Papers by Halyna Berehova
Навчально-методичний посібник з історії філософії рекомендовано вченою радою Херсонського націона... more Навчально-методичний посібник з історії філософії рекомендовано вченою радою Херсонського національного технічного університету (протокол №15 від 02.07.24 р.) Рецензенти: Бойко Анжела Іванівна, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософських і політичних наук Черкаського державного технологічного університету; Черемісін Олександр Вікторович, доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії, археології та методики викладання Херсонського державного університету Берегова Г.Д. Б48 Нариси з історії філософської думки: навчально-методичний посібник для студентів усіх спеціальностей / Г. Д. Берегова.-Херсон: Книжкове видавництво ФОП Вишемирський В.С., 2024.-224 с.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ (м. Київ, Україна) ДНУ «ІНСТИТУТ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЗМІСТУ ОСВІТИ» (м. Київ... more МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ (м. Київ, Україна) ДНУ «ІНСТИТУТ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЗМІСТУ ОСВІТИ» (м. Київ, Україна) ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, КАФЕДРА ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ГУМАНІТАРНИХ ТА ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН (м. Херсон, м. Хмельницький, Україна) ВІЛЬНЮСЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГЕДИМІНАСА, ФАКУЛЬТЕТ КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ (м. Вільнюс, Литва) ОПОЛЬСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК (м. Ополе, Польща) МІЖНАРОДНИЙ КЛАСИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПИЛИПА ОРЛИКА, КАФЕДРА ЖУРНАЛІСТИКИ ТА ФІЛОЛОГІЇ (м. Миколаїв, Україна) НАУКОВИЙ ЧАСОПИС «ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ» ІНСТИТУТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ НАПН УКРАЇНИ У СПІВПРАЦІ З УКРАЇНСЬКИМ ТОВАРИСТВОМ ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ (м. Київ, Україна) НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЗАПОРІЗЬКА ПОЛІТЕХНІКА», ГУМАНІТАРНИЙ ФАКУЛЬТЕТ (м. Запоріжжя, Україна) ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, КАФЕДРА ФІЛОСОФСЬКИХ І ПОЛІТИЧНИХ НАУК (м. Черкаси, Україна) ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ, СОЦІОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ (м. Івано-Франківськ, Україна) RESEARCH NETWORK «FOREIGN OBJEKT» (San Francisco, USA) ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ГЛОБАЛЬНИЙ ПОГЛЯД» (м. Херсон, Україна
Редакційна колегія: БЕРЕГОВА Галина-доктор філософських наук, професор, професор кафедри загально... more Редакційна колегія: БЕРЕГОВА Галина-доктор філософських наук, професор, професор кафедри загальноосвітніх гуманітарних та природничих дисциплін Херсонського національного технічного університету (м. Херсон, Україна) (голова); ВЕНГЕР Олена-кандидат технічних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри загальноосвітніх гуманітарних та природничих дисциплін Херсонського національного технічного університету (м. Херсон, Україна) (заступник голови); КОЗАКОВА Лідія-кандидат філологічних наук, доцент кафедри загальноосвітніх гуманітарних та природничих дисциплін Херсонського національного технічного університету (м. Херсон, Україна); МОМОТОК Олена-старший викладач кафедри загальноосвітніх гуманітарних та природничих дисциплін Херсонського національного технічного університету (м. Херсон, Україна) (відповідальний за випуск). До збірника увійшли тексти тез і доповідей І Міжнародній науково-практичної конференції «Європейське майбутнє: філософсько-освітні студії», присвяченої Дню Європи («European Future: Philosophical and Educational Studies», dedicated to the Day of Europe), яка відбулася 9-10 травня 2024 року. Організаційний комітет може не розділяти поглядів авторів і не несе відповідальності за достовірність поданих матеріалів, їх стиль та орфографію.
The article attempts to solve the problem of updating higher education content to form a modern w... more The article attempts to solve the problem of updating higher education content to form a modern worldview of the individual through the interdisciplinary course "Biophilosophy". Biophilosophical knowledge and cognition content is studied at the fundamental and applied levels using methods of description, explanation, and analysis. The obtained results make it possible to formulate conclusions and perspectives regarding updating the content of philosophical knowledge in higher education, where biophilosophy can be a new worldview paradigm for preserving human culture and civilisation.
Робота присвячена висвітленню сучасної просвітницької місії філософії освіти в Україні, оскільки ... more Робота присвячена висвітленню сучасної просвітницької місії філософії освіти в Україні, оскільки освіта є інструментом побудови громадянського суспільства, а філософія освітийого методологічним просвітницьким орієнтиром. Теоретичним базисом роботи є функція цивілізаційного призначення філософії освіти: стати специфічною методологією пробудження «людського в людині», виховання інтелектуальної особистості через навчання. У роботі визначено основні просвітницькі спрямування у галузі філософії освіти: науково-освітнє й етико-гуманістичне. Науково-освітнє спрямування має на меті формування раціонального знання: інтелектуальний розвиток особистості та підвищення інтелектуальної спроможності спільноти. Його визначають спілки науковців й освітян, котрі зацікавлені в розвитку освіти й науки своєї держави: тут філософія освіти має працювати з такими категоріями-інструментами, як знання, розум, здоровий глузд, мислення, розуміння-і її просвітницька місія полягає в тому, щоб розробляти такі освітні парадигми, котрі надають змогу розвивати інтелект особистості. Етико-гуманістичне спрямування передбачає роботу над моральним удосконаленням поколінь, що найбільш активно відбувається під час навчання-учіння-виховання (одержання знань і розвитку інтелекту) та формування моральних якостей особистості-«яким слід бути, щоб бути людиною». Алгоритм виховання людини спирається на основні чесноти людини, накреслені всією світовою філософією: мудрість, справедливість, сміливість, помірність. У висновках стверджується необхідність нового просвітництва в українському суспільстві та визначено практичною метою філософсько-освітнього просвітництва допомогу сучасній людині стати більш цивілізованою особистістю-освіченою та високо моральною.
DEAR COLLEAGUES!
We invite you to participate in the First International Scientific and Practic... more DEAR COLLEAGUES!
We invite you to participate in the First International Scientific and Practical Conference
"European Future: Philosophical and Educational Studies",
dedicated to the Day of Europe
The event will be held on 9-10 May 2024
at Kherson National Technical University
at the Department of General Humanities and Natural Sciences,
Kherson, Khmelnytskyi
The purpose of the event is to understand modern philosophical, educational and communication problems, integration of higher education institutions into the European educational environment, humanisation and humanitisation of the modern educational space.
The article outlines the role and place of value orientations in a new, practical, planetary-cosm... more The article outlines the role and place of value orientations in a new, practical, planetary-cosmic world outlook of an individual, the system of values being defined as an ideological component in terms of philosophy of education and further formation of the Ukrainian value-normative model. Taking into consideration the worsening of global problems there is a need for forming a new cosmic-planetary world outlook of the individual in which values serve as perspective strategic life goals and the main motive of life activity, defining moral orientations and principles of behavior. Planetary-cosmic world outlook of any person assumes responsibility, creativity, activity of young people who, on the one hand, respect the diversity of cultures, but on the other hand they seek to unite nation and civilization to achieve higher goals. Realizing one’s unity with the world civilization, the personality with planetary-cosmic thinking can organize cooperation within the scope of the Earth and ...
The article touches upon the actual problem of integrity of the human being and space from the po... more The article touches upon the actual problem of integrity of the human being and space from the position of modern civilized aspects and noosphere vector of generating the mankind. Anthropocosmism is presented as an integral vision of the human being that embraces the natural-scientific direction of cosmism and noospherism and also defines the role and place of such philosophical categories as the unity and development of harmony in a new, planetary-cosmic world view of the individual. Comprehension of anthropocosmism significantly expands the consciousness capacity of the contemporary individual by means of realizing the functional and structural unity of the universe and the human performing the humanity’s space mission, striving for the world order and accepting the individual as the single whole.
The article outlines the role and place of value orientations in a new, practical, planetary-cosm... more The article outlines the role and place of value orientations in a new, practical, planetary-cosmic world outlook of an individual, the system of values being defined as an ideological component in terms of philosophy of education and further formation of the Ukrainian value-normative model. Taking into consideration the worsening of global problems there is a need for forming a new cosmic-planetary world outlook of the individual in which values serve as perspective strategic life goals and the main motive of life activity, defining moral orientations and principles of behavior. Planetary-cosmic world outlook of any person assumes responsibility, creativity, activity of young people who, on the one hand, respect the diversity of cultures, but on the other hand they seek to unite nation and civilization to achieve higher goals. Realizing one’s unity with the world civilization, the personality with planetary-cosmic thinking can organize cooperation within the scope of the Earth and ...
The paper drawn attention to natural philosophy as a branch of philosophical studies aimed at rat... more The paper drawn attention to natural philosophy as a branch of philosophical studies aimed at rational comprehension of the integrity of nature and its fundamental principle. It has been necessary to provide confidence in the knowledge of natural philosophy of modern university students, as this knowledge helps them to understand the nature of a general. That allows the students to understand all things in their unity and in a variety of forms, build a rational and scientific picture of the world, as a whole, from inorganic nature to life and human life.
Educational Discourse: collection of scientific papers, 2020
The article claims that the assimilation of knowledge from the natural philosophy should help fut... more The article claims that the assimilation of knowledge from the natural philosophy should help future professionals to form worldviews in the range of "man - nature", namely: to grasp the integrity of nature and its fundamentality rationally, to comprehend nature as a general, limiting concept that explains the scheme of understanding individual things; as a regulatory idea that allows us to understand all things and all objects in their unity and in different forms, to build a rational scientific picture of the world, by filling in the data of natural science and discovering the internal principles of interconnection and determination of things, to reveal different levels of nature as a whole – from inorganic nature to life in general and human life in particular. It is a fragment of a pragmatist-instrumentalist philosophicaleducational system, which consists in effective purposeful influence on the individual through a specific tool - philosophical knowledge. Here, natura...
Filosofija. Sociologija, 2020
In this article, the attention is concentrated exactly on cosmism and its variations, and also on... more In this article, the attention is concentrated exactly on cosmism and its variations, and also on its role and place in the system of philosophical knowledge which is proposed to be studied in the establishments of higher education. The questions for discussion about the role and place of cosmism in the content of higher education are put forward: Is it necessary for students to study cosmism? Should this knowledge be given in courses? How should it be given for apprehension? Philosophical knowledge is stated to be used as an instrument to form worldview orientations of the future man being able to secure the survival of civilization and mankind. Firstly, the ideas of cosmism help regard the human being as a component of the Cosmos, determine his role and place in the evolutionary processes of the Universe, discover the influence of cosmic forces upon him and the human civilization. Secondly, the ideas of cosmism in the structure of philosophical knowledge carry out humanistic and c...
Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (17 травня 2019 р.)
СУЧАСНА ОСВІТА: МІЖ КОНСЕРВАТИЗМОМ І ЛІБЕРАЛІЗМОМ Постановка проблеми. З огляду на сучасні транс-... more СУЧАСНА ОСВІТА: МІЖ КОНСЕРВАТИЗМОМ І ЛІБЕРАЛІЗМОМ Постановка проблеми. З огляду на сучасні транс-формаційні процеси в Україні актуальним видається філо-софське осмислення проблем сучасного вітчизняного освіт-нього простору з позицій консерватизму-лібералізму, що лежить у площині такої галузі знань, як філософія освіти. Філософія освіти є саме тією дослідницькою галуззю філософії, що аналізує підстави педагогічної діяльності й освіти, її цілі й ідеали, методологію педагогічного знання, методи проектування й створення нових освітніх інституцій і систем. А тому сучасні вітчизняні науковці у цій галузі (В. Андрущенко, О. Базалук, А. Бойко, Д. Дзвінчук, І. Добронравова, С. Клепко, К. Корсак, М. Култаєва, М. Михальченко, І. Радіонова, Н. Скотна, С. Черепанова й ін.) присвячують значну кількість робіт оновленню освітнього дискурсу, філософському осмис-ленню реформ в освіті, а також проблемам формування напрямів і течій філософії освіти, побіжно торкаючись так чи інакше консерватизму й лібералізму в освіті. Мета роботи-окреслити й оцінити можливі шляхи розвитку вітчизняної освіти у напрямі консервативних чи ліберальних тенденцій і супутніх їм цінностей. Виклад основного матеріалу. З огляду на те, що консерватизм-слово багатозначне, його часто трактують як спосіб мислення, стиль поведінки, форму ідеології, тип політики тощо. (На сучасному етапі розвитку сус-пільства часто мова йде про неоконсерватизм з його ідеями духовної єдності нації, збереження її самобутності). Консерватизм як глибоке філософське поняття, виро-блене людством, використовують й у філософії освіти, акцентуючи при цьому на головній його функції-збереження. Антиподом консерватизму постає лібералізм. Що ж стосується освіти, то загальноприйнятою є роз-мова про цінності консерватизму й лібералізму в освіті. Так, консервативні цінності в освіті-це передусім збереження і трансляція кращих традицій минулого, коли освітній заклад має навчати учня/студента загально-людським нормам, демонструвати стандарти поведінки й долучати його до вічних істин. Ліберальні ж цінності в освіті подаються як спосіб поліпшення життя, а ліберальна освітня політика спря-мована на забезпечення академічної свободи, зокрема свободи викладання і навчання. Можна наводити безліч позицій, що відстоюють чи консервативні підходи до освіти, чи ліберальні, чи ті й інші одночасно. Базові моменти цих позицій, на перший погляд, різняться між собою, але іноді неможливо провести чіткої межі між ними: ліберали вважають людину вільною від минулого, а консерватори стоять на позиції, що не дозволяє бездумно знищувати минуле, тому що воно було породженням людської волі; ліберали вважають, що вільна людина не буде поклонятися ніякій вищій істоті, а консерватори мислять Бога як абсолютно вільну сутність (а отже, щирий ліберал повинен вірити в Бога); ліберали стверджують, що вільна людина вища від держави, а консерватори це заперечують: тільки в державі й гарантується свобода окремих людей, вона виникла для захисту свободи одного, розвивалася далі для захисту свободи деяких і сьогодні служить захисту прав і сво-боди всіх (отже, щирий ліберал повинен бути дер-жавником). Стало звичним уявлення, що в молодості людині властиво бути лібералом, а в старості-консерватором, оскільки вона відрізняється тверезим, зваженим відно-шенням до життя, а дійсність для консерватора більш значуща, ніж гіпотетична можливість, близьке-важливіше за далеке, а сьогодення для нього переважніше, ніж щастя майбутнього: вибір між традиціями й нововведеннями консерватор зробить на користь традицій [5]. Слід сказати, що система сучасної освіти тяжіє до лібералізму, де заклади освіти дещо деполітизовані, якомога вільні від ідеологій (якщо таке можливо), де підтримується існування вільних організацій, асоціацій і клубів з метою набуття досвіду співробітництва, колек-тивного прийняття рішень, демократичного встановлення правил і процедур. (Наприклад, участь у студент-ському/учнівському самоврядуванні й ін.). Освітнє реформаторство останніх років носить начебто й ліберальний характер, однак часто демонструє відір-ваність від цивілізаційного коріння, а іноді й набуває рис тоталітаризму. (Зокрема, програми з розвитку суспільно-гуманітарних наук не переймаються вітчизняною думкою, а в їхній основі лежить, наприклад, матеріалістичний антропоцентризм, і будь-який інший погляд на природу людини не розглядається). Реалії сучасного освітянського життя демонструють ситуацію, коли освіта потерпає від «перебору» ліберальних реформ, що декларують звільнення від тоталітарного мислення, плюралізм думок, свободу в усіх її виявах, У роботі зроблено спробу окреслити й оцінити можливі шляхи розвитку вітчизняної освіти у напрямі консервативних чи ліберальних тенденцій і супутніх їм цінностей. Використано метод компаративного аналізу. Проведено паралель між парами антитез «консерватизм/традиціоналізм» і «лібералізм/прогресивізм» та розглянуто їх вияви в освітньому середовищі. Зроблено висновок, що в дотриманні консервативних і ліберальних освітніх тенденцій розвитку необхідна передусім міра та продуманість, що дозволять безконфліктно поєднати лібералізм і консервативні духовно-культурні традиції. Ключові слова: філософія освіти, освітнє середовище, консерватизм, традиціоналізм, лібералізм, прогресивізм.
Urgency of the research. The article is devoted to the sense of natural philosophical knowledge, ... more Urgency of the research. The article is devoted to the sense of natural philosophical knowledge, aimed at formation of outlook adjustments of modern personality in the range «human – nature».
Target setting. The work has the aim to actualize outlook-forming potential of natural philosophical knowledge, to provide recommendations concerning outlining of its content and improving its presentment in the philosophical system in higher education institutions.
Actual scientific researches and issues analysis. The problematic content of philosophical education, specifically from the standpoint of the philosophy of education itself, has been considered rather briefly. However, we are considering a methodological contribution to the philosophy of education of such modern Ukrainian scholars as V. Andrushchenko, A. Boyko, V. Vashkevych, D. Dzvinchuk, I. Dobronravova, T. Zhyzhko, O. Kyvlyuk, S. Klepko, K. Korsak, M. Kultaeva, M. Mikhalchenko, I. Nadolnyi, D. Sviridenko, N. Scotna, S. Terepyshchyi, S. Cherepanova and others.
The research objective. The philosophy of nature is an organic and necessary part of philosophical knowledge, which should be studied in institutions of higher education, and involves not only the assimilation of speculative knowledge of natural philosophy by future specialists, but also further awareness of the philosophical problems of biology, zoology, ecology, etc.
The statement of basic material. The article claims that the assimilation of knowledge from the natural philosophy should help future professionals to form worldviews in the range of "man - nature", namely: to grasp the integrity of nature and its fundamentality rationally, to comprehend nature as a general, limiting concept that explains the scheme of understanding individual things; as a regulatory idea that allows us to understand all things and all objects in their unity and in different forms, to build a rational scientific picture of the world, by filling in the data of natural science and discovering the internal principles of interconnection and determination of things, to reveal different levels of nature as a whole – from inorganic nature to life in general and human life in particular. It is a fragment of a pragmatist-instrumentalist philosophical-educational system, which consists in effective purposeful influence on the individual through a specific tool - philosophical knowledge. Here, natural philosophy becomes an instrument of intellectual discourse of the individual, and its study is a pragma (action) on the way to forming the world outlook of the individual and the universal picture of the world. It is the natural and philosophical knowledge that shapes the worldviews of the new (modern) personality, helping to understand the totality of the objective conditions of humanity's existence and to define its survival as a pressing problem of the present.
Conclusions. Substantial filling of philosophical knowledge should be selected (completed) in accordance with the specialization of higher education institutions, taking into account the socio-pedagogical result, aimed at raising the intellectual level and expanding the range of worldviews of personality. In particular, natural philosophy should be studied first of all in the educational institutions of natural orientation in the range of philosophical knowledge of nature, such as pantheism and panpsychism with its forms – animism, hylozoism, the doctrine of the soul as the substance and dynamic basis of the world.
Key words: natural philosophy, philosophy of nature, personality outlook, naturalphilosophical knowledge.
FILOSOFIJA. SOCIOLOGIJA, 2020
In this article, the attention is concentrated exactly on cosmism and its variations, and also on... more In this article, the attention is concentrated exactly on cosmism and its variations, and also on its role and place in the system of philosophical knowledge which is proposed to be studied in the establishments of higher education. The questions for discussion about the role and place of cosmism in the content of higher education are put forward: Is it necessary for students to study cosmism? Should this knowledge be given in cours-es? How should it be given for apprehension? Philosophical knowledge is stated to be used as an instrument to form worldview orientations of the future man being able to secure the survival of civilization and mankind. Firstly, the ideas of cosmism help regard the human being as a component of the Cosmos, determine his role and place in the evolutionary processes of the Universe, discover the influence of cosmic forces upon him and the human civilization. Secondly, the ideas of cosmism in the structure of philosophical knowledge carry out humanistic and cultural functions: they complete building the world picture (as scientific, as universal) in the student's consciousness.
Filosofija. Sociologija, Lithuanian Academy of Sciences, 2020
In this article, the attention is concentrated exactly on cosmism and its variations, and also on... more In this article, the attention is concentrated exactly on cosmism and its variations, and also on its role and place in the system of philosophical knowledge which is proposed to be studied in the establishments of higher education. The questions for discussion about the role and place of cosmism in the content of higher education are put forward: Is it necessary for students to study cosmism? Should this knowledge be given in courses? How should it be given for apprehension? Philosophical knowledge is stated to be used as an instrument to form worldview orientations of the future man being able to secure the survival of civilization and mankind. Firstly, the ideas of cosmism help regard the human being as a component of the Cosmos, determine his role and place in the evolutionary processes of the Universe, discover the influence of cosmic forces upon him and the human civilization. Secondly, the ideas of cosmism in the structure of philosophical knowledge carry out humanistic and cultural functions: they complete building the world picture (as scientific, as universal) in the student’s consciousness.
Збірник наукових праць, 2019
У збірнику вміщено статті учасників VII Міжнародної науково-практичної конференції «Філософські о... more У збірнику вміщено статті учасників VII Міжнародної науково-практичної конференції «Філософські обрії сьогодення». У матеріалах авторів акцентовано увагу на філософському осмисленні сучасного соціокультурного простору, проблемах пізнання й освіти у вимірах філософського аналізу, філософській рефлексії особистості та інших актуальних філософських проблемах сучасності. Збірник адресовано науковцям, викладачам, студентам, усім зацікавленим філософськими дослідженнями.
the article, 2015
In the article social epistemological principles of discursive practice of existence of modern ph... more In the article social epistemological principles of discursive practice of existence of modern philosophical knowledge configuration are presented as the method of correlation of human existence sense and detection. It is confirmed that ascension of intellectual level and expansion of range of value-worldviewed orientations of modern personality of planetary-space type are assisted by the spectrum of philosophical knowledge about nature (natural philosophy, pantheism and panpsychism with his forms - animism, hylozoism, by studies about the soul as substation and dynamic basis of the world, antropokosmizm (philosophical anthropology, kosmizm, noosferyzm, philosophy of unity) philosophical enerhetyzm (energy, power co-operation of man and nature, mechanism of energy exchange).
Uploads
Papers by Halyna Berehova
We invite you to participate in the First International Scientific and Practical Conference
"European Future: Philosophical and Educational Studies",
dedicated to the Day of Europe
The event will be held on 9-10 May 2024
at Kherson National Technical University
at the Department of General Humanities and Natural Sciences,
Kherson, Khmelnytskyi
The purpose of the event is to understand modern philosophical, educational and communication problems, integration of higher education institutions into the European educational environment, humanisation and humanitisation of the modern educational space.
Target setting. The work has the aim to actualize outlook-forming potential of natural philosophical knowledge, to provide recommendations concerning outlining of its content and improving its presentment in the philosophical system in higher education institutions.
Actual scientific researches and issues analysis. The problematic content of philosophical education, specifically from the standpoint of the philosophy of education itself, has been considered rather briefly. However, we are considering a methodological contribution to the philosophy of education of such modern Ukrainian scholars as V. Andrushchenko, A. Boyko, V. Vashkevych, D. Dzvinchuk, I. Dobronravova, T. Zhyzhko, O. Kyvlyuk, S. Klepko, K. Korsak, M. Kultaeva, M. Mikhalchenko, I. Nadolnyi, D. Sviridenko, N. Scotna, S. Terepyshchyi, S. Cherepanova and others.
The research objective. The philosophy of nature is an organic and necessary part of philosophical knowledge, which should be studied in institutions of higher education, and involves not only the assimilation of speculative knowledge of natural philosophy by future specialists, but also further awareness of the philosophical problems of biology, zoology, ecology, etc.
The statement of basic material. The article claims that the assimilation of knowledge from the natural philosophy should help future professionals to form worldviews in the range of "man - nature", namely: to grasp the integrity of nature and its fundamentality rationally, to comprehend nature as a general, limiting concept that explains the scheme of understanding individual things; as a regulatory idea that allows us to understand all things and all objects in their unity and in different forms, to build a rational scientific picture of the world, by filling in the data of natural science and discovering the internal principles of interconnection and determination of things, to reveal different levels of nature as a whole – from inorganic nature to life in general and human life in particular. It is a fragment of a pragmatist-instrumentalist philosophical-educational system, which consists in effective purposeful influence on the individual through a specific tool - philosophical knowledge. Here, natural philosophy becomes an instrument of intellectual discourse of the individual, and its study is a pragma (action) on the way to forming the world outlook of the individual and the universal picture of the world. It is the natural and philosophical knowledge that shapes the worldviews of the new (modern) personality, helping to understand the totality of the objective conditions of humanity's existence and to define its survival as a pressing problem of the present.
Conclusions. Substantial filling of philosophical knowledge should be selected (completed) in accordance with the specialization of higher education institutions, taking into account the socio-pedagogical result, aimed at raising the intellectual level and expanding the range of worldviews of personality. In particular, natural philosophy should be studied first of all in the educational institutions of natural orientation in the range of philosophical knowledge of nature, such as pantheism and panpsychism with its forms – animism, hylozoism, the doctrine of the soul as the substance and dynamic basis of the world.
Key words: natural philosophy, philosophy of nature, personality outlook, naturalphilosophical knowledge.
We invite you to participate in the First International Scientific and Practical Conference
"European Future: Philosophical and Educational Studies",
dedicated to the Day of Europe
The event will be held on 9-10 May 2024
at Kherson National Technical University
at the Department of General Humanities and Natural Sciences,
Kherson, Khmelnytskyi
The purpose of the event is to understand modern philosophical, educational and communication problems, integration of higher education institutions into the European educational environment, humanisation and humanitisation of the modern educational space.
Target setting. The work has the aim to actualize outlook-forming potential of natural philosophical knowledge, to provide recommendations concerning outlining of its content and improving its presentment in the philosophical system in higher education institutions.
Actual scientific researches and issues analysis. The problematic content of philosophical education, specifically from the standpoint of the philosophy of education itself, has been considered rather briefly. However, we are considering a methodological contribution to the philosophy of education of such modern Ukrainian scholars as V. Andrushchenko, A. Boyko, V. Vashkevych, D. Dzvinchuk, I. Dobronravova, T. Zhyzhko, O. Kyvlyuk, S. Klepko, K. Korsak, M. Kultaeva, M. Mikhalchenko, I. Nadolnyi, D. Sviridenko, N. Scotna, S. Terepyshchyi, S. Cherepanova and others.
The research objective. The philosophy of nature is an organic and necessary part of philosophical knowledge, which should be studied in institutions of higher education, and involves not only the assimilation of speculative knowledge of natural philosophy by future specialists, but also further awareness of the philosophical problems of biology, zoology, ecology, etc.
The statement of basic material. The article claims that the assimilation of knowledge from the natural philosophy should help future professionals to form worldviews in the range of "man - nature", namely: to grasp the integrity of nature and its fundamentality rationally, to comprehend nature as a general, limiting concept that explains the scheme of understanding individual things; as a regulatory idea that allows us to understand all things and all objects in their unity and in different forms, to build a rational scientific picture of the world, by filling in the data of natural science and discovering the internal principles of interconnection and determination of things, to reveal different levels of nature as a whole – from inorganic nature to life in general and human life in particular. It is a fragment of a pragmatist-instrumentalist philosophical-educational system, which consists in effective purposeful influence on the individual through a specific tool - philosophical knowledge. Here, natural philosophy becomes an instrument of intellectual discourse of the individual, and its study is a pragma (action) on the way to forming the world outlook of the individual and the universal picture of the world. It is the natural and philosophical knowledge that shapes the worldviews of the new (modern) personality, helping to understand the totality of the objective conditions of humanity's existence and to define its survival as a pressing problem of the present.
Conclusions. Substantial filling of philosophical knowledge should be selected (completed) in accordance with the specialization of higher education institutions, taking into account the socio-pedagogical result, aimed at raising the intellectual level and expanding the range of worldviews of personality. In particular, natural philosophy should be studied first of all in the educational institutions of natural orientation in the range of philosophical knowledge of nature, such as pantheism and panpsychism with its forms – animism, hylozoism, the doctrine of the soul as the substance and dynamic basis of the world.
Key words: natural philosophy, philosophy of nature, personality outlook, naturalphilosophical knowledge.
Збірник адресовано науковцям, викладачам, студентам, а також усім, хто цікавиться філософією здоров’я і здоровим способом життя.