Papers by Людмила Гавриленко
Muzične mistectvo ì kulʹtura, Dec 11, 2023
Мета роботи-виявлення форм втілення образу флейти у камерній творчості німецьких і французьких ко... more Мета роботи-виявлення форм втілення образу флейти у камерній творчості німецьких і французьких композиторів XVIII століття у контексті одного з провідних концептів художньої культури-концепту «жіноче/чоловіче». Методологія дослідження спирається на компаративний та загальний музично-теоретичний комплекс методів дослідження, на принципи семантико-тембрового аналізу, аналітичні засади музикознавців київської та одеської наукових шкіл щодо питань символіко-евристичної концепції творчості тощо. Наукова новизна. Вперше у вітчизняному музикознавстві виявляються засоби втілення концепту «жіноче/чоловіче» у творчості видатних композиторів Германії і Франції XVIII століття на рівні семантичного трактування тембру флейти у творах для флейти соло і камерно-ансамблевих творів з участю флейти. Вперше у систематизованій формі визначаються у заявленому контексті семантичні амплуа флейти в історії європейського музичного мистецтва на прикладі камерно-інструментальних творів періоду найвищого розквіту флейтового композиторського і виконавського мистецтва. Висновки. У творчості німецьких і французьких композиторів ХVIIІ століття особливості семантичного змісту тембру флейти у контексті
Fine Art and Culture Studies, Sep 3, 2023
Мета дослідження полягає у виявленні особливостей семантичного наповнення застосування тембру різ... more Мета дослідження полягає у виявленні особливостей семантичного наповнення застосування тембру різних духових інструментів у контексті бінарної опозиції «чоловіче/жіноче». Методологія роботи поєднує методи історичного та теоретичного музикознавства: компаративний, порівняльно-типологічний, образнозмістовний, описовий. Наукова новизна. У статті вперше в вітчизняному музикознавстві виявляються особливості тембрової характеристики духових інструментів у контексті співвідношення бінарно-опозиційних основ фундаментальних категорій фемінності та маскулинності. Також вперше прослідковується історичний розвиток вказаних явищ у зв'язку саме з тембровими показниками інструментів духової групи. Висновки. Стародавні культури Індії і Китаю надають достатньо чітко визначені критерії маркування жіночих і чоловічих якостей тембру, що найчастіше пов'язані з духовними та соціальними призначеннями того або іншого інструменту духової групи. Акцентування чоловічого аспекту у використанні духових інструментів в епоху Середньовіччя у зв'язку з великим значенням чоловічої соціально-історичної тематики життя: теми війни, оборони і захисту. Поступове збільшення ролі жіночого аспекту в епоху Відродження у зв'язку з провідними ідеями того часу-ідеєю гуманізму, культом Богородиці і вищих християнських жіночих якостей милосердя, ніжності, м'якості. Поступовим формуванням рівноваги жіночо/чоловічого аспектів у їх бінарній опозиції в період історії музичного мистецтва Нового часу. Перевага чоловічих та дисонансно-жіночих аспектів під час соціальних зворушень революційних та воєнних подій кінця ХVIII століття (Французька революція) і, особливо, ХХ століття з його двома світовими війнами та численними соціальними вибухами та непокоєм. Таким чином, ми бачимо, що з часом підхід до семантичного тлумачення тембрів духових інструментів у контексті парадигми «жіноче/чоловіче» набуває еволюційного змісту-переходу від досить типової трактовки тембру того або іншого інструменту духової групи до все більш індивідуалізованих, авторських трактувань їх психологічного змісту. Також величезну роль у цьому процесі відіграє соціально-історичний контекст змістовного наповнення тембру того або іншого духового інструменту. Увагу до різнобарвності та підкреслення особливих тембрових ефектів ми бачимо в камерно-інструментальній музиці ХХ століття та перших десятиліть наступного століття, які дають дуже цікавий і індивідуальний тембровий спектр застосування духових інструментів у контексті ідеї бінарної дуальності опозиції жіноче/чоловіче і потребує окремого розглядання зазначеної теми. Ключові слова: ансамбль, духові інструменти, бінарна опозиція жіноче/чоловіче, тембр, камерна інструментальна музика, семантика.
Fine Art and Culture Studies
Мета дослідження полягає у виявленні полісемантичного наповнення флейтового тембру у камерно-інст... more Мета дослідження полягає у виявленні полісемантичного наповнення флейтового тембру у камерно-інструментальних творах сучасних українських композиторів України. Методологія роботи пов’язана з методами історичного та теоретичного музи3кознавства: порівняльно-типологічний, жанрово-стильовий, образно-змістовний, герменевтичний. Наукова новизна. Вперше в вітчизняному музикознавстві виявляються особливості трактування флейтового тембру у камерно-інструментальній творчості сучасних українських композиторів у контексті теорії тембрової архетипики. Висновки. Тембр у музичному творі виступає не тільки у якості змістовно-образного знаку, а виходить на рівень символу-звукообразу, втілюючи багатогранні аспекти тембрально-семантичного звукового простору того або іншого інструменту. Музична категорія тембру являє собою ємкий феномен слухового відображення аудіальної інформації, який формує національний «образ звуку» минулого і сучасності. Значне місце у флейтових творах сучасних українських композ...
Uploads
Papers by Людмила Гавриленко