Формування фахових компетентностей до роботи в умовах інклюзії у майбутніх учителів початкових класів засобами неформальної / інформальної освіти, 2025
На сучасному етапі система вищої педагогічної освіти перебуває у стані постійного реформування та... more На сучасному етапі система вищої педагогічної освіти перебуває у стані постійного реформування та оновлення, що зумовлено активним включенням вітчизняного простору у площину освітніх парків, програм міжнародної мобільності, Європейської системи трансферу та накопичення кредитів (ECTS) у процесі реалізації освітньо-професійних програм, що в загальному вигляді виступило інструментом формування фахових компетентностей як у формальній так і у неформальній, інформальній освіті, завдяки прозорості, відкритості різноманітних дидактичних та виховних курсів та програм, гнучкості та оперативності у виборі інструментів для здобуття освіти. Презентовано дефініцію понять «неформальної / інформальної освіти»; схарактеризовано роль, специфічні ознаки засобів неформальної / інформальної освіти для формування чи поглиблення вже сформованих фахових компетентностей у майбутніх учителів початкових класів в умовах інклюзивної освіти. Формування фахових компетентностей у майбутніх учителів початкових класів до роботи в умовах інклюзії за допомогою засобів неформальної / інформальної освіти містить специфічні риси: кореляцію із змістом освітніх компонентів професійного циклу підготовки; формування пасивного досвіду реалізації здобутих фахових компетентностей у власній професійній практиці; розширення теоретичних, практичних, методичних, психологічних знань щодо реалізації супроводу та підтримки молодших школярів з особливими освітніми потребами; формує базове розуміння цінностей інклюзії, визначення ролі щодо упровадження інформаційно-комунікаційного та корекційно-розвиткового компоненту в освітньому процесі початкової школи за допомогою матеріалів неформальної освіти/інформальної освіти. Поглиблення вже сформованих фахових компетентностей у майбутніх учителів початкових класів до роботи в умовах інклюзії за допомогою засобів неформальної / інформальної освіти передбачає: кореляцію запиту на поглиблення сформованої компетентності на засадах самоменеджменту, самооцінці, аналізу власних професійних прагнень та освітніх запитів майбутнього фахівця; формування активного досвіду реалізації здобутих фахових компетентностей у власній професійній практиці; поглиблення вже сформованих теоретичних, практичних, методичних, психологічних знань щодо реалізації супроводу та підтримки молодших школярів з особливими освітніми потребами; формує абсолютне усвідомлення цінностей інклюзії, дає здатність для самостійного визначення майбутнім фахівцем початкової освіти ролі упровадження інформаційно-комунікаційного та корекційно-розвиткового компоненту в освітньому процесі початкової школи.
Теоретичні засади підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі : монографія / О. М. Акімова ; , 2024
У монографії викладено розгляд теоретичних засад підготовки майбутніх
учителів початкових класів... more У монографії викладено розгляд теоретичних засад підготовки майбутніх
учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному
освітньому просторі як проблеми педагогічної теорії та практики. Наукове
дослідження розкриває теоретико-методологічні підходи, закономірності,
принципи й функції підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі. Проаналізованонормативно-правову базу професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Обґрунтовано структурно-функціональну модель системи підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі та її складових компонентів: мотиваційного, когнітивного, організаційно-функціонального. Виявлено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі. Монографія призначена для науково-педагогічних працівників, докторантів та аспірантів, науковців, які досліджують проблему підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі
У статті охарактеризовано зміст та шляхи формування твердих і м’яких навичок у майбутніх учителів... more У статті охарактеризовано зміст та шляхи формування твердих і м’яких навичок у майбутніх учителів початкових класів; визначено зміст навичок “hard skills” і “soft skills” як складових елементів формування інклюзивної готовності майбутніх учителів початкових класів; окреслено етапи формування навичок “hard skills” і “soft skills”: формування мотиваційної й когнітивної сфери; розвиток рефлексивної й операційної сфери; застосування сформованих твердих та м’яких навичок у практичній і дослідницькій діяльності.
ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ПРОСТОРІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ, 2018
Науковий редактор: Шевцов А. Г., доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Національн... more Науковий редактор: Шевцов А. Г., доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, директор Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування Міністерства освіти і науки України, Віце-президент Асоціації корекційних педагогів України.
Підготовка майбутніх учителів початкової школи до профілактики проявів булінгу серед школярів, 2021
У статті розкрито основні аспекти підготовки майбутніх учителів
початкової школи до профілактики... more У статті розкрито основні аспекти підготовки майбутніх учителів
початкової школи до профілактики булінгу серед школярів. Визначено
зміст психологічних та фізичних форм проявів булінгу у закладі освіти,
схарактеризовано механізми проявлення в освітньому процесі ознак
насильства за Д. Ольвеусом; визначено показники готовності майбутніх учителів до профілактики булінгу в освітньому просторі початкової
школи, розкрито рольову структуру булінгу. Схарактеризовано напрями
формування компетентностей у ході підготовки майбутніх учителів
початкової школи до профілактики булінгу: залучення молодших
школярів в інформаційні кампанії закладу освіти, проведення
інтерактивних форм виховної роботи; формування навичок ефективної
діалогічної взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу; залучення
батьків у тренінги-семінари, психолого-педагогічні ігри тощо
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ, 2020
У статті схарактеризовано теоретичні аспекти системи
підготовки майбутніх учителів до здійснення... more У статті схарактеризовано теоретичні аспекти системи
підготовки майбутніх учителів до здійснення дистанційного
навчання учнів з особливими освітніми потребами. Обґрунтовано
психолого-педагогічні умови формування готовності майбутніх
учителів до здійснення дистанційного навчання учнів початкової
школи з особливими освітніми потребами. Охарактеризовано зміст
умов підготовки майбутніх учителів до здійснення дистанційного
навчання учнів початкової школи з особливими освітніми
потребами: наявність у майбутніх учителів комп’ютерної
грамотності; наявність у майбутніх учителів навиків здійснення
педагогічного супроводу; наявність у майбутніх учителів
індивідуальних та особистісних якостей для створення
психологічного комфорту; здатність майбутніх учителів до діалогу
засобами інформаційних технологій; здатність майбутніх учителів
до здійснення індивідуального підходу; здатність майбутніх
учителів до здійснення організованого самоконтролю та
систематичного контролю за узагальненням знань; володіння
майбутніми учителями навиками самостійної роботи; забезпечення
майбутніми педагогами якісної взаємодії всіх компонентів системи
дистанційного навчання. Визначено функції у ході підготовки до
здійснення дистанційного навчання учнів початкової школи з
особливими освітніми потребами майбутніми вчителями для
розв’язання професійних завдань: інформування, надання порад,
інформаційної підтримки у ході освітнього процесу; керівництво та
мотивація учнів початкової школи з особливими освітніми
потребами до освітнього процесу; налагодження та підтримка
інформаційних зв’язків у ході взаємодії між учнями початкової
школи з особливими освітніми потребами та іншими учасниками
системи дистанційного навчання
“HARD SKILLS” ТА “SOFT SKILLS” ЯК СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ ІНКЛЮЗИВНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ, 2021
У статті охарактеризовано зміст та шляхи формування твердих і м’яких навичок у майбутніх учителів... more У статті охарактеризовано зміст та шляхи формування твердих і м’яких навичок у майбутніх учителів початкових класів; визначено зміст навичок “hard skills” і “soft skills” як складових елементів формування інклюзивної готовності майбутніх учителів початкових класів; окреслено етапи формування навичок “hard skills” і “soft skills”: формування мотиваційної й когнітивної сфери; розвиток рефлексивної й операційно сфери; застосування сформованих твердих та м’яких навичок у практичній і дослідницькій діяльності.
У статті узагальнено розгляд теоретичних аспектів підготовки майбутніх учителів початкових класів... more У статті узагальнено розгляд теоретичних аспектів підготовки майбутніх учителів початкових класів у вітчизняному та закордонному досвіді фахової підготовки. Майбутній учитель початкових класів у фаховій практиці одночасно реалізовує ролі тьютора, фасилітатора, дослідника, володіє іноземними мовами й інформаційно-комунікаційними технологіями. Зазначені аспекти сприяють постійному підвищенню вимог до педагогічної освіти, що містять відображення у вітчизняних та закордонних концепціях підготовки майбутніх учителів початкових класів. В Україні насьогодні немає єдиного нормативно-правового документа, котрий регламентував би зміст професійної підготовки безпосередньо вчителя початкових класів, проте різноманітні аспекти представлені в нормативно-правовій базі нашої держави. Загальна підготовка майбутніх учителів початкових класів регламентується Конституцією України, загальними положеннями Законів «Про освіту», «Про вищу освіту» в Стандартах вищої освіти України за спеціальністю 013 Початкова освіта(третього освітньо-наукового та першого бакалаврського рівнів вищої освіти; професійному стандарті вчителя за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)». Незважаючи на єдність позиції країн Європи щодо змісту формування ціннісних орієнтацій майбутніх педагогічних працівників, зазначено, що вони по-різному пристосовують провідні положення європейського законодавства до національних систем, у площині чого проаналізовано практики підготовки майбутніх учителів початкових класів у досвіді деяких країн Європи та Великої Британії. Підсумовано, що на сучасному етапі країни Європи, Великої Британії створюють умови для формування конкурентоспроможної економіки, урахування аспектів чого впливає на підготовку майбутніх учителів початкових класів. Система педагогічної освіти передбачає збільшення інвестицій в сферу педагогіки, упровадження освітніх технологій та інновацій, створює умови для капіталізації кращого досвіду національних систем.
Педагогічні умови організації позааудиторної самостійної роботи майбутніх учителів початкових кла... more Педагогічні умови організації позааудиторної самостійної роботи майбутніх учителів початкових класів [Текст] : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Акімова Олена Михайлівна ; Укр. інж.-пед. акад. - Х., 2013. - 20 с.
УДК 378.14 ОСНОВНІ АСПЕКТИ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ А... more УДК 378.14 ОСНОВНІ АСПЕКТИ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ Акімова О.М. Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради В статті проаналізовані основні аспекти інклюзивної освіти під час підготовки майбутніх учителів початкових класів. Визначені основні завдання асистента вчителя початкової школи в рамках інклюзивного середовища, охарактеризовані основні напрями інклюзивної-педагогічної освіти під час підготовки для майбутніх вчителів початкової школи. Ключові слова: інклюзивна освіта, вчитель початкової школи, діти з особливими потребами.
У статті схарактеризовано основні напрями підготовки майбутніх учителів початкових класів до реал... more У статті схарактеризовано основні напрями підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації корекційно-розвиткового компонента: загальну підготовку, у межах опанування освітніх компонентів циклу
професійної підготовки, які передбачають засвоєння та прийняття власних ціннісних орієнтацій, формування
професійної позиції й усвідомлення змісту основних понять інклюзії у процесі вивчення освітнього компонента:
«Інклюзивна освіта»; психолого-педагогічну підготовку, у межах опанування освітніх компонентів циклу професійної підготовки: «Організаційні засади діяльності асистента вчителя в інклюзивному класі», «Основи патопсихології та психологічного супроводу дітей з ООП»; предметну підготовку в межах опанування компетентностей реалізації корекційно-розвиткового компонента у процесі вивчення тем освітніх компонентів із циклу
професійної підготовки, а саме: «Планування роботи асистента вчителя»; «Сутність процесів адаптації та
модифікацій»; «Дидактично-методичне забезпечення діяльності асистента вчителя із засвоєння програмового
матеріалу учнями з особливими освітніми потребами»; «Алгоритм діяльності асистента вчителя: засвоєння
знань освітніх галузей дітьми з особливими освітніми потребами»; «Диференціація процесу оцінювання навчальних результатів»; «Стратегії викладання у класах з інклюзивною формою навчання»; «Реалізація корекційнорозвиткового компонента інклюзивного навчання».
Сформульовано основні аспекти, які враховують у плануванні освітнього процесу та супроводу вчителі початкових класів у власній практиці з реалізації корекційно-розвиткового компонента: урахування рекомендацій
щодо використання медичних, психологічних, педагогічних методів, прийомів, інструментів роботи; розвиток
особистих моральних якостей у школярів класу та дитини, що отримує особливу підтримку; побудова комунікаційної стратегії та сприятливого середовища згідно з вимогами закладу освіти; формування навчальних та
пізнавальних мотивацій через інтеріоризацію; розвиток і покращення вже сформованих психофізіологічних функцій, що першорядні для організації навчальної діяльності; розширення кругозору, формування здатності до усного, писемного, альтернативного мовлення молодших школярів до рівня, що надасть можливість брати активну
участь в освітньому процесі, працювати з дидактичним матеріалом, комунікувати з учасниками освітнього
процесу; подолання інтелектуальної, навчальної, особистої пасивності в освітньому процесі тощо
Професійна підготовка майбутніх фахівців спеціальності 013 Початкова освіта до реалізації різнома... more Професійна підготовка майбутніх фахівців спеціальності 013 Початкова освіта до реалізації різноманітних ролей в інклюзивному освітньому просторі здійснюється за паралельною моделлю. Зважуючи на необхідність упровадження цілісного підходу рівнів методології (філософський, загальнонауковий, конкретно-науковий та конкретно-фаховий), основними принципами підготовки майбутніх фахівців спеціальності 013 Початкова освіта до реалізації різноманітних ролей в інклюзивному освітньому просторі визначені: синергітизм, науковість, культуро-відповідність, едукаційность, гуманізація діяльності, об’єктивність, своєчасність, цілеспрямованість. Схарактеризовано ролі тьютора, ментора, коуча, фасилітатора майбутнього вчителя початкових класів, що відповідають основним засадам реалізації інклюзивної форми навчання в початковій школі.
З метою дотримання принципів інклюзивності у сучасній системі освіти в освітньо-професійних прогр... more З метою дотримання принципів інклюзивності у сучасній системі освіти в освітньо-професійних програмах
закладів вищої педагогічної освіти галузі 01 «Освіта/Педагогіка» представлені фахові компетентності, котрі
реалізуються в педагогічній діяльності в інклюзивному освітньому просторі та на сьогодні враховують плинні
умови внаслідок пандемії COVID та запровадження військового стану в Україні. Професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів до використання інформаційно-комунікаційних технологій в інклюзивному
освітньому просторі передбачає опанування технологій, що мають на меті формування компетентностей:
використання технологій Веб 2.0; формування здатності до реалізації командного підходу в площині міжособистісної взаємодії, комунікації, співпраці між членами команди психолого-педагогічного супроводу; формування
здатності до використання дидактичних можливостей у ході орієнтування в інформаційному просторі; формування здатності до процесу оцінювання навчальних результатів школярів із використання сучасних інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій тощо. Сутність підготовки до використання інформаційнокомунікаційних технологій в інклюзивному освітньому просторі в досвіді Комунального закладу «Харківська
гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради передбачає такі напрями роботи: загальну, психолого-педагогічну, предметну підготовку в межах опанування освітніх компонентів циклу професійної підготовки, котрі передбачають опанування навичок із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій в
інклюзивному освітньому просторі.
The article defines the features of the professionally-oriented development of future fagivts in ... more The article defines the features of the professionally-oriented development of future fagivts in classes at the
out-of-university block. Communicative criteria are characterized as indicators of the professionally oriented development of students and, on this basis, a diagnosis of
the professionally oriented development of students is
carried out. Engineering, technology, and professional
development exercises have been developed as the
basic foundations of pedagogical support for general
cultural training of students. The effectiveness of the
organizational and pedagogical model and pedagogical
conditions for the professionally oriented development of
future engineers was tested.
he study focuses on the development of strategies and approaches for the successful implementatio... more he study focuses on the development of strategies and approaches for the successful implementation of inclusive
education. The importance of this research results from the fact that the Ukrainian educational space is constantly
expanding. Therefore, considerable attention is paid to the provision of special education services. At the same time, the
paper contains the results of the authors' own strategy, which has tasks, principles, and approaches and is divided into
stages. The authors have chosen only 4 complementary approaches, the implementation of which alone will significantly
impact the state of inclusive education in Ukraine. This article aims to highlight the formation of strategies and approaches
to successfully implement inclusive education. The subject of the research is an inclusive educational environment. Research
methods. The following research methods were used in the study: description, analysis and synthesis, comparison,
generalization, and modeling. The paper is devoted to the formation of strategies and approaches to the successful
implementation of inclusive education. The authors described the state of inclusive education in Ukraine in 2023. They also
identified the advantages and disadvantages of inclusive education in Ukraine. In addition, the essence of the National
Strategy for the Development of Inclusive Education for 2020-2030 is described. The authors defined the purpose,
principles, and approaches of the program document. In addition, they described the stages of the strategy and proposed
their own strategy. The article reveals the tasks, principles, approaches, and stages of the authors' original strategy. In
particular, it is noted that the goals of the strategy are to increase the number of inclusive classes, expand the network of
institutions providing inclusive education services, improve the quality of inclusive education, and develop inclusive
education as a promising field of education. The authors outline the principles of the strategy, such as equality of access,
simplicity, ease of implementation, systematicity, complexity, and scientific validity.
Keywords: implementation, inclusive education, learning, educational process, approaches, strategy
Предметом статті виступає презентація складових елементів
структурно-функціональної моделі підго... more Предметом статті виступає презентація складових елементів
структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до
реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі.
Розкриваються основні складові підготовки майбутніх учителів початкових класів до
реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі в блоках:
методологічному, цільовому, теоретичному, змістовно-організаційному, діагностичнорефлексивному; містить критеріальний апарат оцінювання ефективності моделі
системи підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових
компетентностей в інклюзивному освітньому просторі; визначено зміст мотиваційноцільового, когнітивного, організаційно-функціонального, контрольно-оцінного
компонентів моделі системи підготовки майбутніх учителів початкових класів до
реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі.
Охарактеризовано змістове тематичне наповнення освітніх компонентів професійного
циклу підготовки, що презентують на різноманітних рівнях здобуття освіти:
«Інклюзивна освіта», «Організаційні засади діяльності асистента вчителя», «Філософія
інклюзивної освіти».
МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ, 2024
У статті презентовані дефініції методологічних підходів до процесу підготовки майбутніх учителів ... more У статті презентовані дефініції методологічних підходів до процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі, побудовані на засадах загальної
структури методології відповідно до рівнів: філософського, загальнонаукового,
конкретно наукового та рівні конкретного дослідження. Підґрунтям для вибору
«методологічного підходу» до підготовки майбутніх учителів початкових класів визначено філософські засади діалектики, що в статті характеризуються
як методологічна основа, котра визначає загальну наукову світоглядну позицію
дослідниці,становить підґрунтя стратегії дослідної практики, впливає на обрання
конструктів та алгоритмів для реалізації дослідної стратегії. На думку авторки,
успішність підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі забезпечують методологічні підходи: діалектичної єдності теорії та практики; системний, синергетичний, аксіологічний, компетентнісний, діяльнісний, особистісно-зорієнтований,
інклюзивний, як концептуальне підґрунтя продукування моделі системи. Уживання
діяльнісного підходу в дослідженні сприяє: оновленню змісту методологічної орієнтації підготовки фахівців спеціальності Початкова освіта; реалізації новітніх
наукових технологій, освітніх інновацій у ході реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі відповідно до вимог ринку педагогічної
праці; урахуванню аспектів діджиталізації та цифровізації, Концепції Нової української школи; розширенню проблематики експериментальних досліджень щодо
підготовки до реалізації засад філософії інклюзії у власній практичній діяльності.
Зазначено, що провідним аспектом інклюзивного підходу виступає центристська
система освіти, в котрій головними цінностями проголошено скерованість на
інтереси, задоволення запитів всіх суб’єктів освітнього процесу. Визначено, що
інклюзивний підхід створює умови для реалізації прав і можливостей для кожного
здобувача освіти, незалежно від рівня освіти, забезпечує рівний доступ до якісної
освіти, створення позитивного освітнього клімату, підтримку та розуміння кожного окремого здобувача в узагальненій системі інклюзії
Формування фахових компетентностей до роботи в умовах інклюзії у майбутніх учителів початкових класів засобами неформальної / інформальної освіти, 2025
На сучасному етапі система вищої педагогічної освіти перебуває у стані постійного реформування та... more На сучасному етапі система вищої педагогічної освіти перебуває у стані постійного реформування та оновлення, що зумовлено активним включенням вітчизняного простору у площину освітніх парків, програм міжнародної мобільності, Європейської системи трансферу та накопичення кредитів (ECTS) у процесі реалізації освітньо-професійних програм, що в загальному вигляді виступило інструментом формування фахових компетентностей як у формальній так і у неформальній, інформальній освіті, завдяки прозорості, відкритості різноманітних дидактичних та виховних курсів та програм, гнучкості та оперативності у виборі інструментів для здобуття освіти. Презентовано дефініцію понять «неформальної / інформальної освіти»; схарактеризовано роль, специфічні ознаки засобів неформальної / інформальної освіти для формування чи поглиблення вже сформованих фахових компетентностей у майбутніх учителів початкових класів в умовах інклюзивної освіти. Формування фахових компетентностей у майбутніх учителів початкових класів до роботи в умовах інклюзії за допомогою засобів неформальної / інформальної освіти містить специфічні риси: кореляцію із змістом освітніх компонентів професійного циклу підготовки; формування пасивного досвіду реалізації здобутих фахових компетентностей у власній професійній практиці; розширення теоретичних, практичних, методичних, психологічних знань щодо реалізації супроводу та підтримки молодших школярів з особливими освітніми потребами; формує базове розуміння цінностей інклюзії, визначення ролі щодо упровадження інформаційно-комунікаційного та корекційно-розвиткового компоненту в освітньому процесі початкової школи за допомогою матеріалів неформальної освіти/інформальної освіти. Поглиблення вже сформованих фахових компетентностей у майбутніх учителів початкових класів до роботи в умовах інклюзії за допомогою засобів неформальної / інформальної освіти передбачає: кореляцію запиту на поглиблення сформованої компетентності на засадах самоменеджменту, самооцінці, аналізу власних професійних прагнень та освітніх запитів майбутнього фахівця; формування активного досвіду реалізації здобутих фахових компетентностей у власній професійній практиці; поглиблення вже сформованих теоретичних, практичних, методичних, психологічних знань щодо реалізації супроводу та підтримки молодших школярів з особливими освітніми потребами; формує абсолютне усвідомлення цінностей інклюзії, дає здатність для самостійного визначення майбутнім фахівцем початкової освіти ролі упровадження інформаційно-комунікаційного та корекційно-розвиткового компоненту в освітньому процесі початкової школи.
Теоретичні засади підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі : монографія / О. М. Акімова ; , 2024
У монографії викладено розгляд теоретичних засад підготовки майбутніх
учителів початкових класів... more У монографії викладено розгляд теоретичних засад підготовки майбутніх
учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному
освітньому просторі як проблеми педагогічної теорії та практики. Наукове
дослідження розкриває теоретико-методологічні підходи, закономірності,
принципи й функції підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі. Проаналізованонормативно-правову базу професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Обґрунтовано структурно-функціональну модель системи підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі та її складових компонентів: мотиваційного, когнітивного, організаційно-функціонального. Виявлено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі. Монографія призначена для науково-педагогічних працівників, докторантів та аспірантів, науковців, які досліджують проблему підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі
У статті охарактеризовано зміст та шляхи формування твердих і м’яких навичок у майбутніх учителів... more У статті охарактеризовано зміст та шляхи формування твердих і м’яких навичок у майбутніх учителів початкових класів; визначено зміст навичок “hard skills” і “soft skills” як складових елементів формування інклюзивної готовності майбутніх учителів початкових класів; окреслено етапи формування навичок “hard skills” і “soft skills”: формування мотиваційної й когнітивної сфери; розвиток рефлексивної й операційної сфери; застосування сформованих твердих та м’яких навичок у практичній і дослідницькій діяльності.
ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ПРОСТОРІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ, 2018
Науковий редактор: Шевцов А. Г., доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Національн... more Науковий редактор: Шевцов А. Г., доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, директор Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування Міністерства освіти і науки України, Віце-президент Асоціації корекційних педагогів України.
Підготовка майбутніх учителів початкової школи до профілактики проявів булінгу серед школярів, 2021
У статті розкрито основні аспекти підготовки майбутніх учителів
початкової школи до профілактики... more У статті розкрито основні аспекти підготовки майбутніх учителів
початкової школи до профілактики булінгу серед школярів. Визначено
зміст психологічних та фізичних форм проявів булінгу у закладі освіти,
схарактеризовано механізми проявлення в освітньому процесі ознак
насильства за Д. Ольвеусом; визначено показники готовності майбутніх учителів до профілактики булінгу в освітньому просторі початкової
школи, розкрито рольову структуру булінгу. Схарактеризовано напрями
формування компетентностей у ході підготовки майбутніх учителів
початкової школи до профілактики булінгу: залучення молодших
школярів в інформаційні кампанії закладу освіти, проведення
інтерактивних форм виховної роботи; формування навичок ефективної
діалогічної взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу; залучення
батьків у тренінги-семінари, психолого-педагогічні ігри тощо
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ, 2020
У статті схарактеризовано теоретичні аспекти системи
підготовки майбутніх учителів до здійснення... more У статті схарактеризовано теоретичні аспекти системи
підготовки майбутніх учителів до здійснення дистанційного
навчання учнів з особливими освітніми потребами. Обґрунтовано
психолого-педагогічні умови формування готовності майбутніх
учителів до здійснення дистанційного навчання учнів початкової
школи з особливими освітніми потребами. Охарактеризовано зміст
умов підготовки майбутніх учителів до здійснення дистанційного
навчання учнів початкової школи з особливими освітніми
потребами: наявність у майбутніх учителів комп’ютерної
грамотності; наявність у майбутніх учителів навиків здійснення
педагогічного супроводу; наявність у майбутніх учителів
індивідуальних та особистісних якостей для створення
психологічного комфорту; здатність майбутніх учителів до діалогу
засобами інформаційних технологій; здатність майбутніх учителів
до здійснення індивідуального підходу; здатність майбутніх
учителів до здійснення організованого самоконтролю та
систематичного контролю за узагальненням знань; володіння
майбутніми учителями навиками самостійної роботи; забезпечення
майбутніми педагогами якісної взаємодії всіх компонентів системи
дистанційного навчання. Визначено функції у ході підготовки до
здійснення дистанційного навчання учнів початкової школи з
особливими освітніми потребами майбутніми вчителями для
розв’язання професійних завдань: інформування, надання порад,
інформаційної підтримки у ході освітнього процесу; керівництво та
мотивація учнів початкової школи з особливими освітніми
потребами до освітнього процесу; налагодження та підтримка
інформаційних зв’язків у ході взаємодії між учнями початкової
школи з особливими освітніми потребами та іншими учасниками
системи дистанційного навчання
“HARD SKILLS” ТА “SOFT SKILLS” ЯК СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ ІНКЛЮЗИВНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ, 2021
У статті охарактеризовано зміст та шляхи формування твердих і м’яких навичок у майбутніх учителів... more У статті охарактеризовано зміст та шляхи формування твердих і м’яких навичок у майбутніх учителів початкових класів; визначено зміст навичок “hard skills” і “soft skills” як складових елементів формування інклюзивної готовності майбутніх учителів початкових класів; окреслено етапи формування навичок “hard skills” і “soft skills”: формування мотиваційної й когнітивної сфери; розвиток рефлексивної й операційно сфери; застосування сформованих твердих та м’яких навичок у практичній і дослідницькій діяльності.
У статті узагальнено розгляд теоретичних аспектів підготовки майбутніх учителів початкових класів... more У статті узагальнено розгляд теоретичних аспектів підготовки майбутніх учителів початкових класів у вітчизняному та закордонному досвіді фахової підготовки. Майбутній учитель початкових класів у фаховій практиці одночасно реалізовує ролі тьютора, фасилітатора, дослідника, володіє іноземними мовами й інформаційно-комунікаційними технологіями. Зазначені аспекти сприяють постійному підвищенню вимог до педагогічної освіти, що містять відображення у вітчизняних та закордонних концепціях підготовки майбутніх учителів початкових класів. В Україні насьогодні немає єдиного нормативно-правового документа, котрий регламентував би зміст професійної підготовки безпосередньо вчителя початкових класів, проте різноманітні аспекти представлені в нормативно-правовій базі нашої держави. Загальна підготовка майбутніх учителів початкових класів регламентується Конституцією України, загальними положеннями Законів «Про освіту», «Про вищу освіту» в Стандартах вищої освіти України за спеціальністю 013 Початкова освіта(третього освітньо-наукового та першого бакалаврського рівнів вищої освіти; професійному стандарті вчителя за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)». Незважаючи на єдність позиції країн Європи щодо змісту формування ціннісних орієнтацій майбутніх педагогічних працівників, зазначено, що вони по-різному пристосовують провідні положення європейського законодавства до національних систем, у площині чого проаналізовано практики підготовки майбутніх учителів початкових класів у досвіді деяких країн Європи та Великої Британії. Підсумовано, що на сучасному етапі країни Європи, Великої Британії створюють умови для формування конкурентоспроможної економіки, урахування аспектів чого впливає на підготовку майбутніх учителів початкових класів. Система педагогічної освіти передбачає збільшення інвестицій в сферу педагогіки, упровадження освітніх технологій та інновацій, створює умови для капіталізації кращого досвіду національних систем.
Педагогічні умови організації позааудиторної самостійної роботи майбутніх учителів початкових кла... more Педагогічні умови організації позааудиторної самостійної роботи майбутніх учителів початкових класів [Текст] : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Акімова Олена Михайлівна ; Укр. інж.-пед. акад. - Х., 2013. - 20 с.
УДК 378.14 ОСНОВНІ АСПЕКТИ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ А... more УДК 378.14 ОСНОВНІ АСПЕКТИ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ Акімова О.М. Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради В статті проаналізовані основні аспекти інклюзивної освіти під час підготовки майбутніх учителів початкових класів. Визначені основні завдання асистента вчителя початкової школи в рамках інклюзивного середовища, охарактеризовані основні напрями інклюзивної-педагогічної освіти під час підготовки для майбутніх вчителів початкової школи. Ключові слова: інклюзивна освіта, вчитель початкової школи, діти з особливими потребами.
У статті схарактеризовано основні напрями підготовки майбутніх учителів початкових класів до реал... more У статті схарактеризовано основні напрями підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації корекційно-розвиткового компонента: загальну підготовку, у межах опанування освітніх компонентів циклу
професійної підготовки, які передбачають засвоєння та прийняття власних ціннісних орієнтацій, формування
професійної позиції й усвідомлення змісту основних понять інклюзії у процесі вивчення освітнього компонента:
«Інклюзивна освіта»; психолого-педагогічну підготовку, у межах опанування освітніх компонентів циклу професійної підготовки: «Організаційні засади діяльності асистента вчителя в інклюзивному класі», «Основи патопсихології та психологічного супроводу дітей з ООП»; предметну підготовку в межах опанування компетентностей реалізації корекційно-розвиткового компонента у процесі вивчення тем освітніх компонентів із циклу
професійної підготовки, а саме: «Планування роботи асистента вчителя»; «Сутність процесів адаптації та
модифікацій»; «Дидактично-методичне забезпечення діяльності асистента вчителя із засвоєння програмового
матеріалу учнями з особливими освітніми потребами»; «Алгоритм діяльності асистента вчителя: засвоєння
знань освітніх галузей дітьми з особливими освітніми потребами»; «Диференціація процесу оцінювання навчальних результатів»; «Стратегії викладання у класах з інклюзивною формою навчання»; «Реалізація корекційнорозвиткового компонента інклюзивного навчання».
Сформульовано основні аспекти, які враховують у плануванні освітнього процесу та супроводу вчителі початкових класів у власній практиці з реалізації корекційно-розвиткового компонента: урахування рекомендацій
щодо використання медичних, психологічних, педагогічних методів, прийомів, інструментів роботи; розвиток
особистих моральних якостей у школярів класу та дитини, що отримує особливу підтримку; побудова комунікаційної стратегії та сприятливого середовища згідно з вимогами закладу освіти; формування навчальних та
пізнавальних мотивацій через інтеріоризацію; розвиток і покращення вже сформованих психофізіологічних функцій, що першорядні для організації навчальної діяльності; розширення кругозору, формування здатності до усного, писемного, альтернативного мовлення молодших школярів до рівня, що надасть можливість брати активну
участь в освітньому процесі, працювати з дидактичним матеріалом, комунікувати з учасниками освітнього
процесу; подолання інтелектуальної, навчальної, особистої пасивності в освітньому процесі тощо
Професійна підготовка майбутніх фахівців спеціальності 013 Початкова освіта до реалізації різнома... more Професійна підготовка майбутніх фахівців спеціальності 013 Початкова освіта до реалізації різноманітних ролей в інклюзивному освітньому просторі здійснюється за паралельною моделлю. Зважуючи на необхідність упровадження цілісного підходу рівнів методології (філософський, загальнонауковий, конкретно-науковий та конкретно-фаховий), основними принципами підготовки майбутніх фахівців спеціальності 013 Початкова освіта до реалізації різноманітних ролей в інклюзивному освітньому просторі визначені: синергітизм, науковість, культуро-відповідність, едукаційность, гуманізація діяльності, об’єктивність, своєчасність, цілеспрямованість. Схарактеризовано ролі тьютора, ментора, коуча, фасилітатора майбутнього вчителя початкових класів, що відповідають основним засадам реалізації інклюзивної форми навчання в початковій школі.
З метою дотримання принципів інклюзивності у сучасній системі освіти в освітньо-професійних прогр... more З метою дотримання принципів інклюзивності у сучасній системі освіти в освітньо-професійних програмах
закладів вищої педагогічної освіти галузі 01 «Освіта/Педагогіка» представлені фахові компетентності, котрі
реалізуються в педагогічній діяльності в інклюзивному освітньому просторі та на сьогодні враховують плинні
умови внаслідок пандемії COVID та запровадження військового стану в Україні. Професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів до використання інформаційно-комунікаційних технологій в інклюзивному
освітньому просторі передбачає опанування технологій, що мають на меті формування компетентностей:
використання технологій Веб 2.0; формування здатності до реалізації командного підходу в площині міжособистісної взаємодії, комунікації, співпраці між членами команди психолого-педагогічного супроводу; формування
здатності до використання дидактичних можливостей у ході орієнтування в інформаційному просторі; формування здатності до процесу оцінювання навчальних результатів школярів із використання сучасних інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій тощо. Сутність підготовки до використання інформаційнокомунікаційних технологій в інклюзивному освітньому просторі в досвіді Комунального закладу «Харківська
гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради передбачає такі напрями роботи: загальну, психолого-педагогічну, предметну підготовку в межах опанування освітніх компонентів циклу професійної підготовки, котрі передбачають опанування навичок із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій в
інклюзивному освітньому просторі.
The article defines the features of the professionally-oriented development of future fagivts in ... more The article defines the features of the professionally-oriented development of future fagivts in classes at the
out-of-university block. Communicative criteria are characterized as indicators of the professionally oriented development of students and, on this basis, a diagnosis of
the professionally oriented development of students is
carried out. Engineering, technology, and professional
development exercises have been developed as the
basic foundations of pedagogical support for general
cultural training of students. The effectiveness of the
organizational and pedagogical model and pedagogical
conditions for the professionally oriented development of
future engineers was tested.
he study focuses on the development of strategies and approaches for the successful implementatio... more he study focuses on the development of strategies and approaches for the successful implementation of inclusive
education. The importance of this research results from the fact that the Ukrainian educational space is constantly
expanding. Therefore, considerable attention is paid to the provision of special education services. At the same time, the
paper contains the results of the authors' own strategy, which has tasks, principles, and approaches and is divided into
stages. The authors have chosen only 4 complementary approaches, the implementation of which alone will significantly
impact the state of inclusive education in Ukraine. This article aims to highlight the formation of strategies and approaches
to successfully implement inclusive education. The subject of the research is an inclusive educational environment. Research
methods. The following research methods were used in the study: description, analysis and synthesis, comparison,
generalization, and modeling. The paper is devoted to the formation of strategies and approaches to the successful
implementation of inclusive education. The authors described the state of inclusive education in Ukraine in 2023. They also
identified the advantages and disadvantages of inclusive education in Ukraine. In addition, the essence of the National
Strategy for the Development of Inclusive Education for 2020-2030 is described. The authors defined the purpose,
principles, and approaches of the program document. In addition, they described the stages of the strategy and proposed
their own strategy. The article reveals the tasks, principles, approaches, and stages of the authors' original strategy. In
particular, it is noted that the goals of the strategy are to increase the number of inclusive classes, expand the network of
institutions providing inclusive education services, improve the quality of inclusive education, and develop inclusive
education as a promising field of education. The authors outline the principles of the strategy, such as equality of access,
simplicity, ease of implementation, systematicity, complexity, and scientific validity.
Keywords: implementation, inclusive education, learning, educational process, approaches, strategy
Предметом статті виступає презентація складових елементів
структурно-функціональної моделі підго... more Предметом статті виступає презентація складових елементів
структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до
реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі.
Розкриваються основні складові підготовки майбутніх учителів початкових класів до
реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі в блоках:
методологічному, цільовому, теоретичному, змістовно-організаційному, діагностичнорефлексивному; містить критеріальний апарат оцінювання ефективності моделі
системи підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових
компетентностей в інклюзивному освітньому просторі; визначено зміст мотиваційноцільового, когнітивного, організаційно-функціонального, контрольно-оцінного
компонентів моделі системи підготовки майбутніх учителів початкових класів до
реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі.
Охарактеризовано змістове тематичне наповнення освітніх компонентів професійного
циклу підготовки, що презентують на різноманітних рівнях здобуття освіти:
«Інклюзивна освіта», «Організаційні засади діяльності асистента вчителя», «Філософія
інклюзивної освіти».
МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ, 2024
У статті презентовані дефініції методологічних підходів до процесу підготовки майбутніх учителів ... more У статті презентовані дефініції методологічних підходів до процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі, побудовані на засадах загальної
структури методології відповідно до рівнів: філософського, загальнонаукового,
конкретно наукового та рівні конкретного дослідження. Підґрунтям для вибору
«методологічного підходу» до підготовки майбутніх учителів початкових класів визначено філософські засади діалектики, що в статті характеризуються
як методологічна основа, котра визначає загальну наукову світоглядну позицію
дослідниці,становить підґрунтя стратегії дослідної практики, впливає на обрання
конструктів та алгоритмів для реалізації дослідної стратегії. На думку авторки,
успішність підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі забезпечують методологічні підходи: діалектичної єдності теорії та практики; системний, синергетичний, аксіологічний, компетентнісний, діяльнісний, особистісно-зорієнтований,
інклюзивний, як концептуальне підґрунтя продукування моделі системи. Уживання
діяльнісного підходу в дослідженні сприяє: оновленню змісту методологічної орієнтації підготовки фахівців спеціальності Початкова освіта; реалізації новітніх
наукових технологій, освітніх інновацій у ході реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі відповідно до вимог ринку педагогічної
праці; урахуванню аспектів діджиталізації та цифровізації, Концепції Нової української школи; розширенню проблематики експериментальних досліджень щодо
підготовки до реалізації засад філософії інклюзії у власній практичній діяльності.
Зазначено, що провідним аспектом інклюзивного підходу виступає центристська
система освіти, в котрій головними цінностями проголошено скерованість на
інтереси, задоволення запитів всіх суб’єктів освітнього процесу. Визначено, що
інклюзивний підхід створює умови для реалізації прав і можливостей для кожного
здобувача освіти, незалежно від рівня освіти, забезпечує рівний доступ до якісної
освіти, створення позитивного освітнього клімату, підтримку та розуміння кожного окремого здобувача в узагальненій системі інклюзії
Uploads
Papers by Akimova Olena
учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному
освітньому просторі як проблеми педагогічної теорії та практики. Наукове
дослідження розкриває теоретико-методологічні підходи, закономірності,
принципи й функції підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі. Проаналізованонормативно-правову базу професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Обґрунтовано структурно-функціональну модель системи підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі та її складових компонентів: мотиваційного, когнітивного, організаційно-функціонального. Виявлено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі. Монографія призначена для науково-педагогічних працівників, докторантів та аспірантів, науковців, які досліджують проблему підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі
початкової школи до профілактики булінгу серед школярів. Визначено
зміст психологічних та фізичних форм проявів булінгу у закладі освіти,
схарактеризовано механізми проявлення в освітньому процесі ознак
насильства за Д. Ольвеусом; визначено показники готовності майбутніх учителів до профілактики булінгу в освітньому просторі початкової
школи, розкрито рольову структуру булінгу. Схарактеризовано напрями
формування компетентностей у ході підготовки майбутніх учителів
початкової школи до профілактики булінгу: залучення молодших
школярів в інформаційні кампанії закладу освіти, проведення
інтерактивних форм виховної роботи; формування навичок ефективної
діалогічної взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу; залучення
батьків у тренінги-семінари, психолого-педагогічні ігри тощо
підготовки майбутніх учителів до здійснення дистанційного
навчання учнів з особливими освітніми потребами. Обґрунтовано
психолого-педагогічні умови формування готовності майбутніх
учителів до здійснення дистанційного навчання учнів початкової
школи з особливими освітніми потребами. Охарактеризовано зміст
умов підготовки майбутніх учителів до здійснення дистанційного
навчання учнів початкової школи з особливими освітніми
потребами: наявність у майбутніх учителів комп’ютерної
грамотності; наявність у майбутніх учителів навиків здійснення
педагогічного супроводу; наявність у майбутніх учителів
індивідуальних та особистісних якостей для створення
психологічного комфорту; здатність майбутніх учителів до діалогу
засобами інформаційних технологій; здатність майбутніх учителів
до здійснення індивідуального підходу; здатність майбутніх
учителів до здійснення організованого самоконтролю та
систематичного контролю за узагальненням знань; володіння
майбутніми учителями навиками самостійної роботи; забезпечення
майбутніми педагогами якісної взаємодії всіх компонентів системи
дистанційного навчання. Визначено функції у ході підготовки до
здійснення дистанційного навчання учнів початкової школи з
особливими освітніми потребами майбутніми вчителями для
розв’язання професійних завдань: інформування, надання порад,
інформаційної підтримки у ході освітнього процесу; керівництво та
мотивація учнів початкової школи з особливими освітніми
потребами до освітнього процесу; налагодження та підтримка
інформаційних зв’язків у ході взаємодії між учнями початкової
школи з особливими освітніми потребами та іншими учасниками
системи дистанційного навчання
професійної підготовки, які передбачають засвоєння та прийняття власних ціннісних орієнтацій, формування
професійної позиції й усвідомлення змісту основних понять інклюзії у процесі вивчення освітнього компонента:
«Інклюзивна освіта»; психолого-педагогічну підготовку, у межах опанування освітніх компонентів циклу професійної підготовки: «Організаційні засади діяльності асистента вчителя в інклюзивному класі», «Основи патопсихології та психологічного супроводу дітей з ООП»; предметну підготовку в межах опанування компетентностей реалізації корекційно-розвиткового компонента у процесі вивчення тем освітніх компонентів із циклу
професійної підготовки, а саме: «Планування роботи асистента вчителя»; «Сутність процесів адаптації та
модифікацій»; «Дидактично-методичне забезпечення діяльності асистента вчителя із засвоєння програмового
матеріалу учнями з особливими освітніми потребами»; «Алгоритм діяльності асистента вчителя: засвоєння
знань освітніх галузей дітьми з особливими освітніми потребами»; «Диференціація процесу оцінювання навчальних результатів»; «Стратегії викладання у класах з інклюзивною формою навчання»; «Реалізація корекційнорозвиткового компонента інклюзивного навчання».
Сформульовано основні аспекти, які враховують у плануванні освітнього процесу та супроводу вчителі початкових класів у власній практиці з реалізації корекційно-розвиткового компонента: урахування рекомендацій
щодо використання медичних, психологічних, педагогічних методів, прийомів, інструментів роботи; розвиток
особистих моральних якостей у школярів класу та дитини, що отримує особливу підтримку; побудова комунікаційної стратегії та сприятливого середовища згідно з вимогами закладу освіти; формування навчальних та
пізнавальних мотивацій через інтеріоризацію; розвиток і покращення вже сформованих психофізіологічних функцій, що першорядні для організації навчальної діяльності; розширення кругозору, формування здатності до усного, писемного, альтернативного мовлення молодших школярів до рівня, що надасть можливість брати активну
участь в освітньому процесі, працювати з дидактичним матеріалом, комунікувати з учасниками освітнього
процесу; подолання інтелектуальної, навчальної, особистої пасивності в освітньому процесі тощо
закладів вищої педагогічної освіти галузі 01 «Освіта/Педагогіка» представлені фахові компетентності, котрі
реалізуються в педагогічній діяльності в інклюзивному освітньому просторі та на сьогодні враховують плинні
умови внаслідок пандемії COVID та запровадження військового стану в Україні. Професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів до використання інформаційно-комунікаційних технологій в інклюзивному
освітньому просторі передбачає опанування технологій, що мають на меті формування компетентностей:
використання технологій Веб 2.0; формування здатності до реалізації командного підходу в площині міжособистісної взаємодії, комунікації, співпраці між членами команди психолого-педагогічного супроводу; формування
здатності до використання дидактичних можливостей у ході орієнтування в інформаційному просторі; формування здатності до процесу оцінювання навчальних результатів школярів із використання сучасних інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій тощо. Сутність підготовки до використання інформаційнокомунікаційних технологій в інклюзивному освітньому просторі в досвіді Комунального закладу «Харківська
гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради передбачає такі напрями роботи: загальну, психолого-педагогічну, предметну підготовку в межах опанування освітніх компонентів циклу професійної підготовки, котрі передбачають опанування навичок із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій в
інклюзивному освітньому просторі.
out-of-university block. Communicative criteria are characterized as indicators of the professionally oriented development of students and, on this basis, a diagnosis of
the professionally oriented development of students is
carried out. Engineering, technology, and professional
development exercises have been developed as the
basic foundations of pedagogical support for general
cultural training of students. The effectiveness of the
organizational and pedagogical model and pedagogical
conditions for the professionally oriented development of
future engineers was tested.
education. The importance of this research results from the fact that the Ukrainian educational space is constantly
expanding. Therefore, considerable attention is paid to the provision of special education services. At the same time, the
paper contains the results of the authors' own strategy, which has tasks, principles, and approaches and is divided into
stages. The authors have chosen only 4 complementary approaches, the implementation of which alone will significantly
impact the state of inclusive education in Ukraine. This article aims to highlight the formation of strategies and approaches
to successfully implement inclusive education. The subject of the research is an inclusive educational environment. Research
methods. The following research methods were used in the study: description, analysis and synthesis, comparison,
generalization, and modeling. The paper is devoted to the formation of strategies and approaches to the successful
implementation of inclusive education. The authors described the state of inclusive education in Ukraine in 2023. They also
identified the advantages and disadvantages of inclusive education in Ukraine. In addition, the essence of the National
Strategy for the Development of Inclusive Education for 2020-2030 is described. The authors defined the purpose,
principles, and approaches of the program document. In addition, they described the stages of the strategy and proposed
their own strategy. The article reveals the tasks, principles, approaches, and stages of the authors' original strategy. In
particular, it is noted that the goals of the strategy are to increase the number of inclusive classes, expand the network of
institutions providing inclusive education services, improve the quality of inclusive education, and develop inclusive
education as a promising field of education. The authors outline the principles of the strategy, such as equality of access,
simplicity, ease of implementation, systematicity, complexity, and scientific validity.
Keywords: implementation, inclusive education, learning, educational process, approaches, strategy
структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до
реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі.
Розкриваються основні складові підготовки майбутніх учителів початкових класів до
реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі в блоках:
методологічному, цільовому, теоретичному, змістовно-організаційному, діагностичнорефлексивному; містить критеріальний апарат оцінювання ефективності моделі
системи підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових
компетентностей в інклюзивному освітньому просторі; визначено зміст мотиваційноцільового, когнітивного, організаційно-функціонального, контрольно-оцінного
компонентів моделі системи підготовки майбутніх учителів початкових класів до
реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі.
Охарактеризовано змістове тематичне наповнення освітніх компонентів професійного
циклу підготовки, що презентують на різноманітних рівнях здобуття освіти:
«Інклюзивна освіта», «Організаційні засади діяльності асистента вчителя», «Філософія
інклюзивної освіти».
структури методології відповідно до рівнів: філософського, загальнонаукового,
конкретно наукового та рівні конкретного дослідження. Підґрунтям для вибору
«методологічного підходу» до підготовки майбутніх учителів початкових класів визначено філософські засади діалектики, що в статті характеризуються
як методологічна основа, котра визначає загальну наукову світоглядну позицію
дослідниці,становить підґрунтя стратегії дослідної практики, впливає на обрання
конструктів та алгоритмів для реалізації дослідної стратегії. На думку авторки,
успішність підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі забезпечують методологічні підходи: діалектичної єдності теорії та практики; системний, синергетичний, аксіологічний, компетентнісний, діяльнісний, особистісно-зорієнтований,
інклюзивний, як концептуальне підґрунтя продукування моделі системи. Уживання
діяльнісного підходу в дослідженні сприяє: оновленню змісту методологічної орієнтації підготовки фахівців спеціальності Початкова освіта; реалізації новітніх
наукових технологій, освітніх інновацій у ході реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі відповідно до вимог ринку педагогічної
праці; урахуванню аспектів діджиталізації та цифровізації, Концепції Нової української школи; розширенню проблематики експериментальних досліджень щодо
підготовки до реалізації засад філософії інклюзії у власній практичній діяльності.
Зазначено, що провідним аспектом інклюзивного підходу виступає центристська
система освіти, в котрій головними цінностями проголошено скерованість на
інтереси, задоволення запитів всіх суб’єктів освітнього процесу. Визначено, що
інклюзивний підхід створює умови для реалізації прав і можливостей для кожного
здобувача освіти, незалежно від рівня освіти, забезпечує рівний доступ до якісної
освіти, створення позитивного освітнього клімату, підтримку та розуміння кожного окремого здобувача в узагальненій системі інклюзії
учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному
освітньому просторі як проблеми педагогічної теорії та практики. Наукове
дослідження розкриває теоретико-методологічні підходи, закономірності,
принципи й функції підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі. Проаналізованонормативно-правову базу професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Обґрунтовано структурно-функціональну модель системи підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі та її складових компонентів: мотиваційного, когнітивного, організаційно-функціонального. Виявлено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі. Монографія призначена для науково-педагогічних працівників, докторантів та аспірантів, науковців, які досліджують проблему підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі
початкової школи до профілактики булінгу серед школярів. Визначено
зміст психологічних та фізичних форм проявів булінгу у закладі освіти,
схарактеризовано механізми проявлення в освітньому процесі ознак
насильства за Д. Ольвеусом; визначено показники готовності майбутніх учителів до профілактики булінгу в освітньому просторі початкової
школи, розкрито рольову структуру булінгу. Схарактеризовано напрями
формування компетентностей у ході підготовки майбутніх учителів
початкової школи до профілактики булінгу: залучення молодших
школярів в інформаційні кампанії закладу освіти, проведення
інтерактивних форм виховної роботи; формування навичок ефективної
діалогічної взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу; залучення
батьків у тренінги-семінари, психолого-педагогічні ігри тощо
підготовки майбутніх учителів до здійснення дистанційного
навчання учнів з особливими освітніми потребами. Обґрунтовано
психолого-педагогічні умови формування готовності майбутніх
учителів до здійснення дистанційного навчання учнів початкової
школи з особливими освітніми потребами. Охарактеризовано зміст
умов підготовки майбутніх учителів до здійснення дистанційного
навчання учнів початкової школи з особливими освітніми
потребами: наявність у майбутніх учителів комп’ютерної
грамотності; наявність у майбутніх учителів навиків здійснення
педагогічного супроводу; наявність у майбутніх учителів
індивідуальних та особистісних якостей для створення
психологічного комфорту; здатність майбутніх учителів до діалогу
засобами інформаційних технологій; здатність майбутніх учителів
до здійснення індивідуального підходу; здатність майбутніх
учителів до здійснення організованого самоконтролю та
систематичного контролю за узагальненням знань; володіння
майбутніми учителями навиками самостійної роботи; забезпечення
майбутніми педагогами якісної взаємодії всіх компонентів системи
дистанційного навчання. Визначено функції у ході підготовки до
здійснення дистанційного навчання учнів початкової школи з
особливими освітніми потребами майбутніми вчителями для
розв’язання професійних завдань: інформування, надання порад,
інформаційної підтримки у ході освітнього процесу; керівництво та
мотивація учнів початкової школи з особливими освітніми
потребами до освітнього процесу; налагодження та підтримка
інформаційних зв’язків у ході взаємодії між учнями початкової
школи з особливими освітніми потребами та іншими учасниками
системи дистанційного навчання
професійної підготовки, які передбачають засвоєння та прийняття власних ціннісних орієнтацій, формування
професійної позиції й усвідомлення змісту основних понять інклюзії у процесі вивчення освітнього компонента:
«Інклюзивна освіта»; психолого-педагогічну підготовку, у межах опанування освітніх компонентів циклу професійної підготовки: «Організаційні засади діяльності асистента вчителя в інклюзивному класі», «Основи патопсихології та психологічного супроводу дітей з ООП»; предметну підготовку в межах опанування компетентностей реалізації корекційно-розвиткового компонента у процесі вивчення тем освітніх компонентів із циклу
професійної підготовки, а саме: «Планування роботи асистента вчителя»; «Сутність процесів адаптації та
модифікацій»; «Дидактично-методичне забезпечення діяльності асистента вчителя із засвоєння програмового
матеріалу учнями з особливими освітніми потребами»; «Алгоритм діяльності асистента вчителя: засвоєння
знань освітніх галузей дітьми з особливими освітніми потребами»; «Диференціація процесу оцінювання навчальних результатів»; «Стратегії викладання у класах з інклюзивною формою навчання»; «Реалізація корекційнорозвиткового компонента інклюзивного навчання».
Сформульовано основні аспекти, які враховують у плануванні освітнього процесу та супроводу вчителі початкових класів у власній практиці з реалізації корекційно-розвиткового компонента: урахування рекомендацій
щодо використання медичних, психологічних, педагогічних методів, прийомів, інструментів роботи; розвиток
особистих моральних якостей у школярів класу та дитини, що отримує особливу підтримку; побудова комунікаційної стратегії та сприятливого середовища згідно з вимогами закладу освіти; формування навчальних та
пізнавальних мотивацій через інтеріоризацію; розвиток і покращення вже сформованих психофізіологічних функцій, що першорядні для організації навчальної діяльності; розширення кругозору, формування здатності до усного, писемного, альтернативного мовлення молодших школярів до рівня, що надасть можливість брати активну
участь в освітньому процесі, працювати з дидактичним матеріалом, комунікувати з учасниками освітнього
процесу; подолання інтелектуальної, навчальної, особистої пасивності в освітньому процесі тощо
закладів вищої педагогічної освіти галузі 01 «Освіта/Педагогіка» представлені фахові компетентності, котрі
реалізуються в педагогічній діяльності в інклюзивному освітньому просторі та на сьогодні враховують плинні
умови внаслідок пандемії COVID та запровадження військового стану в Україні. Професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів до використання інформаційно-комунікаційних технологій в інклюзивному
освітньому просторі передбачає опанування технологій, що мають на меті формування компетентностей:
використання технологій Веб 2.0; формування здатності до реалізації командного підходу в площині міжособистісної взаємодії, комунікації, співпраці між членами команди психолого-педагогічного супроводу; формування
здатності до використання дидактичних можливостей у ході орієнтування в інформаційному просторі; формування здатності до процесу оцінювання навчальних результатів школярів із використання сучасних інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій тощо. Сутність підготовки до використання інформаційнокомунікаційних технологій в інклюзивному освітньому просторі в досвіді Комунального закладу «Харківська
гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради передбачає такі напрями роботи: загальну, психолого-педагогічну, предметну підготовку в межах опанування освітніх компонентів циклу професійної підготовки, котрі передбачають опанування навичок із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій в
інклюзивному освітньому просторі.
out-of-university block. Communicative criteria are characterized as indicators of the professionally oriented development of students and, on this basis, a diagnosis of
the professionally oriented development of students is
carried out. Engineering, technology, and professional
development exercises have been developed as the
basic foundations of pedagogical support for general
cultural training of students. The effectiveness of the
organizational and pedagogical model and pedagogical
conditions for the professionally oriented development of
future engineers was tested.
education. The importance of this research results from the fact that the Ukrainian educational space is constantly
expanding. Therefore, considerable attention is paid to the provision of special education services. At the same time, the
paper contains the results of the authors' own strategy, which has tasks, principles, and approaches and is divided into
stages. The authors have chosen only 4 complementary approaches, the implementation of which alone will significantly
impact the state of inclusive education in Ukraine. This article aims to highlight the formation of strategies and approaches
to successfully implement inclusive education. The subject of the research is an inclusive educational environment. Research
methods. The following research methods were used in the study: description, analysis and synthesis, comparison,
generalization, and modeling. The paper is devoted to the formation of strategies and approaches to the successful
implementation of inclusive education. The authors described the state of inclusive education in Ukraine in 2023. They also
identified the advantages and disadvantages of inclusive education in Ukraine. In addition, the essence of the National
Strategy for the Development of Inclusive Education for 2020-2030 is described. The authors defined the purpose,
principles, and approaches of the program document. In addition, they described the stages of the strategy and proposed
their own strategy. The article reveals the tasks, principles, approaches, and stages of the authors' original strategy. In
particular, it is noted that the goals of the strategy are to increase the number of inclusive classes, expand the network of
institutions providing inclusive education services, improve the quality of inclusive education, and develop inclusive
education as a promising field of education. The authors outline the principles of the strategy, such as equality of access,
simplicity, ease of implementation, systematicity, complexity, and scientific validity.
Keywords: implementation, inclusive education, learning, educational process, approaches, strategy
структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до
реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі.
Розкриваються основні складові підготовки майбутніх учителів початкових класів до
реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі в блоках:
методологічному, цільовому, теоретичному, змістовно-організаційному, діагностичнорефлексивному; містить критеріальний апарат оцінювання ефективності моделі
системи підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових
компетентностей в інклюзивному освітньому просторі; визначено зміст мотиваційноцільового, когнітивного, організаційно-функціонального, контрольно-оцінного
компонентів моделі системи підготовки майбутніх учителів початкових класів до
реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі.
Охарактеризовано змістове тематичне наповнення освітніх компонентів професійного
циклу підготовки, що презентують на різноманітних рівнях здобуття освіти:
«Інклюзивна освіта», «Організаційні засади діяльності асистента вчителя», «Філософія
інклюзивної освіти».
структури методології відповідно до рівнів: філософського, загальнонаукового,
конкретно наукового та рівні конкретного дослідження. Підґрунтям для вибору
«методологічного підходу» до підготовки майбутніх учителів початкових класів визначено філософські засади діалектики, що в статті характеризуються
як методологічна основа, котра визначає загальну наукову світоглядну позицію
дослідниці,становить підґрунтя стратегії дослідної практики, впливає на обрання
конструктів та алгоритмів для реалізації дослідної стратегії. На думку авторки,
успішність підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі забезпечують методологічні підходи: діалектичної єдності теорії та практики; системний, синергетичний, аксіологічний, компетентнісний, діяльнісний, особистісно-зорієнтований,
інклюзивний, як концептуальне підґрунтя продукування моделі системи. Уживання
діяльнісного підходу в дослідженні сприяє: оновленню змісту методологічної орієнтації підготовки фахівців спеціальності Початкова освіта; реалізації новітніх
наукових технологій, освітніх інновацій у ході реалізації фахових компетентностей в інклюзивному освітньому просторі відповідно до вимог ринку педагогічної
праці; урахуванню аспектів діджиталізації та цифровізації, Концепції Нової української школи; розширенню проблематики експериментальних досліджень щодо
підготовки до реалізації засад філософії інклюзії у власній практичній діяльності.
Зазначено, що провідним аспектом інклюзивного підходу виступає центристська
система освіти, в котрій головними цінностями проголошено скерованість на
інтереси, задоволення запитів всіх суб’єктів освітнього процесу. Визначено, що
інклюзивний підхід створює умови для реалізації прав і можливостей для кожного
здобувача освіти, незалежно від рівня освіти, забезпечує рівний доступ до якісної
освіти, створення позитивного освітнього клімату, підтримку та розуміння кожного окремого здобувача в узагальненій системі інклюзії