Lepskiy, M., & Lepska, N. (2023). The Phenomenon of the Terrorist State in Contemporary Geopolitics: Attributive, Static, and Dynamic Characteristics. American Behavioral Scientist, 0(0). , 2024
The full-scale incursion by Russia into Ukraine in February 2022 starkly revealed the aggressive,... more The full-scale incursion by Russia into Ukraine in February 2022 starkly revealed the aggressive, manipulative, and deceitful nature of the Russian autocracy. This action effectively employed state terrorism and led to Russia being labeled as a terrorist state. This article undertakes a thorough examination of the emerging geopolitical concept known as the "terrorist state" within the broader context of the evolution and hybridization of terrorism. The authors employ a conceptual analysis of the "terrorist state" as a manifestation of destructive aggression, utilizing the instrumental axes methodology. They delve into the distinctive characteristics of state-sponsored terrorism and explore the static structural and dynamic processes leading an autocracy toward the designation of a terrorist state. In this discourse, the authors highlight the pressing necessity to broaden the research perspectives within the realms of terrorism theory and praxeology by introducing the novel concept of a "terrorist state" into the normative framework of international law and counter-terrorism strategies. This research holds significant practical relevance amid contemporary geopolitical tensions, providing a scholarly basis for proactive policies aimed at addressing autocratic dictatorships that challenge the global security apparatus. Additionally, it underscores the importance of strategic isolation measures directed at terrorist states.
Uploads
Papers by Maxim Lepskiy
Статья посвящена исследованию содержания древнегреческих метафор, как источника в коллективной памяти чувственных образов и представлений о поствоенных травмах, с помощью применения разработанной методики сопоставления (компаративного анализа) и структурированного функционального содержания «инструментальных осей агрессии».
Целью статьи является определение функционального значения метафор страха как результата поствоенных травм агрессии. Методология. Исследование проведено в рамках критического анализа предметного поля в мультипарадигмальной и междисциплинарном поиске функционального значения метафор страха как результата поствоенных травм агрессии, в исследовании того общего, которое носит прикладной-инструментальный характер для будущих исследований и анализа исследований.
Статья посвящена исследованию содержания понятия «агрессии», которая обладает большим смысловом полем, различными уровнями и сферами, разнообразными феноменами, ситуативными, материальными (физическими), духовными (ценностями, идеями, образами, представлениями и т.д.), психологическими, с недавних пор виртуальными и сетевыми проявлениями, характеристиками доброкачественности и злокачественности – что требует осмысления и переосмысления как предметного поля социально-философского, социологического, социально-психологического и криминологического изучения. Целью статьи является определение предметного поля и смыслового объема понятия «агрессия», его основных атрибуций и инструментальных осей, как операторов прикладных исследований.
Автор предлагает воспользоваться арсеналом анализа социологических методов и подходов. Основной проблемой статьи является проблема исследования влияния пандемии на современное общество с его информационной, когнитивно-инновационной и гиперреальностной определенностью. В статье автор исследует феномен пандемии, его влияния, как глобальной угрозы и опасности, на микро, мезо и макросоциальные структуры и организации, на основные институты общества и международные институции. Пандемия становится как процессом социальной «заморозки» в широком смысле, (в значении любых отношений между людьми), так и социальной, политической, экономической и культурной связанности; как общественной, так и международной связанности государств и международных институций.
В тоже время, пандемия через быстрое тиражирование, повторение, модификацию, слухи, сплетни и информационные войны создает панику, как социальное явление в различных измерениях в массовом (социально-поведенческом), социально-организационном и институциальном, глобальном измерении. Исследованию процессов мимесиса, тиражирования и масштабирования в массовых, социально организационных и глобальных динамиках служит теория социальной фрактальности. Автор рассматривает различные фазы влияния пандемии на международные процессы как определенные фазы и волны взаимодействия стран в борьбе и солидарности. Все это определяет новые тенденции как для государственного управления, так и для мирового сообщества.
Ключевые слова: социальная связанность, паника, кризис, медиа-влияние, симуляция, гиперреальность.
Лепский М.А. Социологическое наблюдение за пандемией: связанность, паника, волны кризиса // Scientific Journal «Newsletter on the results of scholarly work in sociology, criminology, philosophy and political science». 2020. Том 1. № 1. С. 46-59. 05.03.2020. – режим доступу: https://sci-result.de/journal/article/view/18/16
Статья посвящена исследованию содержания древнегреческих метафор, как источника в коллективной памяти чувственных образов и представлений о поствоенных травмах, с помощью применения разработанной методики сопоставления (компаративного анализа) и структурированного функционального содержания «инструментальных осей агрессии».
Целью статьи является определение функционального значения метафор страха как результата поствоенных травм агрессии. Методология. Исследование проведено в рамках критического анализа предметного поля в мультипарадигмальной и междисциплинарном поиске функционального значения метафор страха как результата поствоенных травм агрессии, в исследовании того общего, которое носит прикладной-инструментальный характер для будущих исследований и анализа исследований.
Статья посвящена исследованию содержания понятия «агрессии», которая обладает большим смысловом полем, различными уровнями и сферами, разнообразными феноменами, ситуативными, материальными (физическими), духовными (ценностями, идеями, образами, представлениями и т.д.), психологическими, с недавних пор виртуальными и сетевыми проявлениями, характеристиками доброкачественности и злокачественности – что требует осмысления и переосмысления как предметного поля социально-философского, социологического, социально-психологического и криминологического изучения. Целью статьи является определение предметного поля и смыслового объема понятия «агрессия», его основных атрибуций и инструментальных осей, как операторов прикладных исследований.
Автор предлагает воспользоваться арсеналом анализа социологических методов и подходов. Основной проблемой статьи является проблема исследования влияния пандемии на современное общество с его информационной, когнитивно-инновационной и гиперреальностной определенностью. В статье автор исследует феномен пандемии, его влияния, как глобальной угрозы и опасности, на микро, мезо и макросоциальные структуры и организации, на основные институты общества и международные институции. Пандемия становится как процессом социальной «заморозки» в широком смысле, (в значении любых отношений между людьми), так и социальной, политической, экономической и культурной связанности; как общественной, так и международной связанности государств и международных институций.
В тоже время, пандемия через быстрое тиражирование, повторение, модификацию, слухи, сплетни и информационные войны создает панику, как социальное явление в различных измерениях в массовом (социально-поведенческом), социально-организационном и институциальном, глобальном измерении. Исследованию процессов мимесиса, тиражирования и масштабирования в массовых, социально организационных и глобальных динамиках служит теория социальной фрактальности. Автор рассматривает различные фазы влияния пандемии на международные процессы как определенные фазы и волны взаимодействия стран в борьбе и солидарности. Все это определяет новые тенденции как для государственного управления, так и для мирового сообщества.
Ключевые слова: социальная связанность, паника, кризис, медиа-влияние, симуляция, гиперреальность.
Лепский М.А. Социологическое наблюдение за пандемией: связанность, паника, волны кризиса // Scientific Journal «Newsletter on the results of scholarly work in sociology, criminology, philosophy and political science». 2020. Том 1. № 1. С. 46-59. 05.03.2020. – режим доступу: https://sci-result.de/journal/article/view/18/16
Монографія написана доктором філософських наук, професором, головою дослідницького комітету соціального прогнозування Соціологічної асоціації України Лепським Максимом Анатолійовичем. Робота є продовженням масштабного дослідження в галузі соціології медіації та кримінології, присвячена кримінальному та політичному профілюванню особистості. Авторська концепція соціопсихобіоника розв’язує проблему цілісного підходу визначення суттєвих рис характеру особистості у поєднанні біологічного, психічного та соціального у поведінці та діяльності людини. Історія та теорія профілювання надається на широкому колі першоджерел, які часто-густо, незнайомі українському читачеві. Профілювання особистості має спільні та специфічні риси у кримінальному профайлінгу, що спрямований на встановлення особистості злочинця, та політичному профайлінгу, що є дослідженням та прогнозуванням поведінки лідера або політичного діяча в умовах прийняття складних рішень та переговорів. Історія профайлінга демонструє відмінності політично ангажованого профілювання – «псевдораціональної атрибуції» та наукового профілювання, що прагне до встановлення істини. У книзі також розглядаються основні підходи профілювання ФБР та ЦРУ.
Книга адресована студентам, аспірантам, викладачам, дослідникам у сфері соціології, кримінології і поведінкових наук, науковцям та експертам, а також широкому колу читачів, які цікавляться питаннями кримінального та політичного профілювання.
Колективна монографія "Візуальна соціологія в кримінології (з практики студій соціологів, медіаторів та кримінологів)" за загальною редакцією проф. М.А. Лепського є першою в Україні монографією, в який розглядаються можливості та здобутки застосування візуальної соціології задля дослідження феномену криміналу, його ґенези, злочинної поведінки, взаємодії людей та фіксації соціальних фактів злочину. Візуальна соціологія досліджує візуальні документи як важливе джерело інформації, допомагає вивчати кримінальні явища через зображення, фотографії, ілюстрації тощо. Візуальні документи дозволяють зберегти моменти дійсності й стають частиною соціальної пам'яті в тому числі у травматизації та протистоянні воєнним, проти людяності та прав людини злочинам, що має особливе значення в сучасних умовах російсько-української війни в Україні. Монографія складається з двох частин. Перша частина презентує дослідження науковців та викладачів у царині візуальних соціологічних досліджень в кримінології й, друга частина це результат студентських проєктів, дебют студентів у візуально-кримінологічних дослідженнях. Особливістю представленої наукової роботи є її кримінологічна спрямованість - висвітлення досліджень соціальної поведінки злочинців та кримінальних подій, а також для створення цілісного образу соціальної дійсності, що робить її важливим інструментом у розробці та аналізі кримінального світу. Книга адресована студентам, аспірантам, викладачам, дослідникам у сфері соціології, кримінології й поведінкових наук, науковцям та експертам, а також широкому колу читачів, які цікавляться питаннями візуальної соціології та кримінології.
Навчальний посібник підготовлений викладачами факультету соціології та управління Запорізького національного університету в рамках держбюджетної НДР № 15/11 № ДР0111У000106 Соціологія політики: імітаційно-ігрове моделювання та прогнозування політичних ситуацій та процесів».
У ньому висвітлені основні питання стратегічного прогнозування політичних ситуацій та процесів: методологічні підвалини стратегічного аналізу в політиці, топологія політичного простору та політичний час у стратегічному прогнозуванні, специфіка застосування методологічних принципів соціального прогнозування в політиці, цілісність політичного процесу, методики стратегічного прогнозування політичних ситуацій та процесів, запропонований проблемно-стратегічний підхід до комплексування методів стратегічного прогнозування політичного процесу.
Начальний посібник призначений для викладачів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів, дослідників у галузі соціальної філософії, соціології, політології, соціального прогнозування та всіх, хто цікавиться проблемами моделювання і прогнозування політичного процесу суспільства.
Частина. Теоретико-методологічні основи сталого людського та місцевого розвитку
Розділ. Соціальна фрактальність сталого людського розвитку (М. А. Лепський
Ідея сталого людського розвитку як соціальний фрактал
Нові виклики як чинники не лінійності фракталу ідеї сталого людського розвитку
Атракція чи репелепція у загрозах для сталого людського розвитку
Розділ. Концептуальні засади сталого розвитку регіональних соціальних систем (А. М. Ревко, М. П. Бутко)
Понятійний контур регіональних соціальних систем
Якісний людський розвиток як запорука ефективного функціонування регіональних соціальних систем
Концептуальні засади сталого розвитку регіону (на прикладі Чернігівської області)
Розділ. Глобалізаційні та локальні виміри розвитку місцевих громад
Концептуальні засади сталого розвитку міст в умовах глобалізації (Ю. М. Попова, М. В. Мокляк)
Глокалізація як феномен та підґрунтя розвитку місцевих громад (Т. В. Бєльська)
Інституційні аспекти нарощування людського потенціалу територіальних громад у контексті сталого розвитку (Ж. В. Дерій, Т. І. Зосименко)
Розділ. Соціально-гуманістичні підвалини сталого місцевого розвитку
Сталий розвиток громад у соціально-психологічному вимірі (Т. І. Сила)
Соціальний капітал громади та його роль в процесах трансформації суспільства (В. Г. Сила, Т. І. Сила)
Гуманістичний вимір сталого місцевого розвитку (Н. А. Ємець, Н. В. Шакун)
Інститут омбудсмена; класифікація моделей в зарубіжному досвіді та можливості застосування в українській практиці (А. М. Лепська)
Особливості прояву соціальної пам’яті як чинника формування територіальної ідентичності громади (М. А. Кулик)
Частина. Соціально-економічні особливості розвитку громади
Розділ. Економічні особливості сталого розвитку регіону (О. Ю. Березіна, І. А. Василенко, Ю. В. Ткаченко)
Теоретико-методологічні засади сталого розвитку сучасного регіону
Динамічні та структурні тенденції соціально-економічного розвитку регіонів України
Стратегічне управління реалізацією концепції сталого розвитку в регіонах України
Розділ. Фінансова спроможність місцевого самоврядування як основа сталого розвитку громад (Ю. М. Петрушенко, О. В. Люта)
Фінансова незалежність місцевого самоврядування: її сутність та механізми забезпечення
Місцевих бюджет як основа фінансового забезпечення розвитку місцевих спільнот
Місцеві позики та їх роль у фінансовому забезпеченні місцевих органів влади
Альтернативні джерела формування фінансових ресурсів місцевого самоврядування
Розділ. Формування соціально-економічної основи розвитку громад у процесі децентралізації влади
Джерела фінансування ініціатив місцевих громад (Н. М. Махначова)
Економічна основа розвитку сільських громад як фактор децентралізації влади (Т. М. Лозицька)
Соціально-економічні трансформації в сільській місцевості (Ю. С. Малько)
Особливості формування регіонального портфелю проектів соціально-економічного розвитку громад (А. В. Євдокимова, А. В. Євдокимов)
Стійкий туризм. Основні напрямки переходу до сталого туризму на місцевому рівні (Н. О. Телюра)
Розділ. Агропромислова складова сталого економічного розвитку
Розвиток агропромислового комплексу України у контексті сталого розвитку (Н. В. Завгородня)
Зрошення, його значення для сільського господарства та вплив на довкілля (І. О. Шахман)
Модель річного побутового стоку в умовах зрошування (І. О. Шахман)
Функції відгуку характеристик річного стоку на водогосподарські перетворення (І. О. Шахман)
Логістична компонента сталого розвитку м’ясної галузі (Ю. В. Самойлик)
Частина. Еколого-економічні засади сталого місцевого розвитку
Розділ. Забезпечення екологічно сталого розвитку громади
Проблеми і перспективи розбудови екологічної мережі України (Ю. Л. Скляр)
Роль місцевих громад у забезпеченні екологічно сталого розвитку національної економіки (О. В. Кубатко)
Ways to financing environmental and resource saving activity in Ukraine (O. Y.Chygryn)
Правове регулювання забезпечення екологічної безпеки сталого місцевого розвитку (Н. В. Воронова, В. В. Горбань, К. Є. Воронов)
Розділ. Збалансоване використання та шляхи оптимізації природного відновлення ресурсів в регіоні
Еколого-економічні аспекти збалансованого використання природних ресурсів в регіоні (Ю. В. Галинська)
Популяційно-онтогенетичні аспекти функціонування лісових фітоценозів і виконання ними еколого-стабілізуючих та господарських функцій (В. Г. Скляр, В. М. Дегтярьов, Ю. М. Скляр)
Пріоритетні шляхи оптимізації природного відновлення як механізму забезпечення стійкого функціонування лісових фітоценозів (В. Г. Скляр)
Розділ. Енергозберігаючі та енергоефективні технології в сталому місцевому розвитку
Підвищення енергоефективності об’єктів бюджетної сфери як складова сталого розвитку регіону (І. М. Сотник, М. І. Сотник)
Енергетичні та екологічні аспекти використання біогазових технологій в промисловості (В. Л. Коваленко)
Побудова системи енергоменеджменту як запорука сталого місцевого розвитку (Н. В. Бібік)
У монографії висвітлені теоретико-методологічні ідеї сталого розвитку, місцевої специфіки розвитку, проблеми мобілізації cоцієтального капіталу, його топічні та територіальні аспекти, регіональна практика енергозбереження у реалізації проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-ІІ». Монографія призначена для викладачів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів, учасників процесів мобілізації місцевих громад задля розвитку, дослідників місцевого сталого розвитку, процесів мобілізації громади та проблем енергозбереження.
Зміст
Передмова
Розділ. Теоретико-методологічні підвалини дослідження сталого розвитку суспільства
Ідея «людського розвитку» в контексті вивчення трансформаційних фаз новації (біографічний метод розвитку ідеї) (М. А. Лепський)
Екологічний аспект стратегії сталого розвитку (Н. В. Воронова, В. В. Горбань, К. Є. Воронов)
Соціальний та соцієтальний капітали сталого розвитку суспільства (І. В. Дударева)
Синергетичний вимір сталого розвитку суспільства (С. В. Панасенко)
Механізм впливу громади на органи місцевої влади у сталому людському розвитку (І.О. Кудінов)
Розділ. Територіальний вимір сталого розвитку суспільства
Сталий розвиток громади як фактор регіонального управління (І. В. Дударева, Д. О. Парасюк)
Правове забезпечення діяльності громади в сталому людському розвитку України (А. М. Лепська)
Фінансове стимулювання сталого розвитку на рівні територіальних громад (Ю. М. Петрушенко)
Образи соціальної пам’яті у формуванні територіальної ідентичності (М. А. Кулик)
Якість життя як вимір соціального розвитку міста (В. А. Лаврік)
Перспективи впровадження концепції сталого розвитку суспільства серед студентської молоді м. Запоріжжя (М. А. Лепський, В. А. Лаврік, М. І. Мариняк)
Соціальна мобілізація студентської молоді Запорізького національного університету у сталому розвитку суспільства (І. В. Дударева, В. А. Лаврік)
Розділ. Регіональна практика енергозбереження у реалізації проекту ЄС/ПРООН «місцевий розвиток, орієнтований на громаду-іі»
Специфіка та результати реалізації Проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» у Запорізькій області (О. В. Рябий)
Досвід впровадження енергозберігаючих технологій в рамках міжнародних Проектів розвитку (О. В. Рябий)
Напрямки підвищення енергоефективності організацій і промислових об’єктів в Запорізькій області (В. Н. Бегаль)
Можливості впровадження енергозберігаючих технологій в Запорізькому національному університеті (С. М. Кушнір, А. М. Ковальов,О. І. Дузенко, А. О. Грушко, І. С. Карпенко)
Досвід залучення студентів Запорізького національного університету та учнів Запорізької області до енергозберігаючої діяльності (А. М. Андрєєв)
Наукові розробки творчої групи А. М. Андрєєва в галузі енергозбереження: модель хвильової енергетичної установки (В. В. Терновой, Вл. В. Терновой)
Психологічні аспекти формування культури енергозбереження у студентів (Г. В. Бойко)
Список використаної літератури
Автор ставить за мету не тільки соціологічний аналіз медіації та миротворення як генералізації в міждисциплінарних дослідженнях, але визначення напрямків загальної теорії, спеціальних соціологічних теорій (соціології конфлікту, соціології особистості, соціології комунікації) та емпіричні соціологічні дослідження як інструментарій, що допомагає медіатору у посередницькій переговорній комунікації.
Книга адресована студентам, аспірантам, викладачам, дослідникам у сфері соціології, кримінології та поведінкових наук, науковцям та експертам, а також широкому колу читачів, які цікавляться питаннями соціології медіації та миротворення.
The author sets the goal of a sociological analysis of aggression as a generalization in interdisciplinary studies, at the same time, the results of the study reflect the directions of civilized aggression during crises and tensions in global and smaller-scale threats, the definition of the subjects of aggression and behavioral actors, their archetypes, prototypes, frames and patterns.
The book is addressed to students, graduate students, teachers, researchers in the field of sociology, criminology and behavioral sciences, scientists and experts, as well as a wide range of readers who are interested in the sociology of aggression and criminology.
Монографія підготовлена доктором філософських наук, професором, головою дослідницького комітету соціального прогнозування Соціологічної асоціації України Лепським Максимом Анатолійовичем. Робота є продовженням масштабного дослідження в галузі соціології медіації та кримінології, формує методологічні основи соціологічного дослідження агресії, яка знаходиться в основі як деструктивних, так і конструктивних соціальних зв’язків, відносин і взаємодій. Авторська концепція визначає інструментальні осі дослідження агресії і є міждисциплінарним підходом, збірка якого спрямована на дослідження соціальних відносин агресії, проводиться аналіз перспектив розвитку соціології агресії. У дослідженні міститься багатий фактичний матеріал, нові оцінки і висновки, напрямки аналізу соціальних відносин у вимірі агресії.
Автор ставить за мету не тільки соціологічний аналіз агресії як генералізації в міждисциплінарних дослідженнях, але визначення напрямків окультуреній агресії під час криз і напружень в глобальних і менш масштабних загрозах, визначення суб’єктів агресії і поведінкових акторів, їх архетипів, прототипів, фреймів і паттернів.
Книга адресована студентам, аспірантам, викладачам, дослідникам у сфері соціології, кримінології і поведінкових наук, науковцям та експертам, а також широкому колу читачів, які цікавляться питаннями соціології агресії та кримінології.
У ньому висвітлені основні питання обґрунтування та використання якісних методів соціального прогнозування: методологічні підвалини якісних методів у соціальному прогнозуванні; індивідуальні та колективні експертні методи у соціальному прогнозуванні; особливості використання евристичних експертних методів; системно-структурні евристичних методів; особлива роль сценарію в стратегічному прогнозуванні; проблеми вибору та комплексування методів стратегічного прогнозування.
Підручник призначений для викладачів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів, дослідників у галузі соціальної філософії, соціології, політології, соціального прогнозування, державного управління, місцевого самоврядування, тим, хто впроваджує мобілізацію громад у проекті ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», та всім, хто цікавиться проблемами використання якісних методів у соціальному прогнозуванні; відповідає навчальному плану дисциплін «Соціальне прогнозування», «Соціальне прогнозування територіального розвитку», «Політичне прогнозування».
В учебнике рассмотрены основные вопросы обоснования и использования качественных методов социального прогнозирования: методологические основы качественных индивидуальных и групповых экспертных методов в социальном прогнозировании, особенности использования эвристических экспертных методов; системно-структурных эвристических методов; специфика сценарирования в стратегическом прогнозировании; проблемы выбора и комплексирования методов стратегического прогнозирования. Учебник предназначен для преподавателей, аспирантов и студентов высших учебных заведений, исследователей в сферах социальной философии, социологии, политологии, социального прогнозирования, государственного управления, а также всем, кто интересуется проблемами использования качественных методов социального прогнозирования. Учебник соответствует учебному плану дисциплин «Социальное прогнозирование», «Социальное прогнозирование территориального развития», «Политическое прогнозирование».
Посібник призначено для науковців, що провадять дослідження у сфері мас-медіа. Рекомендовано для викладачів, аспірантів, дослідників у галузі журналістикознавства, соціології, політології, реклами і зв’язків із громадськістю, усім тим, хто цікавиться проблемами використання кількісних і якісних методів у вивченні медіа-комунікації.
контексті міждисциплінарних досліджень. За допомогою методів контент-аналізу, дискурс-аналізу, концептуального аналізу, методу соціального прогнозування, інших методів досліджуються теоретичні і практичні аспекти медіакультури як явища; аналізуються сучасні дискурси мас-медіа і реклами;
розглядаються вітчизняний і міжнародний досвід, геополітичні виміри інформаційної безпеки.
Для широкого кола науковців-медіазнавців, соціологів, політологів,
соціолінгвістів, фахівців у сфері реклами і ПР, філософів, а також усіх, хто цікавиться проблематикою соціальних комунікацій.
Робоча книга призначена для студентів спеціальностей «Політологія», «Соціологія», «Соціальна робота», «Філософія», «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», «Публічне управління», «Журналістика» та інших, рекомендована для викладачів, аспірантів, дослідників у галузі сталого людського розвитку, стратегічного планування місцевого розвитку. Може застосуватися як у навчальному процесі, так й у інформаційно-аналітичній та прикладній діяльності «фабрик думок», експертних центрів, об’єднаних територіальних громад тощо.
конфліктах та потенційних сценаріїв напрямів вирішення військового конфлікту на Сході України. Особливістю цього дослідження є також компаративне визначення ефективності дій у напрямку миру у світі та в Україні. Монографія має практичну значущість для дослідників процесів суспільного розвитку,
філософів, культурологів, соціологів, політологів, міжнародників, істориків, фахівців-практиків, що займаються висвітленням проблем Східно-Українського конфлікту та проблемами миротворення у сучасному світі; спеціалістів-гуманітаріїв та студентів вищої школи.
Робоча книга призначена для студентів спеціальностей «Політологія», «Соціологія», «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», рекомендована для викладачів, аспірантів, дослідників у галузі соціології, політології, геополітики, соціального та політичного прогнозування, журналістики, країнознавства, державного управління, адресована усім тим, хто цікавиться проблемами використання якісних методів, зокрема аналогії, щодо аналізу сучасних соціальних і політичних процесів та вирішення конфліктів. Відповідає навчальному плану дисципліни «Основи геополітики». Може застосуватися як у навчальному процесі, так й у інформаційно-аналітичній та прикладній діяльності «фабрик думок», експертних центрів тощо.
Робочу книгу підготовлено у рамках держбюджетної НДР «Стратегічне прогнозування політичних ситуацій та процесів» № ДР 0114U002660.
Рекомендована для фахівців з управління соціально-економічним розвитком, державних службовців, представників органів місцевого самоврядування, громадських діячів, викладачів, аспірантів, студентів економічних, управлінських та соціально-гуманітарних спеціальностей.
Монографію підготував колектив авторів: канд. екон. наук Ю. М. Петрушенко (загальна редакція, п. 9.3, 11.1-11.3), Л. К. Абрамов (п. 1.1-1.3), д-р філос. наук М.А. Лепський (п. 2.1-2.3), І. В. Ротарєва (п. 3.1-3.3), д-р екон. наук Г. Л. Монастирський (п. 4.1-4.3), д-р екон. наук Л. Г. Мельник (п. 5.1-5.3, 7.2-7.3, 8.1), д-р Дж. Сах (п. 6.1-6.3), канд. екон. наук О.В. Шкарупа (п. 7.1), канд. екон. наук І. Б. Дегтярьова (п. 7.2), канд. екон. наук І. М. Бурлакова (п. 7.3), канд. екон. наук О.І. Мельник (п. 7.3), В. М. Авдасьов (п. 8.1), канд. екон. наук Б. Л. Ковальов (п. 8.1-8.2), канд. політ. наук Г. І. Малеганич (п. 8.3), К. Романік (п. 9.1-9.3), І. М. Скалій (п. 10.1-10.3), д-р екон. наук Т.А. Васильєва (п. 11.1), канд. екон. наук Н. М. Костюченко (п. 11.2-11.3), канд. соціол. наук Д.О. Хуткий (п. 12.1-12.3).
ЗМІСТ
ВСТУП 4
СТРАТЕГІЯ РЕПУТАЦІЙНОГО ПОЗИЦІОНУВАННЯ КОМПАНІЙ В ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ 12
Веселовська А.А. Наук. кер. : декан факультету соціології та управління, д.філос.н., професор Лепський М.А.
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ У М. ЗАПОРІЖЖЯ (2013-2014 н. р.) 29
Битко А.С., Генчева К.І., Свириденко К.В., Шевелєва О.В. Наук.кер. : декан факультету соціології та управління, д.філос.н., професор Лепський М.А., к.філос.н., доцент кафедри соціології Абаніна Н.С.
НАРАТИВ «ПОДОРОЖІ» В РЕКЛАМІ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ 48
Захарова Ю.С. Наук.кер. : декан факультету соціології та управління, д.філос.н., професор Лепський М.А.
ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ІНТЕРНЕТ-СПІЛЬНОТ НА ІДЕНТИФІКАЦІЮ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ (2013-2014 н.р.) 70
Генчева К.І. Наук. кер.: доцент кафедри соціології ЗНУ, к.філос.н. Бірюкова Т.Ф.
ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ ГОСУДАРСТВЕННЫХ ТЕАТРОВ В Г. ЗАПОРОЖЬЕ (2006-2007 г.) 88
Крутько Е.О., Львова И. В., Мингалиева З.А., Нестеренко А.В., Абаніна Н.С. Науч.рук.: декан факультета социологии и управления ЗНУ, д.филос.н., профессор Лепский М.А.
ДОСЛІДЖЕННЯ СУБКУЛЬТУРИ ФУТБОЛЬНИХ ФАНАТІВ 103
Хорошкова О.М. Наук. кер.: заступник декана факультету соціології та управління, к.соц.н., доцент Гугнін Е.А.
АНАЛІЗ ПОЛІТИЧНИХ МЕРЕЖ В М. ЗАПОРІЖЖЯ: ПРОГНОСТИЧНА МОДЕЛЬ (2006-2007 Н.Р.) 133
Пенькова Н.Ю.(Кузьмичова), Щербакова Ю.Е. Наук. кер.: декан факультету
соціології та управління, д.філос.н., професор Лепський М.А.
ЛІТЕРАТУРНІ ПРАКТИКИ У ФОРМУВАННІ СТАТУСУ ПОЛІТИКА 143
Шевелєва О.В. Наук.кер.: доцент кафедри соціології, доцент, к.соц.н. Гугнін Е.А.
НОВОРІЧНЕ ЗВЕРНЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА ЯК ФЕНОМЕН ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ ЛІДЕРА КРАЇНИ 167
Битко А.С. Наук.кер.: доцент кафедри соціології, доцент, к.соц.н. Гугнін Е.А.
ДІЛОВА ГРА «ТИЖДЕНЬ МЕРА» 185
декан факультету соціології та управління, д.філос.н., професор Лепський М.А., к.філос.н., доцент Кудінов І. О.
Тези, що презентовані на конференції, відбивають зміни у 2014-2019 рр у дослідженні операціоналізації процесу миротворення та роль соціальної травми у цьому процесі.