Oksana Kuzmenko
Оксана Кузьменко (1969) – філолог, фольклорист, доктор філологічних наук, провідна наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України, живе і працює у Львові.
У 2020 р. захистила докторську дисертацію у Київському національному університеті імені Тараса Шевенка, здобула вчений ступінь за спеціальністю «фольклористика», секретар фольклористичної Комісії Наукового товариства імені Шевченка, стипендіат Каси ім. Ю. М’яновського АН Польщі. Досліджує проблеми теорії й історії фольклорно-літературних взаємин, поетику фольклорних новотворів ХХ ст. Предметом зацікавлення є різножанрові твори соціально-історичної тематики (стрілецькі та повстанські пісні, усні наративи про Першу та Другу світову війни, колективізацію, голодомори, виселення). Автор понад 150 наукових статей, академічного збірника «Стрілецькі пісні» (Львів, 2005) та монографій «Стрілецька пісенність: фольклоризм, фольклоризація, фольклорність» (Львів, 2009), "Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн)" (2018).
У 2020 р. захистила докторську дисертацію у Київському національному університеті імені Тараса Шевенка, здобула вчений ступінь за спеціальністю «фольклористика», секретар фольклористичної Комісії Наукового товариства імені Шевченка, стипендіат Каси ім. Ю. М’яновського АН Польщі. Досліджує проблеми теорії й історії фольклорно-літературних взаємин, поетику фольклорних новотворів ХХ ст. Предметом зацікавлення є різножанрові твори соціально-історичної тематики (стрілецькі та повстанські пісні, усні наративи про Першу та Другу світову війни, колективізацію, голодомори, виселення). Автор понад 150 наукових статей, академічного збірника «Стрілецькі пісні» (Львів, 2005) та монографій «Стрілецька пісенність: фольклоризм, фольклоризація, фольклорність» (Львів, 2009), "Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн)" (2018).
less
Related Authors
Interests
Uploads
papers by Oksana Kuzmenko
Німеччина періоду Третього Райху – один із знакових топосів українського історичного фольклору ХХ ст., який недомовлений, часто сповнений болю і страждань (Кузьменко, 2018).
The purpose of the study - to identify and investigate the elemental protest types of Galician Ostarbeiters, who construct the artistic image of the Ukrainian slave as a man of Resistance. The task - to single out episodes about labor slavery in narratives about the insurgent struggle, to classify stable folklore motifs and concepts that determine the anthropological perspective of the ethnography of war; to identify forms of expression of humane behavior and moral gestures of the heroes; to analyze stories through the prism of the twoness of the characters: journeyman — employer, Ukrainian —Galician — Ukrainian-Ostarbeiter, slave — enslaver.
The scientific novelty of the work consist in the study of folklore ways of representing the memoirs of the working slaves of the Third Reich and stories about them from the perspective of transmitting artistically expressive images and knowledge of solidarity and dignity, which are important for modern society life; as well as the introduction into scientific circulation inaccessible to general public field materials from 1999—2016 years by folklorist Eugene Lunio (1960—2021), which are the main source of the current study.
The methodological basis of the article is a conceptual approach that combines narrative, structural-semantic, historical-typological, biographical methods of studying texts of modern oral narrative tradition on the military-historical subjects.
Autobiographical narratives about the current war, including motifs of prophetic dreams, nightmares, or full-oniric texts, have been elements of everyday communication since the first days of the full-scale Russian invasion of Ukraine.
The article's purpose is to trace the genesis of the formation of oral dream narratives about the Russian-Ukrainian war, as well as pragmatics, narrative syntax, and folklore semantics. The object of the study is the Ukrainian oral narrative tradition. The subject is the traditionality and ways of narrating onyric texts "before the war" that are included in the modern discursive process as a communicative event. The main task is to study the plots and classify the symbolic images of onyric narratives with the motif of a "prophetic" dream, the mechanism of integrating a "prophetic" dream into an individual life story.
The source material of the article is field material – onyric texts originating from oral personal narratives, audio recordings of which were made by the author between March 2022 and September 2023, as well as printed and archival texts recorded as part of oral history research projects.
The theoretical and methodological basis of the study is based on the semantic-structural, narrative analysis of the verbal text of the dream. The methods of participant observation, autoethnography, and conceptual analysis are auxiliary.
In conclusion, the author argues that the verbalization of dream interpretation texts has proven to be a necessary communicative practice for overcoming trauma in uncertain times. Dreams of reclaiming the “small homeland” and thoughts of Victory over the enemy as a mythical “breakthrough” prevail. Oral autobiographical narratives with episodes of significant dreams included, the prognostic effect of which is not always clear, are more an original expression of subconscious attitudes towards the war, and a way to structure the present and to some extent control the uncertain future.
Keywords: modern folklore culture, life story, tradition, text, narrative, oneiric narrative, motif of a "prophetic" dream, symbolism, Russian-Ukrainian war
бліковані у засобах масової інформації, електронних часописах, тексти індивідуальних постів, що оприлюднені на платформі соцмереж, а також досвід спілкування з колегами з академічного кола . Для такого типу різнорідного матеріалу методологічно корисним є застосувати комплексний підхід із залученням до
аналізу его-текстів методу автоетнографії.Із текстів свідчень відомо, що від самого початку українські дослідники/-ці були включені у події війни як активні суб’єкти, які намагалися подивитися на себе «зі сторони». І тут автоетнографія, яка є одним із підходів, який «визнає та враховує суб’єктивність, емоційність та вплив дослідника на дослідження», стає у нагоді. Дослідниці намагалися опанувати гострі емоції через проговорювання того, що переживалося «тут» і «зараз».
Особливість "віщих" снів, які були записані протягом 2022-2023 років, обумовлена призначенням інформувати про небезпеки, що спонукає оповідача поділитися пережитою уві сні подією. Сюжет має не тільки приватну /індивідуальну попереджувальну дію, але також суспільне значення, оскільки його профетична дія спрямована глобально, на колектив
Новий етап творчості розпочався з війною та реакцією української спільноти, яка намагалася підтримувати оптимістичний дух у дні, тижні агресивного наступу ворога. Тексти фольклору спротиву передавалися головно через інтернет. Усі тексти у сукупності є зразками народної творчості у ситуативних контекстах. Вони відображають темп і ритм триваючої війни, що виявила злочинну суть і вплив концепції «русского міра». Це політичне поняття фольклоризувалося в мілітарних образах, зокрема у метафорі «русского корабля» та в узагальненому образі російського солдата.
Сформувався словник народних термінів на позначення росіян, породжений новими воєнними досвідами. Поряд із давніми ксеноетнонімами з’явилися оригінальні назви: раши́ст (похідне від «фашист»), русня́ (за словотвірними моделями знижувальної лексики, так само як «кацапня»), орк (за фольклоризованим персонажем з творів Джона Толкіна), чмо́ня і т.ін.
Нові номени надалі функціонують в повсякденні – через усне мовлення та в писемному форматі. Портрет росіянина у комунікативному та масмедійному просторах найбільш затребуваний
The paper deals with the problem of creative process of coding historic information, negative sensual life experience in particular, in the folklore texts followed by their transmission with further decoding-warning (moral lesson). Theoretical conclusions are based on oral historic narratives, eschatological stories and memorates recorded by the author. The article gives a detailed analysis of persisting plots, productive emotive motives (rescue from perdition, fear for life, physical pain and suffering), folklore concepts (“lost home”,”fear”, “sorrow”, “prayer”) which serve to structure the texts about the times of unrest. The author observed that semantics of the characters remains within the general folklore dichotomy “human vs inhuman” where a “human” is a character-victim or a character-sufferer. The latter acts under the circumstances of various existential tests (front, wounds, captivity, tragic death) and confrontations. The main idea of the article is that folklore texts are capable of reflecting both the local historic truth of a certain community and the creative experience of a folklore tradition bearer. Contemporary oral narratives are not only a form of expressing universal knowledge of people about war but also an important piece of information worth transmitting. It serves as a directive for assembling the teller’s own life and is a cognitive model enabling to reveal, via language, the experience of existential self-preservation and innate value of a human being.
Key words: folklore, story, motif, folklore concept, experience, dramatic existence.
КОНЦЕПТ БАТЬКІВЩИНА У ПАРАДИГМІ ХУДОЖНІХ ОБРАЗІВ ПРОСТОРУ В ФОЛЬКЛОРНИХ НОВОТВОРАХ ПРО ВИСЕЛЕННЯ (на матеріалі власних записів із Західної Бойківщини)
У статті розглядається поетика фольклорних текстів про виселення, в яких домінують просторові образи, що формують парадигму головної вербалізованої константи, концепту БАТЬКІВЩИНА. Його семантика лежить в основі декількох художніх образів (виселена земля, спалена хата, пограбована, знищена церква), які є стержнем нових сюжетів та актуалізованих давніх фольклорних мотивів. Poetics of folk images about exile is described in this article. Space images are dominating in it, which forms the paradigm of the main verbalized constant, the Motherland concept. Its semantics forms the basis of a couple of artistic images (an exiled land, a burnt hut, an abandoned grave, a robbed destroyed church) which are the pivot of new plots and actualized ancient folk motives.
Німеччина періоду Третього Райху – один із знакових топосів українського історичного фольклору ХХ ст., який недомовлений, часто сповнений болю і страждань (Кузьменко, 2018).
The purpose of the study - to identify and investigate the elemental protest types of Galician Ostarbeiters, who construct the artistic image of the Ukrainian slave as a man of Resistance. The task - to single out episodes about labor slavery in narratives about the insurgent struggle, to classify stable folklore motifs and concepts that determine the anthropological perspective of the ethnography of war; to identify forms of expression of humane behavior and moral gestures of the heroes; to analyze stories through the prism of the twoness of the characters: journeyman — employer, Ukrainian —Galician — Ukrainian-Ostarbeiter, slave — enslaver.
The scientific novelty of the work consist in the study of folklore ways of representing the memoirs of the working slaves of the Third Reich and stories about them from the perspective of transmitting artistically expressive images and knowledge of solidarity and dignity, which are important for modern society life; as well as the introduction into scientific circulation inaccessible to general public field materials from 1999—2016 years by folklorist Eugene Lunio (1960—2021), which are the main source of the current study.
The methodological basis of the article is a conceptual approach that combines narrative, structural-semantic, historical-typological, biographical methods of studying texts of modern oral narrative tradition on the military-historical subjects.
Autobiographical narratives about the current war, including motifs of prophetic dreams, nightmares, or full-oniric texts, have been elements of everyday communication since the first days of the full-scale Russian invasion of Ukraine.
The article's purpose is to trace the genesis of the formation of oral dream narratives about the Russian-Ukrainian war, as well as pragmatics, narrative syntax, and folklore semantics. The object of the study is the Ukrainian oral narrative tradition. The subject is the traditionality and ways of narrating onyric texts "before the war" that are included in the modern discursive process as a communicative event. The main task is to study the plots and classify the symbolic images of onyric narratives with the motif of a "prophetic" dream, the mechanism of integrating a "prophetic" dream into an individual life story.
The source material of the article is field material – onyric texts originating from oral personal narratives, audio recordings of which were made by the author between March 2022 and September 2023, as well as printed and archival texts recorded as part of oral history research projects.
The theoretical and methodological basis of the study is based on the semantic-structural, narrative analysis of the verbal text of the dream. The methods of participant observation, autoethnography, and conceptual analysis are auxiliary.
In conclusion, the author argues that the verbalization of dream interpretation texts has proven to be a necessary communicative practice for overcoming trauma in uncertain times. Dreams of reclaiming the “small homeland” and thoughts of Victory over the enemy as a mythical “breakthrough” prevail. Oral autobiographical narratives with episodes of significant dreams included, the prognostic effect of which is not always clear, are more an original expression of subconscious attitudes towards the war, and a way to structure the present and to some extent control the uncertain future.
Keywords: modern folklore culture, life story, tradition, text, narrative, oneiric narrative, motif of a "prophetic" dream, symbolism, Russian-Ukrainian war
бліковані у засобах масової інформації, електронних часописах, тексти індивідуальних постів, що оприлюднені на платформі соцмереж, а також досвід спілкування з колегами з академічного кола . Для такого типу різнорідного матеріалу методологічно корисним є застосувати комплексний підхід із залученням до
аналізу его-текстів методу автоетнографії.Із текстів свідчень відомо, що від самого початку українські дослідники/-ці були включені у події війни як активні суб’єкти, які намагалися подивитися на себе «зі сторони». І тут автоетнографія, яка є одним із підходів, який «визнає та враховує суб’єктивність, емоційність та вплив дослідника на дослідження», стає у нагоді. Дослідниці намагалися опанувати гострі емоції через проговорювання того, що переживалося «тут» і «зараз».
Особливість "віщих" снів, які були записані протягом 2022-2023 років, обумовлена призначенням інформувати про небезпеки, що спонукає оповідача поділитися пережитою уві сні подією. Сюжет має не тільки приватну /індивідуальну попереджувальну дію, але також суспільне значення, оскільки його профетична дія спрямована глобально, на колектив
Новий етап творчості розпочався з війною та реакцією української спільноти, яка намагалася підтримувати оптимістичний дух у дні, тижні агресивного наступу ворога. Тексти фольклору спротиву передавалися головно через інтернет. Усі тексти у сукупності є зразками народної творчості у ситуативних контекстах. Вони відображають темп і ритм триваючої війни, що виявила злочинну суть і вплив концепції «русского міра». Це політичне поняття фольклоризувалося в мілітарних образах, зокрема у метафорі «русского корабля» та в узагальненому образі російського солдата.
Сформувався словник народних термінів на позначення росіян, породжений новими воєнними досвідами. Поряд із давніми ксеноетнонімами з’явилися оригінальні назви: раши́ст (похідне від «фашист»), русня́ (за словотвірними моделями знижувальної лексики, так само як «кацапня»), орк (за фольклоризованим персонажем з творів Джона Толкіна), чмо́ня і т.ін.
Нові номени надалі функціонують в повсякденні – через усне мовлення та в писемному форматі. Портрет росіянина у комунікативному та масмедійному просторах найбільш затребуваний
The paper deals with the problem of creative process of coding historic information, negative sensual life experience in particular, in the folklore texts followed by their transmission with further decoding-warning (moral lesson). Theoretical conclusions are based on oral historic narratives, eschatological stories and memorates recorded by the author. The article gives a detailed analysis of persisting plots, productive emotive motives (rescue from perdition, fear for life, physical pain and suffering), folklore concepts (“lost home”,”fear”, “sorrow”, “prayer”) which serve to structure the texts about the times of unrest. The author observed that semantics of the characters remains within the general folklore dichotomy “human vs inhuman” where a “human” is a character-victim or a character-sufferer. The latter acts under the circumstances of various existential tests (front, wounds, captivity, tragic death) and confrontations. The main idea of the article is that folklore texts are capable of reflecting both the local historic truth of a certain community and the creative experience of a folklore tradition bearer. Contemporary oral narratives are not only a form of expressing universal knowledge of people about war but also an important piece of information worth transmitting. It serves as a directive for assembling the teller’s own life and is a cognitive model enabling to reveal, via language, the experience of existential self-preservation and innate value of a human being.
Key words: folklore, story, motif, folklore concept, experience, dramatic existence.
КОНЦЕПТ БАТЬКІВЩИНА У ПАРАДИГМІ ХУДОЖНІХ ОБРАЗІВ ПРОСТОРУ В ФОЛЬКЛОРНИХ НОВОТВОРАХ ПРО ВИСЕЛЕННЯ (на матеріалі власних записів із Західної Бойківщини)
У статті розглядається поетика фольклорних текстів про виселення, в яких домінують просторові образи, що формують парадигму головної вербалізованої константи, концепту БАТЬКІВЩИНА. Його семантика лежить в основі декількох художніх образів (виселена земля, спалена хата, пограбована, знищена церква), які є стержнем нових сюжетів та актуалізованих давніх фольклорних мотивів. Poetics of folk images about exile is described in this article. Space images are dominating in it, which forms the paradigm of the main verbalized constant, the Motherland concept. Its semantics forms the basis of a couple of artistic images (an exiled land, a burnt hut, an abandoned grave, a robbed destroyed church) which are the pivot of new plots and actualized ancient folk motives.
The author distinguishes 12 concepts (war, prayer, death, enemy, mother, sorrow, joy, fear, home, captivity, grave, Ukraine) which appear to be constant information signs of memory and occur in prose and song texts of various folklore genres. They help to represent the emotional and imagery panorama of the unique history of common people: their sufferings and heroic deeds, defeats and victories against the background of the difficult age of political changes and totalitarian crimes. The author offers a mechanism for distinguishing concepts through the index structure which makes it possible to synthesize universal knowledge about the world armed conflicts, about adversary and hero, about the spaces of native land and captivity, about the symbols of the Ukrainian state. The book opens a new reading of contemporary non-ritual folklore texts which have been functioning during the 20th – early 21st centuries.
The book is meant for folklore scholars, ethnologists, culture scholars, linguists, sociologists, as well as for specialists in history of Ukraine, oral history, female studies, ethnical philosophy, psychology, all researchers and admirers of the Ukrainian spiritual culture.