Papers by Світлана Сухарєва
Zenodo (CERN European Organization for Nuclear Research), Dec 28, 2022
Світлана Сухарєва. Субкультурні маркери провінційності в українській польськомовній прозі періоду... more Світлана Сухарєва. Субкультурні маркери провінційності в українській польськомовній прозі періоду після Берестейської унії. Субкультурні детермінанти провінційності в польськомовній прозі поунійного періоду простежуються у творчості Мелетія Смотрицького, Іпацюша Поцея, Марціна Броневського, Касьяна Саковича та інших письменників. Підписання унії з Римом у Бересті, збереження східного обряду, просвітницька діяльність письменників у світському та духовному середовищі, з'єднання центральних і провінційних міст у пошуках єдності християнських конфесій, видання Біблії національними мовами тощо були головними факторами їхнього розвитку. Саме в період бароко поняття провінційності мало переважно позитивні конотації. Розвиток цієї літератури передбачав діяльність інтелектуальних кіл, згуртованих навколо видавничих і освітніх центрів, монастирів, братств, митрополичих соборів і відомих санктуаріїв на честь Матері Божої чи святих. Такими інтелектуальними центрами вважалися богословські та літературні школи Вільнюса, Кракова, Любліна, Острога, Львова, Києва, Чернігова, Володимира та ін. До них приєдналися інтелектуальні осередки малих міст, які діяли при монастирях і храмах (Сокаль, Дермань, Збараж, Дубно та ін.). Особистість автора була вирішальним фактором у тому, чи набуде місцевість, в якій живе автор, репутацію інтелектуального, освітнього центру. Загалом польськомовну полемічну прозу вирізняло гармонійне поєднання понять провінції та центру, що сприяло розвитку концептуального мислення. Стаття має на меті на прикладах показати нерозвиненість синдрому провінційності в бароковій літературі українсько-польського порубіжжя, який маргіналізував багато важливих літературних творів тих авторів, яких вважали виключно місцевими. У літературі відбулося зміщення центру ваги зі столиці в провінцію, яскравим прикладом чого є розвиток полемічної прози. Ключові слова: субкультурний простір, бароко, полемічна проза, провінційність, українсько-польське порубіжжя.
Kiïvsʹkì polonìstičnì studìï, 2021
The article presents Lesia Ukrainka's Prometheusism on the example of her translation of the hist... more The article presents Lesia Ukrainka's Prometheusism on the example of her translation of the historical story in the poems Konrad Wallenrod by Adam Mickiewicz. There are parallels between the romantic tradition of the Polish literary school and the Ukrainian so-called neo-romantics in the first half of the twentieth century to which Lesya Ukrainka belonged. The author of the translation deliberately chose a fragment in the description of a girl from Lithuania who is compared to the local river Vilija, and showed the tragedy of women's destiny full of patriotic motives. At the same time, the heroism of a woman-citizen, a womanartist arouses admiration and awakens hope for the speedy liberation of the enslaved people. Mickiewicz's poetic lines translated into Ukrainian opened new perspectives for neo-romantics to combine both national and European traditions, and at the same time pointed to the tragedy of national histories. Lesya Ukrainka went beyond the tragedy of the final scene of Mickiewicz's drama in her creative conception of the reinterpretation. Proceeding from the vicious circle of writing literary works exclusively "for domestic use" the poet sought to awaken the national consciousness in society to enable the synthesis of coexistence with other cultures. She took on the mission of ancient Prometheus symbolizing not only a rebellion against the power or charity towards the people, but also the revival of hope for salvation from imminent death. Following romantic motives she gives them a rebellious spirit, purposeful protests, which from the individual thoughts of the progressive intelligentsia were to move to the community level, which in literature is expressed in the ideas of Prometheusism. It is assumed that tangible natural kinship of Polish and native languages grew in Lesya Ukrainka's work from the Volyn roots where noble traditions were very strong and had a decisive influence on the language picture of the writer. Літературознавчі контексти The poetic material is especially valuable from an artistic point of view since it is based on samples of oral folk art, in particular the song, which can be traced not only in the original but also in translation.
Białorutenistyka Białostocka
The article highlights the problems and methods of translating the terminology used to denote the... more The article highlights the problems and methods of translating the terminology used to denote the Soviet period and methods of its translation from Ukrainian to Polish. The work reveals the concept of the “Soviet totalitarian regime” and “terminology of the Soviet period”, analyses the presence of such vocabulary in the biweekly newspaper Volyn Monitor and presents the most popular difficulties faced by a linguist during translation. Various options for translating the researched terminology are proposed in view of the need to use synonymous vocabulary.
Bibliotekarz Podlaski, Dec 30, 2022
Художньо-естетичний рівень польськомовної парадигми полемічного дискурсу XVII ст
Сухарєва С. В. Художньо-естетичний рівень польськомовної парадигми полемічного дискурсу XVII ст. ... more Сухарєва С. В. Художньо-естетичний рівень польськомовної парадигми полемічного дискурсу XVII ст. / С. В. Сухарєва // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. – 2012. – № 12 (237). – С. 142-146.
Лінгвостилістичні студії, 2020
W artykule ukazano stylistyczne osobliwości poezji ks. J. Twardowskiego oraz ich odpowiedniki w p... more W artykule ukazano stylistyczne osobliwości poezji ks. J. Twardowskiego oraz ich odpowiedniki w przekładach ukraińskich zamieszczonych w dwujęzycznym tomie poetyckim wydanym przez T. Czernysz i S. Jermolenkę. Zbadane są sposoby stosowania środków stylistycznych wskazujących na poziom przedstawienia w ukraińskich wariantach wierszy pełni autorskich obrazów. Zwrócono uwagę na metaforyzację bytu i przyrody, specyfikę syntaktyczną i interpunkcyjną dzieł Twardowskiego. Pojęcie “obraz” stało się głównym punktem odniesienia w analizie typowych i indywidualnych środków stylistycznych oraz rozbudowanych wyrażeń semantycznych.
Становлення національної ідентичності та історичний контекст наративного дискурсу Юзева-Ігнація Крашевського
У польській літературі ХІХ століття процес формування національної ідентичності традиційно розгля... more У польській літературі ХІХ століття процес формування національної ідентичності традиційно розглядався крізь призму історичного розвитку нації – її перемог, поразок, зрад, очікувань та ідей. Особливо яскраво застосував цей підхід Юзеф-Ігнацій Крашевський (1812–1887) для створення в еміграції циклу повістей, присвячених вітчизняній історії. Історичні образи і мотиви Ю.-І. Крашевського, які вплинули на становлення польської національної ідентичності, принагідно розглядали такі вчені, как В. Андрущенко, А. Бар, В. Вєдіна, В. Данек, М. Миронюк, М. Рудась-Грудська та ін., проте досі це питання комплексно не вивчалося. Мета нашого дослідження – окреслити історичні віхи, які, на думку Крашевського, мали визначальний вплив на формування національної ідентичності
Мови та літератури світу, 2022
У статтi представлено культурологiчнi елементи, якi використав А. Мiцкевич у вiршованому романi «... more У статтi представлено культурологiчнi елементи, якi використав А. Мiцкевич у вiршованому романi «Пан Тадеуш» iз метою вiдображення традицiй i побуту польського народу в ХIХ ст. Проведено паралелi з перекладом М. Рильського, який застосував метод синонiмiї та лексичної трансформацiї щодо польських реалiй, зберiгши мелодику тексту, однак запропонувавши українському читачевi версiю, наближену до рiдної культури. У цьому ключi перекладацька iнтерпретацiя може бути лише принагiдним iнструментом у процесi вiдтворення польських культурологiчних елементiв на основi творчостi А. Мiцкевича. Головним у поемi став образ польської шляхти, яка внесла в народний побут сарматськi традицiї. Деталi шляхетського бенкету, полювання, сватання та весiлля, мiжусобних воєн, грибозбору, локальних вiче, мiсцевого художнього мистецтва зi слов’янофiльськими мотивами, народних танцiв, польського народного вбрання згiдно з сарматською традицiєю — це тi маркери, якими визначено польську культуру в розумiннi визна...
У статті представлено польськомовну парадигму літературної творчості Йоахима Мороховського, який ... more У статті представлено польськомовну парадигму літературної творчості Йоахима Мороховського, який виступав на захист Брестської унії. Враховано традиційні та новаторські тенденції його письменницького стилю, визначено особливості богословської проблематики та її апологічну цілісність поряд з іншими полемічними писаннями. Особлива увага звернена на формування концептуального стилю художнього мовлення на початковому етапі української барокової прози
Маркери часопростору в українському перекладі «Санаторію під клепсидрою» Бруно Шульца
Лінгвостилістичні студії
У статті розглянуто часопростір оповідання «Санаторій під клепсидрою» Бруно Шульца в перекладі Юр... more У статті розглянуто часопростір оповідання «Санаторій під клепсидрою» Бруно Шульца в перекладі Юрія Андруховича. На рівні системи образотворення вказано на цінність інших перекладів цього твору українською мовою. Визначено основні часопросторові маркери художнього мислення письменника та їх перекладацькі інтерпретації. Виділено паралелі між світом авторського вимислу та реальними подіями з його життя. Особливу увагу звернено на маркери міста, санаторію, потягу і клепсидри.
ВНУТРІШНЬОТЕКСТОВІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ ПОЕЗІЇ ДАНИЛА БРАТКОВСЬКОГО
Фабіян Бірковський і розвиток похоронної проповіді в епоху бароко
Унійна польськомовна проза волинських культурних осередків XVII ст
Сухарєва С. Унійна польськомовна проза волинських культурних осередків XVII ст. / Світлана Сухарє... more Сухарєва С. Унійна польськомовна проза волинських культурних осередків XVII ст. / Світлана Сухарєва // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету. Сер. «Філологічні науки. Літературознавство». – 2014. – № 9 (286). – С. 137-141.
Uploads
Papers by Світлана Сухарєва