura, symbolika
Час найактивнішої розбудови Меджибізького замку у Подільському воєводстві припадає на другу половину XVI ст., коли коронний гетьман Миколай Сенявський (1489-1569 рр.) придбав місто Меджибіж та волость у свою цілковиту власність. Приблизно у той самий час коронний гетьман здійснив релігійну конверсію на кальвінізм, що тоді було поширеним явищем серед шляхти. Розташування меджибізьких добр Сенявських далеко на Східних кресах дозволяло тут відкрито демонструвати дисидентську ідеологію, у тому числі засобами архітектури.
Архітектурна стилістика замкового палацу в Меджибожі є нетиповою ані для Подільського регіону, ані для Речі Посполитої взагалі. Відмінністю пам’ятки ренесансний аттик з гладким фризом і характерними зубцями з пів- та чвертьколистих елементів. Але найяскравішою особливістю палацового аттика є чотири декоративні наріжні вази, кожна з яких відрізняється від інших геометричною формою. Типологічні дослідження засвідчили, що кілька пам’яток палацової і сакральної архітектури XVI-XVII ст., які містять такі ж особливості (аналогічна форма зубців аттика разом з наріжними вазами кількох форм) існують у Словаччині та Чехії. Це палацик (двір) Турзонів у Бетлановцах, костел в Ямніку та інші. Логічною ланкою між регіоном на південь від Татр і родиною польського гетьмана Миколая Сенявського є протестантизм. Оздобні елементи палацу в Меджибожі і типологічно споріднених з ним пам’яток, вірогідно, сформовані під впливом протестантської системи символів: келиха для Причастя, корабельного ліхтаря та інших.
Проте, поширення ідей Реформації у Речі Посполитій не було тривалим порівняно з сусідніми європейськими країнами. Вже наступне покоління родини Сенявських поступово повертається до католицького віровизнання. Цей акт, зокрема, знаходить символічне втілення у Меджибожі, у будівництві мурованої замкової каплиці (1586/1591 р.), присвяченої покровителю Польщі св. Станіславу. Її архітектурне вирішення, тобто еклектика стилів від елементів пізньої готики до ранньоренесансного фронтону, суперечить контрреформаційній естетиці періоду бароко, але є абсолютно типовим для релігійного завзяття новонавернених фундаторів, яке втілювали пересічні „цехові” будівничі.
У статті аналізуються архітектурні особливості будівель Меджибізького замку, які збереглися до нашого часу і є архітектурним свідченням релігійних конверсій родини Сенявських. Показано, що замковий палац і каплиця є своєрідними архітектурними маркерами початку та закінчення періоду протестантського віровизнання у родині Сенявських, який почався у 1540-х і завершився у 1590-х роках.
Ключові слова: Сенявські, протестантизм, контрреформація, архітектура, символіка
This article informs for the first time that in the second half of the 16th century, a citizen of the city of Ternopil, Jan Bąk (“Jan Bonk” in English transcription), was employed by Mikołaj Sieniawski as the architect of Medzhybizh Castle (now in Khmelnytskyi region, Ukraine). The notice of this fact was found by the author in the first volume of the manuscript “Płac prawnych prac” (“A place for legal searches” – from Polish). This manuscript was written by Shymon Jerzy Cerenowicz in 1753-1755 as a result of his research in the archives of the Polish-Lithuanian Commonwealth, at the request of Prince August Aleksander Czartoryski. The “Płac prawnych prac” manuscript contains a lot of important information about events in the Podole Voivodeship in the 15th-18th centuries. One of the new facts is the following text (author's translation from Polish): “ The Legislator of Medzhybizh, Mikołaj Sieniawski the Great, when he was alive, signed a contract with Jan Bąk, a Ternopil citizen and architect. This contract obliged to finish the construction of walls, build a bastion, etc. in Medzhybizh Castle. While the construction of the castle continued, Mikołaj Sieniawski died in Lublin during the Sejm. Therefore, this architect urgently registered the contract in the Сity court of Terebovlya, in 1569 on the eighth day after the Solemnity of the Most Holy Body of the Lord”. From this text, we learn for the first time about the previously unknown name of the architect Jan Bąk and about some of his works in Medzhybizh Castle.The author of the article notes that Christophus Bozzano “incola Russiae” also known as Krzysztof Bodzan was probably the next architect in Medzhybizh castle (according to V. Aleksandrovich). However,
the widespread statements about Hiob (Job) Bretfus, Ambrogio Guagnini, Peter from Rome as the architects of the Medzhybizh Castle are not proven and are false.
This article informs for the first time that in the second half of the 16th century, a citizen of the city of Ternopil, Jan Bąk (“Jan Bonk” in English transcription), was employed by Mikołaj Sieniawski as the architect of Medzhybizh Castle (now in Khmelnytskyi region, Ukraine). The notice of this fact was found by the author in the first volume of the manuscript “Płac prawnych prac” (“A place for legal searches” – from Polish). This manuscript was written by Shymon Jerzy Cerenowicz in 1753-1755 as a result of his research in the archives of the Polish-Lithuanian Commonwealth, at the request of Prince August Aleksander Czartoryski.
The “Płac prawnych prac” manuscript contains a lot of important information about events in the Podole Voivodeship in the 15th-18th centuries. One of the new facts is the following text (author's translation from Polish):
“The Legislator of Medzhybizh, Mikołaj Sieniawski the Great, when he was alive, signed a contract with Jan Bąk, a Ternopil citizen and architect. This contract obliged to finish the construction of walls, build a bastion, etc. in Medzhybizh Castle. While the construction of the castle continued, Mikołaj Sieniawski died in Lublin during the Sejm. Therefore, this architect urgently registered the contract in the Сity court of Terebovlya, in 1569 on the eighth day after the Solemnity of the Most Holy Body of the Lord”.
From this text, we learn for the first time about the previously unknown name of the architect Jan Bąk and about some of his works in Medzhybizh Castle.
The author of the article notes that Christophus Bozzano “incola Russiae” also known as Krzysztof Bodzan was probably the next architect in Medzhybizh castle (according to V. Aleksandrovich). However, the widespread statements about Hiob (Job) Bretfus and Ambrogio Guanini as the architects of the Medzhybizh Castle are not proven and are false.
Keywords: Medzhybizh, castle, 16th century, architecture, fortifications, Jan Bąk, Christophus Bozzano, Krzysztof Bodzan
також екологічно чисті природні ресурси для відпочинку. Для українських і європейських партнерів Меджибіж та його замок дають можливості зайнятості і волонтерства:
- у повоєнному відродженні країни з захоплюючою культурною спадщиною;
- у проектах інтерпретації і застосування фортифікаційних об’єктів;
- в інвестиціях до креативних індустрій, туризму, індустрії гостинності,харчового і сільськогосподарського виробництва, логістики тощо;
- у набутті нових знань з історії європейських фортифікації, військової справи, міжнародних стосунків, економіки, етнографії тощо.
This article, in accordance with documentary sources (in particular, the Inventories of the Medzhybizh manor), provides information about the only object of regular gardening that existed in the 18th century. in the Medzhybizh estates of the Senyavski-Czartoryjski families: the socalled «Italian garden» in the Stavnytsia village, suburb of Medzhybizh town. For the first time, the history of its creation, a textual and cartographic description, a list of garden plants and structures have been published. Differences from the classical concept of the Italian garden are indicated.
Until recently a wide range of Ukrainian-speaking researchers had the opportunity to use only a description of Medzhybizh Castle from the inventory of 1717, when the Sieniawski family was the owner of Medzhybizh. This description is very short.
The style of describing of the castle in the inventory changes to detailed, when the Sieniawski family fades away and the last member of the family, Maria Sophia Senyavska, passes her estates as a dowry to her new husband, August Alexander Czartoryski. Thanks to the activities of privately owned bureaucracy, now more than 40 annual inventories of Medzhybizh and Medzhybizh outskirt are kept in the manuscript fund of the Princes Czartoryski Library in Kraków (Poland), which cover the period of almost the entire 18th century.
Keywords: inventory, castle`s description, architecture
There is a widespread opinion in local history and some scientific publications that in the 18th century, especially in the ownership of the Czartoryski princes, Medzhybizh castle was transformed into a luxury romantic residence. The decorative garden was allegedly created as a result of Izabella Czartoryska interest in English parks, as a continuation of the architectural program of the main residence in Pulawy. There is even a statement that the garden was arranged in the inner territory of Medzhybizh castle.
Nonetheless, the inventories of the Medzhybizh estate indicate that during the 18th century, Medzhybizh castle was utilized not for residential purposes, but also for economic and occasionally military purposes. The notion of a grandiose ornamental garden at the Medzhybizh castle is merely an adaptation of the romantic descriptions of the real romantic park at the Czartoryski main residence called Pulawy (in Poland).
Only the Polish researcher Rafal Nestorow has provided real information about the existence of the Medzhybizh garden, which was called the Italian garden. TThis garden was established by Jan Baptista Dessieur in the year 1713. Nestorows research is based on archival documents obtained from the library of Princes Czartoryski in Kraków (Poland). Nonetheless, in his perspective, the precise location of this “Italian garden” remains ambiguous.
This article extends and clarifies the research initiated by R. Nestorow. The archival inventories from the 1750s provide a thorough description of the "Italian garden" near the Medzhybizh castle, which was not located in the town of Medzhybizh, but in a nearby suburb called Stawnica.
The article explains the location, description of buildings, and list of plants in the so-called “Italian garden”, which belonged to the owners of the Medzhybizh in the 18th century. The differences between this garden and the classic Italian landscape are also explained. The location of the Italian garden surrounding the castle and the streets of the modern Stawnica is revealed by archival maps of Medzhybizh from the 18th and 19th centuries.
The article explains where the Italian garden is, what houses it has, and what plants it has. The garden was owned by the Medzhybizh family in the 18th century. The elucidation of the distinctions between this garden and the traditional Italian landscape is also provided.
sjami ich właścicieli".
Słowa kluczowe: Seniawscy, protestantyzm, kontrreformacja, architektura, symbolika
Час найактивнішої розбудови Меджибізького замку у Подільському воєводстві припадає на другу половину XVI ст., коли коронний гетьман Миколай Сенявський (1489-1569 рр.) придбав місто Меджибіж та волость у свою цілковиту власність. Приблизно у той самий час коронний гетьман здійснив релігійну конверсію на кальвінізм, що тоді було поширеним явищем серед шляхти. Розташування меджибізьких добр Сенявських далеко на Східних кресах дозволяло тут відкрито демонструвати дисидентську ідеологію, у тому числі засобами архітектури.
Архітектурна стилістика замкового палацу в Меджибожі є нетиповою ані для Подільського регіону, ані для Речі Посполитої взагалі. Відмінністю пам’ятки ренесансний аттик з гладким фризом і характерними зубцями з пів- та чвертьколистих елементів. Але найяскравішою особливістю палацового аттика є чотири декоративні наріжні вази, кожна з яких відрізняється від інших геометричною формою. Типологічні дослідження засвідчили, що кілька пам’яток палацової і сакральної архітектури XVI-XVII ст., які містять такі ж особливості (аналогічна форма зубців аттика разом з наріжними вазами кількох форм) існують у Словаччині та Чехії. Це палацик (двір) Турзонів у Бетлановцах, костел в Ямніку та інші. Логічною ланкою між регіоном на південь від Татр і родиною польського гетьмана Миколая Сенявського є протестантизм. Оздобні елементи палацу в Меджибожі і типологічно споріднених з ним пам’яток, вірогідно, сформовані під впливом протестантської системи символів: келиха для Причастя, корабельного ліхтаря та інших.
Проте, поширення ідей Реформації у Речі Посполитій не було тривалим порівняно з сусідніми європейськими країнами. Вже наступне покоління родини Сенявських поступово повертається до католицького віровизнання. Цей акт, зокрема, знаходить символічне втілення у Меджибожі, у будівництві мурованої замкової каплиці (1586/1591 р.), присвяченої покровителю Польщі св. Станіславу. Її архітектурне вирішення, тобто еклектика стилів від елементів пізньої готики до ранньоренесансного фронтону, суперечить контрреформаційній естетиці періоду бароко, але є абсолютно типовим для релігійного завзяття новонавернених фундаторів, яке втілювали пересічні „цехові” будівничі.
У статті аналізуються архітектурні особливості будівель Меджибізького замку, які збереглися до нашого часу і є архітектурним свідченням релігійних конверсій родини Сенявських. Показано, що замковий палац і каплиця є своєрідними архітектурними маркерами початку та закінчення періоду протестантського віровизнання у родині Сенявських, який почався у 1540-х і завершився у 1590-х роках.
Ключові слова: Сенявські, протестантизм, контрреформація, архітектура, символіка
This article informs for the first time that in the second half of the 16th century, a citizen of the city of Ternopil, Jan Bąk (“Jan Bonk” in English transcription), was employed by Mikołaj Sieniawski as the architect of Medzhybizh Castle (now in Khmelnytskyi region, Ukraine). The notice of this fact was found by the author in the first volume of the manuscript “Płac prawnych prac” (“A place for legal searches” – from Polish). This manuscript was written by Shymon Jerzy Cerenowicz in 1753-1755 as a result of his research in the archives of the Polish-Lithuanian Commonwealth, at the request of Prince August Aleksander Czartoryski. The “Płac prawnych prac” manuscript contains a lot of important information about events in the Podole Voivodeship in the 15th-18th centuries. One of the new facts is the following text (author's translation from Polish): “ The Legislator of Medzhybizh, Mikołaj Sieniawski the Great, when he was alive, signed a contract with Jan Bąk, a Ternopil citizen and architect. This contract obliged to finish the construction of walls, build a bastion, etc. in Medzhybizh Castle. While the construction of the castle continued, Mikołaj Sieniawski died in Lublin during the Sejm. Therefore, this architect urgently registered the contract in the Сity court of Terebovlya, in 1569 on the eighth day after the Solemnity of the Most Holy Body of the Lord”. From this text, we learn for the first time about the previously unknown name of the architect Jan Bąk and about some of his works in Medzhybizh Castle.The author of the article notes that Christophus Bozzano “incola Russiae” also known as Krzysztof Bodzan was probably the next architect in Medzhybizh castle (according to V. Aleksandrovich). However,
the widespread statements about Hiob (Job) Bretfus, Ambrogio Guagnini, Peter from Rome as the architects of the Medzhybizh Castle are not proven and are false.
This article informs for the first time that in the second half of the 16th century, a citizen of the city of Ternopil, Jan Bąk (“Jan Bonk” in English transcription), was employed by Mikołaj Sieniawski as the architect of Medzhybizh Castle (now in Khmelnytskyi region, Ukraine). The notice of this fact was found by the author in the first volume of the manuscript “Płac prawnych prac” (“A place for legal searches” – from Polish). This manuscript was written by Shymon Jerzy Cerenowicz in 1753-1755 as a result of his research in the archives of the Polish-Lithuanian Commonwealth, at the request of Prince August Aleksander Czartoryski.
The “Płac prawnych prac” manuscript contains a lot of important information about events in the Podole Voivodeship in the 15th-18th centuries. One of the new facts is the following text (author's translation from Polish):
“The Legislator of Medzhybizh, Mikołaj Sieniawski the Great, when he was alive, signed a contract with Jan Bąk, a Ternopil citizen and architect. This contract obliged to finish the construction of walls, build a bastion, etc. in Medzhybizh Castle. While the construction of the castle continued, Mikołaj Sieniawski died in Lublin during the Sejm. Therefore, this architect urgently registered the contract in the Сity court of Terebovlya, in 1569 on the eighth day after the Solemnity of the Most Holy Body of the Lord”.
From this text, we learn for the first time about the previously unknown name of the architect Jan Bąk and about some of his works in Medzhybizh Castle.
The author of the article notes that Christophus Bozzano “incola Russiae” also known as Krzysztof Bodzan was probably the next architect in Medzhybizh castle (according to V. Aleksandrovich). However, the widespread statements about Hiob (Job) Bretfus and Ambrogio Guanini as the architects of the Medzhybizh Castle are not proven and are false.
Keywords: Medzhybizh, castle, 16th century, architecture, fortifications, Jan Bąk, Christophus Bozzano, Krzysztof Bodzan
також екологічно чисті природні ресурси для відпочинку. Для українських і європейських партнерів Меджибіж та його замок дають можливості зайнятості і волонтерства:
- у повоєнному відродженні країни з захоплюючою культурною спадщиною;
- у проектах інтерпретації і застосування фортифікаційних об’єктів;
- в інвестиціях до креативних індустрій, туризму, індустрії гостинності,харчового і сільськогосподарського виробництва, логістики тощо;
- у набутті нових знань з історії європейських фортифікації, військової справи, міжнародних стосунків, економіки, етнографії тощо.
This article, in accordance with documentary sources (in particular, the Inventories of the Medzhybizh manor), provides information about the only object of regular gardening that existed in the 18th century. in the Medzhybizh estates of the Senyavski-Czartoryjski families: the socalled «Italian garden» in the Stavnytsia village, suburb of Medzhybizh town. For the first time, the history of its creation, a textual and cartographic description, a list of garden plants and structures have been published. Differences from the classical concept of the Italian garden are indicated.
Для науковців, студентів, краєзнавців та широкого кола читачів.
У наступні роки збільшилася кількість складових частин комплексу Меджибізької фортеці, які досліджуються, для яких розробляються проекти реставрації та подальшої музеєфікації. Під час цієї праці проведено набагато більше археологічних та архітектурних робіт, зроблено багато нових знахідок, виявлено та осмислено більший перелік архівних джерел та наукових публікацій, аніж це робилося раніше. Тому видання, яке ви зараз тримаєте в руках, також розширило свою тематичну спрямованість і обсяг. Частина статей з його сторінок публікується уперше, деякі інші раніше були оприлюднені на конференціях, у тому числі міжнародних, нині ж вони пропонуються зацікавленим читачам під спільною тематичною обкладинкою.
Реставрація Меджибізької фортеці триває, і буде продовжуватися ще не один рік. Триватиме й глибше пізнання цієї унікальної пам'ятки, розташованої в унікальному історичному містечку, проводитимуться традиційні щорічні польові семінари з її дослідження, продовжить виходити й ця серія книжок. Невідкритого, несподіваного, парадоксального ще попереду безліч, потребують відкритого обговорення й теми, яким присвячено публікації з цього збірника.
Відтак, щиро запрошуємо до його читання, використання у роботі та до обговорення.
Під однією обкладинкою об’ємного тому зібрано обсяг матеріалів та інформації, які у часі охоплюють період від палеоліту, діб бронзи і заліза через давньоримський і ранньослов’янський час до модерної доби та сучасності. Задля зручності роботи із збірником публікації систематизовано не за хронологією виголошення доповідей, а за тематичним принципом.
Через півтисячі років після Станіслава Сарницького у, на перший погляд, провінційному Меджибожі непросто побачити розмаїття і велич стародавнього міста “межи Богами”. Але давня фортеця на високому мисі і нині височить над водою, в землі причаїлися несподівані знахідки, а п’янке меджибізьке повітря наповнює відгомін різних мов та слова дивовижних історій, які сталися тут.
Цей путівник не зовсім звичайний. Як у кожному сучасному путівникові, в ньому є і маршрути, і адреси, і пам’ятки з GPS-координатами. Але, крім інформації, яка допоможе мандрівникові подорожувати у меджибізькому місцевому просторі, путівник містить більше: він дає орієнтири, які допомагають орієнтуватися у цікавому, суперечливому і водночас невідомому широкому загалу розмаїтті етнічних культур, які впродовж століть утворювали особливий локальний колорит міста Меджибожа. Книжка дає своєрідні дороговкази для подорожі до інших культур, які мешкали, або й досі мешкають зовсім поряд, але утворюють свій власний, не завжди зрозумілий нам світ. І вони, і ми, сучасники - меджибіжчани. Адже народ - це не тільки ті, хто є на цій землі зараз, а й ті, хто був перед нами, і ті, хто буде після нас.
Культурне різноманіття, взаємний обмін і збагачення крізь кордони і століття є важливими принципами Європейського співтовариства. Місцеві відмінності, локальні пам’ятки матеріальної і нематеріальної культури є цінністю для сучасного суспільства, для європейських громад. Не на тому, що “таке, як скрізь”, а на своєму, неповторному та особливому спільноти виховують локальну ідентичність, забезпечують сталий розвиток. Меджибіжчани мають для цього унікальний спадок. Путівник “Меджибіж полікультурний” запрошує усіх ближче пізнати багатство місцевих історій кількох народів, щоб зрозуміти особливість свого міста і зацікавити собою інших.
Меджибіж полікультурний. Путівник / наук.ред.: І. Западенко. – Житомир: ТОВ «505», 2020. – 96 с. ISBN 978-617-7892-00-6
УДК 008:32]+94(477.43/.44)(036)
- Юлія Карбовська. Історія меджибізького району
- Олег Погорілець. Драматична доля "града Меджибожа"
- Олег Погорілець. Музею в меджибізькій фортеці - 50
- Валентин Щенсневич. Во основі - спільна спадщина (про розробку історико-архітектурного опорного плану смт Меджибіж)
- Віктор Вєтров. Артефакти з глибини століть
- Тетяна Вєтрова. Топ-5 знахідок археологів (знайдено у Меджибожі)
- Сергій Толстіхін. Чинник розвитку - туризм
- Ірина Леськів. Невигадані історії Меджибожа
- Людмила Іллюк. З історії Меджибізького рибгоспу
- Сергій Войтко. Сторінками "Прибузької правди"
- Путівник Меджибожем - для меджибіжчан (путівник та мобільна виставка "Меджибіж полікультурний)
Для наукових співробітників, зберігачів фондів, архітекторів, реставраторів, розробників дизайну експозиції та інших фахівців музейної і заповідної сфери.
- Міщанам теперішнім і прийдешнім. До 425-річчя магдебургії Меджибожа
- Пам'яті наставника і колеги. До 2-ї річниці з дня смерті Мирослава Пінчака
- Наші видання: "Палац Сенявських - Чарторийських в Меджибожі: історико-архітектурні дослідження та реставрація. 2018 рік"
- Іконостас освячено. До храмового празника замкової церкви св. Миколая
- Реалізація концепції міні-виставок в експозиції ДІКЗ "Межибіж"
- З досвіду проведення екскурсій для дитячої аудиторії
- 4-й музейний форум "Музей: храм муз"
- Музейні форуми в Меджибожі: так це починалося
- Учасники Музейного форуму - 2018: інформація про 15 музеїв, що взяли участь у програмі форуму
«Збереження та використання пам’яток в контексті децентралізаційних процесів та Року культурної спадщини в Україні» 22 лютого 2018 р.
Konferencja odbędzie się w formacie mieszanym:
- 6 czerwca 2024 r. – posiedzenie plenarne na zamku w Międzybożu (Międzybóż, ul. Zamkowa 1);
- 7 czerwca 2024 r. – posiedzenie plenarne na zamku w Brzeżanach
(Brzeżany, ul. Iwana Franka, 1);
- 6-7 czerwca 2024 – konferencja online na platformie Zoom (organizatorzy zapewniają transmisję internetową i udział na żywo w dyskusji dla wszystkich uczestników).
Do udziału w konferencji zaproszeni są prelegenci w następujących obszarach tematycznych:
- Portrety historyczne rodu Sieniawskich na tle epoki (XV – pierwsza tercja XVIII w.).
- Życie społeczne i polityczne, sztuka wojskowa, życie arystokratyczne w okresie świetności rodziny Sieniawskich.
- Wkład Sieniawskich w rozwój gospodarczy i urbanistyczny kluczy bereżańskiego i międzyboskiego oraz innych ukraińskich i polskich dóbr rodu.
- Senjawscy w źródłach archiwalnych, dziedzictwie naukowym i literackim.
- Zabytki kultury związane z Sieniawskimi: zamki, pałace, obiekty sakralne, dziedzińce. Zabytki Sieniawskich w muzeach.
Udział w konferencji jest bezpłatny (bez wkładów organizacyjnych ze strony uczestników). Językami roboczymi konferencji są ukraiński, polski, angielski. Wszystkie nadesłane zgłoszenia będą rozpatrywane przez komitet organizacyjny i włączane do programu konferencji pod kątem zgodności z ogłoszonym tematem. Udział w konferencji możliwy jest w formie on-line oraz w formie przekazanych wcześniej prezentacji multimedialnych.
Adres e-mail do zgłaszania udziału i przesyłania raportów: [email protected]
Zbiór materiałów konferencyjnych będzie dystrybuowany nieodpłatnie. Przesyłając swoje materiały do publikacji, autorzy potwierdzają tym samym, że zapoznali się z warunkami Międzynarodowej Licencji Publicznej Creative Commons z uznaniem CC BY 4.0 i wyrażają zgodę na dystrybucję i wykorzystanie swoich materiałów zgodnie z tymi warunkami.
Informacje referencyjne pod numerem telefonu:
+38(067)9437404 – Igor Zapadenko (Państwowy Rezerwat Historyczno-Kulturalny Międzybóż) [email protected]
+38(067)7995718 – Olena Lugova (Państwowy Rezerwat Historyczno-Architektoniczny w Brzeżanach) [email protected]
формування у Меджибожі 1-го Українського корпусу під командуванням Павла Скоропадського. Державний історико-культурний заповідник "Межибіж", 28 липня 2017 року
Меджибіж
Робота Археологічних читань планується за такими напрямами:
- Підсумки археологічного сезону 2017 року в Меджибізькому археологічному мікрорегіоні: хроніка подій, знахідки, висновки.
- Сучасні археологічні дослідження Поділля і Південно-Східної Волині.
- Предмети археології у фондах музейних закладів та заповідників на теренах Поділля і Південно-Східної Волині.
- Історія археологічних досліджень на теренах Поділля і Південно-Східної Волині, у т. ч. містечка Меджибіж, його околиць і фортеці.
- Археологи та подвижники археологічних досліджень Поділля і Південно-Східної Волині.
Робота конференції планується за такими тематичними напрямами:
I. Історія релігій та церков в Україні.
II. Реформація в Україні та Східній Європі від Середньовіччя до наших днів.
III. Церква і держава - розмаїття взаємодій. Церкви як чинник державотворчих процесів.
IV. Соціальна місія релігій та церков.
V. Церква у матеріальній культурі людства. Релігійна архітектура, сакральне мистецтво, література, предмети культу і атрибутики. Релігійні предмети у фондах музеїв та архівів, у приватних колекціях.
Державний історико-культурний заповідник “Межибіж” (Хмельницька обл.), 9-11 червня 2017 р.
Музейний форум «Музей: храм муз» є традиційним щорічним відкритим зібранням музейних і заповідних закладів з усіх регіонів України, під час якого учасникам форуму, відвідувачам стародавнього Меджибожа, журналістам, науковцям демонструються кращі зразки музейної діяльності за минулий рік, відбувається обмін досвідом, налагоджуються міжмузейні зв’язки і особисті професійні контакти.
Музейний форум «Музей: храм муз» відбувається у стінах Меджибізької фортеці, яка височить у мальовничому місці при злитті Південного Бугу та Бужка. Меджибіж – найдавніше місто Подільського краю, у якому перетинається історія Русі, Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої та України. Історія та культура Меджибожа увібрали у себе дивовижне поєднання спадщини кількох народів та релігій. Тому недаремно саме сюди щороку приїздять і туристи, і діячі музейництва, щоб відчути енергію місця, яке дихає історією.
У рамках Третього музейного форуму, виходячи з Резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо проголошення 2017 року Міжнародним роком сталого розвитку туризму, з метою об`єднання зусиль науковців, краєзнавців, підприємницьких кіл та громадськості, спрямованих на культурний і соціально-економічний розвиток громад через розвиток туризму, управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації та Державний історико-культурний заповідник «Межибіж» спільно з Хмельницькою обласною організацією Національної спілки краєзнавців України 10 червня 2017 року проводять ХVII науково-краєзнавчу конференцію «Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України: туризм як чинник європейської інтеграції, соціального та культурного розвитку».
24 березня 2017 року
(за доповіддю на конференції «Князі Вишневецькі. Спадщина роду» 7 жовтня 2022 р., Національний заповідник «Замки Тернопілля»)