Papers by Volodymyr Diachenko
Творча діяльність українських звукорежисерів другої половини ХХ – початку ХХІ століття: теорія, історія, практика
Діяльність продюсера в культурно-мистецькому просторі ХХІ століття: досягнення, інновації, перспективи. Зб. наукових праць / Упор., наук. ред., відп. за вип. : С. Садовенко. Київ : НАКККіМ, 2022. С. 26-29., 2022
В процесі творчої діяльності й взаємодії з іншими її суб’єктами розвивається художня комунікація.... more В процесі творчої діяльності й взаємодії з іншими її суб’єктами розвивається художня комунікація. Активний розвиток техніки, технологій та мистецтва в ХХ ст. змінив комунікативні зв’язки, на які звернули увагу такі автори як Н. Бєлявіна, О. Колесник, Є. Назайкінський, Т. Терентьєв тощо.
Сучасне музичне мистецтво та шоу-бізнес, як відомо, мають спільну генеалогію разом із класичним, оперним, театральним мистецтвами та концертною діяльністю. Від згадок про давньогрецький театр (Есхіл, Евріпід, Софокл), про глиняні глечики резонатори під глядацькими сидіннями та перевтілення давнього мистецтва у італійському драматичному театрі, про грандіозні різниці у маштабах закритих та відкритих концертних майданчиків, від клубних приміщень до стадіонів, а також від виступів відомого тріо тенорів (іспанських співаків Пласідо Домінго, Хосе Каррераса та італійського співака Лучано Паваротті) до грандіозних шоу Фредді Меркьюрі, Майкла Джексона, Мадонни та багатьох інших видатних виконавців, до мільйонних тиражів платівок, дисків та світових медіа холдингів (головних лейблів) – за цими зірками-виконавцями, подіями, поняттями, такою великою за масштабами культурною і творчою діяльністю стоїть багаторічна віддана праця творчих і технічних команд, фахівців різноманітних профілей та спеціальностей.
Головним чинником, який рухає процеси творчого виробництва, в даному випадку це співробітництво всередині команди, у випадку мистецької діяльності це творчі комунікації між членами групи. Потрібно згадати про кіно, театр, телебачення, радіо, дизайн, окремим пунктом знаходиться концертна діяльність. В кожному виді мистецтва, напрямі творчої діяльності людини працюють окремі фахівці і творчі об’єднання, перелік спеціальностей яких можно доповнювати.
Культурні домінанти ХХІ століття: мистецька освіта : Зб. матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. Київ : НАКККіМ, 2022. 225 с., С. 175-177 , 2022
Дьяченко В. В. Музика в контексті творчої діяльності звукорежисера: загальні аспекти творчо-техно... more Дьяченко В. В. Музика в контексті творчої діяльності звукорежисера: загальні аспекти творчо-технологічного аналізу // Культурні домінанти ХХІ століття: мистецька освіта : Зб. матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції [упор. С.В. Шалапа], Київ, 30 вересня 2022 р.Київ : НАКККіМ, 2022. 225 с., С. 175
Музика і звукорежисура – зі сторони може здаватись, що це дві зовсім різних категорії, які не мають ніякого відношення одна до одної. Але відомо, що звукорежисура практикується в різних напрямах культурної діяльності людини, які уособлюються в комунікаційних каналах, інформаційно-виражальних засобах та видах мистецтва.
На цей час існує досить багато публікацій, в яких висвітлюється тематика звукових технологій в класичній та сучасній музиці (електронна музика, джаз, рок тощо). Зазвичай це наукові та періодичні праці про специфіку певного музичного напряму. Серед авторів, які розробляють тематику звукових технологій або музики потрібно згадати: Д. Гібсон, Ф. Ньюелл, Н. Бєлявіна, А. Бондаренко, А. Загайкевич, Є. Кущ, О. Бут, І. Гайденко, В. Грищенко, В. Козлін, С. Лазарєв, К. Черевко, С. Шип, С. Шустов та інші.
Не дивлячись на велику кількість публікацій ми знайшли свій дискурс у розмаїтті тем щодо контексту творчої діяльності звукорежисера у просторі музичної звукорежисури.
Творча діяльність українських звукорежисерів другої половини ХХ – початку ХХІ століття: теорія, історія, практика
The thesis is devoted to the research of the creative activity of the sound engineer in the Ukrai... more The thesis is devoted to the research of the creative activity of the sound engineer in the Ukrainian cultural space. The development and transformation of the culture and art of the twentieth century is conditioned by the introduction of new discoveries and technologies in sociality, which in turn contributes to the emergence of new means of expressiveness in the work of musicians, architects, artists and representatives of other creative professions. Sound recording becomes a new cultural phenomenon that affects the enhancement of intercultural relationships and elevates them to a qualitatively higher level. The scientific works in the following areas have been analyzed: the theory of creative activity; the history of recording; definition of the concepts of «sound engineer», «sound director», «sound supervisor» and the characteristics of the dualism of technology and art in the creative work of the sound engineer; theoretical basics of sound processing; computer, multimedia and a...
Анотація. Можливості сучасних апаратних й програмних пристроїв запису, мікшування й обробки звуку... more Анотація. Можливості сучасних апаратних й програмних пристроїв запису, мікшування й обробки звуку надає звукорежисеру і музиканту нові засоби художньої виразності та формування стилістичних ознак-маркерів музичного твору. Існує вже достатня кількість наукових досліджень творчих можливостей звукорежисури та її звукотехнічних засобів виразності, але все ж таки існує ще багато прогалин в області пізнання творчо-технологічних процесів в звуковому мистецтві.
Bases of the sound engineering, 2011
Група авторів - Н.Д Бєлявіна., В.Ф. Бєлявін, Н.Л. Бондарець, В.В. Дьяченко.
Навчальний посібник ... more Група авторів - Н.Д Бєлявіна., В.Ф. Бєлявін, Н.Л. Бондарець, В.В. Дьяченко.
Навчальний посібник “Основи звукорежисури” створено відповід- но до навчального плану, затвердженого вченою радою НАКККіМ та навчальної програми “Основи звукорежисури” для студентів спеці- альності 6.020201 “Театральне мистецтво”, спеціалізації “Звукорежи- сура”, кваліфікації “Звукорежисер”.
Цей навчальний посібник є першою частиною майбутнього під- ручника “Основи звукорежисури”, який складатиметься згідно з нав- чальною програмою з трьох частин: “Слух людини”, “Акустичні ха- рактеристики натуральних випромінювачів звука” та “Основні принципи озвучення приміщень і відкритих просторів”.
У посібнику розглядаються процеси слухової перцепції, тобто системи процесів прийому та перетворення інформації, яка забезпе- чує організму за допомогою слухових відчуттів орієнтацію в навко- лишньому світі.
Бєлявіна Н.Д. Б.В.Ф..Б.Н.Л..Д.В.В. Основи звукорежисури : навч. Посіб. Ч. І. / під ред. Н.Д. Бєлявіної. – К. : НАКККіМ, 2011. – 84 с. : іл.
История украинской звукорежиссуры и творческая деятельность отдельных ее представителей не до кон... more История украинской звукорежиссуры и творческая деятельность отдельных ее представителей не до конца освещена в научной и периодической литературе, хотя влияние деятельности звукорежиссеров на современную культуру и искусство довольно высоко. Открытие в 1952г. Киевского дома звукозаписи можно назвать своеобразным итогом развития украинской культуры и звуковых технологий в искусстве первой половины ХХст. Это событие привело к официальному признанию профессии звукорежиссера в Украине. Об этом говорит факт присвоения категории «звукорежиссер» творческим единицам. Например, высшую категорию «звукорежиссер» присвоили таким звукорежиссерам, как: А.В. Белозеров, Л.А. Бильчинский, Ю.П. Винник, Л.С. Кауфман, Н.П. Ключник, В.Д. Литновский, Е.А. Нефедова, Г.П. Салов и др.
Анотація. Історія української звукорежисури та творча діяльність окремих її представників не до кінця висвітлена у науковій та періодичній літературі, хоча вплив діяльності звукорежисерів на сучаснуф культуру і мистецтво досить високо. Відкриття в 1952 р. Київського будинку звукозапису можна назвати своєрідним підсумком розвитку української культури і звукових технологій у мистецтві першої половини ХХ ст. Ця подія призвела до офіційного визнання професії звукорежисера в Україні. Про це говорить факт привласнення категорії «звукорежисер» творчим одиницям. Наприклад, вищу категорію «звукорежисер» присвоїли таким звукорежисерам, як: А.В. Білозеров, Л.А. Бильчинський, Ю.П. Винник, Л.С. Кауфман, Н.П. Ключник, В.Д. Літновський, Е.А. Нефедова, Г.П. Салов та ін..
Abstract. The history of Ukrainian sound directing and creative activities of its individual members do not fully covered in the scientific literature and periodicals, although the influence of engineers on modern culture and art rather high. Organization in 1952 of the Kiev’s house of recording can be called a kind of result of the development of Ukrainian culture and sound technology in art in the first half of the twentieth century. This event led to the official recognition of the profession of engineer in Ukraine. This is indicated by the fact of appropriation category
ЖУРНАЛ НАУЧНЫХ ПУБЛИКАЦИЙ АСПИРАНТОВ И ДОКТОРАНТОВ___No10(88), 2013, с.182-185.
"sound" was given to producers such as: A.V. Belozerov, L.A. Bil'chinskiy, Yu.P. Vinnik, L.S. Kaufman, N.P. Klyuchnik, V.D. Litnovskiy, E.A. Nefedova, G.P. Salov, etc.
Ключевые слова: звук, звукорежиссура, звукорежиссер, дом звукозаписи, украинская звукозапись.
Keywords: sound, sound engineer, sound engineer, house of recording, sound recording Ukrainian.
Мистецькі технології відтворення і фіксації звучань, що використовуються в звукорежисурі, мають т... more Мистецькі технології відтворення і фіксації звучань, що використовуються в звукорежисурі, мають тривалу історію. Вона поділяється на два періоди: первісний або прото-період та сучасний. В даному дослідженні виокремлюємо народження мистецьких технологій, що беруть свій початок у давній історії світу та дату здійснення першого звукозапису Томасом А.Е. в 1877 році, що вважається початком історії звукорежисури.
Анотація
Дане дослідження вивчає поняття фонокомпозиції, фонографії, композиції, принципи застосу... more Анотація
Дане дослідження вивчає поняття фонокомпозиції, фонографії, композиції, принципи застосування поняття «композиції» як мистецької технології в звукорежисурі і розкриває сенс роботи звукорежисера як мистецької діяльності.
Ключові слова: звукорежисер, звукорежисура, мистецька технологія, фонокомпозиція.
Аннотация
Данное исследование изучает понятия фонокомпозиции, фонографии, композиции, принципы применения термина «композиция» как технологий искусства в звукорежиссуре и раскрывает смисл работы звукорежиссёра как деятельности в искусстве.
Ключевые слова: звукорежиссер, звукорежиссура, художественная технология, фонокомпозиция.
Annotation
The given research studies concepts of a phonocomposition, phonography, principles of application of concept "composition" in sound direction and opens sense of work of the sound producer as activity in art.
Keywords: sound music, sound art image, sound - director, phonocomposition
Анотація
Дане дослідження вивчає поняття фонокомпозиції, фонографії, композиції, принципи застосу... more Анотація
Дане дослідження вивчає поняття фонокомпозиції, фонографії, композиції, принципи застосування поняття «композиції» як мистецької технології в звукорежисурі і розкриває сенс роботи звукорежисера як мистецької діяльності.
Ключові слова: звукорежисер, звукорежисура, мистецька технологія, фонокомпозиція.
Аннотация
Данное исследование изучает понятия фонокомпозиции, фонографии, композиции, принципы применения термина «композиция» как технологий искусства в звукорежиссуре и раскрывает смисл работы звукорежиссёра как деятельности в искусстве.
Ключевые слова: звукорежиссер, звукорежиссура, художественная технология, фонокомпозиция.
Annotation
The given research studies concepts of a phonocomposition, phonography, principles of application of concept "composition" in sound direction and opens sense of work of the sound producer as activity in art.
Keywords: sound music, sound art image, sound - director, phonocomposition
У статті досліджується поняття естетичних і мистецьких категорій у звукоре- жисурі і розкриваєтьс... more У статті досліджується поняття естетичних і мистецьких категорій у звукоре- жисурі і розкривається зміст роботи звукорежисера як мистецької діяльності.
В данной статье рассматривается термин «звук» и его виды с
позиций искусствоведения, эстетики и в... more В данной статье рассматривается термин «звук» и его виды с
позиций искусствоведения, эстетики и выводится новое определение – «звук как художественная информация».
В даній статті термін «звук» та його види розглядаються з точок зору мистецтвознавства, естетики і виводиться нове визначення – «звук як художня інформація».
In this article term «sound» studies from positions study of art, aesthetics and making new definition – «sound as artistic information».
Мета цієї статті – розглянути основні етапи освоєння поняття природи звука, його музичних і фізич... more Мета цієї статті – розглянути основні етапи освоєння поняття природи звука, його музичних і фізичних характеристик.
Завданням є виокремлення персоналій європейського культурного регіону, які зробили свій внесок в науку про звук; простеження їх творчості, а також вивчення історії становлення відношення до звуку в музичній теорії у період античності.
Людина може чути звуки!? Це факт! Ніхто його не заперечує... Звуки
здатні визвати у людини відчут... more Людина може чути звуки!? Це факт! Ніхто його не заперечує... Звуки
здатні визвати у людини відчуття, образи, бажання, нести інформаційне повідомлення та звісно подобатись людині або ні. Ще в давні часи людина звернула увагу на те що звуки можуть бути приємними. Вона почала створювати примітивні музичні інструменти та грати на них. Але природу музичних звуків людина почала усвідомлювати набагато пізніше. Її пізнання в акустиці були дуже малими, хоча природна цікавість спонукала до вивчення того що може приносити задоволення – а саме музика. Тому народження акустики пов’язано з приємними для слуху людини звуками.
Мета теми – викласти основні етапи освоєння людиною поняття „природи звуку”, його музичних і фізичних характеристик.
Завданням теми є виокремлення європейського культурного регіону, часового простору від Давньої Греції до початку 19-го століття та історичних персоналій, що зробили свій внесок в науку про звук і на прикладі творчості яких і буде викладено даний матеріал.
Conference Presentations by Volodymyr Diachenko
Фонокомпозиція та спектральне аранжування сучасних музичних творів: основні положення і ретроспектива., 2022
Теоретичні та практичні можливості досліджень в області сучаної музики та звукових мистецьких тех... more Теоретичні та практичні можливості досліджень в області сучаної музики та звукових мистецьких технологій с кожним роком розширюються за рахунок нових аналогово-цифрових програмних комплексів, які є інструментами з майже необмеженими можливостями в руках музикантів та звукорежисерів. Це також стосується творчих можливостей і художніх комунікацій в області сучасних мистецьких напрямів діяльності людини, у тому числі музичного мистецтва, що обумовлено великою кількістю програмно-апаратних та електронних музичних інструментів, різновидів звукового обладнання тощо.
Об’єм об’єкту даного дослідження підтверджує досить велика кількість досліджень поєднання звукових технологій із різними видами мистецтв, творчою та культурною діяльностю людини. Потрібно згадати дослідження та праці українських авторів у напрямах:
електронної музики та акустичних подій: А.Ананьєв, А.Бондаренко, Є.Кущ, С.Лазарєв, Черевко, С.Шустов, Т.Ястремський;
мультимедіа технологій В.Грищенко, В.Козлін; М.Ужинський;
сучасної поп музики та року: Є.Андреєв, Л.Васильєва, В.Овсянніков;
звукорежисури та звукових технологій: Н.Бєлявіна, В.Бєлявін, Н.Бондарець, О.Бут, В.Дьяченко, Є.Кущ, В.Папченко, М.Ужинський.
Серед зарубіжних авторів та їх праць, в яких розглядаються звукові технології та звукорежисура згадаємо наступних авторів: Д.Гібсон, Б.Катц, М.Коллінз, А.Нісбет, Ф.Ньюелл, Б.Овсінскі, М.Сеніор, Д.Стронг, П.Уайт тощо.
КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО: СУЧАСНИЙ НАУКОВИЙ ВИМІР Матеріали IV міжнародної наукової конференції молодих вчених, аспірантів та магістрантів 3 – 4 листопада 2020 року, 2020
Творча діяльність із використанням звукових технологій в сфері музичного мистецтва є об’єктом усе... more Творча діяльність із використанням звукових технологій в сфері музичного мистецтва є об’єктом усе більшого числа досліджень. Утворена розвитком технологій та сучасних мистецьких практик така
форма людської творчості втілюється у різних спеціалізаціях від звукового дизайну до музичного аранжування та звукорежисури.
Вже існуючі наукові праці тільки підтверджують обсяг об’єкту дослідження: серед авторів цієї проблематики: Д. Гібсон, Є. Давиденкова, Н. Дворко, В. Дінов, П. Ігнатов, Ю. Козюренко, А. Севашко, Ф. Ньюелл, В. Шликов, а також Н. Бєлявіна, О. Бут, І. Гайденко, В. Грищенко, В. Козлін, С. Лазарєв, К. Черевко, С. Шип, С. Шустов тощо.
КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКЕ СЕРЕДОВИЩЕ: ТВОРЧІСТЬ ТА ТЕХНОЛОГІЇ МАТЕРІАЛИ Чотирнадцятої Міжнародної науково-творчої дистанційної конференції , 2020
Тембр і стиль в сучасній музиці продовжили свою еволюцію у ХХІ столітті завдяки новим науковим ро... more Тембр і стиль в сучасній музиці продовжили свою еволюцію у ХХІ столітті завдяки новим науковим розвідкам в області техніки. Вивченню музичного тембру, стилю і звуковим технологіям присвячена велика кількість наукових праць, серед їх авторів: Т.Ліванова, С.Скребков, І.Алдошина, Ю.Келдиш, Є.Давиденкова, О.Войтович, Є.Кущ, В.Дінов, М.Денисенко, Н.Корихалова, Є.Назайкінський, М.Міхайлов, Л.Кирилліна, Н.Гарбузов, Г.Гельмгольц, Н.Бєлявіна, В.Козлін, В.Овсянніков тощо. Окремою ланкою представлені праці дослідників музичного тембру на прикладі творчості композиторів, виконавців тощо, наприклад: В.Дейнега, В.Грищенко, І.Власенко, М.Денисенко, В.Кожухарь, Хон-Чен, В.Козлін, П.Вакалюк тощо. Пошуками й практиками тембрології займались багато композиторів, серед них такі як: П.Булез, Я.Ксенакіс, К.Штокгаузен, Б.Лятошинський й багато інших.
КУЛЬТУРНІ ТА МИСТЕЦЬКІ СТУДІЇ ХХІ СТОЛІТТЯ: НАУКОВО-ПРАКТИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО Матеріали міжнародного симпозіуму, присвяченого 50-річчю Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2019
У контексті даного дослідження ми зробимо невеликий екскурс у творчо-технологічний аналіз звукоза... more У контексті даного дослідження ми зробимо невеликий екскурс у творчо-технологічний аналіз звукозаписів, його принципи та переваги. Актуальність статті визначається стрімким розвитком комп’ютерних цифрових звукових технологій на початку ХХІ століття, які стали провідним чинником творчих можливостей звукорежисера в якості звукотехнічних засобів виразності та способів творчо технологічного аналізу записаних музичних творів.
V. Diachenko Sound engineering and music management on the Internet, 2019
У даному огляді ми зробимо декілька припущень, проведемо
паралелі, а також спробуємо визначити пе... more У даному огляді ми зробимо декілька припущень, проведемо
паралелі, а також спробуємо визначити певні класифікації способів
пропагування творчої діяльності звукорежисерів в мережі Інтернет
засобами музичного менеджменту.
Актуальність нашого огляду визначена популярністю такого способу
просування музичного контенту як Інтернет маркетинг.
In this review, we will make some assumptions, we will carry out
parallel, and also try to identify certain classifications of methods
to promote the creative activity of sound engineers on the Internet
means of musical management.
The relevance of our review is determined by the popularity of this method
promotion of musical content as Internet marketing.
Дьяченко В.В. Звукорежисура і музичний менеджмент в мережі Інтернет: практичні класифікації та висновки // Діяльність продюсера в культурно-мистецькому просторі ХХІ століття: дослідницькі практики, динаміка розвитку, сфери реалізації. Зб. Наукових праць / Упоряд., наук. ред. С. Садовенко. Київ: НАКККіМ, 2019. 332 с. С. 56-58
Культурні та мистецькі студії ХХІ століття: науково-практичне партнерство: матеріали міжнародного симпозіуму, 6 червня. 2019 р. М-во культ. України; Нац. акад. кер. кадрів культ. і мистец. Київ: НАКККіМ, 2019. 403 с., 2019
У контексті даного дослідження ми зробимо невеликий екскурс у творчо-технологічний аналіз звукоза... more У контексті даного дослідження ми зробимо невеликий екскурс у творчо-технологічний аналіз звукозаписів, його принципи та переваги. Актуальність статті визначається стрімким розвитком комп’ютерних цифрових звукових технологій на початку ХХІ століття, які стали провідним чинником творчих можливостей звукорежисера в якості звукотехнічних засобів виразності та способів творчо-технологічного аналізу записаних музичних творів.
Uploads
Papers by Volodymyr Diachenko
Сучасне музичне мистецтво та шоу-бізнес, як відомо, мають спільну генеалогію разом із класичним, оперним, театральним мистецтвами та концертною діяльністю. Від згадок про давньогрецький театр (Есхіл, Евріпід, Софокл), про глиняні глечики резонатори під глядацькими сидіннями та перевтілення давнього мистецтва у італійському драматичному театрі, про грандіозні різниці у маштабах закритих та відкритих концертних майданчиків, від клубних приміщень до стадіонів, а також від виступів відомого тріо тенорів (іспанських співаків Пласідо Домінго, Хосе Каррераса та італійського співака Лучано Паваротті) до грандіозних шоу Фредді Меркьюрі, Майкла Джексона, Мадонни та багатьох інших видатних виконавців, до мільйонних тиражів платівок, дисків та світових медіа холдингів (головних лейблів) – за цими зірками-виконавцями, подіями, поняттями, такою великою за масштабами культурною і творчою діяльністю стоїть багаторічна віддана праця творчих і технічних команд, фахівців різноманітних профілей та спеціальностей.
Головним чинником, який рухає процеси творчого виробництва, в даному випадку це співробітництво всередині команди, у випадку мистецької діяльності це творчі комунікації між членами групи. Потрібно згадати про кіно, театр, телебачення, радіо, дизайн, окремим пунктом знаходиться концертна діяльність. В кожному виді мистецтва, напрямі творчої діяльності людини працюють окремі фахівці і творчі об’єднання, перелік спеціальностей яких можно доповнювати.
Музика і звукорежисура – зі сторони може здаватись, що це дві зовсім різних категорії, які не мають ніякого відношення одна до одної. Але відомо, що звукорежисура практикується в різних напрямах культурної діяльності людини, які уособлюються в комунікаційних каналах, інформаційно-виражальних засобах та видах мистецтва.
На цей час існує досить багато публікацій, в яких висвітлюється тематика звукових технологій в класичній та сучасній музиці (електронна музика, джаз, рок тощо). Зазвичай це наукові та періодичні праці про специфіку певного музичного напряму. Серед авторів, які розробляють тематику звукових технологій або музики потрібно згадати: Д. Гібсон, Ф. Ньюелл, Н. Бєлявіна, А. Бондаренко, А. Загайкевич, Є. Кущ, О. Бут, І. Гайденко, В. Грищенко, В. Козлін, С. Лазарєв, К. Черевко, С. Шип, С. Шустов та інші.
Не дивлячись на велику кількість публікацій ми знайшли свій дискурс у розмаїтті тем щодо контексту творчої діяльності звукорежисера у просторі музичної звукорежисури.
Навчальний посібник “Основи звукорежисури” створено відповід- но до навчального плану, затвердженого вченою радою НАКККіМ та навчальної програми “Основи звукорежисури” для студентів спеці- альності 6.020201 “Театральне мистецтво”, спеціалізації “Звукорежи- сура”, кваліфікації “Звукорежисер”.
Цей навчальний посібник є першою частиною майбутнього під- ручника “Основи звукорежисури”, який складатиметься згідно з нав- чальною програмою з трьох частин: “Слух людини”, “Акустичні ха- рактеристики натуральних випромінювачів звука” та “Основні принципи озвучення приміщень і відкритих просторів”.
У посібнику розглядаються процеси слухової перцепції, тобто системи процесів прийому та перетворення інформації, яка забезпе- чує організму за допомогою слухових відчуттів орієнтацію в навко- лишньому світі.
Бєлявіна Н.Д. Б.В.Ф..Б.Н.Л..Д.В.В. Основи звукорежисури : навч. Посіб. Ч. І. / під ред. Н.Д. Бєлявіної. – К. : НАКККіМ, 2011. – 84 с. : іл.
Анотація. Історія української звукорежисури та творча діяльність окремих її представників не до кінця висвітлена у науковій та періодичній літературі, хоча вплив діяльності звукорежисерів на сучаснуф культуру і мистецтво досить високо. Відкриття в 1952 р. Київського будинку звукозапису можна назвати своєрідним підсумком розвитку української культури і звукових технологій у мистецтві першої половини ХХ ст. Ця подія призвела до офіційного визнання професії звукорежисера в Україні. Про це говорить факт привласнення категорії «звукорежисер» творчим одиницям. Наприклад, вищу категорію «звукорежисер» присвоїли таким звукорежисерам, як: А.В. Білозеров, Л.А. Бильчинський, Ю.П. Винник, Л.С. Кауфман, Н.П. Ключник, В.Д. Літновський, Е.А. Нефедова, Г.П. Салов та ін..
Abstract. The history of Ukrainian sound directing and creative activities of its individual members do not fully covered in the scientific literature and periodicals, although the influence of engineers on modern culture and art rather high. Organization in 1952 of the Kiev’s house of recording can be called a kind of result of the development of Ukrainian culture and sound technology in art in the first half of the twentieth century. This event led to the official recognition of the profession of engineer in Ukraine. This is indicated by the fact of appropriation category
ЖУРНАЛ НАУЧНЫХ ПУБЛИКАЦИЙ АСПИРАНТОВ И ДОКТОРАНТОВ___No10(88), 2013, с.182-185.
"sound" was given to producers such as: A.V. Belozerov, L.A. Bil'chinskiy, Yu.P. Vinnik, L.S. Kaufman, N.P. Klyuchnik, V.D. Litnovskiy, E.A. Nefedova, G.P. Salov, etc.
Ключевые слова: звук, звукорежиссура, звукорежиссер, дом звукозаписи, украинская звукозапись.
Keywords: sound, sound engineer, sound engineer, house of recording, sound recording Ukrainian.
Дане дослідження вивчає поняття фонокомпозиції, фонографії, композиції, принципи застосування поняття «композиції» як мистецької технології в звукорежисурі і розкриває сенс роботи звукорежисера як мистецької діяльності.
Ключові слова: звукорежисер, звукорежисура, мистецька технологія, фонокомпозиція.
Аннотация
Данное исследование изучает понятия фонокомпозиции, фонографии, композиции, принципы применения термина «композиция» как технологий искусства в звукорежиссуре и раскрывает смисл работы звукорежиссёра как деятельности в искусстве.
Ключевые слова: звукорежиссер, звукорежиссура, художественная технология, фонокомпозиция.
Annotation
The given research studies concepts of a phonocomposition, phonography, principles of application of concept "composition" in sound direction and opens sense of work of the sound producer as activity in art.
Keywords: sound music, sound art image, sound - director, phonocomposition
Дане дослідження вивчає поняття фонокомпозиції, фонографії, композиції, принципи застосування поняття «композиції» як мистецької технології в звукорежисурі і розкриває сенс роботи звукорежисера як мистецької діяльності.
Ключові слова: звукорежисер, звукорежисура, мистецька технологія, фонокомпозиція.
Аннотация
Данное исследование изучает понятия фонокомпозиции, фонографии, композиции, принципы применения термина «композиция» как технологий искусства в звукорежиссуре и раскрывает смисл работы звукорежиссёра как деятельности в искусстве.
Ключевые слова: звукорежиссер, звукорежиссура, художественная технология, фонокомпозиция.
Annotation
The given research studies concepts of a phonocomposition, phonography, principles of application of concept "composition" in sound direction and opens sense of work of the sound producer as activity in art.
Keywords: sound music, sound art image, sound - director, phonocomposition
позиций искусствоведения, эстетики и выводится новое определение – «звук как художественная информация».
В даній статті термін «звук» та його види розглядаються з точок зору мистецтвознавства, естетики і виводиться нове визначення – «звук як художня інформація».
In this article term «sound» studies from positions study of art, aesthetics and making new definition – «sound as artistic information».
Завданням є виокремлення персоналій європейського культурного регіону, які зробили свій внесок в науку про звук; простеження їх творчості, а також вивчення історії становлення відношення до звуку в музичній теорії у період античності.
здатні визвати у людини відчуття, образи, бажання, нести інформаційне повідомлення та звісно подобатись людині або ні. Ще в давні часи людина звернула увагу на те що звуки можуть бути приємними. Вона почала створювати примітивні музичні інструменти та грати на них. Але природу музичних звуків людина почала усвідомлювати набагато пізніше. Її пізнання в акустиці були дуже малими, хоча природна цікавість спонукала до вивчення того що може приносити задоволення – а саме музика. Тому народження акустики пов’язано з приємними для слуху людини звуками.
Мета теми – викласти основні етапи освоєння людиною поняття „природи звуку”, його музичних і фізичних характеристик.
Завданням теми є виокремлення європейського культурного регіону, часового простору від Давньої Греції до початку 19-го століття та історичних персоналій, що зробили свій внесок в науку про звук і на прикладі творчості яких і буде викладено даний матеріал.
Conference Presentations by Volodymyr Diachenko
Об’єм об’єкту даного дослідження підтверджує досить велика кількість досліджень поєднання звукових технологій із різними видами мистецтв, творчою та культурною діяльностю людини. Потрібно згадати дослідження та праці українських авторів у напрямах:
електронної музики та акустичних подій: А.Ананьєв, А.Бондаренко, Є.Кущ, С.Лазарєв, Черевко, С.Шустов, Т.Ястремський;
мультимедіа технологій В.Грищенко, В.Козлін; М.Ужинський;
сучасної поп музики та року: Є.Андреєв, Л.Васильєва, В.Овсянніков;
звукорежисури та звукових технологій: Н.Бєлявіна, В.Бєлявін, Н.Бондарець, О.Бут, В.Дьяченко, Є.Кущ, В.Папченко, М.Ужинський.
Серед зарубіжних авторів та їх праць, в яких розглядаються звукові технології та звукорежисура згадаємо наступних авторів: Д.Гібсон, Б.Катц, М.Коллінз, А.Нісбет, Ф.Ньюелл, Б.Овсінскі, М.Сеніор, Д.Стронг, П.Уайт тощо.
форма людської творчості втілюється у різних спеціалізаціях від звукового дизайну до музичного аранжування та звукорежисури.
Вже існуючі наукові праці тільки підтверджують обсяг об’єкту дослідження: серед авторів цієї проблематики: Д. Гібсон, Є. Давиденкова, Н. Дворко, В. Дінов, П. Ігнатов, Ю. Козюренко, А. Севашко, Ф. Ньюелл, В. Шликов, а також Н. Бєлявіна, О. Бут, І. Гайденко, В. Грищенко, В. Козлін, С. Лазарєв, К. Черевко, С. Шип, С. Шустов тощо.
паралелі, а також спробуємо визначити певні класифікації способів
пропагування творчої діяльності звукорежисерів в мережі Інтернет
засобами музичного менеджменту.
Актуальність нашого огляду визначена популярністю такого способу
просування музичного контенту як Інтернет маркетинг.
In this review, we will make some assumptions, we will carry out
parallel, and also try to identify certain classifications of methods
to promote the creative activity of sound engineers on the Internet
means of musical management.
The relevance of our review is determined by the popularity of this method
promotion of musical content as Internet marketing.
Дьяченко В.В. Звукорежисура і музичний менеджмент в мережі Інтернет: практичні класифікації та висновки // Діяльність продюсера в культурно-мистецькому просторі ХХІ століття: дослідницькі практики, динаміка розвитку, сфери реалізації. Зб. Наукових праць / Упоряд., наук. ред. С. Садовенко. Київ: НАКККіМ, 2019. 332 с. С. 56-58
Сучасне музичне мистецтво та шоу-бізнес, як відомо, мають спільну генеалогію разом із класичним, оперним, театральним мистецтвами та концертною діяльністю. Від згадок про давньогрецький театр (Есхіл, Евріпід, Софокл), про глиняні глечики резонатори під глядацькими сидіннями та перевтілення давнього мистецтва у італійському драматичному театрі, про грандіозні різниці у маштабах закритих та відкритих концертних майданчиків, від клубних приміщень до стадіонів, а також від виступів відомого тріо тенорів (іспанських співаків Пласідо Домінго, Хосе Каррераса та італійського співака Лучано Паваротті) до грандіозних шоу Фредді Меркьюрі, Майкла Джексона, Мадонни та багатьох інших видатних виконавців, до мільйонних тиражів платівок, дисків та світових медіа холдингів (головних лейблів) – за цими зірками-виконавцями, подіями, поняттями, такою великою за масштабами культурною і творчою діяльністю стоїть багаторічна віддана праця творчих і технічних команд, фахівців різноманітних профілей та спеціальностей.
Головним чинником, який рухає процеси творчого виробництва, в даному випадку це співробітництво всередині команди, у випадку мистецької діяльності це творчі комунікації між членами групи. Потрібно згадати про кіно, театр, телебачення, радіо, дизайн, окремим пунктом знаходиться концертна діяльність. В кожному виді мистецтва, напрямі творчої діяльності людини працюють окремі фахівці і творчі об’єднання, перелік спеціальностей яких можно доповнювати.
Музика і звукорежисура – зі сторони може здаватись, що це дві зовсім різних категорії, які не мають ніякого відношення одна до одної. Але відомо, що звукорежисура практикується в різних напрямах культурної діяльності людини, які уособлюються в комунікаційних каналах, інформаційно-виражальних засобах та видах мистецтва.
На цей час існує досить багато публікацій, в яких висвітлюється тематика звукових технологій в класичній та сучасній музиці (електронна музика, джаз, рок тощо). Зазвичай це наукові та періодичні праці про специфіку певного музичного напряму. Серед авторів, які розробляють тематику звукових технологій або музики потрібно згадати: Д. Гібсон, Ф. Ньюелл, Н. Бєлявіна, А. Бондаренко, А. Загайкевич, Є. Кущ, О. Бут, І. Гайденко, В. Грищенко, В. Козлін, С. Лазарєв, К. Черевко, С. Шип, С. Шустов та інші.
Не дивлячись на велику кількість публікацій ми знайшли свій дискурс у розмаїтті тем щодо контексту творчої діяльності звукорежисера у просторі музичної звукорежисури.
Навчальний посібник “Основи звукорежисури” створено відповід- но до навчального плану, затвердженого вченою радою НАКККіМ та навчальної програми “Основи звукорежисури” для студентів спеці- альності 6.020201 “Театральне мистецтво”, спеціалізації “Звукорежи- сура”, кваліфікації “Звукорежисер”.
Цей навчальний посібник є першою частиною майбутнього під- ручника “Основи звукорежисури”, який складатиметься згідно з нав- чальною програмою з трьох частин: “Слух людини”, “Акустичні ха- рактеристики натуральних випромінювачів звука” та “Основні принципи озвучення приміщень і відкритих просторів”.
У посібнику розглядаються процеси слухової перцепції, тобто системи процесів прийому та перетворення інформації, яка забезпе- чує організму за допомогою слухових відчуттів орієнтацію в навко- лишньому світі.
Бєлявіна Н.Д. Б.В.Ф..Б.Н.Л..Д.В.В. Основи звукорежисури : навч. Посіб. Ч. І. / під ред. Н.Д. Бєлявіної. – К. : НАКККіМ, 2011. – 84 с. : іл.
Анотація. Історія української звукорежисури та творча діяльність окремих її представників не до кінця висвітлена у науковій та періодичній літературі, хоча вплив діяльності звукорежисерів на сучаснуф культуру і мистецтво досить високо. Відкриття в 1952 р. Київського будинку звукозапису можна назвати своєрідним підсумком розвитку української культури і звукових технологій у мистецтві першої половини ХХ ст. Ця подія призвела до офіційного визнання професії звукорежисера в Україні. Про це говорить факт привласнення категорії «звукорежисер» творчим одиницям. Наприклад, вищу категорію «звукорежисер» присвоїли таким звукорежисерам, як: А.В. Білозеров, Л.А. Бильчинський, Ю.П. Винник, Л.С. Кауфман, Н.П. Ключник, В.Д. Літновський, Е.А. Нефедова, Г.П. Салов та ін..
Abstract. The history of Ukrainian sound directing and creative activities of its individual members do not fully covered in the scientific literature and periodicals, although the influence of engineers on modern culture and art rather high. Organization in 1952 of the Kiev’s house of recording can be called a kind of result of the development of Ukrainian culture and sound technology in art in the first half of the twentieth century. This event led to the official recognition of the profession of engineer in Ukraine. This is indicated by the fact of appropriation category
ЖУРНАЛ НАУЧНЫХ ПУБЛИКАЦИЙ АСПИРАНТОВ И ДОКТОРАНТОВ___No10(88), 2013, с.182-185.
"sound" was given to producers such as: A.V. Belozerov, L.A. Bil'chinskiy, Yu.P. Vinnik, L.S. Kaufman, N.P. Klyuchnik, V.D. Litnovskiy, E.A. Nefedova, G.P. Salov, etc.
Ключевые слова: звук, звукорежиссура, звукорежиссер, дом звукозаписи, украинская звукозапись.
Keywords: sound, sound engineer, sound engineer, house of recording, sound recording Ukrainian.
Дане дослідження вивчає поняття фонокомпозиції, фонографії, композиції, принципи застосування поняття «композиції» як мистецької технології в звукорежисурі і розкриває сенс роботи звукорежисера як мистецької діяльності.
Ключові слова: звукорежисер, звукорежисура, мистецька технологія, фонокомпозиція.
Аннотация
Данное исследование изучает понятия фонокомпозиции, фонографии, композиции, принципы применения термина «композиция» как технологий искусства в звукорежиссуре и раскрывает смисл работы звукорежиссёра как деятельности в искусстве.
Ключевые слова: звукорежиссер, звукорежиссура, художественная технология, фонокомпозиция.
Annotation
The given research studies concepts of a phonocomposition, phonography, principles of application of concept "composition" in sound direction and opens sense of work of the sound producer as activity in art.
Keywords: sound music, sound art image, sound - director, phonocomposition
Дане дослідження вивчає поняття фонокомпозиції, фонографії, композиції, принципи застосування поняття «композиції» як мистецької технології в звукорежисурі і розкриває сенс роботи звукорежисера як мистецької діяльності.
Ключові слова: звукорежисер, звукорежисура, мистецька технологія, фонокомпозиція.
Аннотация
Данное исследование изучает понятия фонокомпозиции, фонографии, композиции, принципы применения термина «композиция» как технологий искусства в звукорежиссуре и раскрывает смисл работы звукорежиссёра как деятельности в искусстве.
Ключевые слова: звукорежиссер, звукорежиссура, художественная технология, фонокомпозиция.
Annotation
The given research studies concepts of a phonocomposition, phonography, principles of application of concept "composition" in sound direction and opens sense of work of the sound producer as activity in art.
Keywords: sound music, sound art image, sound - director, phonocomposition
позиций искусствоведения, эстетики и выводится новое определение – «звук как художественная информация».
В даній статті термін «звук» та його види розглядаються з точок зору мистецтвознавства, естетики і виводиться нове визначення – «звук як художня інформація».
In this article term «sound» studies from positions study of art, aesthetics and making new definition – «sound as artistic information».
Завданням є виокремлення персоналій європейського культурного регіону, які зробили свій внесок в науку про звук; простеження їх творчості, а також вивчення історії становлення відношення до звуку в музичній теорії у період античності.
здатні визвати у людини відчуття, образи, бажання, нести інформаційне повідомлення та звісно подобатись людині або ні. Ще в давні часи людина звернула увагу на те що звуки можуть бути приємними. Вона почала створювати примітивні музичні інструменти та грати на них. Але природу музичних звуків людина почала усвідомлювати набагато пізніше. Її пізнання в акустиці були дуже малими, хоча природна цікавість спонукала до вивчення того що може приносити задоволення – а саме музика. Тому народження акустики пов’язано з приємними для слуху людини звуками.
Мета теми – викласти основні етапи освоєння людиною поняття „природи звуку”, його музичних і фізичних характеристик.
Завданням теми є виокремлення європейського культурного регіону, часового простору від Давньої Греції до початку 19-го століття та історичних персоналій, що зробили свій внесок в науку про звук і на прикладі творчості яких і буде викладено даний матеріал.
Об’єм об’єкту даного дослідження підтверджує досить велика кількість досліджень поєднання звукових технологій із різними видами мистецтв, творчою та культурною діяльностю людини. Потрібно згадати дослідження та праці українських авторів у напрямах:
електронної музики та акустичних подій: А.Ананьєв, А.Бондаренко, Є.Кущ, С.Лазарєв, Черевко, С.Шустов, Т.Ястремський;
мультимедіа технологій В.Грищенко, В.Козлін; М.Ужинський;
сучасної поп музики та року: Є.Андреєв, Л.Васильєва, В.Овсянніков;
звукорежисури та звукових технологій: Н.Бєлявіна, В.Бєлявін, Н.Бондарець, О.Бут, В.Дьяченко, Є.Кущ, В.Папченко, М.Ужинський.
Серед зарубіжних авторів та їх праць, в яких розглядаються звукові технології та звукорежисура згадаємо наступних авторів: Д.Гібсон, Б.Катц, М.Коллінз, А.Нісбет, Ф.Ньюелл, Б.Овсінскі, М.Сеніор, Д.Стронг, П.Уайт тощо.
форма людської творчості втілюється у різних спеціалізаціях від звукового дизайну до музичного аранжування та звукорежисури.
Вже існуючі наукові праці тільки підтверджують обсяг об’єкту дослідження: серед авторів цієї проблематики: Д. Гібсон, Є. Давиденкова, Н. Дворко, В. Дінов, П. Ігнатов, Ю. Козюренко, А. Севашко, Ф. Ньюелл, В. Шликов, а також Н. Бєлявіна, О. Бут, І. Гайденко, В. Грищенко, В. Козлін, С. Лазарєв, К. Черевко, С. Шип, С. Шустов тощо.
паралелі, а також спробуємо визначити певні класифікації способів
пропагування творчої діяльності звукорежисерів в мережі Інтернет
засобами музичного менеджменту.
Актуальність нашого огляду визначена популярністю такого способу
просування музичного контенту як Інтернет маркетинг.
In this review, we will make some assumptions, we will carry out
parallel, and also try to identify certain classifications of methods
to promote the creative activity of sound engineers on the Internet
means of musical management.
The relevance of our review is determined by the popularity of this method
promotion of musical content as Internet marketing.
Дьяченко В.В. Звукорежисура і музичний менеджмент в мережі Інтернет: практичні класифікації та висновки // Діяльність продюсера в культурно-мистецькому просторі ХХІ століття: дослідницькі практики, динаміка розвитку, сфери реалізації. Зб. Наукових праць / Упоряд., наук. ред. С. Садовенко. Київ: НАКККіМ, 2019. 332 с. С. 56-58
Актуальність даного дослідження пов’язана в першу чергу із сучасним медіапростором і художньою культурою, в яких напрацьовані комунікативні системи та творчі зв’язки між виробниками фонограм та споживачем. Даної тематики в своїх працях вже торкались в різних аспектах такі вчені як Б.Асафьєв, В.Холопова, Е.Назайкінський, Н.Горюхіна, В.Москаленко та інші.
Дьяченко В. В. Творча діяльність українських звукорежисерів другої половини ХХ – початку ХХІ століття: теорія, історія, практика. – Кваліфікаційна наукова праця на умовах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01 – теорія та історія культури. – Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2018.
У дисертаційній роботі досліджено творчу діяльність звукорежисерів в українському культурному просторі. Виявлено, що розвиток і трансформація культури й мистецтва ХХ століття зумовлені впровадженням в життя людства нових відкриттів і технологій, що, своєю чергою, сприяло появі нових засобів виразності у творчості музикантів, архітекторів, художників і представників інших творчих професій. Звукозапис став новим культурним феноменом, який впливає на посилення міжкультурних взаємозв’язків і підносить їх на якісно вищий рівень.
Уперше проаналізовано творчий доробок українських звукорежисерів другої половини ХХ – початку ХХІ століття на основі архівних матеріалів РБРЗ; розроблено поняття простору фонокомпозиції й творчо-технологічної інтерпретації; розкрито вплив творчо-технологічної інтерпретації звукорежисера на фонокомпозицію музичного твору академічної музики на прикладі порівняльного аналізу звукозаписів першої частини симфонії No5 П. Чайковського, здійснених звукорежисерами фірм звукозапису «EMI», «DG», «DECCA Music Group Limited», «Комора», РБРЗ, і творчо-технологічного аналізу звукозапису першої частини симфонії No 3 Б. Лятошинського РБРЗ; уведено в науковий обіг архівні матеріали (ф. 4915, спр. 4–15, 4–18, од. зб. 480, 327, 6) щодо творчої діяльності РБРЗ.
Уточнено зміст понять «творча діяльність», «інтерпретація», «фонокомпозиція», «компоненти художньої комунікації»; окреслено особливості процесу творчо-технологічної інтерпретації в діяльності звукорежисера, що впливає на образну структуру звукозапису музичного твору; узагальнено теорії науковців про об’єктивні засоби представлення звукових сигналів, зокрема спектрального аналізу, які надають дослідникам додаткові інструменти для вивчення (характеристики) фонокомпозицій (звукозаписів) музичних творів.
Ключові слова: звук, звукорежисура, українська звукорежисура, фонокомпозиція, інтерпретація, художня комунікація, творча діяльність звукорежисера, творчо-технологічна інтерпретація звукорежисера.
17
SUMMARY
Diachenko V. V. Creative Activity of Ukrainian Sound Directors in the Second Half of the Twentieth – Begining of the Twenty-First Century: Theory, History, Practice. – The qualifying scientific work on the rights of the manuscript.
Thesis for the Degree of Candidate of Art Criticism (Ph.D.) in the specialty 26.00.01 «Theory and History of Culture». – The National Academy of Managerial Staff of Culture and Art, Ministry of Culture of Ukraine. – Kyiv, 2018.
The thesis is devoted to the research of the creative activity of the sound engineer in the Ukrainian cultural space. The development and transformation of the culture and art of the twentieth century is conditioned by the introduction of new discoveries and technologies in sociality, which in turn contributes to the emergence of new means of expressiveness in the work of musicians, architects, artists and representatives of other creative professions. Sound recording becomes a new cultural phenomenon that affects the enhancement of intercultural relationships and elevates them to a qualitatively higher level.
The scientific works in the following areas have been analyzed: the theory of creative activity; the history of recording; definition of the concepts of «sound engineer», «sound director», «sound supervisor» and the characteristics of the dualism of technology and art in the creative work of the sound engineer; theoretical basics of sound processing; computer, multimedia and audio technologies; sound recording in theatre, cinema, radio, television and musical arts; articles, monographs, textbooks, including scientific works and scientific and pedagogical intelligence on sound processing.
During the study of the theoretical foundations of the sound engineer creative activity, we determined that it is a process of creating qualitatively new material and spiritual values of culture, and sound engineering is defined as a multifunctional sphere of creative professional activity.
An author’s classification of a sound engineer work was proposed. Such classification was compared with the four types differentiated by the way of work, characterized by sound technologies, peculiarities of performing creative activity, principles of evaluating the quality of phonograms, the creative and the technological interpretation.
It was noted that the creative and technological interpretation of the sound engineer is one of the main types of creative activity during the implementation of technological means of structure, form, where the author's concept of the work is realized. This is an artistic process in which the sound engineer cooperates actively and creatively with others individuals – performer, composer, and conductor.
For the first time, the creative work of Ukrainian sound engineers of the second half of the XX – beginning of the XXI century was analyzed on the basis of archival materials of the Republican Radio Broadcasting and recording House of the National Television and Radio Company of Ukraine (hereinafter in the text RRBH); the
18
concept of «space of phonocomposition» and «creative and technological interpretation» were developed. Also the influence of the creative and technological interpretation of the sound engineer on the phonocomposition of the piece academic music was disclosed using the following examples of the comparative analysis of such sound recordings as the first part of the symphony No. 5 by P. Tchaikovsky, that was recorded by sound engineers of such recording companies as «EMI», «DG», «DECCA Music Group Limited», «Comora», RRBH. Also creative and technological analysis of the sound recording of the first part of the symphony No. 3 by B. Lyatoshynsky RRBH was performed.
Also such archival materials as f.4915, articles 4-15, 4-18, units 480, 327, 6 pertaining to the creative activity of the RRBH were introduced into the scientific circulation.
The study of the creative work of the sound engineers of the RRBH helped us investigate the genre lines of their sound recordings. Namely: off-studio sound recordings, broadcasting recordings of concerts, performances, TV programs recordings – A. Belozerov, A. Mokritsky, T. Vinnitskaya, L. Bylchinsky, O. Fokin, D. Cheško, Y. Shchelkovsky; Recordings of music of different genres and compositions – V. Leschenko, A. Mokritsky, Y. Shchelkovsky. Sound recordings of: works of great form (symphonies and instrumental concerts) performed by symphonic, pop-symphonic and folk orchestras – A. Beloziorov, L. Bylchinsky, M. Didkovsky, T. Vinnitskaya, Y. Vinnik, V. Leshchenko, A. Mokritsky, I. Prima, O. Fokin, D. Cheško; Instrumental, ensemble and solo music – L. Bylchinsky, A. Mokritsky, Y. Shchelkovsky, O. Fokin, I. Prima; opera performances and individual operatic instrumental and vocal numbers – A. Beloziorov, L. Bylchinsky, T. Vinnitskaya, A. Mokritsky, A. Fokin, Y. Shchelkovsky; fragments from the operetta – A. Beloziorov and L. Bylchinsky; vocal works of the great form, vocal-instrumental works – L. Bylchinsky, T. Vinnitskaya, A. Mokritsky, V. Leschenko; chamber instrumental and vocal music, songs and romances, pop works – L. Bylchinsky, A. Belozerov, Y. Vinnik, T. Vinnitskaya, V. Leshchenko, I. Prima, I. Stupka, A. Fokin, D. Cheško, Yu. Shchelkovsky, V. Leshchenko.
The terms such as: «creative activity», «interpretation», «phonocomposition», «components of artistic communication» have been defined; features of the creative and technological interpretation of the sound engineer have been investigated, which influence the image structure of the sound recording of a musical work; the theory of research has been elaborated using objective means for representing sound signals, including spectral analysis, which provide the researcher with additional tools for studying (characteristics) of the phonocompositions (sound recordings) of musical compositions.
Key words: sound, sound engineer, Ukrainian sound engineering, phonocomposition, interpretation, art communication, creative activity of the sound engineer, creative and technological interpretation of the sound engineer.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01 – теорія та історія культури. – Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2018.
У дисертаційній роботі досліджено творчу діяльність звукорежисерів в українському культурному просторі. Виявлено, що розвиток і трансформація культури й мистецтва ХХ століття зумовлені впровадженням в життя людства нових відкриттів і технологій, що, своєю чергою, сприяло появі нових засобів виразності у творчості музикантів, архітекторів, художників і представників інших творчих професій. Звукозапис став новим культурним феноменом, який впливає на посилення міжкультурних взаємозв’язків і підносить їх на якісно вищий рівень.
Уперше проаналізовано творчий доробок українських звукорежисерів другої половини ХХ – початку ХХІ століття на основі архівних матеріалів РБРЗ; розроблено поняття простору фонокомпозиції й творчо-технологічної інтерпретації; розкрито вплив творчо-технологічної інтерпретації звукорежисера на фонокомпозицію музичного твору академічної музики на прикладі порівняльного аналізу звукозаписів першої частини симфонії No5 П. Чайковського, здійснених звукорежисерами фірм звукозапису «EMI», «DG», «DECCA Music Group Limited», «Комора», РБРЗ, і творчо-технологічного аналізу звукозапису першої частини симфонії No 3 Б. Лятошинського РБРЗ; уведено в науковий обіг архівні матеріали (ф. 4915, спр. 4–15, 4–18, од. зб. 480, 327, 6) щодо творчої діяльності РБРЗ.
Уточнено зміст понять «творча діяльність», «інтерпретація», «фонокомпозиція», «компоненти художньої комунікації»; окреслено особливості процесу творчо-технологічної інтерпретації в діяльності звукорежисера, що впливає на образну структуру звукозапису музичного твору; узагальнено теорії науковців про об’єктивні засоби представлення звукових сигналів, зокрема спектрального аналізу, які надають дослідникам додаткові інструменти для вивчення (характеристики) фонокомпозицій (звукозаписів) музичних творів.
Ключові слова: звук, звукорежисура, українська звукорежисура, фонокомпозиція, інтерпретація, художня комунікація, творча діяльність звукорежисера, творчо-технологічна інтерпретація звукорежисера.
SUMMARY
Diachenko V. V. Creative Activity of Ukrainian Sound Directors in the Second Half of the Twentieth – Begining of the Twenty-First Century: Theory, History, Practice. – The qualifying scientific work on the rights of the manuscript.
Thesis for the Degree of Candidate of Art Criticism (Ph.D.) in the specialty 26.00.01 «Theory and History of Culture». – The National Academy of Managerial Staff of Culture and Art, Ministry of Culture of Ukraine. – Kyiv, 2018.
The thesis is devoted to the research of the creative activity of the sound engineer in the Ukrainian cultural space. The development and transformation of the culture and art of the twentieth century is conditioned by the introduction of new discoveries and technologies in sociality, which in turn contributes to the emergence of new means of expressiveness in the work of musicians, architects, artists and representatives of other creative professions. Sound recording becomes a new cultural phenomenon that affects the enhancement of intercultural relationships and elevates them to a qualitatively higher level.
The scientific works in the following areas have been analyzed: the theory of creative activity; the history of recording; definition of the concepts of «sound engineer», «sound director», «sound supervisor» and the characteristics of the dualism of technology and art in the creative work of the sound engineer; theoretical basics of sound processing; computer, multimedia and audio technologies; sound recording in theatre, cinema, radio, television and musical arts; articles, monographs, textbooks, including scientific works and scientific and pedagogical intelligence on sound processing.
During the study of the theoretical foundations of the sound engineer creative activity, we determined that it is a process of creating qualitatively new material and spiritual values of culture, and sound engineering is defined as a multifunctional sphere of creative professional activity.
An author’s classification of a sound engineer work was proposed. Such classification was compared with the four types differentiated by the way of work, characterized by sound technologies, peculiarities of performing creative activity, principles of evaluating the quality of phonograms, the creative and the technological interpretation.
It was noted that the creative and technological interpretation of the sound engineer is one of the main types of creative activity during the implementation of technological means of structure, form, where the author's concept of the work is realized. This is an artistic process in which the sound engineer cooperates actively and creatively with others individuals – performer, composer, and conductor.
For the first time, the creative work of Ukrainian sound engineers of the second half of the XX – beginning of the XXI century was analyzed on the basis of archival materials of the Republican Radio Broadcasting and recording House of the National Television and Radio Company of Ukraine (hereinafter in the text RRBH); the
18
concept of «space of phonocomposition» and «creative and technological interpretation» were developed. Also the influence of the creative and technological interpretation of the sound engineer on the phonocomposition of the piece academic music was disclosed using the following examples of the comparative analysis of such sound recordings as the first part of the symphony No. 5 by P. Tchaikovsky, that was recorded by sound engineers of such recording companies as «EMI», «DG», «DECCA Music Group Limited», «Comora», RRBH. Also creative and technological analysis of the sound recording of the first part of the symphony No. 3 by B. Lyatoshynsky RRBH was performed.
Also such archival materials as f.4915, articles 4-15, 4-18, units 480, 327, 6 pertaining to the creative activity of the RRBH were introduced into the scientific circulation.
The study of the creative work of the sound engineers of the RRBH helped us investigate the genre lines of their sound recordings. Namely: off-studio sound recordings, broadcasting recordings of concerts, performances, TV programs recordings – A. Belozerov, A. Mokritsky, T. Vinnitskaya, L. Bylchinsky, O. Fokin, D. Cheško, Y. Shchelkovsky; Recordings of music of different genres and compositions – V. Leschenko, A. Mokritsky, Y. Shchelkovsky. Sound recordings of: works of great form (symphonies and instrumental concerts) performed by symphonic, pop-symphonic and folk orchestras – A. Beloziorov, L. Bylchinsky, M. Didkovsky, T. Vinnitskaya, Y. Vinnik, V. Leshchenko, A. Mokritsky, I. Prima, O. Fokin, D. Cheško; Instrumental, ensemble and solo music – L. Bylchinsky, A. Mokritsky, Y. Shchelkovsky, O. Fokin, I. Prima; opera performances and individual operatic instrumental and vocal numbers – A. Beloziorov, L. Bylchinsky, T. Vinnitskaya, A. Mokritsky, A. Fokin, Y. Shchelkovsky; fragments from the operetta – A. Beloziorov and L. Bylchinsky; vocal works of the great form, vocal-instrumental works – L. Bylchinsky, T. Vinnitskaya, A. Mokritsky, V. Leschenko; chamber instrumental and vocal music, songs and romances, pop works – L. Bylchinsky, A. Belozerov, Y. Vinnik, T. Vinnitskaya, V. Leshchenko, I. Prima, I. Stupka, A. Fokin, D. Cheško, Yu. Shchelkovsky, V. Leshchenko.
The terms such as: «creative activity», «interpretation», «phonocomposition», «components of artistic communication» have been defined; features of the creative and technological interpretation of the sound engineer have been investigated, which influence the image structure of the sound recording of a musical work; the theory of research has been elaborated using objective means for representing sound signals, including spectral analysis, which provide the researcher with additional tools for studying (characteristics) of the phonocompositions (sound recordings) of musical compositions.
Key words: sound, sound engineer, Ukrainian sound engineering, phonocomposition, interpretation, art communication, creative activity of the sound engineer, creative and technological interpretation of the sound engineer.
У ній розглядаються: творча реконструкція звукових прикладів; розвиток науки і техніки у естетичних концепціях; вплив науково-технічної та інформаційної революції на мистецькі процеси; мистецтво технологій на службі звукорежисера; дослідження методів репрезентації звукових творів; мистецький аналіз звукових творів.
Об’єктами вивчення є музична звукорежисура та творча діяльність звукорежисера, базові принципи і технології звукорежисури та музичного мистецтва, дослідження методів репрезентації звукових творів; мистецький аналіз звукових творів.
Дисципліна «Мистецтво звукорежисури» належить до переліку дисциплін із формування спеціальних (фахових, предметних) компетентностей, а також є одним із курсів підготовки магістрів звукорежисерів.
Під час вивчення дисципліни розглядаються: наукові й ретроспективні витоки творчої діяльності звукорежисера; методи розшифровки «слухового образу», стандарти та критерії оцінки якості звучання; показники та параметри якості звучання, метрологію та методики комплексного статистичного оцінювання якості звукового сигналу; суб’єктивний і об’єктивний аналіз творів музичного й аудіовізуального мистецтва.
Об’єктами вивчення є музична звукорежисура та творча діяльність звукорежисера, базові принципи і технології звукорежисури та музичного мистецтва, принципи декомпіляції й аналізу звукозаписів музичних і аудіовізуальних творів з точки зору творчих технологій звукорежисури та музичного мистецтва.
Взаємозв’язок з нормативними та вибірковими дисциплінами: «Методологія і організація наукових досліджень»; «Педагогіка вищої школи та педагогічна майстерність викладача»; «Сучасні миcтецькі технології»; «Музична акустика»; «Продюсерська діяльність в музичному мистецтві»; «Творча майстерня звукорежисера»; «Виробнича практика (студійна)»; «Виробнича практика (медійна)»; «Виробнича практика (педагогічна)»; «Переддипломна практика»; «Підготовка кваліфікаційної (магістерської) роботи»; «Захист кваліфікаційної (магістерської) роботи»; «Атестаційний екзамен».
2.Мета дисципліни полягає в послідовному, систематичному та комплексному засвоєнні здобувачами вищої освіти комплексу знань, умінь і навичок, які доповнюють отриману звукорежисерську освіту другого магістерського рівня та формують у здобувача цілісне уявлення про принципи творчо-технологічного аналізу аудіовізуальних творів і діяльність звукорежисера, творчу декомпіляцію фонокомпозицій творів музичного мистецтва у звукозаписі.
Завдання:
– оволодіння теоретичними знаннями та практичними навичками в області наукових і ретроспективних витоків творчої діяльності звукорежисера, серед яких є методи розшифровки «слухового образу»;
̶ стандарти та критерії оцінки якості звучання;
̶ суб’єктивний і об’єктивний аналіз твору мистецтва;
̶ практичні та технологічні основи творчої інтерпретації звукорежисером
фонокомпозиції в реальному часі під час вистави або в звукозаписі тощо.
Дисципліна «Звукотехнічна апаратура» є однією з основних дисциплін загально-освітньої навчально-технічної підготовки звукорежисерів. Вона формує базові знання, що дозволяють перейти до вивчення фахових дисциплін: «Звукорежисура», «Творча майстерня звукорежисера», «Концертна звукорежисура» тощо.
Дисципліна «Електротехніка і звукотехнічна апаратура» є одним із курсів підготовки бакалаврів звукорежисерів з фахової підготовки. У ній розглядаються: теоретичні основи звукорежисури, принципи застосування звукових технологій в практиках музичного та аудіовізуального мистецтва; здійснюється закріплення знань та навичок у практичній та індивідуальній роботі.
Широке впровадження технологій у різних напрямах культурної діяльності людини, в т. ч. в мистецтві, надає звукорежисерам потужний інструмент для здійснення творчої діяльності у вигляді мистецьких звукових технологій. Звукотехнічна апаратура та музичне обладнання, які використовує в роботі звукорежисер, є технічними засобами, що можуть бути використаними в технічному комплексі, який призначений для створення мистецького продукту звукорежисером.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є звукотехнічна апаратура і обладнання в звукорежисурі, як комплекс теоретико-практичних знань, що використовуються звукорежисером у творчій діяльності й створенні ним мистецького продукту, твору мистецтва тощо (у звукозаписі або концертній діяльності – звуковій реінтерпретації).
Дисципліна «Звукотехнічна апаратура і музичне обладнання» покликана об’єднати знання отримані при вивченні театрального та музичного мистецтва, електроакустики та звукорежисури, сфокусувати й осмислити їх, що дасть можливість майбутньому фахівцю, незалежно від конкретного місця роботи, чітко уявити свою роль у досягненні кінцевої мети в сфері культурно- дозвіллєвих послуг, створення мистецького продукту звукорежисером.
Програма передбачає вивчення фізичних основ звуку, декількох суміжних тем з акустики, психоакустики та електротехніки, необхідних студентові для швидкого і професійного оперування звукотехнічними засобами під час високо- технологічних й одночасно творчих процесів звукозапису, мікшування, мастерингу, озвучення концертів, а також аудіовізуальних творів, мультимедійного продукту.
Мастеринг є потужним комплексом мистецьких звукових технологій, які використовує в творчій діяльності звукорежисер. В умовах інформаційного суспільства звукова інформація займає великий відсоток поряд із текстовими та відео повідомленнями. Звук також є складовою творів аудіовізуального, музичного мистецтв тощо. Технології Мастерингу дозволяють оптимізувати певні фонограми для якісного відтворення за потрібними стандартами в звуковому тракті радіо, телебачення, кіно, на концерті, на побутових пристроях кінцевого користувача тощо.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є звукові технології мастерингу, як комплексу теоретико-практичних знань, що використовуються мастеринг інженером у професійній та творчій діяльності.
Дисципліна «Мастеринг та робота зі звуковими носіями» покликана об’єднати знання, отримані при вивченні театрального та музичного мистецтва, електроакустики та звукорежисури, сфокусувати й осмислити їх, що дасть можливість майбутньому фахівцю, незалежно від конкретного місця роботи, чітко уявити свою роль у досягненні кінцевої мети в сфері культурно-дозвіллєвих послуг, створення мистецького продукту звукорежисером.
Програма передбачає вивчення теоретико-практичних основ й технологій мастерингу, а також декількох суміжних тем з мистецтва, комп’ютерних звукових технологій, акустики, психоакустики та електротехніки, необхідних студентові для швидкого і професійного оперування звукотехнічними засобами під час вирішення творчих завдань за допомогою високо-технологічних й одночасно творчих процесів мікшування та мастерингу.
Вступ. Навальна дисципліна «Звукорежисура» за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво» містить необхідні теоретичні, практичні знання для отримання практичних навичок і компетенцій у напрямах музичної звукорежисури, які активно задіяні в таких мистецтвах, як кіно, театр, музика. У межах курсу викладається застосування музичних звукових технологій, які використовуються у таких напрямах творчої діяльності людини, як шоу, концерт, вистава, телебачення, озвучення комп’ютерних ігор, звуковий дизайн тощо.
Частотна обробка звуку. Фільтри та еквалайзери. Хрестоматія: матеріали до лекційних, індивідуальних занять та самостійної роботи студентів освітнього рівня «Бакалавр» спеціальності 025 «музичне мистецтво» / упорядник та ред. В. В. Дьяченко. Київ : НАКККіМ, 2020. 40 с.
Експериментальне видання, хрестоматія «Частотна обробка звуку. Фільтри та еквалайзери» є компіляцією декількох корисних статей. В цій хрестоматії ми спробували об’єднати елементи мозаїки, з яких складається теорія частотної обробки звуку. Починаючи з теоретичних основ та елементарних складових сучасного еквалайзеру (фільтру) та закінчуючи основними різновидами пристроїв частотної обробки, принципами їх практичного використання. Отже, друзі, сподіваюсь що ці декілька сторінок інформації стануть вам у нагоді.
Із повагою, В.Дьяченко, Swift&Strigunow audio.
Бажання розібратися з характеристиками підсилювачів потужності виросло у невеликий конспект, в якому ви знайдете компіляцію з обраних статей. Звісно, це тільки початок роботи й далі буде.
го сторіччя забезпечили нові можливості у написанні та мікшуванні сучасної музики. Звукові технології стали ще ближчими та доступнішими звичайному користувачу. Така ситуація зумовлює нові форми творчого мислення, але й окреслює коло необхідних для створення музичного продукту базових знань, які завжди були невід’ємною частиною творчого процесу.
Wide development and availability of computer technologies XXI-
th century provided new opportunities for writing and mixing contemporary music. Sound technologies have become even closer and more accessible to the average user. This situation leads to new forms of creative thinking, but also outlines the range of basic knowledge necessary to create a musical product, which has always been an integral part of the creative process.
версію музичного твору, у тому числі на музичний баланс, тембр, темп, а у сучасному звукозаписі також на ритм і метр. Він за необхідністю проводить зміни темпу музичної композиції, визначає сильні долі в ритмі, висоту окремих тонів й акордів, проводить багато інших технічних та музичних операцій зі звуком. Отже, після прослуховування або об’єктивного аналізу такої композиції дослідник може зробити нові висновки щодо якості виконання, тембральної драматургії композиції тощо.
The sound engineer influences the acoustic means by the means of sound engineering
version of a piece of music, including music balance, timbre, tempo, and in modern sound recording also rhythm and meter. If necessary, he changes the tempo of the music composition, determines the strong fate in the rhythm, the height of individual tones and chords, performs many other technical and musical operations with the sound. Thus, after listening to or objectively analyzing such a composition, the researcher can draw new conclusions about the quality of performance, timbral dramaturgy of the composition, etc.